GGBET є титульним спонсором Федерації баскетболу України та чоловічої національної збірної України. Кожен матч національної збірної — це подія, яку разом переживають мільйони українських уболівальників. Букмекерський бренд GGBET створений для тих, хто цінує реальні емоції та цінує унікальний ігровий досвід. Підтримуй збірну України разом із GGBET!
Читайте также: ОФІЦІЙНО. Матчі ізраїльських та турецьких клубів у Євролізі перенесено
Захисник збірної України з баскетболу Ілля Тиртишник поспілкувався з журналістом Sport.ua напередодні матчу проти Іспанії в кваліфікації до чемпіонату світу 2027.
В ексклюзивному інтерв’ю Ілля розповів про атмосферу в збірній напередодні матчу, перспективи українського баскетболу та свій досвід виступів в Італії.
– Ви влітку змінили команду, якщо глянути на соціальні мережі, то люди оцінили негативно такий перехід. Багато хто там писав: «регрес» «це наш рівень баскетболу». Чому така реакція спалахнула? І чому ви обрали саме цей клуб для переходу?
– Ну, я розумію українських людей, бо якщо дивитися на баскетбол в Україні – навіть, там, Вища ліга, я вже не кажу про Першу лігу, – це достатньо низький рівень. Ну, не занадто, а достатньо низький. В Європі, в більшості країн, особливо в країнах, в яких Перша ліга дуже сильна – це Іспанія, Італія, Німеччина, Франція, – там друга, третя, четверта ліги достатньо конкурентноздатні. І я в цьому плані розумію наших людей, які незадоволені, коли наші гравці підписуються в лігу понижче.
Але, звісно, від мене це звучить не дуже об’єктивно, бо я там граю. В минулому році я грав у Третій лізі. В одній з команд грав баскетболіст, який майже всю кар’єру виступав в «Олімпіакосі». Так, йому вже було за тридцять п’ять років, але він приїхав грати в Третю лігу Італії, і він двічі вигравав Євролігу.
Дуже багато італійців з віком переходять у лігу понижче, тому що це зручно – це біля дому або грошей більше дають, бо рівень зарплат дуже піднявся, і звідси сильніші гравці приїжджають. І змінили формат ліги три-чотири роки тому. Було набагато багато команд у Другій лізі, які були не такого високого рівня. Зараз зменшили кількість команд вдвічі. Тобто всі команди, які були у Другій лізі, опустилися в Третю. Те саме трапилось із Третьою лігою – її теж скоротили вдвічі.
Через цю зміну формату всі ліги стали сильнішими, бо гравців багато, команд менше, і гравці вже йдуть за грошима в нижчі ліги, щоб заробляти більше. Тому рівень достатньо непоганий.
У Третій лізі взагалі достатньо високий рівень. Зараз я опустився в Четверту, але все одно команди, які грають за вихід у Третю лігу, збирають людей, які ще два роки тому виступали на високому рівні. В одній з команд грав гравець, який зі збірною Литви ставав третім на чемпіонаті світу. Він грав у цій команді в Першій лізі. Потім у команди були фінансові проблеми, і він повернувся у свою ж команду після п’яти років. Лауріонас Зіпкаус – гравець збірної Литви – поїхав грати в Четверту лігу.
Там багато молодих гравців, але команди, які мають гроші, підписують достатньо серйозних баскетболістів і витрачають достатньо великі кошти – навіть у Третій і Четвертій лігах. Умовно, бюджет команди в півмільйона євро – це не вважається вау-сумою. Це нормальна сума для команд із Четвертої ліги, які хочуть вийти в Третю. А в Третій вже навіть є бюджети по мільйону.
– А не було якихось там інших пропозицій? Можливо з Азії?
– Ні, ну в мене особисто не було таких пропозицій. У мене агент працює саме по Італії. Плюс, ну, зараз теж дуже важлива ситуація з документами, бо нам, українцям, кожен рік змінювати документи – це не дуже легка справа.
Тобто я впевнений: всі хлопці в збірній, якщо є якась можливість залишитись в одній і тій самій країні на декілька років і потім не паритись з документами наступні роки – це дуже великий плюс.
Тому це один з факторів. У мене мама працює в Швейцарії, в Лугано – це біля Італії, це теж фактор. Потім Італія взагалі як країна дуже зручна для життя, і мені платять достатньо, тому я не сильно розглядав навіть інші варіанти.
– Скажіть: якраз ви сказали, що італійська ліга – там більша конкуренція, набагато важче. У вас також є досвід гри в Україні. Хотілося б почути: а чого нам не вистачає, аби наша ліга підтягувалася до рівня італійської, хоча б намагалася за нею йти? Що нам потрібно змінити?
– Ні, ну, перед війною наша ліга була рівнем не слабша за топ-ліги Європи. Якщо казати про верхні команди таблиці, бо, звісно, нижчі команди не можна порівнювати з нижчими командами з Іспанії, Туреччини, Німеччини. Так, потім в Україні у другій лізі йде трошки провал, якщо порівнювати з другими, третіми лігами Європи. Але це все одно все спирається в гроші і кількість гравців.
Ось я беру приклад з Італії: там у першій лізі двадцять команд, у другій лізі – двадцять команд, у третій лізі – сорок команд, у четвертій лізі – майже сто команд. Тобто дуже багато гравців, дуже багато гравців високого рівня і дуже багато людей, які цікавляться баскетболом і хочуть вкладати гроші в баскетбол.
Тобто, як би це не звучало банально, але в цьому варіанті гроші дуже багато вирішують. І якщо гравцям не платити, то гравці не будуть хотіти грати в країні. Я розумію, у нас така ситуація, тому зараз я не бачу, як можна це виправити на сьогоднішній день. Але як це було до війни – і сподіваюся, так само буде після – коли буде якийсь потік грошей у баскетбол, то і кількість гравців збільшиться, і на цьому буде розвиток баскетболу – як ліги, так і збірної.
– У нашій країні частіше бізнесмени починають вкладати гроші в футбол, а баскетбол оминають стороною. Чому, на вашу думку, така низька цікавість до баскетболу? Чому цим не займаються?
– Ну я, до речі, буде смішно, тільки сьогодні дивився. У мене один баскетболіст, з яким знайомий, ми на Jordan Camp разом їздили. Він з Великої Британії, з Лондону. І він саме про цю тему розмовляв – про баскетбол у Великій Британії. Каже, що якщо спитаєте всіх гравців Великої Британії, які грають за кордоном, то всі скажуть: «Так, ми хочемо грати вдома». Але у Великобританії слабкий чемпіонат, мало грошей.
Я це розумію: в них дуже велика футбольна традиція. У Лондоні, не знаю, там скільки – п’ять команд Прем’єр-ліги, потім ще більше команд Чемпіоншипу. Тобто там занадто багато людей цікавляться футболом, і, можливо, через це немає місця баскетболу. У нас в країні футбол не настільки розвинений, як у Великобританії, тому для мене це теж загадка.
Тому в нашому випадку все одно я вважаю, що треба починати від масовості. Чим більше дітей, тим більше шанс, що з однієї дитини виросте якийсь баскетболіст. Бо якщо в нас займається, не знаю… От я сам з Києва, і для мене це завжди травма, що в Києві немає постійного клубу. Був «БК Київ» – розпався, «Київ Баскет» з’явився потім. «Будівельник» ніколи не займався дитячим спортом.
Читайте также: Організатори турніру Індіан-Веллс оголосили призові в 2026 році
Тобто немає постійності з незалежної України. З 1991 року не було одного клубу, який завжди виступав і завжди займався дитячим баскетболом. У Києві всі займаються в дитячих школах. Я був в Авангарді, там Войнолович був на Лівому березі. Тобто всі займаються просто по своїх школах, і потім, якщо ти досягаєш якогось рівня, тебе кличуть в іншу команду.
Я був в «БК Києві», хтось їде в «Хімік», як Войнолович, хтось їде в «Дніпро». Тобто для Києва це велика проблема: таке велике місто, і, на жаль, немає постійності у розвитку дитини, бо дитині дуже важко з одного клубу переходити в інший.
І продовжити розвиватися, як це в інших містах України. Тому, по-перше, спершу треба зробити якісь спортивні школи або команди, які з першого класу і до дванадцятого займаються постійним розвитком баскетболістів. І це не коштує таких великих грошей, як мати спортивні клуби з амбіціями.
Букмекери малюють Іспанію фаворитами і вірять в їхню перемогу. У чому особливість збірної України, про яку не знають або не здогадуються експерти? Завдяки чому ми здатні зламати прогнози?
– Ну, по-перше, букмекери в нас не вірили і проти Грузії, коли ми грали на виїзді. Але я не можу сказати, що гра була від нашої збірної якогось топ-рівня. Ми більшість гри програвали, а потім просто зробили ривок, зламали грузинів і на цьому виграли гру.
То, ну, в нас є гравці високого рівня, які грають у клубах високого рівня, але все одно наша сила, я думаю, в єдності. Ми ніколи не опускаємо руки. Ми будемо до кінця боротися всі сорок хвилин матчу. Якщо є овертайм – то і овертайм, бо нам треба просто намагатися стрибати за кожним м’ячем.
Ще, якщо м’яч нічийний, треба до нього йти, йти на підбирання і просто бути розумними. Бо якщо ми лімітуємо наші втрати і лімітуємо їх кидки після підбирання в нападі, то це вже частина очок. Тобто треба думати, по-перше, про це, бо це не потребує якоїсь техніки або навичок. Це просто бажання. І те саме в захисті.
І потім, якщо у нас це вийде, то шанс на перемогу буде більший. Тобто задача – не робити якісь банальні помилки. Вони будуть, звісно, але треба їх як можна більше лімітувати і користуватися помилками, які роблять іспанці.
Бо вже скільки було ігор, особливо на відборах, коли не всі гравці приїжджають, де збірна, яка є фаворитом, програє або майже програє збірній сильнішій. Наприклад, Сербія – вона слабко почала відбір. Вони ледве-ледве врятувалися в обох іграх.
Тобто будемо робити все, що ми можемо на майданчику, і потім результат покаже, сильніші ми чи сильніші вони. Але ми не думаємо про те, що кажуть букмекери, скільки очок Іспанія повинна виграти. Гра починається в центрі поля, граємо сорок хвилин, і для нас суперник такий самий, як і ми.
– Ну, от якраз ви сказали, що приїжджають неповними складами. Іспанці ж також приїхали, як я розумію, не найсильнішим складом. Ще й капітан травмувався перед грою. Але чи є вам кого виокремити в їхній команді, на кого варто звернути увагу?
– У будь-якому разі в них навіть не найсильніші гравці всі грають у першій лізі Іспанії. Тобто немає слабких гравців. Так, немає такої зірки, яка була б, якби приїхали, не знаю, брати Ернангомез або Санті Алдама з НБА, або інші гравці, які грають в Євролізі, бо в них можна цілу команду зібрати з цього.
Але нам треба більше думати про те, як будемо грати ми, а не про Іспанію. Ми, звісно, розбираємо їх – кожного гравця, сильні й слабкі сторони, якісь командні речі, командний напад, командний захист, який вони роблять. Але все одно треба більше концентруватися на тому, як будемо грати ми.
– Збірна України втратила двох гравців: Санон і Кличко не приїхали. Хотілося б, щоб ви оцінили, наскільки це велика втрата для нашої команди і що б вони могли дати нам у цьому матчі з Іспанією, якби вони зараз були тут?
– Ну, Санон, звісно, дуже допоміг би, бо він влітку був, якщо я не помиляюся, топ-скорером збірної. Можу помилятися, але він забивав більшість очок команди. Тобто його відсутність, звісно, буде відчуватися. Але його не було у листопаді – ми виграли обидва матчі без нього.
Тобто, звичайно, було б легше грати, якби він був, але його вже нема, не буде на майданчику з нами, тому треба буде знаходити інших людей, які компенсують його очки. Може, це зробить не одна людина, може, це буде груповий ефорт. Але нам треба думати не про те, що його немає і як ми будемо грати без нього, а про те, як ми зможемо замінити його очки, його якісь перехоплення в захисті іншими гравцями.
Про Макса – він ще не такий гравець основної ротації, як Санон, тобто не можна їх порівнювати, але все одно, він великий. Він би міг нам допомогти габаритами під кільцем, зняти декілька підбирань, захиститися, зробити декілька блокшотів.
Але, на щастя, в нас все одно є Пустовий, Скапінцев. І Бобров може зіграти на п’ятому номері. Тобто відсутність Максима не так буде відчуватися, як відсутність Санона, але все одно треба про це менше думати і грати тими гравцями, які в нас є.
21+
РЕКЛАМА
УЧАСТЬ В АЗАРТНИХ ІГРАХ МОЖЕ ВИКЛИКАТИ ІГРОВУ ЗАЛЕЖНІСТЬ. ДОТРИМУЙТЕСЯ ПРАВИЛ (ПРИНЦИПІВ) ВІДПОВІДАЛЬНОЇ ГРИ.
GGBET здійснює діяльність відповідно до ліцензій від 23.08.2023 року, виданих відповідно до рішень КРАІЛ №128 та №129 від 08.08.2023.
Читайте также: Динамо Київ – Епіцентр. Відео голів та огляд (оновлюється)