Боротьба за український хокей: оновлення чи спроба перевороту?
Федерація хокею України після того продовжувала функціонувати в штатному режимі: національна збірна провела тренувальні збори у Будапешті і взяла участь в олімпійській кваліфікації в Ризі, юнацька національна команда (U18) виступала на турнірах у чеському Тршинці і Будапешті, тривала підготовка до проведення чемпіонату і Кубка України. Власне, саме карта внутрішніх змагань стала для сторони, яка форсувала власне бажання захопити владу в українському хокеї, предметом найбільшого шантажу. Чотири клуби, представники яких були в опозиції до Георгія Зубка, зробили національні змагання розмінною монетою. «Кременчук» Сергія Мазура, «Київ Кепіталз» Євгена Зіміна, херсонський «Дніпро» Євгена Грищенка і вінницькі «Берсерки» Павла Легачева згуртувалися навколо ідеї провести альтернативний Кубок України, турнір, яким мав розпочинатися хокейний сезон.
Врешті, ризикуючи втратити спонсорів, вирішили піти на компроміс, долучитися до решти і взяти участь у спільному турнірі відкриття решта клубів – київські «Сокіл» та «Тризуб» і одеський «Шторм». Проте напруги цей компроміс не зняв. Оголошений на 22 вересня «генеральний конгрес» таки відбувся і всі рішення на ньому, як у старі брежнєвські часи, були ухвалені одноголосно. Зокрема, підтримали делегати в голосуванні за нового президента ФХУ Сергія Мазура, горілчаного магната і колишнього члена Партії регіонів, котрий для цієї мети залишив посаду президента клубу «Кременчук».
Новим словом у юриспруденції стала оцінка діяльності Георгія Зубка на посаді керівника ФХУ. Її визнано «недійсною й нікчемною, такою, що не відповідає займаній посаді».
Так само, як і за єдину і безальтернативну кандидатуру пана Мазура, одноголосно проголосували присутні й за 22-х членів Ради Федерації, більшість з яких, як і в попередньому варіанті, залишаються людьми Анатолія Брезвіна. Часи змінюються, а персони з сумнівним політичним минулим у керівних органах українського хокею залишаються. Відразу четверо обраних діячів раніше входили чи були причетними до визнаної в Україні поза законом Партії Регіонів. То – керівник Львівського обласного осередку ФХУ Микола Романюк, ексзаступник міністра спорту в уряді Азарова Вадим Сисюк, керівник Дніпровського обласного осередку Костянтин Таратута і Едуард Шевчук. Депутат Київради Михайло Царенко донедавна був членом ОПЗЖ і штатним працівником медведчуківської компанії «Глуско Україна». Колишній правоохоронець Євген Грищенко – людина, яку пов’язують із засудженим за замах на вбивство громадської активістки Катерини Гандзюк ексголовою Херсонської ОДА Владиславом Мангером.
Додайте до цього шістьох керівників обласних осередків ФХУ, де хокею або немає зовсім, або присутній лише на дитячому чи аматорському рівнях, а також президента Федерації керлінгу України Олексія Переверзенцева і питання у фаховості новообраного складу «Ради Федерації» відпадуть зовсім.
«Так званий конгрес, який відбувся в Кременчуку, пройшов всупереч статуту Федерації хокею та українському законодавству, — коментує ситуацію президент ФХУ Георгій Зубко. – Ми жодним чином не визнаємо результати цього «конгресу» і будемо оскаржувати ці дії у законний спосіб. У черговий раз, на жаль, пересвідчилися, що певна група людей, всупереч здоровому глузду, законодавству України, хоче єдиного: задоволення власних амбіцій та руйнації українського хокею. Офіс Федерації хокею і я, як її президент, продовжуємо працювати у штатному режимі».