Невідомий інсайдер передбачив історичний дубль Погачара. Підсумки Туру-2024

Getty Images/Global Images Ukraine. Тадей Погачар

Історичний дубль Погачара

Історія велоспорту була переписана на наших очах. У неділю, 21 травня Тадей Погачар виграв Тур де Франс-2024 і став восьмим гонщиком в історії (і першим у 21-му столітті), хто зробив дубль Джиро+Тур в одному сезоні.

Зробив це словенець у просто неймовірному стилі, повністю домінуючи в обох гонках. Погачар виграв шість етапів (зокрема три заключних поспіль) і сумарно лідирував у загальному заліку протягом 18 днів. На Джиро капітан «UAE Emirates» носив рожеву майку лідера ще довше – 19 днів. Таким чином, Погачар встановив новий рекорд – 37 днів у лідерських майках на Гран турах в одному сезоні, лише на 1 день перевершивши попереднє досягнення легендарного Едді Меркса.

І найбільше у виступі Погачара вражає навіть не сам факт того, що він зробив дубль Джиро+Тур в одному сезоні, а те, в якому домінуючому стилі він це зробив. Гегемонію Тадея на Джиро багато хто списував на досить слабкий склад учасників цього року, тільки ось на Турі ми побачили практично все те ж саме.

Getty Images/Global Images Ukraine. Тадей Погачар

За останні 30 років всі, хто намагався виграти дві головні гонки в одному сезоні (включно з Марко Пантані, якому вдалося зробити це у 1998 році), намагалися розв'язати задачу: як встигнути всього за один місяць повноцінно відпочити після Джиро і встигнути вийти на новий пік форми до Туру. Якщо приділити відпочинку більше часу, ніж тренуванням – ти приїдеш на «Велику петлю» недопідготовленим, сподіваючись набрати оптимальну форму вже під час гонки. Якщо менше відпочивати, а більше тренуватися, то накопичена втома може накрити наприкінці гонки.

Однак перед Погачаром, схоже, такої проблеми не було взагалі. Склалося враження, що на абсолютний пік форми він виводив себе саме до Туру, тоді як Джиро виграв, будучи готовим на 90-95% від своїх максимальних можливостей. Насправді, такий підхід до зв'язки Джиро+Тур зовсім не новий, і той же Мігель Індурайн на початку 90-х два поспіль своїх дубля робив саме за таким рецептом. І в цьому весь сенс: для того, щоб виграти Джиро не в стовідсотковій готовності, потрібно мати колосальний запас класу і переваги над усіма суперниками. Запасом, якого після пікового Індурайна і до появи Погачара зразка 2024 року не було ні в кого.

Словенець уже вписав своє ім'я в історію велоспорту золотими літерами, його вже ставлять в один ряд з найвидатнішими з великих, а знаменита іспанська газета Marca без зайвої скромності й обережності назвала його «велогонщиком століття»:

Багато хто почав закликати Погачара після цього поїхати і на Вуельту і спробувати стати першим в історії гонщиком, який виграв усі три Гран тури в один сезон. Тим більше, що після того, як минулого року Вуельту виграв Сепп Кусс, який до цього проїхав повністю Джиро і Тур, це не здається настільки вже недосяжною метою. Тим більше, для Погачара.

Однак сам словенець і керівництво «UAE Emirates» вже заявили, що на Вуельту Тадей цього року їхати не планує. Головна причина – те, що основною метою Погачара на заключну частину сезону є групова гонка чемпіонату світу в Швейцарії, яка буде дуже важкою за рельєфом та ідеально підходить словенцю. Маршрути чемпіонатів світу дуже сильно варіюються щороку, і далеко не завжди бувають настільки придатними для Погачара, як цього року. Спокуса завоювати райдужну майку занадто велика, а розуміння того, що наступний такий шанс може випасти через невідомо скільки років, робить вибір досить очевидним.

До того ж, виграти Джиро+Тур+групову гонку чемпіонату світу в один сезон раніше вдавалося лише двом гонщикам в історії – Едді Мерксу і Стівену Рочу. І такий триплет загалом вважається навіть більш престижним, ніж три Гран тури в один сезон. Річ у тім, що до 1994 року Вуельта проводилася навесні і часто або накладалася за часом на Джиро, або фінішувала прямо перед стартом «Корса роза». А це означає, що у Меркса та інших легенд давнього минулого просто фізично не було можливості виграти три Гран тури в один сезон.

Що стосується Вуельти, то Погачар уже заявив, що збирається приїхати на неї наступного року. У сезоні-2025 Тадей планує зробити більшу ставку на весняну класичну кампанію, після чого проїхати зв'язку Тур+Вуельта – досить логічний стратегічний вибір.

Болісна поразка Вінгегора

На другий день відпочинку Йонас Вінгегор пішов на другому місці в загальному заліку з відставанням у 3 хвилини і 9 секунд від Погачара. У «Visma Lease a Bike» ще сподівалися, що на третьому тижні словенця накриє погане відновлення після Джиро, і данець зможе повернутися в боротьбу за перемогу.

Однак цього не сталося. Ба більше: у певний момент здавалося, що навіть друге місце Вінгегора під загрозою. На 17-му етапі Йонас доволі погано відреагував на атаку Погачара на останньому підйомі та випав з колеса навіть у Евенпула. І лише допомога Крістофа Лапорта, а також проблеми бельгійця з проходженням спусків дозволили Вінгегору уникнути серйозних часових втрат.

Після цього Йонас на заключних гірських етапах вимушено перейшов у режим оборони. Хоча, як зізналися у «Visma Lease a Bike», атака Вінгегора на Коль де ля Бонетт планувалася, і саме для цього у відрив дня відправили Маттео Йоргенсона та Вілко Келдермана. Однак данець відчув себе не дуже добре: сил на атаку просто не було, після чого на фінальному підйомі Ізола 2000 він навіть не спробував відповісти на атаку Погачара.

Getty Images/Global Images Ukraine. Йонас Вінгегор

На 20-му етапі Вінгегор відчув себе краще, але все одно був безжально битий словенцем у гірському спринті на фініші. Після етапу в телетрансляцію потрапили кадри, на яких данець просто плаче на плечах у своєї дружини. Очевидно, що така поразка на цьогорічному Турі стала для Вінгегора дуже болючою. Чи зуміє він від неї оговтатися? Покаже час. Погачар, як показав час, зумів оговтатися від поразок на двох попередніх Турах і став тільки сильнішим. Але Тадей все ж таки людина зовсім іншого характеру, яка сприймає спорт і життя зовсім по-іншому.

На торішньому Тур де Франс Вінгегор випередив Погачара в підсумковому загальному заліку на 7 хвилин і 29 секунд, в нинішньому сезоні словенець виявився швидшим «всього» на 6 хвилин і 17 секунд. Незважаючи на це, перемога Погачара на нинішньому Турі виглядає набагато більш домінуючою і, відповідно, болючою для суперника. Річ у тім, що в минулому році словенець боровся на рівних з Вінгегором, вони йшли ніздря в ніздрю, а левову частку свого відставання Тадей відхопив унаслідок кризи на 17-му етапі, яку багато хто списав на недопідготовленість Погачара після перелому зап'ястя наприкінці квітня.

Цього ж року ніякої рівної боротьби не було. Тадей на кожному гірському етапі був значно сильнішим за свого суперника, методично набирав перевагу і раз по раз боляче бив по самолюбству Вінгегора.

Загалом очікуваного прогресу Йонаса на третьому тижні нинішнього Туру ми не побачили. Скоріше навпаки: третій тиждень став для нього найслабшим на нинішній «Великій петлі», і це, можливо, якраз і стало наслідком важкої травми та неоптимального процесу підготовки. Чотири роки дуелей Погачара і Вінгегора могли б уже набриднути любителям велоспорту, але кожен раз обставини складаються так, що чийсь виступ залишає відчуття недомовленості і неповної реалізації потенціалу. І всі ми з нетерпінням чекаємо наступного року, щоб побачити битву дуелянтів в оптимальній формі.

Евенпул вийшов на якісно новий рівень

Третій тиждень цьогорічного Туру був великою перевіркою для Ремко Евенпула. За підсумками перших двох тижнів бельгієць впевнено йшов третім у загальному заліку, його виступи значно перевершували очікування. Але все ж, з огляду на проблеми з відновленням, які завжди були у капітана «Soudal Quick Step» не тільки на Гран турах, а й у рамках тижневих багатоденок, серйозні побоювання з приводу кризового дня на третьому тижні залишалися. Навіть попри те, що на попередніх Гран турах у Ремко якщо й бували кризові дні, то траплялися вони наприкінці другого тижня, а не на третьому.

Однак Евенпул випробування третім тижнем цьогорічного Туру пройшов більш ніж гідно. Бельгієць впевнено захистив своє третє місце і був на голову сильнішим за всіх інших суперників, крім Погачара і Вінгегора. Ба більше: на 20-му етапі лідер «Soudal Quick Step» навіть набрався сміливості і спробував атакувати данця в боротьбі за друге місце!

Так, вийшло дуже непереконливо. Перша атака Евенпула тривала десь секунд п'ять і не мала жодних шансів скинути Вінгегора. Друга вийшла вже більш серйозною та рішучою, але і данець, і Погачар були більш ніж готові на неї відповісти. Ба більше: після цього гонщик «Visma Lease a Bike» пішов у контратаку і поїхав разом зі словенцем, розставивши всі крапки над і в боротьбі за друге місце.

Так, під цю невдалу атаку Евенпул змусив працювати всю команду, проте трапилося це вперше на нинішньому Турі. До цього Ремко їхав виключно від оборони, і їзда в такому ключі якихось серйозних зусиль від команди не вимагала. І якщо Мікель Ланда за таких обставин хоча б заїхав у топ-5 загального заліку, то що робив у гонці інший талановитий гірник, співвітчизник Евенпула Ілан Ван Вілдер, було просто незрозуміло. Тож скаржитися на надмірну експлуатацію та вимогливість капітана гонщикам «Soudal Quick Step» точно не варто.

Getty Images/Global Images Ukraine. Ремко Евенпул

Загалом Евенпул провів просто прекрасну гонку, і як багатоденник вийшов на принципово новий рівень. Навіть на переможній Вуельті-2022 Ремко навіть близько не був настільки сильним, з огляду на доволі скромний рівень суперників і доволі простий маршрут, який не зміг розкрити всіх проблем бельгійця з відновленням. Проблем, які у нього на той момент, безсумнівно, були.

Евенпул осоромив своїх скептиків, серед яких, зізнатися, був зокрема й автор цих рядків. Рівень Ремко як супербагатоденника я завжди оцінював доволі скептично, і після провалу гонщика «Soudal Quick Step» на Вуельті-2023 навіть писав про те, що Евенпул ніколи у своїй кар'єрі не виграє ні Джиро д'Італія, ні Тур де Франс.

Однак на нинішній «Великій петлі» бельгієць проявив себе як твердий багатоденник №3 у світі наразі, який може виграти будь-який Гран тур, на якому в старт-листі не буде Погачара і Вінгегора. Чи може Евенпул обіграти когось із двох дуелянтів? Сказати важко. Все ж на нинішньому Турі він поступався їм у класі доволі суттєво, і ліквідувати таке відставання буде непросто – і це враховуючи, що і Вінгегор, і Погачар через різні обставини готувалися до Туру не в оптимальних умовах.

Для перемоги над цим дуетом Евенпулу потрібно ще додати в горах і при цьому сподіватися на досить специфічний як для сучасної епохи маршрут з явним ухилом у бік розділок. При чому розділок саме рівнинних, оскільки заключний етап Туру-2024 з Монако до Ніцци показав, що навіть на більш-менш непростих за рельєфом розділках Евенпул своїм двом головним конкурентам програє.

Боротьби за подіум не було

Однією з характерних рис, якою запам'ятається цьогорічний Тур де Франс, є те, що жодної боротьби за подіум на цьогорічній «Великій петлі» не було взагалі. Топ-3 за своїм рівнем була на голову сильнішою за всіх інших. Дуже красномовним у плані відсутності боротьби за подіум був 17-й етап, який тривалий час розвивався для пелотону у спокійному темпі, і, здавалося, буде дуже неселективним.

Однак на останньому підйомі Погачар таки вирішив піти в атаку, скинув усіх, після чого Евенпул і Вінгегор переклалися до нього на спуску. Після об'єднання «великої трійці» в їхній групі виникла криза лідерства, ніхто не хотів працювати, і їхня швидкість дуже різко впала. Однак, навіть незважаючи на це, на фініші вони випередили решту генеральщиків більш ніж на дві хвилини. Схоже, у тому формуванні ніхто навіть не ставив собі за мету поборотися за подіум.

Ба більше: місця з четвертого по шосте на нинішньому Турі посіли грегарі «великої трійці»: помічники Погачара, Жоао Алмейда та Адам Єйтс, а також партнер Евенпула по «Soudal Quick Step» Мікель Ланда. Це говорить про те, що на голову сильнішими за всіх інших були не тільки три гранди загального заліку, а й їхні команди. Хоча ця тенденція домінує на Турі вже кілька років.

«Велика трійця» та їхні команди на голову сильніші за всіх інших, при цьому всередині самої топ-3 на нинішньому Турі розриви в класі також були дуже відчутними. Зазвичай це говорить про досить низький рівень конкуренції на змаганнях. Але коли дивишся на те, які Вати і швидкості видавали гонщики на нинішньому Турі, то розумієш, що справа точно не в низькому рівні учасників.

Getty Images/Global Images Ukraine. Карлос Родрігес

Звісно, така перевага топ-3 над усіма іншими була зумовлена, зокрема, і сходом Пріможа Рогліча, який точно нав'язав би боротьбу щонайменше Евенпулу за третє місце. Однак варто сказати про те, що інші потенційні претенденти на подіум відверто розчарували. Ще після другого тижня Туру йшлося про те, що Карлос Родрігес недотягує до рівня капітана «Ineos Grenadiers».

А третій тиждень у виконанні іспанця вийшов ще слабкішим, через що він випав з топ-6 і загалом на третьому тижні він виглядав навіть слабше, ніж Дерек Джі – людина, яку ще два місяці тому взагалі не розглядали як можливого претендента на загальний залік. Після дуже гідного дебюту на Турі торік (п'яте місце в загальному заліку і перемога на етапі) цього року Родрігес зробив крок назад. Керівництву «Ineos Grenadiers» точно є над чим замислитися: вже кілька років результати британців категорично не відповідають тому бюджету, який у них є в розпорядженні.

Неоднозначна гонка від Карапаса

Одним із героїв третього тижня нинішнього Туру став Річард Карапас. Олімпійський чемпіон Токіо в груповій гонці кілька разів їздив у відриви дня, виграв 17-й етап, а також проявляв активність на перевалах, збираючи очки на їхніх вершинах, і в підсумку завоював горохову майку гірського короля.

Це дозволило еквадорцю підкорити низку історичних досягнень. По-перше, завдяки перемозі на 17-му етапі він увійшов до клубу гонщиків, які за кар'єру вигравали етапи на всіх трьох Гран турах. Також Карапас став першим в історії гонщиком з Еквадору, хто вигравав етап на «Великій петлі».

Не будемо забувати, що на першому тижні цьогорічного Туру капітан «EF Education EasyPost» встиг на один день приміряти жовту майку лідера. Таким чином, Карапас став лише восьмим гонщиком в історії, хто на кожному з трьох Гран турів вигравав етап і одягав майку лідера загального заліку. Річард потрапив до одного списку з великими: раніше таке досягнення підкорялося Жаку Анкетілю, Едді Мерксу, Феліче Джімонді, Бернару Іно, Вінченцо Нібалі, Крісу Фруму та Пріможу Роглічу. Альберто Контадора в цьому списку немає, оскільки його результати з Джиро-2011 анульовані, а на своїх переможних «Корса роза» 2008 і 2015 років етапів він не вигравав.

Один день у жовтій майці лідера, перемога на етапі, завоювання горохової майки, приз найагресивнішому гонщику Туру… Успішна «Велика петля» у виконанні Карапаса? Безумовно, так. Однак і неприємний осад від цього виступу Річарда залишиться.

Getty Images/Global Images Ukraine. Річард Карапас

Річ у тім, що Карапасу знову не вдалося піти на загальний залік Гран туру. Ще два роки тому еквадорець по праву входив до когорти найсильніших багатоденників світу, проте після переходу в «EF Education EasyPost» минулого сезону у Річарда із загальним заліком на Гран турах не складається. Так, можна говорити про те, що на торішньому Тур де Франс Карапасу не пощастило: він зійшов через падіння вже на другому етапі. Однак тоді «Біллі» загалом у сезоні показував слабкі результати, і не було жодних підстав вважати, що на «Великій петлі» у нього б щось вийшло.

Нинішній сезон складався для Карапаса ненабагато краще: в актив можна занести хіба що сьоме місце на Турі Романдії наприкінці квітня. На Тур де Франс Річард втратив усі шанси в загальному заліку вже під час підйому на Коль ду Галіб'є на четвертому етапі. Безумовно, виступи Карапаса на третьому тижні стали дуже гідною реабілітацією за провал у загальному заліку, проте факт залишається фактом: після переходу в «EF Education EasyPost» Карапас лише одного разу потрапив у топ-10 загального заліку багатоденки Світового туру.

Безумовно, той рівень, який Річард показував на третьому тижні нинішнього Туру, вселяє оптимізм. Можливо, вже на майбутній Вуельті ми знову побачимо Карапаса, який бореться за високі місця в загальному заліку супербагатоденок. Але поки що можна лише констатувати факт: перехід в «EF Education EasyPost» дався йому дуже непросто.

Загадковий інсайдер у точності передбачив домінування Погачара

Одним із головних ньюсмейкерів на третьому тижні Тур де Франс була людина, імені якої ми навіть не знаємо. У лютому поточного року на одному з англомовних велофорумів користувач під ніком «mou» практично зі стовідсотковою точністю передбачив тотальне домінування і феноменальні показники потужності Тадея Погачара в нинішньому сезоні.

10 березня mou написав таке:

«Погачар у 100% готовності з вагою в 65 кг означає, що наприкінці кожного етапу Джиро він зможе залишити ковтати пил кого завгодно і виграє обидві розділки (єдина неточність у прогнозі: одну розділку Тадей програв Філіппо Ганні, – прим.). Погачар у 100% готовності на Турі означатиме все те саме, що і на Джиро, тільки з вагою на 1 кг меншою.

Це означає, що на Джиро після 4 годин їзди він зможе видавати потужність 6,78 Ватт/кг на фінальному підйомі тривалістю в 30 хвилин, і матиме 6,9 Ватт/кг на Турі».

Пізніше він додав:

«У мене є повний інсайд із тренувань Погачара, всі цифри з його щоденних тренувань. Можу сказати ще раз: на місці «Visma Lease a Bike» я б запасався підгузками, вони їм знадобляться. Тренування Погачара в нинішньому сезоні створили монстра».

Тоді в слова mou не міг повірити ніхто, і незабаром через образи в спілкуванні юзера на цьому форму забанили. Але зараз точність передбачень цього загадкового користувача просто вражає. Абсолютно очевидно, що людина дійсно має повний доступ до тренувальних файлів Погачара – інформації, яку будь-який гонщик намагається максимально засекретити.

Тренувальні файли – це не просто дані зі Strava щодо кілометражу, швидкості та набору висоти. Йдеться про набагато глибші і важливіші дані: пульс, потужність під час тренувань, споживання кисню організмом, рівень лактату під піковими навантаженнями тощо.

Після того, як хтось розкопав архівні пости лютого-березня, акаунт mou у Твіттері почав активно набирати підписників, яких нині вже понад 12 тисяч. Сам таємничий інсайдер почав сипати новими інсайдами і навіть роздавати керівництву команд поради з приводу того, яких гонщиків варто підписувати на трансферному ринку.

Питання щодо того, хто ж ховається за ніком mou, ставили і керівництву «UAE Emirates», і самому Погачару, але ніхто й гадки не має, хто ж зливає таку інсайдерську інформацію. Або роблять вигляд, що не знають, хто це.

Можна сказати тільки одне: найімовірніше, це людина з оточення Погачара, а не з числа співробітників команди. Тому що в Твіттері mou, хоч і пише більшість постів англійською мовою, але періодично переходить на словенську, що явно вказує на його національність.

Отже, з найцікавіших інсайдів mou. За його словами, прорив у результатах Погачара стався через зміну персонального тренера з фізпідготовки (препараторе). Раніше словенець працював з Іньїго Сан Мільяном, з 2024 року почав співпрацювати з іншим тренером «UAE Emirates», Хав'єром Солою. Саме під його керівництвом минулого року Адам Єйтс видав найкращий сезон у своїй кар'єрі.

За словами mou, під керівництвом Сан Мільяна Погачар був Ferrari, в яку вливали низькоякісний бензин. Але зараз машина нарешті почала працювати на повну потужність. Співпраця з Солою дозволила Тадею позбутися своїх головних слабких сторін: погіршення результатів в умовах сильної спеки, а також проблем на дуже великих висотах. Тренувальні методи Сан Мільяна mou називає консервативними та застарілими.

Getty Images/Global Images Ukraine. Хуан Аюсо

З інших цікавих інсайдів від mou. Атмосфера всередині «UAE Emirates» доволі погана, команда роз'єднана. Є щонайменше три гонщики, які заздрять Погачару і не хочуть на нього працювати: це Хуан Аюсо, Джей Вайн і Брендон МакНалті. Вони або відмовляються їхати одні гонки зі словенцем, або прикидаються на них хворими і сходять з дистанції – рівно це і сталося з Аюсо на нинішньому Турі.

При цьому mou називає Хуана гонщиком з величезними потенціалом і чемпіонським характером. Стагнацію в кар'єрі Аюсо загадковий інсайдер пов'язує саме з роботою з тим самим Сан Мільяном. Також до числа гонщиків, які працюють із цим тренером, входять Павєл Сіваков і Жоао Алмейда.

Що цікаво, генеральний директор «UAE Emirates» Мауро Джанетті частково підтвердив інсайд з приводу Аюсо. Після сходу іспанця він сказав таке:

«Аюсо мав їхати Тур де Франс. Ви його бачите? Ми не поставимо його до складу на Вуельту. У нас є багато сильних гонщиків, яких ми можемо заявити».

Усе це виглядає як кінець співпраці Аюсо з «UAE Emirates» та його перехід до іншої команди наприкінці сезону. Рішення цілком логічне для всіх сторін. Хуан явно не може повною мірою реалізувати свій потенціал у нинішній команді. А коли/якщо йому нарешті вдасться це зробити, то йому з Погачаром точно стане тісно в одній команді.

За матеріалами