Легенда київського Динамо Анатолій Дем’яненко вважає, що «біло-сині» зможуть гідно виступати на європейській арені після завершення війни в Україні.
Читайте также: Полтавський трилер, Циганков програв із Жироною, золото Онофрійчук
– Після 1986 року Динамо було за крок до європейської вершини у 1999-му, коли команда Лобановського вилетіла від Баварії у півфіналі Ліги чемпіонів. Якщо ж дивитися на сучасну епоху, у ХХІ столітті, під чиїм керівництвом кияни мали найбільший потенціал досягти успіху в єврокубках?
– Це складне питання. Фахівців було багато, але успіх – це комплекс факторів. Все залежить від того, як тренер бачить футбол і чи є в нього виконавці під його філософію. Зараз багато хто робить ставку на фізику. Але фізику можна підтягнути завжди, а от футбольний інтелект, бачення поля і майстерність – цього не купиш ні за які гроші. Потрібні гравці, які вміють думати на швидкості. У футболі, як і раніше, все починається з голови, а вже потім передається ногам.
– А чи є сучасна команда, чий стиль гри за останні десятиліття найбільше нагадав вам Динамо зразка 1986 року?
– Чесно кажучи, нікого конкретно не назву. Ми мали свій, унікальний динамівський стиль. Наша візитівка – це блискавичний вихід з оборони в атаку. Зараз футбол часто грішить академізмом: команди довго контролюють м’яч на своїй половині, перекочують його впоперек поля. Поки ти так граєшся, суперник встигає повернутися і вибудувати ешелоновану оборону, яку потім треба довго і нудно зламувати. Наш же принцип був іншим: перехопили м’яч – і миттєво відрізали пів команди суперника вертикальним пасом, поки вони не встигли сісти в захист.
– За ці роки футбол сильно змінився, величезну роль відіграють фінанси клубів. Якщо говорити про рівень єврокубків…
Читайте также: Гравець Карпат попередив ЛНЗ перед матчем УПЛ: «Ми хочемо перемагати»
– Звісно. Україна опинилася в дуже складній ситуації. Йде війна. Тому зараз дуже важко: ці постійні переїзди, відсутність домашніх трибун… Хоч люди і приходять на матчі в Польщі чи деінде (зараз багато українців за кордоном), але це все одно не те. Коли ти граєш удома – це свій вболівальник, своя аура, зовсім інше ставлення. Все інакше.
– Це один з тих факторів, якого не вистачає нинішньому Динамо для успіху в Європі, чи є ще щось?
– Так, і Динамо цього не вистачає, і іншим нашим командам. Є й інші чинники, звичайно. Дуже впливає те, що у багатьох батьки та родичі залишилися в Україні. Факторів багато.
– На вашу думку, коли війна в Україні завершиться, на нас чекає підйом наших клубів у єврокубках?
– Я впевнений, що і Динамо підніметься, і інші команди підтягнуться. Якщо пам’ятаєте 2013-й, 2014-й роки – який сильний чемпіонат у нас був. Дуже пристойний. Близько семи команд реально претендували на призові місця. Був високий рівень і за якістю гри, і за всім іншим. Але, на жаль, зараз бачите, яка ситуація… Війна. Тому українському футболу сьогодні дуже важко. Будемо сподіватися, що мир у нашій країні настане якомога швидше, – сказав Анатолій.
Читайте также: Дем’яненко розповів, як Динамо виграло єврокубок через Чорнобиль