До й після затемнення: Анна Музичук штурмуватиме шахові вершини
Кілька років тому Магнус Карлсен виокремлював француза іранського походження Алірезу Фірузджу як єдиного, з ким йому кортіло би зіграти в матчі за чемпіонський титул. Отже, чи не варто вболівати за чемпіонство Фірузджи, щоб Маг знову повернувся до змагання за титул? Хай там як, а Фірузджа останнім часом дещо пригальмував у своєму прогресі. Вельми суперечливе враження залишилося від його гри в цьогорічному Вейк-ан-Зеє. З одного боку, безліч цікавих результативних партій, з іншого – чимало й поразок. Перемога в партії проти Непомнящего, певно, найяскравіша сторінка того змагання для Фірузджи. Аліреза, як на мене, найзагадковіший учасник кандидатського турніру, адже може як провалити змагання, так і дістатися вершини.
Ну, й індійська трійка: Гукеш Доммараджу, Відіт Сантош Гуджраті й Прагнанандха Рамешбабу. З них виокремлю переможця Вейка-24 Гукеша, хоча йому явно бракує стабільності. До слова, Прагнанандха в тому самому Вейк-ан-Зеє цьогоріч жодної партії не програв, проте виграв лише двічі (що характерно, в двох чинних чемпіонів світу – серед чоловіків і серед жінок – з Китаю), демонструючи кричущу миролюбність, що, зазвичай, не надто до вподоби спонсорам турнірів.
Природньо, що жіночий турнір спричиняє в Україні більший інтерес, адже тут нам є за кого вболівати. Як жартома зазначив один мій колега, Анна Музичук фактично гратиме на своєму полі – в Торонто, «столиці української Канади». Зазначу, що низка учасниць, зокрема з Індії та з тієї країни, прапор якої соромно демонструвати на спортивних змаганнях, мала проблеми з одержанням канадської візи, відтак йшлося навіть про те, щоб перенести жіночий турнір до Іспанії. Однак, зрештою, питання вирішилося. Проте тут є цікавий момент із проведенням шахових змагань у цивілізованих країнах. Так, перед прийдешніми турнірами чимало писали про те, що в Північній Америці вперше відбувається подібне змагання. Та от чи варто представників глухокутної цивілізації (та й, власне, чи цивілізації?) взагалі пускати до розвиненого світу? Адже візове питання може поставати й надалі зачасто.
Отже, безпрапорні Катерина Лагно (ексукраїнка) й Александра Горячкіна змогу поборотися за статус претендентки дістали. Й аж ніяк не виглядають аутсайдерами в цій боротьбі. Проте це суперниці традиційні, так би мовити, вічні фаворитки. А от серед тих, хто ще не має стійкого фаворитського бекграунду, виокремив би Рамешбабу Вайшалі, уродженку індійського Ченнаї. Вона послідовно ставала чемпіонкою світу в різних вікових категоріях і блискуче перемогла у великій швейцарці на острові Мен восени минулого року. Так, поточне 15-те місце в світовій жіночій табелі про ранги, можливо, й не та відправна точка, з якої можна штурмувати найвищу шахову вершину, проте 22-річна Вайшалі має повнезний набір шахових чеснот. На великій швейцарці зокрема мені запам’яталися її, сказав би, зухвалі перемоги над ексчемпіонками світу: китаянкою Тань Чжун’ї (як безваріантно було розбито позиції чорних у сицилійському захисті!) та болгаркою Антоанетою Стефановою (чорні, якими керувала індійська шахістка, повільно затягували вузол на позиції білих, попутно збираючи матеріальну перевагу в пішаках). Цьогоріч Рамешбабу зіграла чимало партій із чоловіками. Результати, втім, не надто втішні, однак ігрова практика перед важливим турніром – безцінна. Не скидав би з рахунків і співвітчизницю Вайшалі досвідчену Хампі Конеру. Її відмітна риса – стабільність, нижче певного рівня вона не опускається, а от вище здійнятися – чом би й ні?
Getty Images/Global Images Ukraine. Хампі Конеру
Лей Тінцзе й Тань Чжун’ї – представниці китайської шахової школи, які вже добре знають, що таке боротьба за шахову корону. Так, для Лей ця боротьба була безуспішною (проте амбіції нікуди не подівалися), а для Тань успішнішою (на прикрість для українських шахових уболівальників, адже світову корону вона здобула в двобої з Анною Музичук). Провідних китайських шахісток вирізняє чудова техніка гри в ендшпілі. Інколи просто дістаєш естетичне задоволення від їх дій в епілогах партій. Й ця знадоба цілком пасує для статусу бодай претендентки на титул, чи не так?
І, нарешті, представниця Болгарії Нургюл Салімова. Саме партією білими проти цієї шахістки розпочне турнір Анна Музичук (прикметно, що в інших партіях першого ігрового дня відбудуться національні дербі).
Так, Нургюл новачок в елітному клубі найсильніших шахісток (власне, поки що вона лише 36-та в світовому рейтингу). Однак останнім часом домоглася неабиякого прогресу. В березні вона добре попрактикувалася на турнірі Рейк’явік Оупен. Може, суперниці (та й суперники) були не надто потужними, проте свою неабияку майстерність у царині створення небезпечних прохідних пішаків болгарська шахістка продемонструвала, надто в партії проти Діни Бєлєнької. Особливість Нургюл у тім, що вона додає від турніру до турніру. Й хоча, об’єктивно кажучи, на загальну перемогу в Торонто їй розраховувати складно, проте попити крові у фавориток вона в змозі.
Отже, 2-колові турніри (всього – 14 турів) триватимуть до 21 квітня, а переможці дістануть право посперечатися за титул чемпіонів світу з чинними володарями титулів. Тайбрейк у разі потреби має пройти 22 квітня. Призовий фонд у чоловіків становить пів мільйона євро, а в жінок чверть мільйона євро. Партії – щодня, перший день відпочинку – після 4-х турів (прикметно, що саме тоді, 8 квітня в Торонто можна буде побачити повне сонячне затемнення), другий – після 7-ми, третій – після 10-ти, й останній – після 12-ти турів.
Місце проведення турнірів – старовинний Грейт Холл, який веде свою історію ще з 1889 р. В 2016 р. його було реконструйовано (4 мільйони канадських доларів було вкладено в реставрацію, а оглядачі зазначають, що відтак було привнесено вікторіанський стиль у ХХІ ст.!), й він радо приймає учасників найбільших культурно-мистецьких подій, зокрема Тижня високої моди в Торонто (захід зібрав чепурунів і чепурунок з усього світу). Додам, що коментаторами офіційного шоу ФІДЕ стануть ексчемпіон світу Вішванатан Ананд й неодноразова чемпіонка США, уродженка Одеси Ірина Круш. Що ж, шахова спільнота – в передчутті грандіозної події! Уболіваймо за Анну Музичук!