Друга зірка завдовжки в 58 років
Getty Images/Global Images Ukraine Де все починалося, там усе закінчилося. Перше нинішнього сезону серії А міланське дербі відбулося ще в середині вересня, в рамках четвертого туру. До того моменту обидві міланські команди йшли ніздря до ніздрі: без очкових втрат. Однак у першому дербі делла Мадоньїна сталося форменне побиття: «Інтер» розгромив «Мілан» з рахунком 5:1. Після того матчу міланські гранди пішли різними дорогами. «Нерадзуррі» прописалися в лідерах, причому лідерах одноосібних, а от «россонері» були десь там, поблизу, на підхваті. У жовтні «Мілан» знову зміг наблизитися до своїх заклятих друзів упритул. І не лише впритул, а й випередити команду Симоне Індзагі у турнірній таблиці. Щоправда, лише на один тур. «Інтер» потім повернув собі перше місце. І більше зі своїми земляками це місце не ділив. Однак у січні «Інтернаціонале» змістив із турнірного Олімпу «Ювентус». Але, як і у випадку з жовтневим «Міланом», січневе «повстання» туринців було надто короткостроковим: лише на один тур. Воно було придушене. Далі «нерадзуррі» знову повернулися на вершину. Щоб у 33 турі в рамках другого й останнього у сезоні міланського дербі зняти усі питання про чемпіонство. «Інтер» знову переміг «Мілан». Цього разу не так переконливо, як у першому колі, проте знову без варіантів. Якщо виходити і зі змісту гри, і сюжету самого поєдинку. Словом, перемога команди Інздагі над командою Піолі – закономірна й заслужена. За п'ять турів до кінця чемпіонату «Інтер» має у своєму активі 86 очок. «Інтер» вже недосяжний для опонентів. «Інтер» вже чемпіон. І тепер може собі дозволити не лише відкорковувати шампанське, а й проколоти на погоні дірку для чергової зірки. Для другої зірки: нинішнє скудетто для «Інтера» стало ювілейним – двадцятим. Цікаво, що до цього сезону обидві міланські команди у своєму активі мали по 19 перемог у національній першості. «Мілан» так і залишився зі своїми 19 перемогами, зі своєю однією зіркою на погонах (ну, нехай на гербі). А от «Інтер» тепер відірвався від своїх земляків у споконвічній суперечці, хто сильніший, відкривши перед собою перспективу третьої чемпіонської десятки. Однак до рекорду «Ювентуса» — 36 скудетто – «нерадзуррі» ще пахати й пахати. Тим не менш, у конкретному випадку неймовірну радість «Інтера» та його тіфозі зрозуміти нескладно, бо їм вдалося випередити свого найпринциповішого суперника. Тим паче, що цей суперник у глибині душі будував свої оптимістичні плани, сподіваючись повторити свій успіх дворічної давності. Тоді, у сезоні 2021/22, Команда Стефано Піолі вкрала скудетто з-під носа саме команди Симоне Індзагі, якій доброзичливці вже пророкували чемпіонські почесті. Цього разу обвести себе довкола пальця «Інтер» не дав. Хоча напередодні другого міланського дербі в італійській пресі і смакували «камбек навпаки»: журналісти витягли на світ Божий давню історію – сезону 1961/62. Тоді «Інтер» після першого кола випереджав «Фіорентину» й «Мілан» на п'ять очок (це чимало, адже тоді за перемогу нараховували два очки), проте на фініші того сезону «нерадзуррі» поступилися «россонері» тими самими п'ятьма очками. Getty Images/Global Images Ukraine Але наразі для «Інтера» все завершилося благополучно. І через «якихось» 58 років «Інтернаціонале» отримав свою другу зірку. А першу він отримав у 1966 році під керівництвом легендарного тренера Еленіо Еррери та не менш легендарного президента клубу Анджело Моратті – батька Массімо, під керівництвом якого «Інтер» завоював свій останній за ліком Кубок чемпіонів. Що цікаво: і тоді, 1966-го, і зараз, 2024-го, ювілейне чемпіонство було затьмарене вильотом «Інтера» з найпрестижнішого континентального кубка. Тоді «нерадзуррі» програли «Реалу», цього разу поступилися ще одній іспанській команді – «Атлетико». *** Однак, якщо підсумувати нинішній сезон для «Інтера», а його вже сміливо можна підсумовувати, оскільки команда вирішила своє головне завдання, то в цьому випадку слід зазначити, що лакмусовим папірцем для «Інтера» стало протистояння не стільки з «Міланом», скільки з «Ювентусом». Так сталося, що саме з туринською командою «нерадзуррі» суперничали впродовж двох/третіх дистанції чемпіонату. І тільки після того, як «Юве» не витримав чемпіонських перегонів, не витримав і здувся, тут і намалювався «Мілан». Той «Мілан», який увесь час був начебто і десь поруч, на підхваті, але який, якщо судити об'єктивно, на чемпіонство не заслуговував. Або ж не тягнув. Ні своєю грою, ні своїм складом, ні тренерським потенціалом. А от «Ювентус» довго тримав темп, взятий «Інтером». Дуже високий темп, до речі. «Б'янконері», на відміну від «нерадзуррі», не треба було розпорошуватися на єврокубки: команда Аллегрі туди не потрапила через санкції. Тому могла собі дозволити оптимально розподілити сили на сезон. І хоча Аллегрі весь час повторював, що на даний момент найкраща команда Італії – це саме «Інтер», а «Ювентус» не може кинути йому виклику, оскільки переживає зміну поколінь, йому мало хто вірив. Особливо у Турині. Ну, чи просто відмовлявся вірити, бо «Стара синьйора» до очного протистояння з «Інтером» (у 23 турі) підходила з дуже непоганою грою й перспективою. За тур до всеіталійського дербі «Юве» відставав від «Інтера» на два очки. І, схоже, команда Аллегрі настільки була налаштована саме на гру з «Інтером», що у 22 турі не звернула особливої уваги на «Емполі». А даремно – замість очікуваної перемоги – лише нічия. Відставання від лідера побільшало до п'яти балів, і це морально надломило молоду туринську команду. Схоже, надломило ще до виходу на матч із «Інтером». Той матч виграла команда Індзагі. Вигризла 1:0. Відстань між першим «Інтером» та другим «Ювентусом» збільшилася вже до восьми очок. І «Юве» здався. Викинув білий прапор. Команда Аллегрі посипалася. Турин нарешті зрозумів, що наставник «б'янконері» мав рацію: його команда справді слабша за «Інтер», його команда не готова до боротьби за чемпіонство. «Юве» посипався настільки, що поступився другим рядком у таблиці «Мілану». Не виключено, що може втратити навіть третє місце, на яке зазіхає нестримна «Болонья». Хоча повз Лігу чемпіонів «б'янконері» навряд чи пролетять, навіть з урахуванням їхньої кризи, що триває, адже в новому сезоні ЛЧ від Італії буде представлено відразу п'ять команд. «Юве» потрібно дуже і дуже постаратися, щоб опуститися нижче за п'яте місце. Getty Images/Global Images Ukraine Ось, в принципі, і головний підсумок, сухий залишок цьогорічних чемпіонських перегонів у серії А. «Ювентус» перебував у цій гонці лише до кінця січня, «Мілан» з'явився в ній лише наприкінці квітня. За інших моментів перевага «Інтера» фактично ні в кого не викликала сумнівів. Навіть у принципових ворогів. Ця перевага – тотальна, якщо говорити і цифрами (лише одна поразка у 33 матчах, найбільше забито м'ячів, найменше пропущено), і якщо оперувати емоціями, враженнями від гри підопічних Індзагі. Однак в інтерівській бочці меду все ж таки є і ложка дьогтю. Шанувальники «нерадзуррі», та й уся Італія, якщо бути об'єктивним, розраховувала на успіх своєї найкращої команди у чемпіонській Лізі. Минулого сезону ЛЧ команда Індзагі пробилася у фінал. Нині ж поступилася вже у першому раунді плей-оф. Потрібно не лише святкувати «другу зірку», а й посилюватись. Однозначно. Тим більше, що головні суперники по серії А спочивати не мають наміру.
