Андрій ВОРОБЕЙ: «Калюжний – український Гаттузо? Такі гравці потрібні»
УАФ Ексфорвард «Шахтаря» та збірної України Андрій Воробей в ексклюзивному інтерв'ю Sport.ua висловився про нічийний матч жовто-синіх проти Чехії у Лізі націй (1:1). – Андрію, які у вас залишилися враження від матчу Україна – Чехія (1:1)? Результат закономірний? – Результат закономірний. Скажімо так, ми на перемогу не награли. Дякувати Богу, що й не програли цей матч. Дуже важко було з чехами. Збірна Чехії – дуже непростий суперник насправді. Багато хто думає, що там слабкі футболісти. Ні, не слабкі у Чехії виконавці. У цієї команди дуже високі гравці та фізично підготовлені. Так, чеській команді десь не вистачає якихось думок та технічних маневрів, але вони беруть іншим. У них є воля до перемоги та фізично сильні футболісти. Тому було важко грати з ними. Не скажу, що ми погано зіграли. Не скажу такого. Але я розраховував, що ми, напевно, мали брати три очки у цьому матчі. Але ми не награли на перемогу, тож усе закономірно. – Якщо загалом взяти два поєдинки, а саме перемогу над Грузією (1:0) та нічию з Чехією (1:1), більш-менш нормальний результат для жовто-синіх? – У принципі, 4 очки у двох матчах – це непоганий результат. Але давайте враховуватимемо той факт, що у перших двох зустрічах ми нуль балів взяли. У якихось матчах треба було брати очки. Хотілося взяти, звісно, максимум балів, але не вийшло. Просто був провалений старт і зараз доводиться задовольнятися 4 очками. У принципі це непогано, але хотілося, щоб із чехами взяли 3 бали. Була б тоді цікава ситуація, коли чотири команди мали б по 6 очок. – Артему Довбику у відповідальний момент довірили пробити пенальті за збірну. Він не розгубився і відправив м'яч у порожній кут. Холоднокровно пробив? – Довбик, граючи за Дніпро-1, виконував пенальті. У Жироні йому теж довіряли одинадцятиметрові. Тому нормально, що йому довірили бити пенальті. Якщо людина впевнена у собі та забиває м'ячі, їй необхідно довіряти. Потрібно віддати належне тому, що Артем має гольове чуття. Чому б це не використати? Довбик молодець, що підійшов і холоднокровно переграв воротаря збірної Чехії. Тому Артем молодець і, дякувати Богові, що він забив. – Михайло Мудрик Грузії забив, але з Чехією не вийшло. Він, у принципі, старався, паси добрі віддавав і пробивав по воротах. Його гру як оціните? – Все одно від такого таланту, дуже перспективного гравця, за якого заплатили такі гроші, ми очікуємо яскравішу гру. Так, він старався. Молодець, що з грузинами забив. І з чехами він старався. Але цього мало. Потрібно трохи більше. – А про гру середньої лінії що скажете? – Не вразила гра центральних півзахисників. У матчі з чехами Шапаренко, Судаков та Степаненко себе не показали. Досить посередньо зіграла наша лінія півзахисту. Якщо півзахист нічого не створює, то що ми можемо вимагати від нападника, від того ж Мудрика і так далі? Потрібно про себе вже заявляти на міжнародній арені! Адже є заяви, що той коштує 50 мільйонів, той коштує 100 мільйонів, а той – 200 мільйонів! Ось гра показує, що насправді десь далеко від цієї суми. Ми знаємо, що це добрі футболісти і вони реально сильні. Просто десь чомусь зараз вони не показують гру, на яку від них чекають. У матчі з Чехією у діях Судакова та Шапаренка я не побачив чогось цікавого. – А що скажете з приводу гри Івана Калюжного? — Калюжному після цих двох поєдинків наспівали дифірамби. Я не хочу лестити, але якби таких, як Калюжний, які тільки розпочали свій шлях у збірній та їм дали шанс, ще три-чотири футболісти додати до команди, а може й в основу! Я думаю, що в матчі з чехами вони це поле просто переорали б. Так, у нього немає такої майстерності, як у Мудрика чи Шапаренка. Але Калюжний свою справу робить. Він робить те, що вміє. І в матчі з чехами, вийшовши на заміну на 64 хвилині, він нічого не зіпсував, а навпаки десь допоміг додати збірній. Він був там, де йому потрібно було знаходитися. Десь правильно ногу підставив, десь виграв боротьбу. Його спортивну агресивність навіть по телевізору було видно. Припустимо, яскравий приклад, як він у підкаті видряпав м'яч. Усі, як Калюжний на ці два поєдинки, мають бути заряджені на матчі збірної. Якби такі футболісти були у нас на полі, ми явно виграли б у чехів у цій зустрічі, а також у перших двох турах. Калюжний своїм шансом скористався. Він молодець! У цих двох іграх він добре себе проявив. – Із Дженнаро Гаттузо навіть його фанати порівнювали на плакатах на стадіоні! Виходить, Калюжний – це український Гаттузо? – Рано його ще порівнювати з Гаттузо (сміється). Але ж команді такі гравці потрібні. Такі футболісти, які виходять на поле та лякають суперників. Бо ми якось без емоцій грали. Ось навіть ті ж Мудрик та Довбик забили по голу! Потрібно радіти забитим м'ячам, треба якось виявляти ці емоції. Ось Довбик забив, ну хоч би побіг кудись. Хоч би потішився голу! А він став і стоїть. Ви повинні заряджати себе, партнерів по команді та глядачів. Ви подивіться, як раділи чехи. Чеський футболіст Черв, коли забив, я подумав, що він на трибуну вибіжить. Чех настільки радів. Ось так треба і нам виявляти емоції. Це потрібні емоції! Це збірна України, це обличчя нації! Ми маємо бути якимись агресивними та заведеними на ігри. – Згадайте, а ваше покоління дуже емоційно раділо голам збірної України? – Увімкніть ретро-матчі та подивіться, як свого часу, коли забивали Шевченко, Ребров і так далі, всі раділи. Звісно, раділи! Я про те, що треба виявляти емоції. Ось у матчі із чехами, коли Забарний пішов у цей яскравий підкат, дуже приємно було спостерігати. На кожному клаптику поля така гра має бути! Таких, як Калюжний та Забарний, треба ще 3-4 футболісти на поле і буде результат. А в середині поля із чехами ми не дограли, так скажемо. – За підсумками поєдинку Анатолій Трубін та Іван Калюжний здобули премію «Лев матчу». Що ви думаєте з цього приводу? – Звичайно, Трубін і Калюжний заслужили, але я Забарному віддав цю нагороду. У його діях є якась холоднокровність і розумієш, що він не помилиться. Ось, скажімо, за Таловєрова боїшся, що він десь м'яч втратить. А у Забарному є якась впевненість. Він не за роками упевнений у собі футболіст. – А взагалі найкращу оцінку у поєдинку отримав капітан збірної Чехії Томаш Соучек. Найкращим він був у поєдинку? – Чехія непогана, дуже хороша команда. Але, якби ми показали свої сильні сторони, я думаю, Соучек і хтось інший себе не проявили би. Але маємо те, що маємо. – До листопадових матчів збірна підійде із 4 очками на 4 місці в групі Ліги націй. Ребров сказав, що Україна ще побореться за перше місце. Ви вважаєте, шанси є? – Звісно, шанси є. Ще треба зіграти два матчі. Потрібно у двох поєдинках взяти шість очок. Все у наших руках. Так, умови будуть трохи інші. Це будуть дві виїзні ігри. Хоча ми й так у принципі усі матчі граємо на виїзді. Важко буде, але, як завжди, ми не шукаємо легких шляхів. На початку, на жаль, програємо, а потім намагаємось наздоганяти. Останнім часом є така тенденція. Але, я думаю, що все попереду. Не можна казати, що збірна провалилася. Ні, нічого ще не провалено. Ще є час і непогані перспективи, щоби підвищитися в класі.
