Угіс КРАСТІНЬШ: «Нам під силу боротися за десятку і навіть вище у Плюс Лізі
— Попереднього разу Ви зазначали, що початок сезону не вийшов вдалим через те, що команда дуже змінилася і волейболісти просто не встигли зігратися. Зараз вже можна бачити, що Ви знайшли оптимальний стартовий склад, який, якщо не рахувати травм та пошкоджень, постійно виходить на майданчик. У зв'язку з цим таке питання – якщо порівнювати «Барком-Кажани» зразка 2022-2023 років і нинішнє, який виглядає сильнішим?
— Насамперед, я хочу подякувати тим хлопцям, які були з нами минулого сезону. Майже для всіх тоді все було вперше, і в таких сильних чемпіонатах мало хто грав. Хіба що наші легіонери та й то не всі. Тому всім їм велика подяка за ті 30 очок та 8 перемог, а потім ще дві перемоги у матчах за 13-14 місця. Вони довели, що й український клуб може гідно грати в одній із найсильніших національних ліг Європи.
Якщо брати нинішній основний склад, то в ньому, по суті, залишилося лише два гравці – Василь Тупчій та Владислав Щуров. Причому обидва вони помітно додали. Явно підсилив команду наш нинішній капітан Ілля Ковальов, з яким я добре знайомий по іграх за збірну України. Ще один українець Ярослав Пампушко виступає на позиції ліберо та у своєму дебютному сезоні діє надійно. Тому він грає частіше, ніж Дмитро Канаєв. Щодо легіонерів, то я теж ними задоволений. Насамперед це стосується з’язуючого Денніса Петровса і центрального блокуючого Мойзе Гуйє. Перший практично завжди впевнено веде гру команди, намагається діяти надійно та водночас нестандартно для суперників. Французький волейболіст теж намагається постійно діяти на хорошому рівні. А в поєдинку з «Алурон Варта» він видав просто чудову гру, набравши 22 очки, що для гравця його амплуа є високим показником.
Дуже талановитий і багато що вміючий аргентинський догравальник Лучано Палонськи. Якби він завжди проводив матчі на тому високому рівні, який може показувати, то, найімовірніше, був би одним із найкращих гравців ліги. Але поки що йому не вистачає стабільності. А оскільки Лучано ще досить молодий гравець, то, мабуть, його найкращі матчі ще попереду. Це саме стосується і Крістерса Дардзанса, який, найчастіше, виходить на заміну. Просто його час у великому волейболі ще не настав.
Відзначу також і тих хлопців, які завжди готові вийти на майданчик по ходу гри. Вони дуже стараються на тренуваннях та виконують ті завдання, які перед ними ставляться під час матчів. А іноді їхня поява вносить перелом у грі з суперником. Як, наприклад, сталося в одному із поєдинків із Олегом Шевченком. Його вихід став для команди визначальним, і ми тоді здобули перемогу.
Тому, підбиваючи ось такий невеликий підсумок, я впевнений, що нинішній склад «Баркома-Кажани» сильніший за попередній. І якщо у нас далі все вийде, то ми будемо здатні поборотися не тільки за місце в десятці, а може навіть і вище – спробуємо пробитися до серії плей-оф за місце у вісімці найсильніших.
— А якщо брати рівень чемпіонату Польщі, то яким Ви його бачите зараз і яким він був у рік Вашого дебюту?
— Явно виріс середній рівень команд, тобто ті клуби, які були трохи слабші за лідерів, стали підтягуватися до них. Звідси й багато несподіваних результатів. Навіть аутсайдери можуть відбирати очки у команд, наприклад, із першої п'ятірки. З іншого боку, помітно здав клуб «Закса», який має дуже серйозні проблеми у зв'язку з травмами провідних гравців. Не випадково ця команда зараз перебуває на 10-му місці і вже вибула з Ліги чемпіонів.
— Угісе, не можу не запитати і про збірну України. Останнім часом точиться багато розмов про те, що будуть нові вибори головного тренера команди, яку Ви очолюєте з 2017 року. Що можете сказати з цього приводу?
— Можу сказати, що мій контракт зі збірною завершився наприкінці грудня 2023 року. Які будуть рішення далі і хто очолить збірну – не мені вирішувати. Зазначу лише, що ми з моїм тренерським штабом, гадаю, провели хорошу роботу. Вигравали Золоту Євролігу, тричі грали у чвертьфіналах як чемпіонату світу, так і чемпіонату Європи, вперше брали участь у Кубку претендентів та олімпійському відборі. З хлопцями зі збірною я постійно спілкуюся, стежу за їхнім виступом і в Україні, і у закордонних чемпіонатах. Хочу лише побажати, щоб збірна України, зі мною це буде, або без мене, надалі прогресувала і досягала нових висот.
– Дякую і Вам за великий внесок у розвиток українського волейболу. А від «Баркома-Кажани» чекаємо на нові перемоги.
— А я ще хочу подякувати всім українським вболівальникам, які завжди нас підтримують. Декому з них вдається навіть приходити на наші матчі у Польщі, і хлопці це дуже цінують. Адже ми, перш за все, граємо саме для людей. І якщо в такий важкий для країни час наші волейболісти своїми успіхами можуть підняти хоча б трохи їм настрій, то ми свою роботу проводимо не дарма.