Головний тренер збірної Німеччини Юліан Нагельсманн провів прес-конференцію після перемоги над Кот-д’Івуаром (2:1) у другому турі групи F чемпіонату світу 2026 року:
Читайте также: ФОТО. Помер син легендарного футболіста. Йому було лише 38…
– Юліане, вітаю з перемогою та виходом до плей-оф. Які висновки ви робите з цього матчу?
– Я радий, що наприкінці ми все-таки виграли – і виграли заслужено. Хлопці доклали дуже багато зусиль. Я особливо радий за всю команду, бо кожен відчуває себе важливою частиною цієї історії. Гравці, які вийшли на заміну, вирішили долю матчу. Ті, хто виходив у попередній грі, теж забивали й віддавали гольові передачі. Деніз знову забив двічі. Леон зробив епізод, який за своєю цінністю був майже як гол, коли зупинив контратаку суперника.
У нас були слабкі перші п’ять хвилин, але потім ми добре увійшли в гру. Трохи не вистачало гостроти у штрафному майданчику. Щодо пропущеного голу аналіз простий: ми багато чого зробили правильно, але занадто пізно атакували гравця з м’ячем і дали супернику зайти занадто далеко. Загалом ми добре стояли, закривали центр, виконували те, що тренували. Але не захистили епізод до кінця. Таке трапляється: інші команди теж вміють грати у футбол і іноді забивають.
Важливо, як ми реагуємо. У другому таймі ми грали дедалі краще, давали супернику менше можливостей, активніше діяли в rest defense. Потім ми додали сміливості. Хлопці пішли на ризик, бо хотіли виграти. Це не везіння – вони вклали все, щоб перемогти. Альтернатива була б простою: відійти глибше й дограти внічию. Але команда хотіла виграти. І з того, як усі святкували переможний гол, було видно, наскільки важливий кожен гравець. Саме так це й має виглядати. Я дуже щасливий за команду.
– Про Деніза Ундава знову багато говоритимуть. Чи бачите ви варіант тактично вбудувати його так, щоб він починав матч? Наприклад, на позиції десятки?
– Так, звичайно. Це можна обговорювати. Є різні підходи. Можна сказати: навіщо ламати його нинішній ритм? Він двічі виходив на заміну і двічі забив. Минулого разу ще й віддав гольову передачу. Коли простір трохи відкривається, він дуже розумно рухається. Перший гол – чудовий приклад: він сам розпочинає атаку, потім з’являється за спиною захисника. Другий гол – прекрасна передача Фелікса і сенсаційне перше дотик Деніза. Він уже навіть не дивиться на ворота, бо знає, де вони.
Можна залишити його в цій ролі фінішера – краще виконувати її майже неможливо. Але можна сказати й так: він у чудовій формі, отже, можна дати йому шанс. Ми обговоримо обидва варіанти, зокрема з самим Денізом. Ми залучаємо гравців до таких процесів.
Він може грати й на позиції «десятки». Якщо він збереже таку результативність, ми будемо більш ніж задоволені. Звісно, кожен гравець хоче починати матч, але, думаю, глибоко в душі Деніз теж задоволений тим, як зараз усе складається. У нього дуже важлива роль, і ми дуже задоволені його грою.
– Чи є вже діагноз щодо Ніко Шлоттербека? І як ви оцінюєте вихід Антоніо Рюдігера?
– Щодо Ніко потрібно дочекатися завтрашнього обстеження. Найімовірніше, це пошкодження внутрішньої зв’язки гомілковостопного суглоба. Ступінь поки що невідомий, але, за словами лікаря, йдеться саме про внутрішню зв’язку. Виглядало не дуже добре. При цьому треба віддати йому належне: він дотерпів до перерви й знову віддав себе команді. Антоніо, на мою думку, зіграв добре і дуже зосереджено. Входити в такий матч непросто: чим довше він триває, тим відкритішим стає поле. А якщо у тебе немає повноцінного ігрового ритму останніх тижнів, зробити це так добре – дуже цінно. Він чудово впорався з ситуацією.
– До матчу з Еквадором залишилося менше часу, ніж раніше. Чи збережеться план із сім’ями та днем відновлення?
– Так, ми дотримуємося плану. Я вже багато разів говорив: якби сім’ї, дружини чи діти відволікали гравців, тоді футболістам взагалі не можна було б жити вдома, коли вони грають у Лізі чемпіонів. Навпаки, сім’ї дають силу. Це важливо не для того, щоб просто сказати «привіт», а щоб отримати енергію. Тренувальний ритм через це не змінюється. Ми не скасовуємо заняття через сім’ї. Завтра у гравців, які не грали або грали мало, буде тренувальне навантаження. Решта будуть відновлюватися. Другий день після матчу – вільний для гравців.
Тренери, звичайно, готуватимуть суперника. Потім буде компактне тренування під Еквадор, заключне заняття – і знову матч. Сім’ї дають нам щось, але точно нічого не забирають.
– Вихід Ундава був очікуваним, але Левелінг та Амірі могли когось здивувати. Чому ви обрали їх і як оціните їхню гру?
– Ми могли випустити й інших гравців. Щодо Деніза все було зрозуміло: він багато дав нам після виходу в минулому матчі. Щодо Надіма можна посперечатися, бо інші теж добре тренуються. Але матч був дуже емоційним, а Надіму не потрібен час, щоб увійти в емоційний стан – він одразу в грі. На правому фланзі було багато простору: спочатку для Фелікса, потім для Надіма. У нього дуже точна нога – не тільки для навісів, а й для ударів. Його подача була видатною. До цього Деніз чудово розпочав епізод, потім був розумний рух. Тому ми прийняли таке рішення. Але Джеймі, Леон і всі, хто вийшов на поле, теж виконали свою роботу і зробили важливий внесок.
– Це була найнервовіша гра для вас як головного тренера збірної?
– На домашньому Євро проти Швейцарії у нас уже був емоційний момент, але тоді це був лише гол на нічию в компенсований час. Сьогодні – перемога. Як тренер, ти відчуваєш те, що дає тобі команда. Навіть під час другої перерви на воду я відчував, що гравці повністю задіяні. Перерва трохи збила ритм, бо ми якраз добре тиснули, але я відчував: вони хочуть виграти.
У такій ситуації тренеру потрібно просто дати команді грати. Гравці ризикували, пробували, усі багато працювали. Звісно, це емоційна перемога. Але це лише другий матч у групі. Сподіваюся, попереду буде ще одна така перемога – а може, й не одна.
– Чи може такий пізній переможний гол щось дати команді на турнірі? Іноді важливіше виграти саме так, ніж спокійно й упевнено?
– У таблиці така перемога варта стільки ж, скільки й будь-яка інша. Але емоційно такі матчі можуть бути дуже важливими. Особливо коли вони показують цінність усієї команди. Можливо, це навіть важливіше, ніж спокійна перемога, яка жодного разу не була під загрозою. Коли гравці виходять на заміну й вирішують долю матчу, решта на лаві запасних теж розуміють: треба продовжувати працювати, бо й у мене може з’явитися момент, який вирішить долю матчу чемпіонату світу. Усі не тільки чують про свою важливість, а й відчувають її. Я ще не бачив повтору святкування, але, здається, після переможного голу вся команда була в кутку поля. Це дуже сильний знак. Таке дійсно може вивільнити енергію.
Читайте также: ФОТО. Вона працювала в Реалі, а тепер творить історію з Кюрасао на ЧС
– Як ви оціните гру Лероя Сане та його поведінку після заміни, коли він активно святкував голи разом із командою?
– Спочатку про гру. Те, що сьогодні було важливо – насамперед оборонна робота, – Лерой виконав добре. Він багато допомагав Йошуа, повертав м’ячі в перехідних фазах. На самому початку у нього був ключовий епізод після нашої втрати в центрі, інакше у суперника виникла б небезпечна ситуація «два на одного».
У нападі було складніше: простору було мало, не завжди можна було йти в дриблінг. На початку ми загалом недостатньо заповнювали штрафний майданчик, тому часто залишався лише зворотний пас. Це не було проблемою одного Лероя. Заміна відбулася не через його погану гру, а щоб додати свіжості з Джеймі та фізичної сили на полі.
Лерой був працьовитим, захищався, віддавався грі й не опустив голову. Він користується великою повагою всередині команди. Коли він біжить святкувати разом з усіма, а не залишається десь осторонь, видно, що для нього означає бути частиною цієї групи. Це приємно бачити.
– Німеччина вперше з 2014 року вийшла до плей-офф чемпіонату світу. Для вас це вже привід для свята?
– Для нас найважливіше – завжди зосереджуватися на наступному кроці. Зараз це матч з Еквадором. Потрібно трохи адаптувати деталі, продовжувати переконувати гравців у тому, як ми хочемо грати, і спробувати виграти наступну гру. У нас високі амбіції. Але, думаю, кожна команда на чемпіонаті світу має високі амбіції. Важливо продовжувати вдосконалюватися – від тренування до тренування, від матчу до матчу. З сьогоднішньої гри можна багато чого проаналізувати й додати до нашої гри. А далі подивимося, що буде в наступному матчі та в плей-оф.
– Томас Тухель уже скаржився на розташування фотографів під час гімну. Ви теж майже не бачили гравців через стіну фотографів. Це заважає відчути атмосферу чемпіонату світу?
– Не знаю, наскільки ми можемо скаржитися, але я підтримаю Томаса Тухеля. Гімн – дуже емоційний момент. У цей момент ти встановлюєш зв’язок із гравцями. Фотографи стоять перед тренерами і в Бундеслізі, і в Лізі чемпіонів. Але тут вони особливо близько. Іноді здається, що величезний об’єктив фотографує тобі волоски в носі з відстані одного сантиметра. Людей дуже багато, вони дуже близько, і ти майже нічого не бачиш.
Можна було б відійти лівіше, але тоді мій штаб опинився б правіше і теж нічого не бачив. Когось це все одно зачепить. Думаю, можна знайти краще рішення. Гравцям важливо бачити тренерський штаб: чи співаємо ми, наскільки емоційні, як підбадьорюємо їх після гімну. А коли перед тобою лише фотографи, це не ідеально.
– На стадіоні було багато німецьких уболівальників, у місті пройшов фан-марш. Як ви сприйняли цю підтримку?
– Це було сенсаційно. Уже з вікна готелю я бачив дуже багато німецьких футболок. Фан-марш – це завжди щось особливе, навіть якщо ти не береш у ньому участі, а лише дивишся фотографії. Атмосфера на стадіоні – і перед матчем, і під час гри – була чудовою. Дуже багато німецьких уболівальників, чудова підтримка.
Ми розуміємо, що означає купити квиток і приїхати сюди. Хтось приїхав із Німеччини, хтось з інших місць, але всім потрібно було дістатися. Ця синергія між уболівальниками та командою неймовірно важлива. Кожен уболівальник важливий, і кожен гравець, який повертає цю енергію, теж важливий. Почесне коло після матчу, коли вболівальники знову раділи разом з нами, надає команді величезну силу.
– Як ви балансуєте між підготовкою до матчу з Еквадором і готовністю до плей-оф?
– Якщо ти правильно зосереджуєшся на наступному кроці, ти готуєшся і до плей-оф. Проти Еквадору ми не будемо робити щось зовсім інше. Ми будемо концентруватися на своєму шляху й адаптувати дрібні деталі. Якщо серйозно готуєшся до наступного матчу, ти готуєшся й до наступних етапів. Спочатку треба зіграти з Еквадором. Потім подивимося, хто буде наступним суперником, і підготуємося до нього. Зараз у фокусі – Еквадор.
– Чи можлива ротація складу проти Еквадору? І чи залишається метою перше місце в групі?
– На інші групи ми не можемо впливати. А тактично щось прораховувати у футболі дуже складно. Рано чи пізно на нас все одно чекають сильні команди. Ми обговоримо в тренерському штабі, з Руді та з гравцями, наскільки можемо змінити склад проти Еквадору й адаптувати навантаження.
Потрібно подивитися, як усі почуваються після матчу, чи є в когось невеликі травми. Але я не прихильник того, щоб міняти взагалі всіх. Якщо гравець зіграв сьогодні, а потім не зіграє в четвер, вийде занадто великий проміжок до наступного матчу. Нам потрібно залишатися в ритмі. Ймовірно, буде мікс. Але матч закінчився зовсім недавно, нам потрібно все обговорити й ухвалити рішення.
– Три заміни на 60-й хвилині – серйозне втручання в гру. Чому ви вирішили дати такий імпульс?
– Перші 10 хвилин після перерви були не дуже хорошими. Нам трохи не вистачало енергії. Можна багато кричати з лави запасних, але іноді потрібно відчути момент. У деяких гравців, можливо, на короткому відрізку трохи вичерпалися сили. Було кілька епізодів, після яких імпульс почав трохи зміщуватися. Я великий прихильник замін. Свіжі гравці можуть вирішити матч або допомогти його вирішити.
Для мене немає сенсу мати великий склад і залишати гравців на лаві, якщо вони хороші й хочуть грати. Я завжди дивлюся не на те, кого знімаю, а на те, кого випускаю. Зазвичай запитують, чому той чи інший гравець пішов з поля. А я думаю про те, що гравець, який виходить, може змінити хід гри. Сьогодні вони це зробили. Ми хотіли надати команді новий імпульс. Іноді це працює, іноді ні. Така вже тренерська робота.
Читайте также: Німеччина вперше з 2014 року вийшла в плей-оф ЧС. Тоді німці виграли трофей
Відеоогляд матчу Німеччина – Кот-д’Івуар (2:1)