Нерукостислий. Емоції Вернидуба можна зрозуміти, та не варто виправдовувати
facebook.com/fckryvbas. Юрій Вернидуб 58-річний Юрій Вернидуб, котрий наразі є головним тренером «Кривбаса», досить давно у вітчизняному футболі має репутацію вкрай емоційної людини. Від нього можна чекати як яскравих промов на прес-конференціях, так і якихось інших вчинків, які згодом тривалий час обговорюватимуться у пресі та серед вболівальників. Один з таких стався буквально напередодні – після матчу другого туру УПЛ-2024/25, у якому криворізька команда на виїзді сенсаційно «згоріла» у Львові «Карпатам» із рахунком 0:3. Власне, окрім повної несподіванки цієї розгромної поразки стався ще один факт, який став надзвичайно резонансним. Одразу після фінального свистка головний тренер «Карпат» 37-річний Владислав Лупашко попрямував у бік свого візаві з «Кривбаса», аби виконати традиційний тренерський ритуал із потисканням руки, проте Юрій Вернидуб буквально пролетів повз свого молодого колеги, усім своїм виглядом давши зрозуміти, що «ручкатися» з переможцем жодного бажання не має. ВІДЕО Вернидуб не потиснув руку Лупашку після розгромної поразки від Карпат Спілкуючись із пресою після гри, Лупашко вельми гідно вийшов із ситуації, прокоментувавши її буквально одним реченням, в якому прямо не звинувачував Вернидуба у відсутності бажання обмінятися рукостисканнями. «Тренер суперника, напевно, не помітив мене і пройшов повз», – сказав наставник «Карпат». Що стосується Вернидуба, то коуч «Кривбаса» прогнозовано виявився набагато більш багатим на емоції. Зокрема, він в певній мірі навіть звинуватив гравців суперника у штучному затягуванні ігрового часу: «У порівнянні з минулими роками нічого не змінилося. Тягнуть час [футболісти «Карпат»], встають, знову тягнуть час. Гравець упав, тримається за голову, одразу ж встає та біжить далі. Не знаю, хто цього вчить. Так не можна. Особисто це мені не подобається. Футболіст має бути мужнім. Якщо все одно боляче – треба терпіти». Ці висловлювання Вернидуба сильно контрастували зі словами Маріно Пушича – головного тренера «Шахтаря», який напередодні також не менш несподівано програв «Поліссю» із рахунком 0:1. Причому наприкінці того поєдинку гравці житомирської команди також більш ніж часто опинялися на газоні, демонструючи наявність дрібних забиттів та пошкоджень, для усунення яких часто доводилося навіть вдаватися до виходу на поле медиків «Полісся». Але Пушич загалом не акцентував на цьому увагу, давши зрозуміти, що поразку від «вовків» його штабу та його підопічним потрібно спробувати повернути у позитивний бік. «Це для нас урок, з якого можна багато чого отримати, щоб продовжувати працювати й покращуватися щодня», – заявив наставник «гірників». Втім, давайте будемо відвертими та чесними: Пушичу учора було набагато простіше, аніж Вернидубу. По-перше, «Шахтар» хоч і програв, проте не розгромно та не новачкові УПЛ, а команді, яка цього сезону брала участь від України в єврокубках, нехай і вкрай невдало. По-друге, перед програшною грою у «гірників» була потужна перемога над «Ворсклою» (5:0), а ось «Кривбас» у першому турі лишень мінімально здолав «Чорноморець» (1:0), а посеред тижня поступився у номінально домашньому матчі чеській «Вікторії» з Пльзеня (1:2) в рамках кваліфікації Ліги Європи. Власне, поразка від «Вікторії» виявилася дуже болючою для «Кривбаса». У грі з чехами криворізька команда загалом показала, що має потенціал для успішного протистояння подібним суперникам. Підопічні Вернидуба навіть першими відкрили рахунок і в певний момент контролювали перебіг поєдинку, але в другому таймі «Кривбас» немовби підмінили, і команда розтринькала перевагу в рахунку й змазала все враження про себе. Юрій Вернидуб не міг не залишатися під негативними враженнями від гри із «Вікторією» і перед поєдинком проти «Карпат». Справа в тому, що наразі команда з Пльзені переживає зовсім не найкращий з історичної точки зору період. Були часи, коли «Вікторія» виглядала набагато солідніше, як у Чехії, так і на єврокубковій арені, та й за складом була значно цікавішою, аніж зараз. А ось «Кривбас» (особливо якщо беремо до уваги оновлений клуб), навпаки, знаходиться якщо вже й не на піку історичних показників, то вкрай близький до цього, адже минулого сезону саме криворіжці, нагадаємо, стали «бронзовим» призером УПЛ, повторивши аналогічне досягнення 24-річної давнини, яким відзначилася легендарна команда Олега Тарана. Та й матч проти «Карпат» розпочався для «Кривбаса» більш ніж успішно. Гості практично одразу ж захопили ініціативу, й вже у першому таймі мали забезпечувати собі цілком комфортну перевагу в рахунку, але Вакулко, Кожушко та Луньов занапастили таку кількість гарних гольових можливостей, що не дивно, чому жоден з них не з'явився на полі у другому таймі та був замінений в перерві. А ось «Карпати» вичавили максимум із мінімуму. Підопічні Лупашка вхопили успіх за хвіст, й свого суперникові вже не віддали. Коли на 80-й хвилині Чачуа забив третій м'яч у сітку воріт «Кривбаса», стало очевидним – у Львові криворіжцям «ловити» немає чого. А перемога була надзвичайно важливою для підопічних Вернидуба, й не лише виходячи із турнірних баталій в УПЛ. В чемпіонаті якраз право на помилку у «Кривбаса» є, адже все тільки починається, а ось перед матчем у відповідь з «Вікторією» важливо було отримати запас впевненості у власних силах та якомога більше позитивних емоцій… Натомість «Кривбас» програв, та ще й розгромно, а Вернидуб вляпався у скандал, не потиснувши руку своєму візаві… facebook.com/fckryvbas І тут варто нагадувати, яким чином Вернидуб опинився у «Кривбасі». У 2022 році, коли почалася повномасштабна фаза вторгнення російських окупаційних військ на територію України, цей фахівець у добровільному порядку розірвав контракт з гегемоном чемпіонату Молдови «Шерифом», із яким добивався історичних як для рівня цього клубу успіхів в єврокубках, й приєднався до лав ВСУ, допомагаючи стримувати наступ ворога на південному напрямку. І лише згодом, коли нашій армії вдалося дещо стабілізувати ситуацію, Вернидуб прийняв запрошення від «Кривбаса». Це стало можливим тільки після того, як було ухвалене політичне рішення щодо можливості та доцільності проведення професійних футбольних змагань в Україні під час повномасштабної фази війни. І це загалом не можна забувати зараз, адже після вчорашнього резонансного вчинку Вернидуба багато вболівальників буквально накинулися на коуча «Кривбаса» із негативними висловлюваннями. Звичайно, попередні заслуги та позитивні вчинки зовсім не дають імунітету від критики коучу криворіжців, проте в цілому важливо розуміти одне – після поразки від «Карпат» Вернидуб, насамперед, дав волю емоціям, через що й зробив (абсолютно несправедливо!), якщо так можна висловитися, нерукостислим коуча львів'ян Лупашка. Чи усвідомлює Юрій, що вчинив неправильно? Це краще запитувати в нього, однак жодного іншого трактування епізоду тут бути не може, і це більш ніж категоричне та справедливе твердження. Крім того, вчинок Вернидуба в жодному разі не варто виправдовувати. Програвати треба вміти гідно, адже в кожної команди, навіть у найсильнішої та непереможної, рано чи пізно трапляються «погані дні», коли буквально все йде не так, як мало б. І в такий момент дуже важливо вміти «тримати удар». Причому виходити із ситуації також потрібно намагатися гідно й із усвідомленням того, як це позначиться на твоїй репутації. У Вернидуба у Львові цього всього не вийшло. Але знову ж таки наставника «Кривбаса» десь можна зрозуміти. Він завжди був емоційним, тому що для нього це природно. І важка поразка від «левів» після невдачі проти «Вікторії», де від криворіжців все ж таки чекали значно більшого, аніж такий підсумковий результат, призвела до свого роду нервового зриву. Знаючи характер Вернидуба, нескладно припустити, що невдовзі тренер навіть публічно в якомусь з інтерв'ю (можливо, у більш неофіційній атмосфері – наприклад, у дискусії з одним із численних вітчизняних відеоблогерів) визнає свою помилку, але для цього йому, вочевидь, ще потрібен певний час на усвідомлення та «перетравлення» усього, що сталося. І на завершення ще раз: Вернидуб за вчорашнє однозначно заслужив на критику! Причому як за поразку, так і за поведінку щодо свого колеги після гри. Однак чого точно не варто допускати, так це переходу на відверте хамство, що часом, на жаль, властиве нашим людям. Зрештою, чудовий приклад гідної поведінки в цій ситуації в рамках публічної площини показав головний тренер «Карпат» Владислав Лупашко, котрий у свої 37, серед іншого, продемонстрував візаві зразок належного рівня холоднокровності та реакції на неприємну ситуацію. А Вернидубу ми побажаємо одного – зламати позитивну статистику «Вікторії» Пльзень, та забезпечити «Кривбасу» гарантовану єврокубкову осінь. Якщо це вдасться, то й критика на адресу коуча якось сама по собі дуже швидко вщухне. Ось побачите, адже від любові до ненависті, як відомо, лише один крок. У нашому конкретному випадку – усього одна перемога…
