Напередодні в мадридському «Реалі» відбулися чергові вибори президента. За крісло боса «бланкос» змагалися чинний керівник клубу Флорентіно Перес, а також успішний іспанський підприємець та засновник енергетичної групи Cox Energy Енріке Рікельме. В результаті перемогу здобув Перес (набрав 64,1% голосів), проте в іспанській пресі нинішні вибори президента «Реала» все одно назвали найбільш конкурентними за останні двадцять років.
Читайте также: ОФІЦІЙНО. Українець продовжить кар’єру в топ-чемпіонаті Японії
79-річний Перес має грандіозні плани. На посаду головного тренера він запросив Жозе Моуріньо, а у команді очікується суттєве кадрове оновлення. Зокрема, Флорентіно хоче влаштувати розпродаж мінімум на 200 мільйонів євро із закупівлею новачків орієнтовно на 300 мільйонів.
Що вийде у Переса із цими планами покаже тільки найближче трансферне вікно, а поки що давайте згадаємо перші сім підписань Флорентіно на посаді президента «Реала». Для цього необхідно повернутися у літо вже досить далекого 2000 року…
Альберт Селадес
Центральний півзахисник Альберт Селадес є вихованцем академії «Барселони», за головну команду якої у сезоні-1997/98, коли йому було лишень 23, зіграв 36 поєдинків у рамках Ла Ліги, а згодом був названий найкращим молодим футболістом Іспанії за підсумками року.
Проте влітку 1999-го на тлі стрімкого прогресу Хаві подальші перспективи Селадеса в «Барселоні» почали виглядати досить туманними. Футболісту дали зрозуміти, що не можуть гарантувати стабільної ігрової практики і в результаті сторони домовилися щодо цікавого формату угоди. Каталонський клуб погодився продати Альберта у «Сельту», де той підписав однорічну трудову угоду, після чого отримував статус вільного агента та повну свободу дій. Вже тоді у «Барселоні» підозрювали, що Селадес може скористатися ситуацією, аби перейти у «Реал», але жодної заборони щодо цього в домовленостях із Альбертом так і не прописали.
Влітку 2000 року Селадес справді на правах вільного агента став футболістом «Реала». Фактично мадридський клуб погодив цей трансфер ще до вступу Флорентіно Переса на посаду, але новоспечений президент не став втручатися і будь-що змінювати у попередніх домовленостях. Для фанатів «Барселони» рішення Селадеса стало дуже неприємною несподіванкою, але про вчинок Альберта достатньо скоро усі забули через трансфер, про який ми згадаємо наприкінці цієї розповіді…
За «Реал» Селадес грав із 1999 по 2005 роки, будучи в сезоні-2003/04 відправленим в оренду до «Бордо». Стати важливою фігурою у Мадриді в хавбека не вийшло, але він все одно провів 101 офіційний матч за «бланкос» (рівно стільки ж, скільки й за «Барселону»!), вигравши у складі мадридців Лігу чемпіонів-2001/02, а також два чемпіонства в Іспанії.
Кар’єру футболіста Селадес завершив у 2009 році в американському «Нью-Йорк Ред Буллз». А через чотири роки розпочав тренерський шлях у футболі. Спочатку Альберт працював наставником юнацьких команд у збірній Іспанії, а в сезоні-2019/20 очолював «Валенсію», що правда без жодних успіхів. Останньою роботою Селадеса станом на зараз був кіпрський «Пафос», де він провів декілька місяців (із січня до квітня цього року), а потім був звільнений. Керівники кіпрського клубу вважали, що їхня команда повинна показувати більш переконливі результати, ніж 9 перемог за 6 поразок та 6 нічиїх із Селадесом на чолі.
Сантьяго Соларі
Аргентинський фланговий півзахисник Сантьяго Соларі перейшов до «Реалу» влітку 2000 року за 3,5 мільйони євро із «Атлетіко». У лавах «матрацників» Соларі провів дуже гідний сезон-1999/2000, але в спортивному плані мадридський клуб зазнав краху, вилетівши з Ла Ліги, чим і скористалися інші, зокрема, «Реал», який придбав собі Соларі.
На підписанні Соларі тоді наполягав коуч «Реала» Вісенте дель Боске, якому імпонувала працездатність аргентинця, а також його прагнення та вміння грати на користь команди. Флорентіно Перес усвідомлював, що на одних суперзірках успішний колектив не збудувати, і команді все одно потрібні «робочі конячки» на зразок Соларі.
За «бланкос» Соларі відіграв п’ять сезонів, провівши 208 поєдинків (22 голи, 19 асистів). Разом із «Реалом» Сантьяго виграв Лігу чемпіонів та два чемпіонати Іспанії, а потім був проданий у міланський «Інтер» за 2 мільйони євро. В Італії Сантьяго відіграв три наступні сезони, після чого повернувся до Південної Америки, де наприкінці 2010-го у складі уругвайського «Пеньяроля» й завершив кар’єру.
Незабаром Соларі повернувся до «Реала». Працював тренером в академії клубу, а у 2018 році після звільнення Хулена Лопетегі навіть став виконувачем обов’язків головного тренера першої команди клубу. Незабаром із Соларі оформили повноцінний контракт наставника, але вже у березні 2019-го аргентинця було звільнено через незадовільні результати.
Наразі 49-річний Соларі займає посаду директора з професійного футболу у «Реалі», входячи до кола найближчого оточення Флорентіно Переса. До його обов’язків входить формування стратегії розвитку спортивного блоку, забезпечення координації між молодіжними та головною командою, проведення скаутингу та низка інших робочих аспектів.
Сесар Санчес
Голкіпер Сесар Санчес перейшов у «Реал» із «Вальядоліда» за 6,25 мільйонів євро. На той момент цей страж воріт демонстрував стабільний та якісний футбол у Ла Лізі, внаслідок чого Флорентіно Перес захотів бачити його у ролі кіпера, котрий конкуруватиме із молодим Ікером Касільясом та реально претендуватиме на місце в основі.
У підсумку грав переважно Касільяс, а Санчес за п’ять сезонів провів за «Реал» лише 59 матчів. Однак цього воротаря й не брали як «обличчя проекту». Він був потрібен для створення глибини складу і зі своєю функцією впорався чудово, не створюючи жодних проблем у роздягальні. Більше того, у сезоні-2001/02 саме Сесар Санчес виявився основним воротарем «Реала» у плей-оф Ліги чемпіонів, причому навіть вийшов у стартовому складі в фінальному матчі проти «Баєра», але на 68-й хвилині через травму був змушений поступитися місцем у рамці Касільясу.
Влітку 2005 року, після закінчення терміну дії контракту з «Реалом», Санчес залишив мадридський клуб вільним агентом, підписавшись за «Сарагосу». Він хотів отримувати більше ігрової практики, чого й досяг у цьому клубі, а також у «Валенсії», де опинився у січні 2009-го після того як півроку «відполірував» лавку у «Тоттенгемі». Кар’єру футболіста Сесар Санчес завершив досить пізно – у 2012 році у лавах «Вільярреала», коли йому було вже за сорок.
Згодом Санчес входив до тренерського штабу «Валенсії», а також недовго був спортивним директором левантійського клубу. Із 2023 року Сесар є позаштатним радником керівництва іспанської «Кордови». Він присутній на ключових засіданнях ради директорів клубу, консультує з питань трансферів та складу, а також бере участь у складанні програм розвитку «Кордови» на майбутнє. Фактично він не має штатної посади у клубі, але, як і раніше, безпосередньо пов’язаний з футболом та занурений у нього 24/7.
Читайте также: ОФІЦІЙНО. Бенфіка попрощалася з Моуріньо. Португалець очолить Реал
Педро Мунітіс
realracingclub.es
За відтягнутого форварда Педро Мунітіса «Реал» заплатив 13,2 мільйонів євро. Перехід до лав мадридців став можливим після яскравого сезону Мунітіса за «Расинг» із Сантандера, коли у 35 матчах Ла Ліги Педро відзначився 6 голами та 9 асистами. Фактично цей гравець був одним із найкращих в іспанському чемпіонаті серед тих, хто не мав контракту із топ-клубами. І Флорентіно Перес вирішив захантити Мунітіса, який мав гарну швидкість, техніку та прагнення пресингувати суперника на його половині поля.
У «Реалі» Мунітіса використовували як гравця ротації чи «джокера». Фактично він був універсальною одиницею в атаці, будучи здатним зіграти як на флангах, так і в центрі атаки. Він зіграв за «Реал» лишень два сезони, взяли участь у 81 офіційному матчі (5 голів, 11 асистів). Виграв Лігу чемпіонів та чемпіонат Іспанії, а потім був відпущений в оренду у «Расинг», а у 2003-му пішов вільним агентом в «Депортіво». На той момент атака «бланкос» виявилася перевантаженою у кадровому аспекті, причому зірками першої величини, й місця для Мунітіса там вже банально бути не могло.
Кар’єру футболіста Мунітіс завершив у рідному для нього «Расингу» у 2012 році. На той момент йому було 37. Зараз Педро вже 50 і він все ще залишається у професійному футболі. Працював тренером «Расинга», «Понферрадіни», «УКАМ Мурсії», «Бадахоса», «Сабаделя» та «Луго». А буквально у травні цього року з’явилася інформація про призначення Мунітіса керівником відділу методології в академії «Расинга», де він відповідатиме не за якусь конкретну команду, а за всю систему розвитку молодих футболістів.
Клод Макелеле
Французький опорник Клод Макелеле був підписаний «Реалом» із «Сельти» за 14 мільйонів євро. Цей футболіст не вписувався в концепцію Флорентіно Переса із підписання зірок першої величини, яка отримала назву «Галактікос», однак, як згодом зазначали багато експертів, став ледве не ключовою фігурою у перших успіхах «Реала» за президентства Переса.
Макелеле відрізнявся неймовірною чіпкістю, націленістю на м’яч, енергійністю та приголомшливою працездатністю. Здавалося, що він здатний підчистити огріх буквально за будь-яким футболістом своєї команди, страхуючи як то виконавців атаки, так і тих, хто відповідав у «Реалі» за оборону. Про таких гравців як Макелеле завжди кажуть, що вони «носять рояль» для зірок, які звикли на ньому грати. Однак у певний момент Клод резонно поставив питання перед Пересом та керівництвом щодо своєї зарплати, яка на той момент була однією із найнижчих у «Реалі».
Макелеле зіграв за «Реал» 145 матчів (2 голи, 8 асистів), допоміг клубу виграти Лігу чемпіонів та два чемпіонати Іспанії, але у серпні 2003-го за 20 мільйонів євро його продали в «Челсі». Згодом Зінедін Зідан, коментуючи відхід Макелеле та погіршення гри мадридців, особливо у центрі поля, сказав легендарну фразу: «Ми навіть не розуміли, наскільки він важливий для команди, доки він не пішов».
У «Челсі» Макелеле відіграв п’ять років, після чого ще три сезони кар’єри віддав виступам за ПСЖ. Влітку 2011 року у віці 38 років Клод закінчив виступи у великому футболі. Незабаром він став асистентом головного тренера в ПСЖ, а у 2014-му розпочав самостійну кар’єру наставника в «Бастії». Однак там справи в Макелеле не склалися, та й взагалі на тренерській ниві він не продемонстрував нічого настільки видатного, що йому вдавалося демонструвати на полі.
Наразі Макелеле 53 роки. З вересня по жовтень 2024 року Клод працював головним тренером «Астераса», але провалився й відтоді повернувся до Франції, де працює експертом на телебаченні, консультує та, вочевидь, все ще чекає на шанс знову спробувати себе в якомусь серйозному футбольному проекті.
Флавіо Консейсао
За бразильського центрального півзахисника Флавіо Консейсао, який був важливою фігурою у лавах «Депортіво», «Реал» заплатив дуже солідні на той час 25 мільйонів євро. За ці гроші мадридці підписували не якогось «кота в мішку», а переможця Кубку Америки-1999 та чемпіона Іспанії-2000 у складі галісійців, але… У столиці справи в Консейсао не пішли.
Фактично Консейсао брали як заміну для Фернандо Редондо, котрий побажав переїхати в «Мілан». Однак беззаперечно важливим футболістом «Реала» Флавіо так і не став, хоча й отримував регулярну практику, але залишався все ж таки більше гравцем ротації, аніж тим, від дій якого щось всерйоз залежало на полі у командному аспекті.
За три роки в «Реалі» Консейсао виграв Лігу чемпіонів та два чемпіонства в Ла Лізі, провівши 74 матчі (2 голи, 2 асисти). Потім Флорентіно Перес прийняв рішення відпустити бразильця в оренду до дортмундської «Боруссії», а ще пізніше – вільним агентом у «Галатасарай». В цей момент кар’єра Флавіо Консейсао почала стрімко рухатися до завершення. У Туреччині бразилець відіграв всього сезон, і знову змінив клуб, будучи проданим у «Панатінаїкос». Але й у Греції не затримався – лишень через півроку Флавіо завершив кар’єру, у 31 рік, втомившись боротися із наслідками травм.
Наразі про Флавіо Консейсао відомо небагато. Йому 51 рік, і він фактично живе на дві країни – Бразилію та Іспанію. Веде максимально непублічний спосіб життя, рідко «світячись» на футбольних тусовках і не виявляючи бажання залишатися у футболі у ролі чи то тренера, чи то функціонера або ж когось іще.
Луїш Фігу
Цей трансфер дуже сильно сколихнув Іспанію та Європу влітку 2000 року. Лідер «Барселони» та один із найкращих, якщо не найкращий, на той момент правий півзахисник світового футболу Луїш Фігу пішов до лав найлютішого опонента каталонців – «Реала». Формально мадридці активували клаусулу португальця, зробивши того найдорожчим футболістом планети, проте фактично Флорентіно Перес банально підловив Фігу на жадібності.
Згодом стало відомо, що через агентів Перес запропонував Фігу оформити попередній контракт щодо переходу у «Реал». Виплату компенсації «Барселоні» Флорентіно брав на себе, а перехід Луїша зробив однією з центральних обіцянок у своїй передвиборчій кампанії. На той момент Перес не виглядав фаворитом президентських перегонів, оскільки більше шансів експерти віддавали Лоренцо Сансу. Якби Перес програв ті вибори, Фігу отримав би солідну компенсацію та залишився б у «Барселоні», як ні в чому не бувало. Але сталося непередбачене – Перес все ж таки виграв, й назад шляху для португальського хавбека більше не було. Йому потрібно було або йти у «Реал», або ж платити мадридцям величезну неустойку, чого Фігу робити не побажав.
За це рішення Фігу й досі ненавидять у Каталонії дуже багато відданих шанувальників «Барселони». Але у Мадриді Луїш зробив чудову кар’єру: за п’ять років зіграв 245 матчів (58 голів, 94 асисти), виграв Лігу чемпіонів та два чемпіонства в Ла Лізі, а потім пішов догравати у «Інтер». В міланському гранді влітку 2009-го Фігу й попрощався із футболом як гравець.
Але йти з цього виду спорту назовсім, як де-факто зробив Флавіо Консейсао, португалець не побажав. Він розпочав кар’єру функціонера, і в якийсь момент навіть претендував на пост президента ФІФА. Наразі Фігу 53 роки, а із 2017-го він є радником керівництва УЄФА та офіційним амбасадором цієї організації. Фактично португалець аж ніяк не бере участі у щоденному управлінні УЄФА та всім європейським футболом, проте має «тепле містечко» у цій потужній та впливовій структурі, де, напевно, платять ще й дуже непогану зарплатню. А гроші Фігу любить.
Читайте также: Лідер Лівого берега оцінив шанси команди в УПЛ