КОСТИШИН: «Чи може Олександрія повторити Лестер? Наша задача – перемагати»
ФК Олександрія. Денис Костишин Півзахисник «Олександрії» Денис Костишин в ексклюзивному інтерв’ю Sport.ua прокоментував успішні матчі своєї команди, а також пригадав своє життя в США, де він грав у 2023 році за техаський «Ель-Пасо Локомотив». – Денис, нещодавно ви взяли участь в переможному матчі «Олександрії» з ФК ЮКСА. Як оціните перемогу своєї команди в цій зустрічі? – Так! Дякую! Дійсно вдалося досягти гарного результату і у нас вийшла гарна гра, особливо в першому таймі. Тому з приводу переможного поєдинку в Кубку України дуже позитивний настрій. – Як оціните свою гру в цьому поєдинку? Ви зробили асист у другому голі, який дав команді більше впевненості у цьому матчі, який в підсумку виграли 4:1. – Я не можу оцінити свою гру. Це роблять наші тренери, тому я не в праві це робити. Але мені приємно, що я зумів допомогти команді виграти цю кубкову зустріч. – Приємно опинитися в чвертьфіналі Кубку України? – Так, звісно, це приємно! Хочеться перемагати і рухатися далі й далі. – У чвертьфіналі «Олександрія» зустрінеться з «Шахтарем». Що скажете з приводу підсумків жеребкування? – Всі знають, що «Шахтар» — це топ-команда, в якій зібрані дуже сильні гравці. Але тим цікавіше буде чвертьфінальний поєдинок. Я думаю, що люди захочуть цю гру подивитися. Це буде цікава гра! – Як взагалі оціните цей сезон для «Олександрії»? Ви з «Динамо» ділите 1-2 позиції в УПЛ! – Не хочеться поки що оцінювати сезон. Тому що сезон ще триває і потрібно пройти ще довгу дистанцію. У нас ще багато ігор попереду. Оцінювати потрібно вже за підсумками сезону. – На даний момент яку перемогу олександрійців у цьому сезоні ви можете виділити? – Напевно, найбільш емоційна перемога була у нас над «Шахтарем». І також виділю перемогу у минулому турі над «Поліссям». – Як Олександрія налаштовується на матч із Карпатами? Що чекаєте від цього поєдинку? – Якщо чесно, то ми на всіх налаштовуємося і готуємося до поєдинку з кожним суперником. Наше головне завдання – це виходити на поле і перемагати. Ми будемо намагатися це зробити і в наступному матчі. – Що скажете з приводу гри під керівництвом Руслана Ротаня? – Він дійсно дуже сильний тренер, під керівництвом якого футболісти розуміють один одного і знають, як потрібно діяти в кожній окремій ситуації. Руслан Петрович дуже багато над цим працює. – Чим тренування та гра під керівництвом Ротаня відрізняється від інших коучів, у яких ви грали? – Якщо чесно сказати, то всім. В першу чергу, найголовніше те, що в його підході до тренувань та тактики дуже багато маленьких деталей. Особливо це стосується тактики. Він дуже багато часу цьому приділяє. – Можна сказати, що у вас із Ротанем однакова роль на полі? Він також грав у середній лінії. Може, він дає якісь особисті поради? – Як раз так сталося, що я, напевно, завжди до цього грав роль «десятки» під нападником. А ось як раз під керівництвом Руслана Петровича моя роль та позиція на полі змінилася. Зараз я більше зліва граю. А в центрі поля я зараз не граю. – Як вважаєте, які в Олександрії шанси повторити успіх «Лестера» в АПЛ-2016? Чи вірять в це команді? – Якщо чесно, то не хочеться загадувати. Повторюся, що сезон довгий. А наша задача – це виходити на поле та перемагати в кожній грі. – Іван Калюжний змусив про себе багато говорити після гри за збірну України! Що скажете з приводу Івана? Очікували від нього такої гри за збірну? – Дійсно, всі дуже раді за Ваню. Тому що це показник людини, яка дуже багато працює на футбольному полі. І це дало свої плоди. Калюжному дали шанс і він його використав. Він дуже чіпкий і в нього дуже класний підбір м’яча. Також Ваня дуже добре читає гру суперників та робить підбори. Я очікував, що він гарний матч проведе в дебютному поєдинку за збірну України! І він це зробив! Ваня – молодець! – Як вважаєте Олександр Філіппов може стати найкращим голеадором УПЛ? Зараз у нього 5 голів, а у перших Назаренка та Судакова – по 7. – Звісно, що зможе. Ми всі на це сподіваємося. Тому що Саша дійсно неймовірно завершує атаки. Він дуже-дуже гарний нападник! – У вас із Кирилом Ковальцем батьки тренери. Може якось жартуєте на цю тему чи якось це вас об’єднує? – Я не сказав би, що ми жартуємо на цю тему. Але в нас із Кирилом дійсно дуже гарні взаємовідносини. Це людина з великої літери і справжній капітан! – Взагалі ваш батько Руслан Костишин часто вам дає якісь поради? – Звісно! У нас же футбольна сім’я. Коли приїжджаєш додому, то у нас дуже велику кількість часу, десь 85-90 відсотків, ідуть розмови про футбол. Тому поради від батька бувають! – Зараз взагалі у світовому футболі стало тенденцією, що сини відомих футболістів грають за топові команди. З яким би тандемом батько-син ви би порівняли вас? – Навіть не знаю! Я би порівняв, напевно, з Ковальцями! Бо його батько, як і мій, також розпочинав кар’єру в хмельницькому «Поділлі»! – У 2023 році ви мали досить-таки цікавий досвід гри за американський «Ель-Пасо Локомотив». Як оціните той період життя та гри? – Це дійсно був такий собі крутий experience (досвід)! Цей період життя я можу оцінити тільки позитивно, особливо в професійному плані! – Що найцікавіше було у грі за «Ель-Пасо» саме для вас? – Я можу виділити те, як там взагалі все працює. Там футбол – це шоу для людей. Також виділю те, як медіа-команда працює над тим, щоб люди приходили на футбол та дивилися матчі. Хоча в США футбол за популярністю посідає п’яте або шосте місце, у медіа-команді «Ель-Пасо» працює десь 40 людей. І головна мета – це популяризувати футбол, щоб ще більше людей прийшло на матчі, щоб ще більше квитків було продано. Те ж саме стосується клубних футболок, шарфів та всього іншого. І ось з цих 40 людей медіа-команди кожен займається своєю справою. Хтось у школах робить свою справу з популяризації футболу, хтось знімає відео для ютубу, тік-току та всього іншого. В клубі є дуже багато людей, які роблять все можливе, аби люди приходили на футбол. І, коли ти виходиш на матч, ти відчуваєш цю атмосферу на стадіоні. На домашні матчі «Ель-Пасо» багато приходить людей. Команда має дуже сильну підтримку! – Приємно було грати під десятим номером? Як вирішили, що саме ви будете десяткою? – Мене спитали, під яким номером я хочу грати. Я спочатку сказав, що під 18-м, тому що я під ним грав 8-9 років. Але 18-й номер був зайнятий. У свою чергу, «десятка» була вільна. А в академії «Динамо» з 5 до 16 років я грав під десятим номером. Тому я і вирішив «десятку» взяти. Звісно, приємно грати під таким номером. – Ви були основним футболістом «Ель-Пасо» і відзначилися 4 голами. У ворота «Тампи» був класний гол, від якого шаленіли фанати! Те ж саме можна сказати і про гол головою у ворота «Детройта», від якого стадіон завівся! До речі, «Детройту» це був дебютний гол у футболці «Ель-Пасо». У ворота Сан-Дієго був також класний гол після чудової комбінації. А ви який голаццо виділите? – Якщо виділити якийсь один, то, напевно, це гол у ворота «Сан-Дієго». Це був переможний гол у ворота дуже сильного суперника! І ми грали на виїзді. Там відчувалася зміна клімату. В Ель-Пасо температура повітря 44-45 градусів! І найближча до міста водойма (я маю на увазі океан, озеро чи річка) знаходиться в тисячі кілометрів в Далласі. І ось, коли ми прилетіли в Каліфорнію, в Сан-Дієго, я відчув, що там зовсім інший клімат! І це був дуже важкий поєдинок, тому що дихати було зовсім по-іншому. Океан зовсім поруч із Сан-Дієго. І це була важлива перемога! – Можете порівняти рівні USL Championship та УПЛ та Першої ліги? – Порівняти з Першою лігою дуже важко. В USL Championship грають дійсно атакуючі футболісти! Вони індивідуально сильні і дуже гарно працюють з м’ячем. Там немає такого, що грають на оборону. Там всі хочуть атакувати та забивати! Тому якось важко порівнювати ліги. – Матчі з якими командами були найцікавішими? – Напевно, це дербі з «Нью-Мехіко»! Також цікаві ігри були з «Сан-Дієго». У нас взагалі переможна серія (win-streak) була 8-9 матчів, а не програвали ми 12-13 зустрічей поспіль. І дуже багато людей приходило на домашні ігри. Тому кожний домашній поєдинок був цікавий. – Ви вийшли до плей-офф у 2023 році, але програли «Оріндж Каунті». Чого не вистачило, щоб пройти далі? – Ми дуже гарно стартували. У нас була рекордна серія без поразок 13 чи 14 матчів. І також 8-9 матчів у нас була переможна серія. Ми дуже гарно виглядали на початку сезону. А потім ми зменшили оберти, коли тренер вирішив грати в 5 захисників. І ми вже грали так, щоб просто в плей-офф вийти. Ту гру плей-офф з «Оріндж Каунті» ми непогано проводили. Пропустили ми вже перед фінальним свистком. Але значить так повинно було бути. Але все одно це було досягнення – вийти в плей-офф, тому що «Ель-Пасо» до цього довго не потрапляв до цієї стадії. Всі фанати були дійсно щасливі від того, що ми вийшли до плей-офф! – Що скажете про виїзні зустрічі? Вдалося помандрувати по США! Як вам, наприклад, Лас-Вегас? Які ще міста виділите? Де сподобалося? – Лас-Вегас – це крейзі-місто, якщо чесно. Ось ти тільки виходиш з аеропорту і там все місто в казино! Коли проїжджаєш будь-який готель, з ним поруч знаходиться казино. Там все світиться, постійно грає якась музика! Ось, наприклад, ми в готелі жили в Лас-Вегасі. І в лоббі цього готелю метрів 70 було заставлено чимось, пов’язаним із казино. Лас-Вегас – це таке божевільне місто! Але я би виділив і Сан-Дієго, яке мені дуже сподобалося. Це дуже спокійне місто біля океану. Я кайфонув від Сан-Дієго! Нью-Йорк також виділю! Нью-Йорк – це вау! У нас було 4-5 вихідних, я відклав телефон і ми просто гуляли по Нью-Йорку. Приїхати до Нью-Йорка, як туристу та побачити це все, дійсно круто! І Маямі звісно виділю! Маямі теж круте місто! – Розкажіть про місто Ель-Пасо? Населення там 679 тисяч! Що вам сподобалося в цьому місті? Ви де жили, граючи за Ель-Пасо? Якщо чесно, важкувато було жити в Ель-Пасо. Це місто таке прагматичне, спокійне. Я на той момент жив разом зі своєю колишньою дівчиною. І в нас там був такий собі «День бабака». Кожен день повторювався і повторювався. Одні самі місця, прогулянка, одна й та сама ж дорога. Ель-Пасо знаходиться на кордоні з Мексикою. Там дуже багато іспаномовних людей. Я, коли перший раз приїхав до Ель-Пасо і зайшов до магазину скупитися, то побачив, що там ціни в 4 рази вищі, ніж у Києві! Але, чесно кажучи, дуже добре мене прийняли люди в команді. Там було дуже багато європейців, з якими я знайшов спільну мову. Вони мене дуже сильно підтримували. Моя англійська дозволяла мені спілкуватися легко з усіма. Але, коли вони починали дуже швидко говорити, австралійський футболіст Ліам Роуз виступав в ролі перекладача для мене. Він у спокійному та повільному темпі перекладав мені постійно те, що говорили одноклубники. Ми з того сміялися. Але з пацанами я дуже сильно потоваришував. І досі ми спілкуємося! Я, Ліам Роуз, швед Петар Петрович та Ерік Кальвільйо, який досі грає за Ель-Пасо. Також спілкуюся з вихованцем «Барселони», екс-захисником «Еспаньйола» та «Вотфорда» Марком Наварро, який після «Ель-Пасо» грає в Польщі за «Арку». Так що підтримуємо спільну мову з колишніми одноклубниками.
