У ніч з 3 на 4 червня стартує фінальна серія НБА між «Сан-Антоніо Сперс» і «Нью-Йорк Нікс». Це 13 пара команд, яка повторно зіграє у фіналі НБА, а 27-річна перерва між їх зустрічами є другою за тривалістю, поступаючись лише 58-річній перерві між протистоянням «Бостон Селтікс» та «Голден Стейт Ворріорз» у 1964 та 2022 роках.
Читайте также: Матч 1/4 фіналу на РГ завершився достроково. Італієць знявся через травму
«Сперс» та «Нікс» зустрічалися у фіналі НБА 1999 року, і тоді «Сан-Антоніо» на чолі з Тімом Данканом здобув перемогу в серії з рахунком 4:1. Для франшизи та самого Данкана це був перший титул в історії – згодом додадуться ще 4. Останній з них був здобутий у 2014 році, коли власне «Сперс» востаннє й були у фіналі та з рахунком 4:1 здолали «Маямі Хіт».
Здається, з того часу вже пройшло багато років, але це ніщо у порівнянні зі стражданнями фанатів «Нікс». Вже виросли цілі покоління, які не бачили перемог «Нью-Йорка», оскільки другий і останній титул франшизи в НБА був здобутий ще у 1973 році, коли у фіналі з рахунком 4:1 був переможений «Лос-Анджелес Лейкерс». А у фіналі «Нікс» востаннє були у вже згаданому 1999 році, коли стали першими, хто з восьмим посівом дістався вирішальної серії, але там були в ролі глядачів становлення династії «Сан-Антоніо» на чолі з Тімом Данканом.
У цьому можна знайти паралель із нинішнім фіналом. Як тоді Данкан, так і зараз Віктор Вембаньяма – висхідна зірка ліги, яка прагне до свого першого титулу та загального визнання. Та чи вдасться французькому феномену привести свою команду до перемоги та започаткувати нову династію «Сперс»? Відповідь на це питання ми дізнаємося вже по ходу цього місяця: як мінімум у чотирьох матчах, а максимум – у семи.
«Сперс» та «Нікс» мають свої козирі, але хто скористається ними краще?
Обидві команди підходять до фіналу впевненими в собі. «Нікс» після важкого старту плейоф та двох поразок з відставанням в одне очко від «Атланти Гоукс» набрали хід і вже забули, що таке поразки. Команда з Нью-Йорка виграла наступні 11 матчів, оформивши свіпи в серіях із «Філадельфією Севенті Сіксерс» та «Клівленд Кавальєрс», і не збирається зупинятися. Натомість «Сперс» у фіналі Західної конференції вибили чинного чемпіона та головного фаворита цього сезону – «Оклахому-Сіті Тандер». Ця серія видалася надзвичайно різноманітною та непередбачуваною, і десь справедливо, що все вирішилося в семи матчах, а перемога в ній автоматично вивела «Сан-Антоніо» у ранг фаворита фіналу.
Водночас тут постає чи не головне питання всього протистояння: чи вистачить молодої команди Мітча Джонсона на ще одну виснажливу серію? У «Сан-Антоніо» вже були травми по ходу цього плейоф, і вони мали вплив на гру команди. Без Вембаньями не вдавалося впоратися навіть із досить скромним «Портленд Трейл Блейзерс», а з «Оклахомою» виникали суттєві проблеми через те, що з гри випадали Де’Аарон Фокс та Ділан Харпер. До серії з «Нью-Йорком» команда Джонсона підходить без кадрових втрат, але як буде далі – хтозна. Без когось із лідерів «Сперс» точно буде складно, оскільки та ж серія з «Оклахомою» показала, що лава команди нездатна витягувати складні матчі.
На противагу «Нікс» мали купу часу на підготовку до фіналу, яку їм гарантував свіп у серії з «Кавальєрс». По ходу серії це може позначитися, оскільки у команди банально залишатиметься більше сил. І це на фоні того, що в команди Майкла Брауна потужно виглядає лавка, яка у плейоф Сходу показувала себе з позитивного боку. Передусім Дьюс Макбрайд та Лендрі Шамет можуть вистрілити у відповідальний момент, а Мітчелл Робінсон вийти й забрати важливі підбирання. Щоправда, готовність центрового до фіналу викликає питання, оскільки напередодні він зламав мізинець. Мітчелл хоче грати, але наскільки він зможе це робити – ще варто дізнатися.
Як зупинити Вембаньяму та Брансона?
Важливим питанням перед фіналом буде те, як тренери обох команд спробують нейтралізувати лідерів суперника. Підказкою для обох може бути серія «Сан-Антоніо» з «Оклахомою».
У ній «Сперс» теж протистояли команді, у якої головна зірка – захисник. Мова, звісно ж, про Шая Гілджеса-Александера, який, хоч свої очки й набирав, але в більшості матчів зусиллями передусім Касла та Васселла його вдавалося ставити в незручне становище й обмежувати напад «Тандер». З «Нікс» у команди Джонсона теж саме завдання, але вже проти Джейлена Брансона, який демонстрував шалену гру в матчах плейоф Сходу.
Читайте также: Визначено півфіналістів на Ролан Гаррос у чоловічому одиночному розряді
Вембаньяма, змотивований церемонією нагородження MVP сезону Гілджеса-Александера, видав божевільний перший матч проти «Тандер», набравши 41 очко. Далі ж Віктор залишався корисним, але таких перформансів уже не мав, оскільки в нього виникали проблеми в боротьбі з фактурним Айзеєю Гартенштайном. У «Нью-Йорка» ж є Карл-Ентоні Таунс та Мітчелл Робінсон, які теж здатні нав’язати фізичну боротьбу.
Різноманітність «Нікс» та ключові ролі Таунса й Харпера як ключ до перемоги
Зупинити лідерів суперника – важлива справа, але ж потрібно й самому здобувати очки. У цьому компоненті різноплановішою командою виглядає «Нью-Йорк», який демонструє шалену ефективність атаки. «Нікс» реалізують 59,2% кидків, що є найвищим показником в історії плейоф НБА. Крім того, команда Брауна має 40% влучних кидків з-за дуги. Так, варто зауважувати, що «Нью-Йорк» на Сході не мав команд, які захищаються на рівні «Сан-Антоніо», але й здобутків «Нікс» не варто применшувати. Команда Брауна демонструє різнопланову гру в атаці.
М’яч можуть віддати Брансону, і він вирішить долю матчу самотужки, але це не завжди спрацює. Інший варіант – гра будується навколо Таунса, який може і триочковий кинути, і у фарбі поштовхатися, або просто витягнути за собою центрового й заграти партнерів. А це дуже важливо в грі проти суперника, в якому фарбу закриває Вембаньяма. Власне, це й може стати ключем до кошика «Сперс», оскільки йти в проходи під Віктора – це нариватися на блок-шоти. Інша справа, коли його там немає.
Крім того, варто не забувати про Анунобі, Макбрайда, Шемета, Харта та інших виконавців, оскільки в «Нікс» вистачає гравців, які можуть брати гру на себе й вирішувати епізоди, якщо в лідерів не йде гра. Власне, саме Анунобі відіграв ключову роль у головному матчі сезону між цими командами. 28 очок британця у фіналі НБА Кап допомогли «Нікс» здійснити камбек по ходу гри й виграти матч із рахунком 124:113 та здобути перший трофей у сезоні.
«Сперс» на перший погляд більш обмежені й залежні від Вембаньями, а також гри Фокса, без якого з виведенням м’яча виникають проблеми, що показали десятки втрат Касла в серії з «Оклахомою». Проте є й у команди Джонсона людина, яка у відповідальний момент може взяти гру на себе. Мова про Ділана Харпера, якого вже й важко назвати новачком, настільки впевнено він грає. І, що важливо, він чудово почувається в клатчі, що дано далеко не всім.
Чи трапиться повторення 99-го
Про лідерів і гравців другого плану, які можуть вийти на перший план, поговорили, але це ж фінал НБА. І не один матч, а серія до чотирьох перемог. Як показав фінал Заходу між «Сан-Антоніо» та «Оклахомою», у протистоянні сильних команд кожен матч може бути різним, і передбачити щось дуже складно, а долю переможця можуть вирішити мікроепізоди.
Власне, тим і цікавий баскетбол. І серія між «Сперс» та «Нікс» цілком може бути схожою, оскільки її підсумок передбачити не менш складно. Можливо, як 27 років тому, ця серія стане початком династії «Сан-Антоніо», але вже на чолі з Вембаньямою, а не Данканом. А можливо, завершаться багаторічні страждання фанатів «Нікс».
Читайте также: ВІДЕО. Як це було: 10 програних геймів поспіль та виліт Соболенко з РГ-2026