Головні сенсації із топ-5 чемпіонатів, котрі пробилися до Ліги чемпіонів
Getty Images/Global Images Ukraine. Артем Довбик (у центрі) і його партнери стали головною сенсацією в Іспанії Фактично у кожному сезоні великої європейської п'ятірки знаходяться команди-вискочки, команди-сюрпризи. Але так, щоб такі команди знайшлися відразу в кожній з провідних континентальних першостей – такого не було вже давно. Крім звичних грандів, путівки в наступний розіграш Ліги чемпіонів завоювали і «темні конячки», в яких перед стартом сезону вірили, хіба що, найзапекліші їхні фанати. Тим не менш, це сталося: у головному континентальному турнірі тепер виступатимуть підбурювачі спокою, які розбурхали свої національні чемпіонати. Ми вирішили розповісти про всіх одразу. Getty Images/Global Images Ukraine Минулого сезону Лігу 1 поставив «на вуха» скромний «Ланс», який завоював пряму путівку до Ліги чемпіонів. Нинішнього сезону знайшлася ще одна сенсація – «Брест». Однак якщо порівнювати ці дві команди, то «Ланс» на тлі «Бреста» виглядає якщо і не велетнем, то в рази більшим, оскільки «червоно-жовті» раніше ставали чемпіонами Франції і мають непоганий досвід виступу в єврокубках, а ось «Брест» — це справжній ноунейм. У чемпіонаті Франції, що щойно завершився, «Брест» посів третє місце. Це найвище досягнення в історії цього скромного клубу, річний бюджет якого близько 48 мільйонів євро. Для порівняння: один Кіліан Мбаппе коштував «ПСЖ» дорожче. Сумарна вартість футболістів «Бреста» – близько 80 мільйонів. У Лізі 1 дешевше котируються лише «Гавр» та «Клермон». І ось ця команда, яка досі пишалася лише восьмим місцем у національній першості, здобутому далекого 1987 року, цього сезону відчайдушно переслідувала «Сен-Жермен» (бретонці довго йшли на другому місці) і в підсумку опинилася на медальному п'єдесталі. І вивів її на цей п'єдестал такий самий ноунейм, як і вся ця команда, весь цей клуб. Тренує «Брест» Ерік Руа. Це ім'я донедавна ні про що не говорило навіть обізнаному фахівцю, не кажучи вже про нейтральних уболівальників. Руа свого часу був непоганим футболістом, але як тренер мав нетривалий досвід у «Ніцці». Та й той – тринадцять років тому. Запрошення цього фахівця до «Бреста» минулого сезону можна вважати винятковою удачею – і для клубу, і для самого тренера. Минулого сезону Руа зміг врятувати «Брест» від вильоту: на момент приходу Еріка до команди вона займала останнє місце в таблиці. Але Руа зміг покращити результати, і «Брест» урятувався. А нинішнього сезону «Брест» та його тренер стали головною сенсацією Ліги 1. Не дивно, що саме наставника «Бреста» визнали найкращим тренером Франції сезону 2023/2024. Навряд нам усім щось скажуть і імена лідерів «Бреста». Найкращий бомбардир команди – дель Кастільйо (вісім забитих м'ячів і стільки ж точних передач), головна дійова особа у півзахисті – Ліс-Мелу, надія в обороні – Шардонне та Брассьє. Трансферна вартість кожного з них – не вище восьми мільйонів євро. Хоча не виключено, що «Брест» зможе заробити на продажах своїх лідерів серйозні гроші, адже одна річ – продавати невдах, а зовсім інша – творців головної французької сенсації цього сезону. Getty Images/Global Images Ukraine У порівнянні з третьою командою Ліги 1 четверта команда АПЛ виглядає явно краще. Не слід забувати, що «Астон Вілла» — володар Кубка чемпіонів. Однак головний успіх вілланів датований вже дуже далеким 1982 роком. У 1983 році бірмінгемці зіграли востаннє в найпрестижнішому континентальному змаганні. І ось у 2024 році спробують повторити свій успіх. «Астон Вілла» вже давно не є грандом англійського футболу. У топ-четвірку АПЛ віллани пробилися вперше з 1996 року. Раніше вони посідали четверте місце у Чемпіоншипі. Саме відрядження до другого ешелону англійського футболу і дозволило команді перезавантажитися. Хоча спочатку перезавантаження здавалося проваленим. Віллани довірили тренерський місток Джеррарду. Проте знаковий для англійського футболу персонаж виявився таким собі тренером. Під його керівництвом «Вілла» завалилася. І ось тоді на допомогу прийшов Унаї Емері. Іспанцеві знадобилося лише два сезони, щоб вивести свою команду до Ліги чемпіонів. Саме Емері називають головним творцем успіху «Астон Вілли». Унаї номіновано на звання найкращого тренера АПЛ цього сезону. Футбол «АВ» складно назвати видовищним чи домінуючим, проте команда Емері як ніхто в АПЛ уміє використовувати вільний простір. І вичавлювати максимум із чужих помилок. Безперечним лідером «Астон Вілли» є нападник Оллі Уоткінс, на рахунку якого 19 забитих м'ячів і аж 13 результативних передач (за кількістю асистів Уоткінс найкращий у чемпіонаті). Крім нього, слід відзначити півзахисників Макгінна, Луїса та Бейлі. І, ясна річ, харизматичного голкіпера – чемпіона світу у складі збірної Аргентини Еміліано Мартінеса. Getty Images/Global Images Ukraine Головною зіркою головної сенсації цього сезону серії А однозначно називають головного тренера «Болоньї» Тьяго Мотту. І в цьому безперечно є частка істини. Дуже велика частка. Хоча ще зовсім недавно молодий наставник був на межі провалу. Його робота як тренера стала більш-менш відомою після того, як він очолив юнацьку команду «ПСЖ». Тоді Тьяго дуже оригінально охарактеризував манеру гри своїх підопічних: за схемою 2-7-2. Молодий тренер, безумовно, хитрував, а подекуди і юродствував, проте головне його посилання тоді було наступним: домогтися універсалізму від своїх підопічних. Однак шлях до слави у самого Мотти вийшов вельми тернистим. Перший досвід роботи у «дорослому» футболі виявився провальним: його погнали з «Дженоа» після десяти турів. Не найкраще були справи і в «Спеції»: йому довелося покинути клуб за «взаємною згодою сторін». І ось тут і намалювалася «Болонья»: клуб шукав заміну Синіші Михайловичу і знайшов його в особі Тьяго Мотти. І так трапилося, що в «Болоньї» практично початківець тренер із Попелюшки перетворився на Майстра. У «Болоньї» Мотті нарешті вдалося досягти від своїх футболістів універсалізму. У нього захисники забивають, а форварди бороняться. Нічого, начебто, нового – тотальний футбол, придуманий багато років тому Міхелсом. Але, виявляється, не завжди навіть ідеальна ідея спрацьовує. Але у «Болоньї» у Мотти спрацювало майже все. Його команда дуже мало пропускає (менше пропустив лише чемпіон – «Інтер»), багато забиває. Причому забивають майже всі польові гравці. На такий футбол любо-дорого дивитись: видовищний, агресивний, «щирий». Завдяки такому футболу «Болонья» і пробилася до Ліги чемпіонів. Вперше за останні 60 років. У нинішньому столітті болонці вище за сьоме місце в серії А не піднімалися. Натомість опускалися до серії В. Головна зірка «Болоньї», окрім Мотти, – форвард Зіркзеє, на рахунку якого 11 м'ячів. Очевидно, в новому сезоні голландець змінить прописку: за ним вже вишикувалася черга з топ-клубів. Окрім 22-річного Зіркзеє, тон у нинішній «Болоньї» задають захисник Калафьорі, півзахисник Фергюсон та ще один нападник – Орсоліні. І на всіх їх вже є пропозиції від іменитих і заможних клубів. Є пропозиції і у Тьяго Мотти. Тож не виключено, що до нового сезону головна італійська сенсація увійде вже з новими особами. Getty Images/Global Images Ukraine В історичному реєстрі «Штутгарт» – далеко не остання команда Бундесліги. Можна сказати, один із китів німецького футболу. Тільки от «кит» цей досі переживав не найкращі часи. Чотири роки тому «шваби» вилетіли до другого ешелону німецького футболу. А після повернення до першої Бундесліги вони запам'яталися лише тим, що вели запеклу боротьбу за збереження елітної прописки. У попередні два сезони «шваби» посідали 15 та 16 місця у турнірній таблиці. Тобто про боротьбу за пряму путівку до Ліги чемпіонів їм не доводилося навіть мріяти. Але в чемпіонаті Німеччини, що щойно завершився, «Штутгарт» посів друге місце, випередивши саму «Баварію»! Якби не феноменальний сезон «Байєра», який став чемпіоном, не програвши при цьому жодного поєдинку, то саме «Штутгарт» треба було б назвати головною сенсацією Бундесліги. «Шваби» повернулися до Ліги чемпіонів через п'ятнадцять років. А у єврокубках команда не грала десять років. І ось на такому тлі стати віце-чемпіоном – величезне досягнення. «Штутгарт» перевтілився під керівництвом Себастьяна Хенеса — 42-річного наставника, головним досягненням якого є факт спорідненості з екс-президентом «Баварії» Улі Хенесом (Себастьян — його племінник). У свій час наставника «Штутгарта» розглядали як змінника Тухеля в «Баварію», проте Хенес-молодший продовжив контракт зі «швабами». Головна зірка цьогорічного «Штутгарту» на полі – нападник Гірассі, на рахунку якого 28 забитих м'ячів. Він став другим снайпером сезону після Кейна. А взагалі окремо варто відзначити все атакуюче тріо команди – Гірассі, Ундава та Фюріха, на рахунку яких 72 результативні дії в сезоні. Getty Images/Global Images Ukraine Про цей іспанський феномен ми розповідали постійно. З тієї простої причини, що у складі «Жирони» помітну, навіть визначальну роль відіграє український дует – Віктор Циганков та Артем Довбик. Перший став одним із лідерів середини поля та одним з найкращих асистентів, другий – беззастережно найкращим нападником команди. Та й усього чемпіонату Іспанії загалом. Старт «Жирони» цього сезону Ла Ліги не можна назвати інакше, ніж феєричний. Провінційна команда довгий час лідирувала в чемпіонському забігу, і лише у весняній частині сезону трохи зменшила свою спритність. Багато в чому через коротку лаву запасних. Проте підсумкове третє місце у чемпіонаті Іспанії – найкраще досягнення в історії «Жирони». До цього вона могла похвалитися десятим місцем (у 2018 та 2023 роках). Творцем та натхненником «Жирони» є її головний тренер Мічел, який прийшов у команду три роки тому. Ще тоді, коли вона грала у Сегунді. І за три роки маловідомий наставник зумів вивести команду з низів іспанського футболу до Ліги чемпіонів, а його самого номінували на звання найкращого тренера Примери цього сезону. Проте наразі залишаються побоювання, що «Жирона» може не зіграти у Лізі чемпіонів, а опуститися до Ліги Європи. Ці побоювання пов'язані з тим, що каталонським клубом володіє корпорація City Football Group, головним активом якої є «Манчестер Сіті». І щоб УЄФА допустив «Жирону» до чемпіонської Ліги, потрібно, щоб її фактичний власник скоротив свою частку в клубі до менш як тридцяти відсотків. Стиль «Жирони» – це щось схоже на гру нинішньої «Болоньї». Тільки ще яскравіше та агресивніше. Каталонська команда дуже багато забиває (причому не лише наш Довбик): за цим показником вона друга після «Реала», мало пропускає. Окрім українських зірок у складі «Жирони» слід відзначити найкращого асистента команди – бразильця Савіо, його співвітчизника Коуто та іспанця Алеша Гарсію. Не виключено, що всі вони, зокрема й наш дует, у новому сезоні опиняться у більш статусних колективах.
Ліга 1
Брест
АПЛ
Астон Вілла
Серія А
Болонья
Бундесліга
Штутгарт
Ла Ліга
Жирона
