Нові рекорди України від Марусяка, прощання Превца. Підсумки лижного тижня
Skijumping.pl. Євген Марусяк Старти тижня: П'ятниця, 22 березня Планіца (Словенія), HS 240, особистий турнір Субота, 23 березня Планіца (Словенія), HS 240, командний турнір Неділя, 24 березня Планіца (Словенія), HS 240, особистий турнір Після блискучого виступу Євгена Марусяка на норвезькій багатоденці Raw Air (особливо на завершальному етапі у Вікерсунді) на стрибки українця на фіналі сезону в Планіці всі українські любителі лижних видів спорту чекали з нетерпінням. І недарма! У кваліфікації до першого особистого старту в четвер Марусяк просто шокував увесь світ стрибків з трампліну: він стрибнув на 228,5 метри, поліпшивши на 5,5 метри свій же національний рекорд України тижневої давнини, і в підсумку замкнув топ-5 кваліфікації, обійшовши навіть самого Штефана Крафта! Із запасом найкращий результат в історії України в кваліфікаціях на Кубку світу, після якого деякі експерти (наприклад, іменитий у минулому стрибун, а нині – коментатор англомовної версії Eurosport Єрней Дам'ян) навіть почали розглядати Євгена як претендента на подіум. Тим паче, що динаміка стрибків Марусяка в Планіці була позитивною: 39-й результат у першому тренуванні, 15-й – у другому і п'яте місце в кваліфікації. Однак це все ж таки було перебільшенням, і справа навіть не тільки і не стільки в тенденції Євгена показувати в кваліфікації вищі результати, ніж у змаганнях. У кваліфікації Марусяку явно пощастило з погодними умовами: він отримав найсильніший зустрічний вітер серед усіх 58 учасників, і скористався цим сповна. При цьому, варто визнати, що Марусяк міг летіти в кваліфікації ще далі, але занадто рано почав приземлятися – таке враження, що українець просто злякався тієї дальності, на яку полетів, і вирішив перестрахуватися. Хоча, звісно, приземлятися занадто рано, з надмірної висоти – не найкраща ідея, якщо говорити про безпеку та м'якість приземлення. Не вистачило банального досвіду та психологічної звички стрибати на такі вражаючі дистанції. Skijumping.pl. Євген Марусяк В основних змаганнях вітрові умови для Марусяка вже не були настільки сприятливими, і Євген у підсумку посів 15-те місце – об'єктивно кажучи, це ближче до його реального рівня на цей момент, ніж п'яте місце в кваліфікації. Утім, потрапляння в топ-15 за нормальних умов і здатність боротися навіть за топ-3 за певної частки везіння – це вже просто космічний рівень, на який лідер збірної України вийшов під час нинішнього сезону. Вийшов в умовах війни в рідній країні, недостатнього фінансування і катастрофічного стану стрибкової інфраструктури в Україні. Шкода тільки, що настільки високий рівень Марусяк поки що здатний показувати лише на польотних трамплінах. Тут у нього статистика вражаюча: з урахуванням польотного чемпіонату світу в Бад Міттерндорфі, Євген потрапив у топ-30 на кожному з останніх семи своїх стартів на гігантських трамплінах. На подібного роду спорудах специфічна техніка Марусяка працює відмінно, при цьому проблеми зі швидкостями на розгоні і з якістю приземлення (хоча в цьому компоненті українець у нинішньому сезоні дуже помітно додав) значною мірою нівелюються. І після таких блискучих виступів Марусяка було дуже шкода, що він не пробився на фінал Кубка світу в Планіці. Там, як відомо, на старт допускаються тільки 30 найкращих у загальному заліку, а Євген посів у підсумку 45-ту позицію. Хоча, насправді, Марусяк був не так уже й далекий від виступу на фіналі сезону. Через відсутність низки стрибунів із топ-30 генеральної класифікації (хтось пропускав етап у Планіці, хтось впав і отримав травму вже на самій «Летальніці», але про це пізніше) останнім, хто відібрався на фінал, став Антті Аалто: фін у загальному заліку посідав на той момент 40-ве місце, і випереджав Марусяка на 25 очок. Дуже прикро, враховуючи, що Євген у Планіці дійсно виступав на топ-рівні. Один простий факт: після першого особистого старту в Планіці в загальному заліку міні-багатоденки Planica 7, до якої входять усі стрибки в кваліфікаціях і змаганнях на етапі, українець посідав сьоме місце… Як би там не було, нинішній сезон став найуспішнішим в історії українських стрибків з трампліну. Марусяк 45-й у загальному заліку, збірна України – на 12-му місці в Кубку націй (вище за такі країни, як, наприклад, Казахстан чи Франція) – за кожним показником це рекорд країни. Марусяк показав свій колосальний потенціал, і, сподіваємося, наступного сезону він демонструватиме його не тільки в кінцівці зимової кампанії і не тільки на гігантських трамплінах. Головною подією фіналу сезону в Планіці, безумовно, стало прощання з великим спортом місцевого кумира, Петера Превца. Після оголошення про завершення своєї кар'єри на початку лютого легендарний словенець начебто скинув із плечей якийсь тягар і видав найкращий відрізок у своїй кар'єрі з часів золотого сезону 2015/2016. Відрізок, у якому було 5 подіумів, але не було такої бажаної перемоги. І, звісно, всі мріяли про красивий і майже казковий хеппі-енд, за якого Превц цю перемогу здобуває саме на домашньому фіналі сезону. І цей сценарій таки здійснився. У п'ятницю Превц-старший виграв перший особистий турнір, здобувши свою першу за чотири роки перемогу на Кубку світу. Здобув він її у запеклій боротьбі з Даніелем Хубером, випередивши австрійця на 3,6 бала. При цьому Хубер у другій спробі отримав занижені оцінки за стиль – судді трошки підіграли Превцу. Так, можна говорити про горезвісне «домашнє суддівство», але, якоюсь мірою, восторжествувала вища справедливість. Усі ми пам'ятаємо змагання в Тронхеймі 2-тижневої давнини, в яких Превц став другим, програвши всього 0,9 бала Рьою Кобаясі. Тоді словенець сам отримав занижені оцінки за стиль і саме через них залишився без перемоги. І ось тепер судді йому цей боржок повернули. Зазначимо, що напередодні етапу в Планіці Превц захворів і протягом кількох днів приймав антибіотики. Прощальне свято могло не відбутися взагалі. Сам Хубер з порожніми руками не залишився. У неділю він виграв другий особистий турнір і завоював Малий кришталевий глобус у заліку польотів на лижах, випередивши свого партнера по команді, Штефана Крафта. І в якому стилі Хубер цю перемогу здобув! Свого найближчого переслідувача, Домена Превца, він випередив на 43,4 бала. Це четвертий найбільший розрив між переможцем і другим місцем в історії Кубка світу і найбільший з часів введення поправок на вітер. Особливо вразив перший стрибок Хубера – неймовірні 247 метрів з практично бездоганним телемарком. Таке приземлення на такій дальності особливо вражає в контексті всього, що відбувалося в Планіці цього вікенду. Річ у тім, що через високі температури гора приземлення на «Летальніці» була готова не найкращим чином, що призвело до аномальної кількості падінь за вік-енд. Падали Каспері Валто, Ету Нусіайнен, Анже Ланішек, Тімі Зайц, Кейсі Ларсон і Давіде Брезадола. Найбільше постраждали Нусіайнен і Брезадола – в обох розрив хрестоподібних зв'язок коліна. Зайц після падіння в суботньому командному турнірі в неділю на старт не вийшов, але, на щастя, відбувся лише забоями. Також у неділю не виступив Ян Хьорль, проте причини його відсутності невідомі – він, на відміну від своїх колег, не падав і травм не отримував. Падіння Зайца, до слова, залишило Словенію без перемоги в командному турнірі – підопічні Роберта Хрготи програли Австрії 10,5 бала. Зазначимо, що друга спроба суботнього турніру була скасована через сильний вітер. І, якби не скасування, Словенія без Зайця в другому раунді відступила б на набагато нижчі позиції. Повертаючись до Петера Превца, він став п'ятим представником збірної Словенії, який перемагав у нинішньому сезоні – після свого молодшого брата Домена, Ланішека, Зайца і Ловро Коса. Попереднього разу таке досягнення підкорилося збірній Норвегії в сезоні 2017/2018. Також п'ятнична перемога дозволила Превцу-старшому вчетверте за кар'єру подолати рубіж у 1000 набраних очок за сезон. Словенець став десятим стрибуном в історії, якому вдавалося подолати цей гросмейстерський рубіж чотири або більше разів: twitter.com/ski_excel Що стосується Домена Превца, то він по ходу вік-енду помітно додав. Почалося для нього все з 25-го місця в кваліфікації, потім було 17-те місце в першому особистому турнірі. А в неділю словенець додав настільки, що посів друге місце. Відзначимо десяте місце в недільному турнірі Ловро Коса. Словенець ніколи не був майстром польотів, і вперше в кар'єрі потрапив у топ-10 на гігантському трампліні. Штефан Крафт у Планіці не вражав – лише сьоме і четверте місця у двох особистих турнірах, як підсумок – упущений МКГ з польотів. Зазначимо, що Хубер, який у підсумку завоював трофей, ще в січні навіть не відібрався до складу збірної Австрії на домашній чемпіонат світу з польотів! До слова, аналогічна ситуація трапилася два роки тому з Жигою Єларом. Хубер за останні два місяці добився колосального прогресу і видав свій найкращий сезон у кар'єрі за набраними очками в Кубку світу. Важкий сезон для збірної Польщі в неділю завершився найкращим виступом сезону: третім став Александер Зніщоль, а Пьотр Жила в другій спробі здійснив рейд з 11-го місця на п'яте. Це єдиний особистий турнір у нинішньому сезоні, в якому одразу два поляки потрапили в топ-5. Сумарно за недільний турнір поляки набрали 122 очки, що є найкращим результатом у нинішньому сезоні. До цього біло-червоні жодного разу не набирали більше 88 балів. У суботньому командному турнірі поляки стали тільки п'ятими. Явною слабкою ланкою збірної Польщі був Давід Кубацкі, який і в особистих турнірах виступив слабко – 26-те і 29-те місця. До слова, ще до успішного недільного старту президент Польського лижного союзу Адам Малиш повідомив про те, що Томас Турнбіхлер точно збереже свій пост головного тренера збірної на наступний сезон. Знову нестабільним був Рьою Кобаясі. У другій половині нинішнього сезону ми вже неодноразово бачили таку ситуацію: Рьою впродовж усього вікенду виглядає доволі посередньо, але видає один топовий стрибок за етап. На жаль для японця, цього разу такий стрибок припав на кваліфікацію, яку він виграв. Пощастило в п'ятничному особистому турнірі легендарному Норіакі Касаї. Дискваліфікація Мануеля Феттнера дозволила йому пробитися до другої спроби, і в підсумку 51-річний ветеран посів 29-те місце. Блискуче виглядав у Планіці Ерік Белшоу, який посів восьме місце в першому особистому турнірі. Для збірної США це перше потрапляння в топ-10 на Кубку світу з часів Алана Елборна в далекому сезоні 2001/2002, коли сам Белшоу ще не народився. Збірна Німеччини в Планіці виглядала доволі блідо. Відзначимо тільки солідний виступ П’юса Пашке, для якого польоти раніше завжди вважалися чужою територією. Однак у п'ятницю він уперше в кар'єрі потрапив до топ-10 на гігантському трампліні й у підсумку втримав десяте місце в загальному заліку. Набагато цікавіше те, що відбувалося зі збірною Німеччини поза межами трампліну. Успіхи Маркуса Айзенбіхлера в останні тижні на Континентальному кубку змушували ставити логічне запитання: чому його немає в складі команди на Кубку світу? Пояснення знаходилося тільки одне: традиційна нелюбов Штефана Хорнгахера до ротації складу. Однак у Планіці Хорнгахер до ротації складу таки вдався, взявши одразу двох представників резерву. Але Айзенбіхлера серед них не було – до Словенії поїхали Лука Рот і Фелікс Хоффманн, які останнім часом на Континентальному кубку виглядали помітно гірше за Маркуса. Абсолютно нелогічне рішення Хорнгахера, яке нічим іншим, крім конфлікту між тренером і стрибуном, пояснити не вдається.
Стрибки з трампліну
Нові рекорди Марусяка в Планіці
Переможне прощання Превца, МКГ для Хубера
Skijumping.pl. Петер Превц
Skijumping.pl. Ерік БелшоуЗагальний залік Кубка світу:
Кубок націй:
Гірські лижі
Старти тижня:
П'ятниця, 22 березня
Заальбах-Хінтерглемм (Австрія), супергігант, жінки
Заальбах-Хінтерглемм (Австрія), супергігант, чоловіки
Субота, 23 березня
Заальбах-Хінтерглемм (Австрія), швидкісний спуск, жінки
Неділя, 24 березня
Заальбах-Хінтерглемм (Австрія), швидкісний спуск, чоловіки – скасовано
Хюттер не дозволила Гут-Бехрамі оформити покер
У жінок напередодні фінального вікенду сезону зберігалася інтрига в боротьбі за Малі кришталеві глобуси (МКГ) в обох швидкісних видах. І в супергіганті, і в швидкісному спуску лідирувала Лара Гут-Бехрамі, яка мала шанс оформити вражаючий покер: перемога в загальному заліку Кубка світу і в трьох окремих дисциплінах.
Однак фінал сезону в Заальбаху для швейцарки вийшов відверто невдалим. У супергіганті вона стала тільки сьомою, але цього виявилося достатньо, щоб зберегти лідерство і завоювати МКГ. Головна суперниця швейцарки, Федеріка Бріньоне, стала другою, але навіть перемоги їй було б недостатньо: вона в підсумку програла Гут-Бехрамі 30 балів. Бріньоне в нинішньому сезоні була «вічно другою»: друге місце в загальному заліку Кубка світу, а також у заліках гіганту і супергіганту. Спад форми в середині сезону залишив італійку без великих трофеїв.
А ось у швидкісному спуску все було ще цікавіше. Там Гут-Бехрамі обійти могла лише Корнелія Хюттер (на МКГ у супергіганті австрійка теж мала шанси, але лише теоретичні), та й сама швейцарка зробила все можливе, щоб це сталося, проваливши гонку – лише 17-те місце, яке на фіналах сезону очок не дає. Хюттер потрібна була тільки перемога, і австрійка вже почала її святкувати, не звертаючи увагу на серйозних суперниць із пізніших стартових номерів.
І Корнелія ледь не залишилася біля розбитого корита: її ледь не обійшла Ілка Штухец, яка програла всього 0,17 секунди, при тому, що ще на передостанній проміжній позначці лідирувала! Хюттер могла опинитися в дуже дурній ситуації, бурхливо відсвяткувавши перемогу, яку ще не здобула. Але пощастило, і в 31-річному віці, подолавши важку травму коліна, австрійка виборола свій перший МКГ у кар'єрі, не дозволивши Гут-Бехрамі оформити покер.
Getty Images/Global Images Ukraine. Корнелія Хюттер
Зазначимо, що траса в Заальбаху дуже швидкісна (навіть п'ятничний супергігант за своєю конфігурацією був більше схожий на швидкісний спуск), і, особливо на березневому снігу, величезне значення мало змащення лиж. І в цьому компоненті збірній Австрії знову не було рівних. У топ-6 швидкісного спуску також потрапили Крістіна Агер, Стефані Венір і Мір’ям Пухнер.
Ну а п'ятничний супергігант несподівано виграла Естер Ледецка. Для легендарної чеської сноубордистки це четверта в кар'єрі перемога на гірськолижному Кубку світу і перша за останні два роки.
Швидкісні види в Заальбаху стали прощальними гонками в кар'єрі Рагнхільд Мовінкель. Зіркова норвежка гідно виступила в супергіганті, де посіла восьме місце, після чого в швидкісному спуску на результат уже не їхала, просто прощаючись з уболівальниками і колегами.
Бенефіс Швейцарії в супергіганті, чотири глобуси для Одерматта
Ще минулого тижня ми писали про те, що календар фіналу сезону в Заальбаху, коли на першому тижні проводили технічні види, а на другому – швидкісні, загрожує скасуванням гонок, оскільки не залишає потенційних резервних дат для швидкісних гонок. Тим більше, що прогноз погоди був несприятливим.
У підсумку все вийшло не так погано, як прогнозувалося, але одну гонку все ж таки довелося скасувати – недільний чоловічий швидкісний спуск, який повинен був закривати нинішній сезон Кубка світу. Таким чином, спроб Сіпрієна Сарразена обійти Марко Одерматта в боротьбі за МКГ у швидкісному спуску ми так і не побачили. На відміну від Лари Гут-Бехрамі, Одерматту таки вдалося оформити покер у вигляді ВКГ і трьох МКГ в окремих дисциплінах.
А якби гонка відбулася, то шанси у француза були, з огляду на те, що Марко на фіналі сезону в Заальбаху виглядав не найкращим чином, а Сарразен у тренуванні швидкісного спуску показав другий час. Відіграти 42 бали відставання було цілком реально.
Getty Images/Global Images Ukraine. Марко Одерматт
У супергіганті двома днями раніше Одерматт став тільки п'ятим, але, незважаючи на це, гонка перетворилася на бенефіс збірної Швейцарії, яка окупувала всі три місця на подіумі. Свою першу в кар'єрі перемогу на Кубку світу здобув Стефан Рогентін, на рахунку якого раніше був тільки один подіум – друге місце в супергіганті у Венгені рік тому. Третім став Арно Буассе, який раніше на Кубку світу навіть у топ-6 жодного разу не піднімався. Типовий фінал сезону з величезною кількістю сенсацій.
Другим став Лоїк Мейяр, який набрав наприкінці нинішнього сезону просто феноменальну форму. Якщо до старту наступної зимової кампанії Мейяр підійде в такому ж стані, то стане, ймовірно, головним конкурентом для Одерматта в загальному заліку.
Міг приєднатися до швейцарського бенефісу і Франьо Фон Алльмен, але йому відверто не пощастило. На старті супергіганта він зламав палицю, втратив приблизно півсекунди тільки на розгоні, та й загалом іти всю трасу без однієї з палиць – непросте випробування. Як підсумок – найприкріше, 16-те місце, при тому, що на фіналі Кубка світу очки набирає тільки топ-15.
Єдиним конкурентом для Одерматта в боротьбі за МКГ в супергіганті залишався Вінсент Кріхмайр. Але він відносною слабкістю швейцарського домінатора скористатися не зумів, і лише розділив шосте місце з Домініком Парісом.
