Найкращі бомбардири молодіжного чемпіонату України-2013/14. Де вони зараз?
ФК Ворскла. Олег Бараннік Оцінювати й аналізувати футбол завжди цікаво в аспекті ретроспективи, коли можна озирнутися на певний час назад та подивитися, хто у ті роки подавав великі надії, а потім повернутися в сьогоднішні дні й зрозуміти, чи вдалося тим талантам реалізувати себе, або ж в їхню долю вклинилися якісь сторонні чинники, які завадили це зробити. В рамках цього матеріалу ми пропонуємо вам згадати найкращих бомбардирів молодіжного чемпіонату України, розіграш якого завершився десять років тому – за підсумками сезону-2013/14. Що трапилося із цими хлопцями, чого вони досягли у футболі і чи вдалося їм стати знаменитими? Про все це й поговоримо у рамках традиційної для нашого сайту рубрики «Де вони зараз?». ФК Зоря. Дмитро Луканов Вихованець академії «Зорі» Дмитро Луканов вважався дуже перспективним гравцем для свого клубу, а у сезоні-2013/14 він виявився найкращим голеадором молодіжної команди «чорно-білих», які фінішували на досить високій п'ятій позиції у фінальній версії турнірної таблиці. Згодом Луканову вдалося зіграти 4 офіційні матчі за першу команду «Зорі» (274 хвилини), однак повноцінного розвитку його професійна футбольна кар'єра не отримала через важкі травми. В певний момент (якщо точніше, то у 2017 році) молодий форвард просто втомився із ними боротися й змушений був тихо «зійти з дистанції», завершивши виступи на високому рівні. Наразі Луканову 29 років. Восени 2023-го він розповів журналістам, що після відходу з футболу якийсь час навіть працював у службі кур'єрської доставки, проте потім йому поталанило влаштуватися селекціонером до академії «Шахтаря»: «Після «Зорі» я мав невелику апатію та відстороненість від футболу. Був стан розчарування. Хотілося відпочити від гри та, можливо, знайти себе в іншому напрямку. Спочатку якось виживав на заощадження, які мав з ігрової кар'єри. Знаходив підробітки. Два тижні навіть пропрацював кур'єром у Glovo. Потім зі мною зв'язався голова селекційного відділу академії «Шахтаря» Іван Михайлович Коцюба та запропонував спробувати свої сили. Ми зустрілися, все обговорили, і я погодився. Так розпочалася моя кар'єра селекціонера». ФК Кривбас. Роман Дебелко Вихованець СДЮШОР «Прикарпаття» Роман Дебелко у юному віці переїхав до академії донецького «Металурга», де продовжив розвивати свої бомбардирські навички. У молодіжному чемпіонаті України-2013/14 Роман став другим у списку голеадорів у своїй команді, давши зрозуміти, що вже готовий до дорослого футболу, тим більше, що раніше він встиг півроку провести на правах оренди у вірменському «Бананці». Через де-факто розвал донецького «Металурга», який стався внаслідок інспірованої росією війни на Донбасі, Дебелко продовжив кар'єру в інших колективах: «Сталі» з Кам'янського, «Карпатах», естонській «Левадії», латвійській «Ризі», білоруському «Шахтарі» з Солігорська, «Кривбасі». Із серпня нинішнього року 31-річний Дебелко виступає у Першій лізі українського футболу за команду ЮКСА. У своїй професійній кар'єрі Дебелко ставав чемпіоном Латвії з «Ригою» та чемпіоном Білорусі з «Шахтарем». Був володарем Кубка та Суперкубка Естонії з «Левадією», а на батьківщині за підсумками минулого сезону вигравав «бронзу» УПЛ із «Кривбасом». В елітарному дивізіоні вітчизняного футболу Дебелко провів 82 матчі, у яких відзначився 11 забитими м'ячами та 3 асистами. ФК Ордабаси. Артем Бєсєдін Молодіжна команда «Динамо» посіла лише шосту позицію за підсумками розіграшу відповідного чемпіонату у сезоні-2013/14, а найкращим бомбардиром «біло-синіх» став Артем Бєсєдін, який зумів відзначитись 8 забитими м'ячами. Згодом Бєсєдіну поталанило стати основним виконавцем для першої команди «Динамо», хоча там форварду неабияк та регулярно діставалося від уболівальників, які перманентно критикували гравця за марнотратство й недбалість, коли мова заходила про реалізацію гольових шансів. Втім, це аж ніяк не завадило Бєсєдіну стати дворазовим чемпіоном України, триразовим володарем Кубка та дворазовим тріумфатором Суперкубка країни разом із «Динамо». Також Артем зіграв 19 матчів за національну збірну України (2 голи), а в рамках УПЛ всього провів 111 поєдинків, у яких відзначився 31 забитим м'ячем та 10 асистами. Згодом Бєсєдін пограв на Кіпрі у складі «Омонії», з якою вигравав Кубок країни, а з літа минулого року є гравцем «Ордабаси», котрий став у 2023-му чемпіоном Казахстану. ФК Лівий Берег. Владислав Войцеховський (праворуч) Войцеховський подавав надії в академії «Дніпра» та демонстрував вельми непогану результативність на юнацькому та молодіжному рівнях, проте… Свого шансу проявити себе у першій команді вінгер так і не дочекався. Влітку 2014 року Владислав відбув до «Нафтовика» з Охтирки, де провів три сезони, а потім повернувся до Дніпра, але вже до лав першолігового на той момент «Дніпра-1». Вибудувати кар'єру на топовому рівні в Україні Войцеховському так і не пощастило. З «Дніпра-1» він пішов у «Миколаїв», потім допомагав становленню ЛНЗ спершу у Другій, а згодом і у Першій лігах. А з минулого літа Владислав є гравцем «Лівого Берега». Примітно, що саме гол Войцеховського дозволив «лелекам» зрівняти рахунок у півфіналі Турніру чотирьох із «Металістом 1925», а згодом пройти харків'ян у серії пенальті. У фіналі кияни здолали «Минай», і відтепер Войцеховський разом із ними нарешті отримав змогу проявити та показати себе на рівні УПЛ. Наразі йому вже 31 рік… ФК Дніпро. Андрій Блізніченко Блізніченку, котрий на молодіжному рівні представляв «Дніпро», пророкували успішну кар'єру, й він регулярно викликався до юнацьких та молодіжних збірних України, однак… Зіграти хоча б один матч за національну команду країни Андрію так і не вдалося. У «Дніпрі» цей футболіст подавав великі надії, але його молоді роки припали на період де-факто розвалу клубу. В результаті «дніпряни» були змушені продати Блізніченка до Туреччини, аби знайти гроші для подальшого існування, а в «Карабюкспорі» вийти на новий рівень українець абсолютно не зумів, і вже за півтора сезони отримав статус вільного агента. Реанімувати кар'єру Блізніченко подався до «Шерифа», із яким двічі ставав чемпіоном Молдови, а також один раз вигравав тамтешній Кубок. На початку 2022-го Андрій повернувся до України і з того часу виступає на батьківщині. Грав за «Інгулець», «Верес» та «Звягель», а зараз, у свої 30 років, має контракт із запорізьким «Металургом», що грає у Першій лізі. ФК Чорноморець. Вадим Яворський На молодіжному рівні вихованець академії «Чорноморця» Вадим Яворський подавав великі надії. Завдяки цьому він отримав можливість закріпитись у першій команді «моряків», за яку загалом зіграв 13 поєдинків (645 хвилин), проте результативними діями в них так відзначитися й не зміг. Одеський клуб кілька разів віддавав Яворського у оренду іншим клубам («Гірник-Спорт», «Верес», «Миколаїв»), а в лютому 2018 року на правах вільного агента остаточно відпустив до «Сум». Після відходу з табору «моряків» Вадим ніколи більше не грав на рівні УПЛ, виступаючи виключно у Першій лізі, де на його рахунку 151 матч, 40 голів та 9 асистів. У серпні 2022 року Яворський залишив Україну та перебрався до Польщі. З того часу форвард, який влітку цього року відсвяткував 30-річчя, грає там за вельми заштатні колективи із тамтешньої «трясовини»… ФК Металург Д. Ясин Хамід Ясин Хамід народився та виріс у Харкові, хоча має єгипетське походження. У 2009 році він перебрався до академії донецького «Металурга», в якому виступав за молодіжну команду аж до моменту зникнення цього клубу. За першу команду «металургів» Хаміду пощастило провести лишень два поєдинки у Кубку, коли тренерський штаб ненадовго випускав перспективного нападника на заміну. В 2015 році Ясин Хамід залишив Україну, відбувши до Азербайджану. Відомо, що у цій країні форвард грав до 2017-го, після чого про розірвання контракту з ним оголосила «Зіра». З того часу про Хаміда, який має на власному рахунку кілька десятків матчів за юнацькі збірні України різного віку, не чути нічого… ФК Шахтар. Андрій Тотовицький Сезон-2013/14 Андрій Тотовицький проводив у Маріуполі на правах оренди з «Шахтаря», виступаючи за місцеву команду, яка на той момент ще мала реліктову назву «Іллічівець». У стані приазовців молодий атакувальний хавбек із самого початку не мав регулярної ігрової практики у першій команді, а тому в першій половині сезону залучався до ігор за молодіжку. У підсумку виступи Тотовицького вразили всіх – у 11 поєдинках він забив 11 м'ячів, й навесні грав уже виключно за першу команду «Іллічівця» в УПЛ. Втім, вельми вдалі виступи Тотовицького за «Іллічівець», як і згодом за низку інших команд, не дозволили Андрію претендувати на місце в основі «Шахтаря», де у півзахисті безроздільно в ті роки панували бразильці. Це завершилося тим, що у січні 2020 року «Шахтар» продав Тотовицького в «Десну», але влітку 2022-го, після кадрової кризи, спричиненої початком повномасштабної фази російсько-української війни, змушений був повернути Андрія назад. Щоправда, заграти за «Шахтар» Тотовицькому так і не вдалося, скільки б разів він не повертався до цього клубу – тільки 19 офіційних матчів, 1 гол та 2 асисти… ГКС Ястшембе. Фарід Алі Фарід Алі, який має українсько-єменське походження, пройшов академію столичного «Арсенала», перш ніж перебрався до Запоріжжя, де у сезоні-2013/14 грав за молодіжну команду та забив 11 м'ячів у 27 поєдинках. Непоганий показник, проте він аж ніяк не посприяв просуванню атакувального півзахисника у першу команду «Металурга», за який він зіграв лишень 8 хвилин в одному поєдинку УПЛ сезону-2015/16. На початку 2016 року Фарід Алі пішов з «Металурга», й кілька місяців залишався у пошуках нового клубу, а потім підписав контракт з польським ГКС «Ястшембе». Цікаво, що за цю команду Алі виступає й по сьогоднішній день. Наразі йому вже 32, і він є, мабуть, одним із символів нинішьного «Ястшембе», провівши за цей колектив 225 офіційних матчів (30 голів та 17 асистів). Наразі команда Алі грає у третьому за силою дивізіоні польського футболу, хоча тривалий час виступала у другому… ФК Чорноморець. Володимир Коваль Центрфорвард Володимир Коваль є вихованцем академії «Динамо», з якої влітку 2012 року перебрався до «Севастополя». На той момент «моряки» ще виступали у Першій лізі українського футболу, й молодий футболіст став у нагоді команді на цьому рівні, відзначившись 7 асистами у 23 матчах. Однак після підвищення «Севастополя» до рівня УПЛ Коваль не зумів стати важливою фігурою для першої команди (4 матчі), й значно більше грав за молодіжний склад. Причому на цьому рівні Володимир виступав блискуче, наколотивши 16 м'ячів у 16 матчах. Влітку 2014 року Коваль вільним агентом перебрався до польського «Стоміла», після чого потинявся ще трохи закордонними країнами, а у сезоні-2018/19 повернувся до України у лави «Чорноморця», і навіть отримав нагоду пограти на рівні УПЛ. Щоправда, шансом цим Коваль знову скористатися не зумів (2 голи у 23 матчах). З того часу кар'єра форварда повільно, але вірно покотилася вниз: білоруський «Німан», «Лівий Берег», півтора року простою, «Кудрівка»… Наразі ж 32-річний Коваль грає на аматорському рівні за «Лісне» з Київської області. ФК Шахтар. Владлен Юрченко У певний момент Владлен Юрченко вважався одним з найталановитіших «академіків» у структурі «Шахтаря». Цей статус атакувальний хавбек, серед іншого, підтвердив і у молодіжному чемпіонаті України-2013/14, коли забив 17 м'ячів у 17 матчах, а потім був переведений до «Шахтаря-3» для виступів на рівні Другої ліги. Втім, чекати свого шансу у першій команді, який не факт, що взагалі настав би, Юрченко не побажав. Вже влітку 2014 року молодий хавбек зі скандалом пішов до «Баєра», якому угода обійшлася всього у 255 тисяч євро. В Леверкузені в українця, як здавалося спочатку, все складалося дуже непогано, адже він навіть отримав можливість пограти у Бундеслізі, але потім пішли травми, й зрештою «Баєр» влітку 2018-го відпустив Владлена вільним агентом на всі чотири сторони. Реанімував кар'єру Юрченко у данському «Вайле», а також у «Зорі», де й отримав визнання за мірками УПЛ як дуже якісний та креативний виконавець. З того часу у кар'єрі Владлена також були виступи за «Десну», «Ригу» та «Ворсклу», а нині він є футболістом першолігового «Металіста 1925». ФК Авангард. Олег Бараннік Найкращим бомбардиром сезону-2013/14 у молодіжному чемпіонаті України став форвард «Ворскли» Олег Бараннік, який забив 18 м'ячів у 21 поєдинку. На цьому рівні нападник справді виглядав вражаюче, хоча дебютувати в УПЛ за полтавців встиг ще у 18 років 6 місяців та 12 днів за Миколи Павлова. Всього за першу команду «Ворскли» зіграв 73 офіційні матчі (7 голів, 3 асисти), 57 із яких – в рамках УПЛ. В певний час пліткували, що інтерес до Баранніка виявляють «Шахтар» та «Динамо», але зробити серйозний крок у розвитку цьому форварду так і не вдалося. В результаті влітку 2017-го Олег вільним агентом перейшов до «Полтави», а потім грав за «Нафтовик», «Авангард» та «Кремінь», доки не скотився до рівня аматорів. З останнього, що відомо про Баранніка: у 2022 році він виступав за команду «Стандарт» Нові Санжари, а у 2023-му – за «Рокиту». Обидві команди представляють на аматорському рівні Полтавську область.
Дмитро Луканов («Зоря») – 8 голів у МЧУ-2013/14
Роман Дебелко («Металург» Донецьк) – 8 голів у МЧУ-2013/14
Артем Бєсєдін («Динамо») – 8 голів у МЧУ-2013/14
Владислав Войцеховський («Дніпро») – 9 голів у МЧУ-2013/14
Андрій Блізніченко («Дніпро») – 9 голів у МЧУ-2013/14
Вадим Яворський («Чорноморець») – 10 голів у МЧУ-2013/14
Ясин Хамід («Металург» Донецьк) – 11 голів у МЧУ-2013/14
Андрій Тотовицький («Іллічівець») – 11 голів у МЧУ-2013/14
Фарід Алі («Металург» Запоріжжя) – 11 голів у МЧУ-2013/14
Володимир Коваль («Севастополь») – 16 голів у МЧУ-2013/14
Владлен Юрченко («Шахтар») – 17 голів у МЧУ-2013/14
Олег Бараннік («Ворскла») – 18 голів у МЧУ-2013/14
