Навіть якщо ви не дуже цікавитесь футболом, то перед стартом чемпіонату світу-2026 напевно не раз натрапляли на новини про резонансну заявку збірної Англії на турнір. Головний тренер «Трьох левів» Томас Тухель всерйоз здивував багатьох шанувальників, коли відмовився взяти на світову першість низку зіркових та просто дуже відомих виконавців. Поза списком опинилися Коул Палмер, Філ Фоден, Трент Александер-Арнольд, Гаррі Магвайр, Люк Шоу, Джаррод Бовен та деякі інші знакові для англійського футболу останніх років виконавці, проте на чемпіонат світу в США, Мексику та Канаду отримали шанс поїхати гравці «другого ешелону», деяких із яких не так добре знають на міжнародному рівні.
Читайте также: США стартували з розгромної перемоги на другому тижні Ліги націй
Одним із них виявився центральний захисник «Ньюкасла» Ден Берн, чия історія та шлях до мрії викликає особливий інтерес…
Свій перший матч за збірну Англії Ден Берн зіграв 21 березня 2025 року, коли йому вже було 32. Статистично переважна більшість гравців «Трьох левів» дебютують за цю команду у 20-25, а якщо цього зробити так і не вдалося, то вчорашні кандидати в головну команду країни просто забувають про міжнародну кар’єру. Десь так вже міркував і Берн, але все змінилося, коли на посаду головного тренера збірної Англії було призначено Томаса Тухеля. Німець реально провів масштабну переоцінку усього кадрового потенціалу, який мав, й вирішив, що Ден здатний виконувати ті функції, які він вимагає від гравця цього амплуа.
В ігровому амплуа Берна (а він, нагадаємо, виступає на позиції центрбека) також ховається одна частково трагічна, а частково мотивуюча історія. Справа в тому, що Ден з юності виділявся дуже високим зростом (та й нині він справжній гігант серед центрбеків – 201 сантиметр), а ще, як він сам зізнавався, був досить незграбним. З цієї причини хлопчика в 11 років відрахували з академії «Ньюкасла» – клубу, за який він вболівав практично із пелюшок. «Я був не такий вже і добрий гравець», – зізнавався згодом Берн.
Ден почав виступати за інші, менш відомі, юнацькі команди, незабаром опинившись у воротах із мріями одного разу стати голкіпером серйозного рівня та поїхати у складі збірної Англії на чемпіонат світу. Але вже у 13-ть мрії Берна зруйнувалися, коли йому ампутували безіменний палець на правій руці. Хлопчик носив на ньому кільце й одного разу перелазив через металевий паркан, за який цим аксесуаром і зачепився. В результаті у момент спуску із паркану та під впливом своєї ваги палець Дена виявився майже відірваним. Хлопчика доправили до лікарні, але зберегти безіменний палець лікарі йому так і не змогли, через що довелося робити повну ампутацію, а Берн залишився із дев’ятьма пальцями та без можливості грати далі у футбол на позиції голкіпера.
Ця травма стала серйозним ударом по юному Берну. Він прийняв рішення кинути футбол і через деякий час пішов працювати звичайним вантажником в одну із мереж супермаркетів. У вільний час Ден продовжував грати за аматорські команди, але вже у полі – на позиції центрбека. Він не мав жодних ілюзій щодо професійної кар’єри у футболі, але доля все ж таки посміхнулася йому. У 2009 році Берн оформив перший професійний контракт із «Дарлінгтоном», скаути якого побачили юного хлопця в одному з матчів за аматорів й одразу ж порадили керівництву оформити трудову угоду з талантом.
Далі кар’єра Берна розвивалася поступово. У 2011-му стався перехід у «Фулгем», де з ходу заграти не вдалося та знадобилося декілька оренд в інші колективи. В сезоні-2015/16 Ден став ключовим захисником «дачників», а влітку на правах вільного агента пішов у інший клубу Чемпіоншипу – «Віган». Там провів лишень два роки та був за 3,5 мільйони євро проданий до «Брайтона», а у січні 2022-го вже за 15 мільйонів євро перейшов в рідний та милий серцю «Ньюкасл».
Читайте также: Жіноча збірна України 3х3 пройшла груповий етап кваліфікації ЧЄ без поразок
Станом на зараз Ден Берн – це ключовий і беззаперечно основний футболіст «Ньюкасла». У 2025 році разом із «сороками» центрбек став володарем Кубку англійської ліги, обігравши у фіналі «Ліверпуль» (2:1). Причому наш герой відзначився одним із забитих м’ячів своєї команди.
Всього на рівні англійської Прем’єр-ліги Берн провів 236 матчів (7 голів, 7 асистів), але багато фанатів роками не помічали та не знали, що Ден не має одного із пальців на правій руці. В якийсь момент у соцмережах почалося бурхливе та масштабне обговорення цього питання, але центрбек, коли його запитали про реакцію на подібні пересуди, виявив неабияку схильність до гумору. Зокрема, кілька років тому на передсезонному зборі «Ньюкасла» Берн приміряв воротарські рукавички, «з’ясувавши», що один із пальців на них для нього є «зайвим». Тоді в ЗМІ потрапило відео та фотографії, як Берн разом з іншими гравцями «сорок» із гумором обіграє цю ситуацію.
У грудні 2025 року з Берном сталася ще одна неприємна ситуація. У матчі проти «Сандерленда» центрбеку зламали ребро, яке пробило легеню. Лікарі надали захиснику першу допомогу, але дозволили повернутися в гру, а через п’ять хвилин Ден сигналізував, що йому важко дихати, тільки після чого медичний відділ «Ньюкасла» констатував необхідність проведення заміни. У підсумку Берн пропустив півтора місяці, але коли його запитали про тяжкість травми, він із усмішкою сказав: «Це нісенітниця. В мене були й значно гірші пошкодження».
Загалом персона Дена Берна здається максимально привабливою для британських уболівальників. Цей 34-річний центрбек у пізньому віці дебютував за збірну Англії та ніколи не виявляв якихось «зіркових замашок». Його кар’єра нагадує класичний сюжет свого роду соціального ліфта, коли хлопець із глибинки, пройшовши чимало випробувань у дитинстві, погравши за аматорські команди, пробився на професійний рівень та дійшов до статусу гравця однієї з найамбітніших команд АПЛ, а незабаром – і до національної збірної Англії.
Такі історії вболівальники завжди люблять. І нехай Берн їде на ЧС-2026 лишень у статусі резервного центрбека, свої хвилини на мундіалі він напевно отримає. Томас Тухель цінує Дена за чудову гру на «другому поверсі», універсальність (за гострої необхідності Берн може закрити позицію лівого захисника), а також за впевненість у своїх силах та спокій у роздягальні. Цей гравець точно не плестиме інтриги та не підніматиме бунти, якщо не вийде на поле. Для нього набагато важливіше інше – у 34 роки він все ж таки зумів втілити свою мрію та поїхати на чемпіонат світу. Нехай навіть і не у «рідному» амплуа голкіпера…
Читайте также: Україна – Австрія. Вирішальний матч за вихід на жіночий ЧЄ. Дивитися онлайн