Чарівний SAF. Чому клуби з Бразилії тотально домінують у Південній Америці
news.o-abroad.com 30 листопада о 22:00 за київським часом на стадіоні «Монументаль» у столиці Аргентини Буенос-Айресі пролунає стартовий свисток у фінальному матчі розіграшу Кубку Лібертадорес-2024. Трофей між собою розіграють два бразильські клуби – поточний лідер тамтешньої Серії А «Ботафого» та «Атлетіко Мінейро», який наразі займає десяту позицію у національному чемпіонаті, але пробився в фінал найпрестижнішого клубного футбольного змагання Південної Америки. Очевидно, що як би не склалися перипетії фіналу, а переможцем Кубку Лібертадорес-2024 точно стане клуб із Бразилії. Представники цієї країни вигравали й останні п'ять розіграшів змагання (у 2019 та 2022 роках тріумфував «Фламенго», у 2020 та 2021 роках – «Палмейрас», а переможцем минулого розіграшу виявився «Флуміненсе»), а усього з 2010 року бразильські клуби ставали переможцями десяти сезонів Кубку Лібертадорес із п'ятнадцяти зіграних. Простіше кажучи: бразильські клуби останнім часом тотально домінують у Південній Америці, а тамтешня Серія А виглядає такою ж безумовно найкращою лігою на континенті, якою для європейського футболу є англійська Прем'єр-ліга. Важливо розуміти, що досягти такого бразильцям вдалося, перш за все, за рахунок покращення фінансового стану більшості своїх клубів. Це призводить до того, що найкращі та найбільш талановиті виконавці з усієї Південної Америки, навіть включаючи Аргентину, намагаються перебратися до бразильської Серії А, якщо, звичайно, раніше їх не перекуповують гінці зі Старого континенту. Ключова проблема для решти країн Південної Америки – не для Бразилії – полягає у тому, що розрив в якості футболу та його економічної привабливості з кожним роком все збільшується та збільшується. І, очевидно, подібна тенденція зберігатиметься, як мінімум, у найближчі кілька років. Чому так відбувається? Справа у структурних перетвореннях, які стали можливими в бразильських клубах, завдяки змінам у законодавстві. Щоб зрозуміти цей процес краще, потрібно повернутись у недавнє минуле. До 2021 року в Бразилії існував порядок, за яким усі спортивні клуби країни належали виключно до категорії некомерційних громадських об'єднань. У поодиноких випадках мова заходила про акціонерні товариства. У 2021-му, ще за президентства одіозного Жаїра Болсонару, було ухвалено закон 14193, який дозволяв створювати нові структури на базі спортивних (отже, і футбольних теж) об'єднань – так звані SAF (абревіатура від Sociedade Anonima do Futebol – в буквальному перекладі: Анонімне футбольне товариство). Це призвело до створення у бразильському футболі нової екосистеми, в якій з'явилися спеціальні механізми, що дозволяють клубам випускати свої цінні папери для виходу на ринок у пошуках нових інвесторів. Якщо раніше клуби були некомерційними об'єднаннями, які потребували вливання фінансових ресурсів, але не з метою збагачення та отримання прибутку, то за нового законодавства у бразильський футбол фактично прийшло те, що вже давно існує в Європі – реальний бізнес. Якщо суттєво спрощувати більшість юридичних та економічних деталей, то можна говорити, що із законом про SAF у Бразилії відбулася свого роду футбольна революція, яка дозволила тамтешнім клубам перейти від таких собі «народних команд» до реальної капіталістичної системи, де у суб'єктів господарювання з'являвся один або кілька власників, метою яких є отримання прибутку. Не дивно, що нововведенням одразу скористалися деякі клуби, і найбільш показовими на сьогоднішній день є кейси якраз фіналістів поточного розіграшу Кубку Лібертадорес «Ботафого» та «Атлетіко Мінейро». Getty Images/Global Images Ukraine. Халк – один із лідерів атаки Атлетіко Мінейро «Ботафого», який востаннє до теперішнього часу ставав чемпіоном Бразилії аж у 1995 році, повернувся до когорти топ-клубів Серії А саме завдяки створенню SAF та отриманню грошей від американця Джона Текстора, котрий також має свої частки в європейських «Ліоні», «Крістал Пелас» та «Моленбеці». Інвестиції нового власника (Текстору належить 90% акцій «Ботафого») дозволили «Самотній зірці» (одне з прізвиськ команди з Ріо-де-Жанейро) створити конкурентоспроможну команду, яка ще у сезоні-2023 була близька до перемоги в Серії А, блискуче стартувавши під керівництвом екс-коуча «Шахтаря» Луїша Каштру, але після відходу останнього у саудівський «Аль-Наср», а також чехарди, що почалася на тренерському містку, вкрай невиразно фінішувавши лишень на п'ятій позиції. Що стосується «Атлетіко Мінейро», то 75% акцій «півників» за моделлю SAF наразі належать Galo Holding — фонду бразильських інвесторів, який узяв під свій контроль клуб в обмін на 175 мільйонів євро. Навіть «Крузейро», який донедавна залишався в руках легенди бразильського футболу Роналдо та про стан справ у якому ми розповідали в рамках окремого матеріалу минулого року, пішов на зміни, перейшовши у власність місцевого бізнесмена Педро Лоуренсо. Цей крок дозволив «лисицям» стрімко покращити ситуацію, і після принизливого вильоту до Серії Б швидко повернутися в елітарний дивізіон бразильського футболу, де прямо зараз «Крузейро» займає цілком пристойну сьому позицію, практично завоювавши право представляти країну в наступному сезоні Південноамериканського кубку. Читайте також: Шквал критики для легенди. Чому фани Вальядоліда та Крузейро хулять Роналдо До слова, зміна власника «Крузейро» позитивно позначилася на клубі ще й у тому плані, що в нинішньому сезоні «лисиці» дісталися фіналу Південноамериканського кубку (свого роду аналог Ліги Європи – другий за значимістю клубний турнір континенту), де все ж таки поступилися – 1:3 аргентинському «Расінгу» з міста Авельянеда. Крім згаданої трійки («Ботафого», «Атлетіко Мінейро» та «Крузейро»), ще вісім бразильських клубів елітарного та другого дивізіонів наразі класифікуються як SAF. Це «Куяба», «Ботафого» (Сан-Паулу), «Америка Мінейро», «Корітіба», «Васко да Гама», «Греміо Новорізонтіно», а також «Баїя» та «Форталеза». Два останні випадки також досить цікаві та, ймовірно, заслуговують навіть на окрему розмову, оскільки «Баїя» входить до конгломерату City Football Group, на чолі якого знаходиться англійський «Манчестер Сіті», а ось «Форталеза» вирішила піти за німецьким варіантом, черпаючи натхнення зі статуту мюнхенської «Баварії». З цієї причини на ринку для продажу та залучення нових інвесторів було розміщено 50% мінус одна акція цього клубу, аби той принаймні формально залишався належати власним фанатам. Читайте також: Попереду – Ман Сіті. Як Баїя стає активом №2 для City Football Group Практично немає сумнівів, що успішні виступи «Ботафого», «Атлетіко Мінейро» та «Крузейро» вже найближчим часом можуть призвести до того, що й інші бразильські клуби змінять свою внутрішню структуру на користь SAF. Остання допомагає клубам бути значно конкурентнішими навіть на трансферному ринку. В поточному році, наприклад, «Ботафого» зумів залучити до своїх лав трьох новачків на загальну суму 37,5 мільйонів євро, принагідно ще й оновивши клубний рекорд за найдорожчою покупкою за всю історію – такою відтепер є 23-річний атакувальний півзахисник з Аргентини Тьяго Альмада, за якого американській «Атланті» було заплачено 19,5 мільйонів євро. Та й «Крузейро» не відставав, підписавши одразу вісьмох новобранців на загальну суму в 38 із «хвостиком» мільйонів євро, зокрема Кайо Жорже з «Ювентуса». Погодьтеся, навіть для європейських топ-чемпіонатів подібні суми витрат на ринку виглядають цілком вартими уваги. «Здавалося, що цей крок може призвести до зникнення традиційних бразильських клубів, але натомість ми бачимо абсолютно протилежну ситуацію. Команди, які втратили привабливість, знову опинилися в центрі уваги, і зробили це завдяки значному збільшенню місцевих та міжнародних інвестицій. У нас, безперечно, буде збільшення кількості SAF серед клубів, причому вже починаючи із наступного року», – саме так коментує ситуацію Хосе Франсіско Манссур, який є юристом, що активно лобіював ухвалення у Бразилії закону 14193. І якщо Манссур не помиляється, то дуже скоро футбольна конкуренція на південноамериканському континенті остаточно і безповоротно звузиться суто до внутрішніх розбірок між бразильськими клубами, які не знатимуть рівних ані у фінансових, ані у кадрових, ані в будь-яких інших аспектах футбольної діяльності. Щоб цього не сталося, решті представників цього континенту потрібно екстрено знаходити свої чудодійні рішення та приймати ефективні контрзаходи проти SAF.
