Найкращий етап у сезоні для українських стрибунів. Підсумки лижного тижня
Skijumping.pl. Євген Марусяк Старти тижня: П'ятниця, 23 лютого Оберстдорф (Німеччина), HS 235, парний командний турнір (SuperTeam) Субота, 24 лютого Оберстдорф (Німеччина), HS 235, особистий турнір Неділя, 25 лютого Оберстдорф (Німеччина), HS 235, особистий турнір Кубок світу зі стрибків з трампліну вдруге в сезоні приїхав до німецького Оберстдорфа, тільки цього разу – на польотний трамплін імені Хайні Клопфера. Коли мова заходить про гігантські трампліни – завжди чекаєш багато чого від збірної Словенії, і підопічні Робера Хрготи ці очікування повністю виправдали. Уже в п'ятницю вони дуже впевнено виграли парний командний турнір (SuperTeam), а в суботу Тімі Зайц переміг і в особистих змаганнях. Для словенця ця перемога стала четвертою в кар'єрі на Кубку світу, і три з них були здобуті саме на трампліні Хайні Клопфера. Ще одну перемогу Зайц здобув на домашньому етапі в Планіці на фіналі минулого сезону. Таким чином, Тімі став першим стрибуном в історії, який з чотирьох перших для себе перемог на Кубку світу всі здобув на польотних трамплінах. У неділю Зайц посів найприкріше, четверте місце, при чому програв Рьою Кобаясі всього 0,2 бала. Втім, зі 150 очками в двох стартах Тімі зберігає дуже непогані шанси на Малий кришталевий глобус (МКГ) з польотів у нинішньому сезоні, боротьба за який тільки в Оберстдорфі і почалася (січневий чемпіонат світу в Таупліці в цей залік не входить). Двічі другим в Оберстдорфі став партнер Зайца по збірній Словенії, Петер Превц, для якого це перші подіуми на Кубку світу з березня 2022 року. Чим не привід змінити своє рішення і продовжити кар'єру? Після несподіваної перемоги тиждень тому в Саппоро багато чого чекали в Оберстдорфі і від його молодшого брата, Домена Превца. Але він, після блискучого виступу в командному турнірі в п'ятницю, в особистих турнірах опинився трохи в тіні своїх партнерів по команді: п'яте і десяте місця. Дуже слабко на тлі Зайца і двох Превців виглядав Ловро Кос – лише 15-те і 24-те місця: на відміну від більшості партнерів по команді, Ловро з гігантськими трамплінами не дуже дружить. У неділю свою ювілейну, 40-ву в кар'єрі перемогу на Кубку світу відсвяткував Штефан Крафт. За кількістю перемог на Кубку світу він, таким чином, обійшов двох легендарних поляків – Каміля Стоха та Адама Малиша, у яких по 39 перемог. Недільна перемога стала для Крафта також ювілейним, 150-м у кар'єрі потраплянням у топ-5 на Кубку світу. За цим показником він поступається тільки великому фіну Янне Ахонену, у якого 163 потрапляння в топ-5 – з високою часткою ймовірності, цей рекорд австрієць поб'є вже наступного сезону. Сильно в Оберстдорфі виглядала вся збірна Австрії. Четверте і восьме місця в двох особистих турнірах посів Міхаель Хайбьок, який тихою сапою вибрався вже на п'яте місце в загальному заліку, незважаючи на пропуск попереднього етапу в Саппоро. До Яна Хьорля, який йде четвертим, досить далеко. Сам Хьорль етап в Оберстдорфі занести собі в актив не може. У суботу він став лише 17-м, у неділю міг розраховувати на набагато вищий результат, але отримав дискваліфікацію через надмірну повітропроникність костюма. Після 11-го місця в суботу в неділю топ-5 замкнув ветеран Мануель Феттнер. Свій найкращий етап у сезоні провів Даніель Хубер, який в останні два сезони більше бореться з травмами, ніж стрибає. Але в Оберстдорфі він був дуже сильний: шосте і дев'яте місця, яким передували два потрапляння до топ-3 у кваліфікаціях. Дуже неоднозначний етап провела збірна Польщі, яка в останні тижні почала подавати ознаки життя. З одного боку – знову жодного потрапляння до топ-10 у двох особистих турнірах і провальний етап для Давіда Кубацкі, який не набрав жодного очка, причому в неділю Давід навіть не пройшов кваліфікацію. Там було фіаско з елементами драми: Кубацкі стрибнув на цілком прохідні 176,5 метра, але впав на приземленні й отримав дуже низькі оцінки за стиль. У підсумку поляк зупинився за один крок від потрапляння в топ-40 – дуже прикро. Слабо за своїми мірками останнього місяця виступив і Александер Жніщол – 19-те і 23-тє місця, при тому, що у кваліфікаціях він двічі замикав топ-10. Але є у поляків і привід для радості: свій найкращий етап у сезоні провів Каміль Стох, у якого в нинішньому сезоні надалі немає жодного потрапляння в топ-10. В Оберстдорфі він був максимально близький до того, щоб цю чорну серію перервати: 12-те і 11-те місця, при чому в кваліфікаціях він також двічі фінішував на самому початку другого десятка. І у Польщі дуже сподіваються на те, що це не випадковий разовий успіх, а симптоми виходу Стоха з кризи. І результати Каміля тиждень тому в Саппоро справді дозволяють говорити про стійку позитивну тенденцію. Після місячної паузи повернувся на Кубок світу його поки що чинний володар, Халвор Егнер Гранеруд. Своїми результатами норвежець не вразив, але, принаймні, закріпився в ролі твердого середняка, позбувшись тієї катастрофічної нестабільності, яка була у Гранеруда на початку нинішнього сезону. Загалом же збірна Норвегії продовжує роздирати саму себе зсередини конфліктом між головним тренером команди Александером Штоклем і його підопічними на чолі з Йоханном Андре Форфангом. Про цей скандал ми вже писали тиждень тому, але зараз він отримав новий виток. У мід-вік Штокль дав інтерв'ю норвезьким журналістам у себе вдома, в якому спробував донести свою точку зору з приводу цієї ситуації. При цьому тренер, на відміну від своїх підопічних, був максимально коректним, і уникнув будь-яких звинувачень або образ на адресу стрибунів. У відповідь він отримав обурення з боку все того ж Форфанга, якому не сподобався вже сам факт того, що Штокль дав інтерв'ю. Мабуть, Йоханн Андре вважає, що тренер не має права донести свою точку зору навіть після того, як зазнав публічної атаки з боку своїх підопічних. Зрозуміло, що, не перебуваючи всередині процесу, складно говорити про те, хто в цій ситуації має рацію, а хто винен, але поведінка Форфанга в будь-якому разі виглядає дуже негідно і абсурдно. Так чи інакше, здається, що Рубікон у цьому конфлікті вже пройдено, і Штокль наприкінці сезону свій пост покине. Так, його контракт розрахований аж до 2026 року, але важко уявити собі, що після всього того, що трапилося, між ним і його підопічними ще можлива якась нормальна і плідна співпраця. Не можуть занести собі в актив домашній етап і німецькі стрибуни. Знову єдиною боєздатною одиницею в команді Штефана Хорнгахера був Андреас Веллінгер, але й він виступив нижче за свій звичний рівень – лише шосте та сьоме місця у двох особистих турнірах. Анді продовжує відставати від Рьою Кобаясі в боротьбі за друге місце в загальному заліку, але, незважаючи на це, вже зараз побив свій особистий рекорд за кількістю набраних очок за сезон: 1178 проти 1161 у сезоні 2016/2017, коли Веллінгер став другим у загальному заліку. У суботу навіть не пройшов кваліфікацію Карл Гайгер, у неділю його «подвиг» повторив Штефан Ляйє. Втім, є для німців і позитивна новина. Прийшла вона з-за океану. В американському Айрон Маунтін проходив етап Континентального кубка, де відмінно виступив зірковий Маркус Айзенбіхлер: перемога і третє місце. Німець, який повністю провалює нинішній сезон і не з'являвся на змаганнях майже два місяці, раптово почав подавати ознаки життя. З огляду на те, що в основі збірної Німеччини зараз достатньо людей, які виглядають відверто непереконливо, не виключено, що в нинішньому сезоні на Кубку світу ми Маркуса ще встигнемо побачити. Чудово виглядав в Оберстдорфі 19-річний американський талант Ерік Белшоу: 18-те місце в суботу і 12-те – в неділю. Зазначимо, що недільне 12-те місце – не тільки особистий рекорд самого Белшоу, а й узагалі найкращий результат збірної США з 6 січня 2002 року, коли Алан Елборн замкнув топ-6 на фіналі Турне чотирьох трамплінів у Бішофсхофені. Схоже, Белшоу разом з іншим юним талантом, Тейтом Францем, найближчим часом приведуть американські стрибки до справжнього ренесансу. Після 3-тижневої перерви повернулася на Кубок світу збірна України в традиційному складі Євген Марусяк/Віталій Калініченко. При чому, підопічні Володимира Бощука видали свій найкращий етап у нинішньому сезоні. У п'ятничному парному командному турнірі наш дует посів 11-те місце. Так, це гірше, ніж було в січні у Віслі (дев'яте місце), але головні успіхи були ще попереду. Євген Марусяк у нинішньому сезоні неодноразово був близький до своїх перших очок, і в суботу він їх нарешті заробив, посівши 29-те місце. Український стрибун у суботньому особистому турнірі, як і в п'ятницю в командному, видав солідну першу спробу, але провалив другу. Марусяк так і залишився б за останньому, 30-му місці, якби не дискваліфікація Джованні Брезадоли. А ось у неділю Марусяк зривів собі не дозволяв. Спочатку він посів 18-те місце у кваліфікації, повторивши свій особистий рекорд зразка грудня минулого року (Ліллехаммер), а потім видав і два дуже солідних та якісних стрибки в основних змаганнях, у підсумку фінішувавши 22-м. Другий найкращий результат у кар'єрі Марусяка на Кубку світу – краще він виступив лише наприкінці минулого сезону в Планіці (18-те місце). Завдяки такому успішному вікенду Марусяк переписав ще один рекорд України: він став першим стрибуном в історії нашої країни, якому вдалося потрапити до очок на Кубку світу більш ніж тричі. Тричі в топ-30 пробивався Віталій Шумбарець, на рахунку Марусяка тепер уже п'ять стартів з очками на Кубку світу. При цьому 4/5 потраплянь у топ-30 у Марусяка трапилися саме на польотних трамплінах. Єдине потрапляння Євгена в топ-30 не на гігантському трампліні – це 28-ме місце в лютому минулого року на трампліні К-90 у Ришнові за дуже слабкого складу учасників. На звичайних, 120-метрових трамплінах, на яких проводиться левова частка стартів на Кубку світу, Марусяк так досі жодного разу в топ-30 не потрапляв. Ці факти – найкраще свідчення того, що Марусяк – стрибун з явним ухилом у бік польотів. І, у зв'язку з цим не може не тішити той факт, що в нинішньому сезоні в календарі Кубка світу заплановано ще чотири особистих турніри на польотних трамплінах – по два у Вікерсунді і Планіці. Щоправда, на останньому з них Марусяк навряд чи виступить: на фіналі сезону до старту допускаються тільки 30 найкращих у загальному заліку Кубка світу, і Євгену пробитися в цю елітну компанію буде, прямо скажемо, дуже складно. Другий номер збірної України, Віталій Калініченко, в Оберстдорфі виступив не так вдало, хоча впродовж нинішнього сезону часом виглядав навіть сильнішим за Марусяка. У суботу Віталій не пройшов кваліфікацію, а в недільному турнірі посів 37-ме місце. Що стосується подальших планів збірної України, то етап у Лахті команда пропускає, після чого виступить і на норвезькому турне Raw Air, і на фінальному етапі сезону в Планіці.
Стрибки з трампліну
Бенефіс Словенії в Оберстдорфі
Skijumping.pl. Петер Превц і Тімі Зайц
Skijumping.pl. Йоханн Андре ФорфангНайкращий етап у сезоні для Марусяка
Skijumping.pl. Євген МарусякЗагальний залік Кубка світу:
Кубок націй:
Гірські лижі
Старти тижня:
Субота, 24 лютого
Палісейдс Тахо (США), гігантський слалом, чоловіки
Неділя, 25 лютого
Палісейдс Тахо (США), слалом, чоловіки
Ще один подарунок для Шиффрін: етап у Валь ді Фасса не відбувся
У жінок минулого вікенду мали відбутися два супергіганти в італійській Валь ді Фасса. Однак у підсумку все завершилося тим, що ще дві швидкісні гонки Кубка світу були скасовані. При чому, за іронією долі, якщо останнім часом гонки скасовувалися через брак снігу, то трасу «Волата», навпаки, занадто завалило снігом, і розгребти його організатори так і не зуміли.
Скасування ще двох швидкісних гонок – чудові новини для Мікаели Шиффрін. До слова, сама американка нарешті назвала терміни свого повернення до Кубка світу: вона виступить на технічному етапі в Оре, який стане передостанньою локацією сезону: після цього – тільки фінал у Заальбаху.
FIS
Перед етапом в Оре, наступного тижня, відбудеться швидкісний етап у норвезькому Квітф'єллі. І, якщо якимось чином і він буде скасований, то у Шиффрін збережуться шанси на Великий кришталевий глобус (ВКГ). Хоча Квітф'єлл традиційно вважається далеко не найпроблемнішою з точки зору погоди локацією.
Уже в понеділок шокувала всіх своїм оголошенням Рагнхільд Мовінкель: зіркова норвежка завершить свою кар'єру наприкінці поточного сезону. Сама 31-річна спортсменка зізналася, що ухвалила таке рішення наприкінці січня після переможного швидкісного спуску в Кортіні д'Ампеццо.
Одерматт достроково завоював Кубок світу
Чоловіки-гірськолижники вирушили у друге в сезоні північноамериканське турне, першою частиною якого був технічний етап у Палісейдс Тахо. Суботній гігант виграв Марко Одерматт, для якого це десята поспіль перемога в гіганті на Кубку світу. До повторення рекордної серії Інгемара Стенмарка залишилося чотири гонки…
Що ще важливіше, завдяки суботній перемозі Одерматт достроково забезпечив собі третій поспіль Великий кришталевий глобус (ВКГ). Швейцарцю вдалося зробити це за 10 (!!!) гонок до завершення сезону – неймовірне домінування. А нам залишається тільки фантазувати на тему того, чи здатний був Марко Шварц нав'язувати реальну боротьбу Одерматту в загальному заліку протягом усього сезону. На жаль, але важка травма австрійця наприкінці грудня в Борміо не дала нам можливості насолодитися цією дуеллю.
Суботній гігант взагалі став бенефісом збірної Швейцарії: крім Одерматта, в топ-6 потрапили ще три його партнери по команді. Четвертим став Томас Тумлер, для якого це друге поспіль потрапляння до топ-10. Та й загалом швейцарець у 34-річному віці проводить свій найкращий сезон у кар'єрі. Слідом за Тумлером у підсумковому протоколі розташувалися Джино Кавіцель і Лоїк Мейяр.
Getty Images/Global Images Ukraine. Марко Одерматт
Порадував численних американських уболівальників Рівер Радамус, який замкнув топ-3, вперше в кар'єрі піднявшись на подіум на Кубку світу. Років п'ять тому Радамус вважався дуже перспективним гонщиком, і тоді навряд чи хтось міг припустити, що до першого в кар'єрі подіуму на Кубку світу він добереться лише в 26 років.
Не один і не два рази в нинішньому сезоні Одерматт гіганти не просто вигравав, а громив суперників, привозячи їм більш ніж секунду. Але в Палісейдс Тахо перемога швейцарця була дуже непростою – на рівних з ним боровся Хенрік Крістофферсен, який у підсумку програв всього 0,15 секунди. Лише другий подіум легендарного норвежця в нинішньому сезоні та загалом найкраща гонка в поточній зимовій кампанії. Багатьом могло здатися, що криза Крістофферсена позаду, і правильні налаштування лиж нарешті підібрані, проте вже в неділю норвежець знову розчарував – лише восьме місце в слаломі.
А перемогу в неділю здобув Мануель Феллер. Четверта перемога австрійця в нинішньому сезоні, завдяки якій його перевага в слаломному заліку Кубка світу сягнула позначки в 204 очки. За три старти до фінішу сезону розгубити таке практично неможливо.
Другим у слаломному заліку йде Лінус Штрассер, який у Палісейдс Тахо після першої спроби лідирував із відчутним запасом, але в підсумку лише замкнув топ-3, пропустивши не лише Феллера, а й Клемана Ноеля. Француз програв Феллеру лише 0,28 секунди, при цьому припустившись досить відчутної помилки в першій спробі – якби не вона, то Клеман цілком міг би і перемогти. Так чи інакше, для Ноеля це третій поспіль подіум у слаломі на Кубку світу – невже француз нарешті намацав якусь стабільність?
Рік тому в Палісейдс Тахо свою першу і поки що єдину в кар'єрі перемогу на Кубку світу здобув Александер Стеен Ольсен, але цього року він американський слалом провалив, припустившись грубої помилки в першій спробі і не відібравшись у топ-30. При цьому в суботньому гіганті талановитий норвежець став дев'ятим, здійснивши рейд з 25-го місця в другій спробі.
П'ятим у слаломі став Крістоффер Якобсен. Катастрофічно нестабільний швед дійшов до фінішу вже четвертий слалом поспіль, при чому на далеко не останніх місцях – невже період турбулентності в його кар'єрі залишився позаду? Топ-6 замкнув Алекс Вінатцер, який здійснив рейд з 16-го місця і показав свій найкращий результат у нинішньому сезоні.
Другу спробу слалому ставив головний тренер збірної Хорватії, і розстановка воріт вийшла досить складною. Однак його підопічним це, як не дивно, допомогло: Самуель Колега здійснив рейд із 20-го місця на 10-те, а Філіп Зубчіч – із 25-го на 13-те. При цьому в своєму улюбленому гіганті в суботу Зубчіч провалився: після першої спроби Філіп йшов четвертим, але на другій трасі зійшов з дистанції.
