На офіційному сайті ФІФА можна робити прогнози на результати матчів ЧС. Так от: учора найпопулярнішим рахунком на гру між Мексикою та ПАР був… 2:0. Так, багато хто вгадав. І більшість правильно вказала переможця. Тож можна впевнено сказати: матч не здивував. І багато голів не подарував… Однак навіть так залишив небайдужим. Чому? Завдяки вилученням. У хороші дні на ЧС команди гратимуть у футбол, а у погані – у бої без правил. Здається, вчора був саме другий випадок: арбітр продемонстрував аж 3 червоних картки. Для порівняння: за всі 64 матчі на попередньому мундіалі рефері роздали лише 4. 75% від тодішньої норми за 90 хвилин – потужно. Особливий турнір розпочався по-особливому. А якщо так, то треба пройтися по найбільш яскравих моментах особливого матчу. Конкурентного футболу ми не побачили, тож так: розмовлятимемо про вільну боротьбу.
Читайте также: Металіст 1925 не запропонував голкіперу контракт після повернення з оренди
Нижче смакуємо всі 3 дебютні червоні картки нового ЧС. І гласно сподіваємося, що приводів випускати та читати подібні тексти впродовж чемпіонату у нас із вами більше не буде.
3. 84-та хвилина, Зване: вирок для африканців
На 81-й хвилині команда ПАР створила свій найкращий момент у матчі. Ледь не вперше зробила більше однієї передачі поспіль на чужій половині. Закріпилася там. Провела позиційний наступ. Завдала удар. Навіть у площину, що взагалі-то великий успіх: за всі 90 хвилин ПАР мала моментів лише на 0.07 xG та тільки двічі потурбувала воротаря мексиканців. Тобто команда повернулася. Згадала, як грати у футбол. Вже не претендувала на результат, але подала сигнал, що жива. Що не закінчилася як збірна вже за підсумками першого ж матчу на ЧС. І все це вже без одного футболіста у складі. У той момент лише на декілька секунд здалося: ПАР не така вже й безнадійна. Ще, можливо, зможе здивувати. Вразити. Просто в інший день. Але потім виявилося, що у тій самій єдиній позиційній атаці Зване порушив правила на рівному місці. Просто тому що нерви. Знову червона. Знову невдача. Навіть за підсумками вдалого моменту.
Вирок для збірної та момент остаточного розчарування у ній. Тобто вона просто не може грати у футбол. Навіть проти Мексики. А на невдачі реагує… ну, отак. До 84 хвилини ПАР відчувалася просто слабкою командою, а після неї – відверто зайвою на турнірі. Для повного щастя між моментами фолу та вручення червоної минуло аж 3 хвилини – дуже багато. Ми кажемо про нові правила футболу задля пришвидшення гри, а натомість у першому ж матчі на ЧС отримуємо падіння темпу до нуля через повільну роботу рефері. Судді VAR – молодці, що підказали. Допомогли головному. Але… може, якісь ну прямо-таки дуже очевидні рішення можуть ухвалювати і помічники у кімнаті з моніторами? Головного рефері матчу Вілтона Сампайо покликали дивитися повтор не тому, що були питання фол/ні, а тому що люди на VAR чи то не можуть, чи то просто не хочуть брати на себе відповідальність. Навіть коли рішення є очевидним.
Такі зайві паузи роблять футбол гіршим. А вчора ще й матч був не з найкращих – тривала затримка остаточно вбила настрій та інтерес. На 84 хвилині вперше захотілося, аби матч закінчився просто зараз.
2. 90+2 хвилина, Монтес: а навіщо?
Остання червона у матчі відверто вибісила. Вилучення у футболі регулярно провокують на реакцію. Інколи – на радість, часто – на сум, час від часу – на захоплення грою того, хто її заробив для суперника. А тут – прямо мікроагресія. І все через те, наскільки цей кольоровий прямокутничок був зайвим. Мексика веде 2:0. Йде доданий час. Найкраща команда спокійно володіє м’ячем. Суперник усім складом на власній третині та просто очікує на фінальний свисток. Як узагалі вийшло, що у такій ситуації Мексика втратила свого основного захисника та капітана Монтеса на другий тур? Ідеальний вечір для фаворита перетворився у вечір із присмаком печалі. Бо результат є, але за майбутнє тепер дещо страшно. Є гра на нуль, але, мабуть, остання на турнірі, бо без ключового футболіста у лінії захисту на дива проти Південної Кореї та Чехії розраховувати не доводиться.
Читайте также: Капітан травмувався перед ЧС-2026 і завершив кар’єру у відомій збірній
ПАР підібрала м’яч та втекла у швидку атаку. Монтес сфолив. Але як? Проти крайнього захисника. У ситуації, коли той не пішов у дриблінг – просто прокинув круглий уперед. У момент, коли пропускати не страшно: ПАР навіть із 1:2 не врятувалася б, бо мала на 2 футболісти на полі менше. Зрештою, ситуація, коли крайній захисник суперника входить у твій штрафний майданчик та поки навіть не ріже до центру, не потребує фолу на червону картку ані на першій, ані на останній хвилинах. Ніколи. Особливо якщо твій опонент – лише Мудау, а не якийсь Джеймс чи Канселу. Жахливе рішення захисника, яке лише забрало у його команди. І не дало глядачу нічого натомість. Той не побачив ані гол ПАР, ані хоча б момент. Не став свідком цікавих останніх хвилин. Інтриги. Та сама червона, без якої матч був би кращим.
Найбільш неприємне у матчах з мінімумом подій – «неякісні» події. Ті, які ні для чого. Після яких злий на команди. На рефері. І не можеш зробити якихось висновків. Остання червона у вчорашньому матчі – саме така. Ну, була й була. Більше таких не треба.
1. 49-та хвилина, Сітоле: нестаріюча класика
Другий тайм тільки розпочався, а гра нарешті ожила: за перші 3 хвилини ПАР спробувала вивести свого нападника сам на сам передачею за спину, а Кіньйонес пробив з 35 метрів. Після нудної першої половини із мінімумом шансів ми могли отримали сильну другу… Але не склалося. Як це часто буває, коли тем піднявся, слабша збірна припустилася помилки. Впустила Гутьєрреса за спину у ситуації з класичним забіганням футболіста центру поля з глибини у коридор між захисниками суперника. Мексиканець на швидких ногах втік від всіх переслідувачів… окрім Сітоле. Той наздоганяв. І порушив правила. Хоча ні, навіть не так: став жертвою грамотної гри Гутьєрреса. Останній шукав контакт: пересікав траєкторію руху суперника. Відчув дотик того. Впав. Заробив червону для опонента. Все як за підручником.
Чи закінчила ця червона картка гру? Так. Чи отримали б ми кращий другий тайм без неї? Ймовірно. Поєдинок майже напевне видався б більш конкурентним. Можливо, африканці навіть претендували б на результат. Але все вирішив один-єдиний момент. Той, коли Мексика відіграла як топ-збірна із топ-футболістами у складі. Момент геніальності національної команди. Й абсолютно класичний, бо скільки вже ми бачили точно таких саме фолів після точно таких же атак у футболі? Мабуть, лише у цьому сезоні – декілька десятків. Невипадковий гол. Типовий для цього виду спорту. Здається навіть логічним, що саме такий забито у першому поєдинку ЧС. Цей гол – сигнал про те, що футбольне дійство нарешті стартувало. Бо гра мільйонів – більше про таку класику, аніж про сумні привози на перших хвилинах.
На 49 хвилині футбольний матч де-факто завершився. Але після на 100% футбольного моменту. Якщо і «втрачати» поєдинки достроково (а на ЧС буде зіграно 104 матчі, тож дуелей без інтриги на останніх хвилинах не уникнути), то тільки так.
Читайте также: «Потужний нападник». Жирона презентувала Пищура