Головний тренер Спортінга Руй Боржеш поділився емоціями після поразки своєї команди від Арсенала (0:1) у першому матчі 1/4 фіналу Ліги чемпіонів.
Читайте также: Динамо може безплатно втратити футболіста збірної. Є інтерес з Франції
– Сьогодні завершується найдовша серія поспіль перемог на стадіоні «Альваладе». Що це означає? Чи є те, що воротар Рая був визнаний УЄФА найкращим гравцем матчу, відображенням того, що зробив «Спортинг»?
– Щодо 17 перемог, я вже відповідав: це, насамперед, заслуга команди, гравців, вони заслуговують на це визнання, заслуговують на цю похвалу, бо це фантастичний колектив, який заслуговує на те, щоб увійти в історію «Спортинга» у всіх сенсах. Одного дня цей рекорд, безсумнівно, буде побитий. Тому це нас радує, це знак того, що робота зроблена добре, це знак того, що «Альваладе» дедалі більше стає фортецею і так буде й надалі. Щодо матчу, то це була рівна гра.
Те, що Рая був найкращим на полі, багато про що говорить, адже «Арсенал», не враховуючи епізод у першому таймі, коли м’яч влучив у поперечину, мав ще один удар перед голом, який Руї відбив. У нас було три явні моменти для голу, але «Арсенал» зробив три хороші сейви.
Це добре показує рівновагу, адже гра була рівною, з володінням м’ячем 54 або 56 відсотків. Це добре ілюструє, якою була рівновага. У підсумку це викликає розчарування, бо ми не заслуговували на поразку, зважаючи на все, що нам вдалося зробити протягом гри, але футбол — це саме таке.
Ми вже вигравали на 91-й хвилині, сьогодні програли, треба підняти голову і вірити, що якщо є великі виклики, то саме для цієї команди, і в Лондоні ми спробуємо зробити щось безпрецедентне, це ще один великий виклик, де, я вірю, ми будемо на висоті і дамо хорошу відповідь.
– Чи те, що матч був таким рівним, дозволяє вам зберегти впевненість перед матчем-відповіддю? Наприкінці ви обійняли Дьокеріша, що ви йому сказали?
– Я поцікавився, як у нього справи з родиною і чи все гаразд. Сказав йому, що радий за нього; гадаю, він заслуговує на визнання всіх уболівальників «Спортінга», і нас також; він дуже допоміг мені стати чемпіоном країни; це гравець, який увійде в історію, він вже увійшов в історію португальського чемпіонату та самого «Спортінга»; тут він завжди буде дуже бажаним гостем.
Надія не згасла… Так, безперечно. Ми знаємо про труднощі, знаємо, що це сильна команда, яка гратиме вдома, але, як я вже сказав, якщо й є великі виклики, то вони стоять перед нашою командою. А вони люблять такі великі виклики, тому я дуже вірю, що ми дамо гідну відповідь у Лондоні, і ми дуже сподіваємося зберегти шанси на прохід до кінця.
– Чому ви зробили лише дві заміни? У Лондоні, маючи в запасі Хюльманда і, можливо, Кенду, які можуть додати «Спортингу» нових сил, чи є у команди більше шансів завдати удару «Арсеналу»?
– Я зробив дві заміни, бо вважав, що більше немає потреби. Тільки й нічого іншого, бо гравці, які відповідали тим характеристикам, що нам були потрібні на полі, на мою думку, не мали тих якостей, які були необхідні саме в той момент. У нас були півзахисники, захисники, у нас був Фей, це правда, але не було того, хто міг би додати швидкості, тільки Фей, ми випустили Нела, щоб освіжити гру.
Але я вважаю, що ми б багато втратили у фізичному протистоянні, тому що «Арсенал» грав дуже жорстко в очному протистоянні, коли тиснув, тому я намагався не змінювати цей аспект. Моріта провів чудовий матч, він давав нам спокій з м’ячем, не було сенсу знімати Моріту і випускати Зено [Дебаста]. Вони також відрізняються за своїми характеристиками, ми, мабуть, втратили б більше чіткості в тому, що стосувалося гри з м’ячем, а вона нам була потрібна. Дані [Даніель Браганса] також вже грав у цьому плані. З тих рішень, які у нас були, я вважав, що сенс мали лише ці дві заміни.
– У передматчевому коментарі до цієї гри ви сказали, що для «Спортинга» головним турніром є чемпіонат. З огляду на календар, у якому передбачені матчі проти «Арсеналу», «Бенфіки» та «Порту», як ви оцінюєте другий матч чвертьфіналу Ліги чемпіонів УЄФА?
Читайте также: Рішення ухвалено. Зінченко отримав жахливі новини щодо свого майбутнього
– Ви мене вже знаєте, я не люблю забігати далеко вперед. Я це розумію, і цілком природно, що ви ставите це запитання, адже виклики, які стоять перед нами, є надзвичайно складними й йдуть один за одним.
Але моя проблема зараз називається «Естрела да Амадора». Немає сенсу думати про «Арсенал», «Бенфіку» чи «Порту», я маю їхати в Амадору, на складний виїзний матч. Це моя поточна проблема, і я не люблю думати наперед.
У нас стільки днів до матчу з «Арсеналом», стільки днів до матчу з «Бенфікою», стільки днів до матчу з «Порту», стільки всього може змінитися з дня на день. Травми, хвороби, таке вже траплялося… Є багато змінних, тому я люблю думати про сам момент, про сьогодення, а сьогодення — це «Естрела».
– Незважаючи на поразку, впевненість уболівальників залишається незмінною. Вони вірять, що «Спортинг» може стати чемпіоном країни та вибити «Арсенал» з турніру. Як ви це бачите? Вашою найпам’ятнішою фразою було: «Коли бракує натхнення, нехай не бракує рішучості». Яким буде девіз для матчу в Лондоні?
– Немає слів, щоб описати ту енергію та підтримку, які ви нам надавали від початку до кінця. У цій заключній частині, вже після закінчення гри, відчувати стадіон і те, як усі підтримують і люблять гравців, є важливим для них, це визнання того, що вони зробили все правильно. Ми програли через невелику втрату концентрації, це нормально, коли граєш проти великої команди, але ми змагалися з найкращими в Європі.
Саме це ми говоримо і хочемо – змагатися з найкращими, і ми зробили це дуже добре. У невеликий момент втрати концентрації, як я вже сказав, з нами траплялося й навпаки, ми вигравали на 91-й хвилині, це частина гри, потрібно вміти з цим справлятися і підняти голову, але це добре демонструє рівновагу у двобої та визнання. Гравці проявили характер, мали мужність, мали якість, і ця команда готова до великих викликів, так само як і вболівальники, ми дуже віримо, що в Лондоні ми дамо гідну відповідь.
– Чи вважаєте ви, що «Спортинг» під керівництвом Руї Боржеша зможе повторити успіхи «Спортинга» під керівництвом Рубена Аморіма?
– «Спортинг» може робити те, що властиво «Спортингу» — це не тренер, це «Спортинг», це клуб, який вірить у себе, і ніхто інший. «Спортинг» під керівництвом Руї Боржеша також вже робив те, чого ніхто не робив, все дуже просто, але справа не в тому, що робить Руї Боржеш.
Мені важливий саме «Спортинг», команда вже довела, що здатна впоратися з таким складним викликом. Перш за все, ми поважаємо суперника, розуміємо, наскільки це важко, і маємо бути дуже збалансованою командою, як у плані настрою, так і в плані якості, щоб перемогти великий «Арсенал».
– Говорилося про перевагу в стандартних ситуаціях. Чи вважаєте ви, що суддівські бригади поблажливо ставляться до дій «Арсеналу», наприклад, до затримок при введенні м’яча у гру?
– Я вважаю, що в деяких моментах є очевидні фоли, але це також трохи невдячна ситуація: ми, тренери, то кажемо, щоб судили, то щоб не судили; іноді ми говоримо, що судді занадто часто свистять, що могли б дати грі більше свободи — це дуже специфічний момент.
У стандартних ситуаціях «Арсенал» — це команда з дуже великою атлетичною силою, середній зріст хороший, високий, і в двобоях важко, але, як я сказав учора, я вважаю, що це були дві хороші команди в плані стандартних ситуацій. Ми входимо в топ-10, «Спортинг» — четвертий за кутовими. У Португалії є «Жіль» та «Ешторіл», а найкраща команда у стандартних положеннях у Португалії — це «Спортинг», а в Європі ми поступаємося «Арсеналу», «Дортмунду» та «Інтеру», це також багато говорить про нашу якість у цій фазі гри, – сказав тренер.
Читайте также: Нойєр №1. Український воротар – про найкращих гравців свого амплуа