Почалася найцікавіша частина сезону в НБА – плей-оф. Протягом регулярного чемпіонату команди боролися за право виходу до головної частини кампанії, яка дозволяє боротися за титул. Довгий час результати матчів плей-оф визначали такі зірки, як Леброн Джеймс та Стефен Каррі. Вони все ще в порядку на свої роки, але настав час інших гравців заявити про себе – а їх у лізі чимало.
Читайте также: ФОТО. Легенда МЮ банкрут? Бізнес пішов у мінус на £563 тис.
Далі виділимо 10 головних зірок плей-оф НБА, за якими обов’язково потрібно слідкувати. Відразу зазначимо: Лука Дончич, який, безумовно, гідний місця у цьому списку, до рейтингу не увійшов, оскільки термін його відновлення залишається невідомим.
Ентоні Едвардс («Міннесота»)
З одного боку, Едвардс провів найкращу в кар’єрі «регулярку», набираючи 28,8 очка в середньому за матч і продемонструвавши найвищу ефективність. Його статус суперзірки та впливу на команду ніколи не був такий високий. З іншого боку, Ентоні зіграв найменшу кількість матчів у своїй кар’єрі – 61.
Це позбавило його права на здобуття нагород за підсумками сезону, а з середини березня він не проводив на майданчику понад 30 хвилин за матч через травму коліна. Але, можливо, «Міннесота» просто вберегла свого лідера для плей-оф, щоб разом із ним замахнутися на фінал конференції.
Джеймс Харден («Клівленд»)
Після обміну Хардена, який у «Клівленді» виконує роль плеймейкера, «Кавальєрс» посіли 4-те місце у лізі з ефективності атаки. Показник залучення Джеймса до атак знизився з 31% у «Кліпперс» до 24% у «Кавс», але при цьому він став більш ефективним.
Після переходу в «Клівленд» Харден реалізує 43,5% 3-очкових кидків – це найкращий показник у його кар’єрі. Окрім цього, зірковий ветеран допоміг Доновану Мітчеллу, Джарретту Аллену та іншим партнерам легко набирати очки. Головне питання полягає в тому, чи зможе Джеймс підтримувати такий рівень результативності у плей-оф, чи його непроста історія виступів у ПО знову дасть про себе знати.
Чет Холмгрен («Оклахома»)
«Оклахома» – це не тільки Шей Гілджес-Александер. Цього сезону суперники реалізували лише 48% кидків проти Чета Холмгрена – менше лише проти Айзеї Стюарта з «Детройта».
Це підкреслює, наскільки молодий центровий «Тандер» важливий для команди в обороні, але при цьому він ще й в атаці серйозно впливає. У «регулярці» Холмгрен набирав рекордні для себе 17,1 очка за матч із найкращою в кар’єрі ефективністю середніх кидків у 64,6%. Крім того, Чет також видав пристойні 36,2% точних 3-очкових кидків.
Тайріз Максі («Філадельфія»)
Максі продовжує прогресувати із заявкою на статус головної зірки команди, незважаючи на наявність у складі Пола Джорджа та Джоела Ембііда. У нинішньому сезоні Тайріз показав найкращі в кар’єрі результати за очками (28,3) та передачами (6,6) у середньому за матч. Він став справжньою опорою для тренера Ніка Нерса.
У «регулярці» Максі проводив на майданчику в середньому 38 хвилин за гру – це найвищий показник відколи Харден показав 38,1 хвилини в сезоні 2015/16. Враховуючи невизначеність щодо участі Ембііда у плей-оф, «Філадельфії» знадобиться кожна хвилина, яку вона зможе вичавити зі своєї головної зірки.
Кейд Каннінгем («Детройт»)
Каннінгем може претендувати на звання MVP і потрапити як мінімум у другу символічну збірну НБА, оскільки видав такі ж вражаючі статистичні показники, як і минулого сезону, привівши «Детройт» до несподіваного першого місця на Сході.
Кейд демонструє стабільність, набираючи в середньому 23,9 очка в середньому за матч і найвищі у кар’єрі 9,9 передачі. Він якісно працює і з середньої дистанції (51,4% кидків), і з дальньої (34,2%), хоча «Детройту», безумовно, доведеться підвищувати ефективність на дузі, якщо вони мають намір затриматися в плей-оф.
Читайте также: Клуб Серії А зробив пропозицію щодо українця. Є конкурент із Чехії
Джейсон Тейтум («Бостон»)
Повернення Тейтума менше ніж через рік після розриву ахіллового сухожилля перевершило навіть найоптимістичніші прогнози. Порівняно з минулим сезоном, коли він його включили до першої символічної збірної НБА, Джейсон після повернення виконував більше перехоплень (1,4) та підбирань (10) у середньому за матч, що є найкращими показниками у його кар’єрі.
Його форма після тривалої перерви не є проблемою, оскільки він проводив на майданчику понад 30 хвилин у кожному з останніх 13 матчів. Тейтум знову стає собою – а це означає, що колишній чемпіон є одним із головних претендентів на звання MVP фіналу, якщо, звісно, «Бостон» туди дійде.
Джейлен Браун («Бостон»)
Два роки тому Брауна визнали MVP фіналу НБА. При цьому він ніколи не розглядався як найцінніший гравець сезону. Ймовірно, цього разу Джейлен отримає більше уваги, враховуючи, наскільки добре він підтримував «Бостон» на високому рівні, поки Тейтум лікувався.
Джейлен посів друге місце у лізі за показником залучення в атаках (36%). Крім того, він встановив особисті рекорди за очками в середньому за матч (28,7), підбираннями (6,9), передачами (5,1), відсотком влучень зі штрафних (79,5%) та безлічі інших статистичних показників. Багато в чому завдяки йому «Селтікс» не «злили» сезон після перебудови складу і тепер знову претендують на титул.
Нікола Йокич («Денвер»)
Йокич – перший гравець в історії НБА, який став лідером сезону з передач (10,7) та підбирань (12,9) у середньому за матч. Крім того, він увійшов до топ-10 найкращих скорерів минулої «регулярки», набираючи 27,7 очка за гру. У нього було стільки ж трипл-даблів (34), скільки у Джейлена Джонсона, Джоша Гідді та Луки Дончича разом узятих.
Тепер 3-разовий MVP постарається досягти успіху в плей-оф, де демонструє такі ж вражаючі історичні результати: за даними Basketball Reference, Йокич займає друге місце за показником «плюс/мінус» у плей-оф за кар’єру, перебуваючи між Майклом Джорданом та Леброном Джеймсом.
Віктор Вембаньяма («Сан-Антоніо»)
Вембаньяма – явний лідер на звання найкращого захисника року. Цього сезону, коли він на майданчику, різниця забитих та пропущених очок у «Сан-Антоніо» становить +17. Віктору всього 22 роки і це буде його перший плей-оф у кар’єрі, але це також і можливість показати, що він уже зараз є одним із найкращих гравців ліги.
Вембаньяма провів вражаючу «регулярку», набираючи по 25 очок у середньому за матч, 3,1 передачі та 11,5 підбирання. Останній показник – найкращий у його кар’єрі. Крім того, Віктор видав 34,9% точності з-за дуги і підвищив ефективність роботи із середньої дистанції, набираючи 59% точних кидків – знову найкращий результат у кар’єрі.
Шей Гілджес-Александер («Оклахома»)
Гілджес-Александер – чинний MVP, що вже багато про що говорить. Шей набирав щонайменше 20 очок у кожному матчі цього сезону. Він лідирував у лізі за кількістю вирішальних точних кидків. Канадець реалізував 39% дальніх кидків, що є його найкращим результатом з того часу, як він став зіркою. Він також реалізував 60% кидків із середньої дистанції, що є найкращим показником в історії НБА серед захисників.
Його показник ефективності кидків 66,5% став другим найкращим в історії для гравця, який набирає в середньому 30 очок за матч. За цим показником він поступився лише Стефену Каррі з результатом 66,9% у сезоні 2015/16. Гілджес-Александер виграв усі можливі нагороди минулого сезону, а цього року виглядає ще краще. З таким лідером «Оклахома» має дуже високі шанси на захист титулу.
Читайте также: ВІДЕО. Українець забив перший гол у сезоні та допоміг клубу перемогти
Сергій ЗАВАЛКО, за матеріалами ESPN