Опала для Дібали
Getty Images/Global Images Ukraine. Пауло Дібала «Я, певно, найщасливіший гравець у світі, адже в клубі я граю з Кріштіану Роналду, а в збірній – із Ліонелем Мессі», – ці слова належать Пауло Дібалі «ювентійської» доби. Втім, щастя – категорія скороминуща. Однак і гарувати до сьомого поту задля прихильності футбольної Фортуни Дібала вміє, чого там. Згодом Дібала скаже, що в Роналду навчився відданості спорту, ставленню до перемоги, а зіграти з Мессі мав за дитячу мрію. Додам, що третім у рейтингу своїх найкращих партнерів на футбольному полі відтягнутий форвард «Роми» на прізвисько Скарб називає Гонсало Ігуаїна. Мені завше було цікаво, як гравці, які здобули титул чемпіона світу («дуже складно описати мої емоції 18 грудня 2022 р., найбільші емоції у моїй кар’єрі» – слова Пауло) знаходять для себе мотивацію грати далі. Історія знала приклади й стрімкого відходу в тінь, зниження ігрових кондицій після шаленого успіху, й використання найпрестижнішого командного пошанування як стимулу для дальшого зростання з прицілом на індивідуальні нагороди, й своєрідного плато розвитку: є рівень, нижче якого – ніяк, однак і вище – проблематично. Що ж, 6 років тому ринкова вартість Дібали становила 110 млн євро, нині – майже вдесятеро менша. Проте… Getty Images/Global Images Ukraine. Пауло Дібала «В Римі гравець його класу не прикрашав «Стадіо Олімпіко» від часів Франческо Тотті», – вишуканий журналістський пасаж від Джеймса Горнкастла із The Athletic. Цей британець, будучи відданим вболівальником «Лідс Юнайтед», жив свого часу в Римі, чудово розмовляє та пише італійською і вважається чи не найбільшим англомовним знавцем італійського футболу, нині зокрема пише книгу про Роберто Баджо, вихід якої очікується наприкінці липня 2025 р. Отже, пару років тому 10-тисячний екзальтований натовп тифозі «Роми» радо вітав Пауло, як месію. Не інакше. Проте вже в міжсезоння поточного року дедалі активнішими були чутки щодо переїзду аргентинця до Саудівської Аравії. Подейкували про зацікавленість одного з тамтешніх клубів, пропозицію 3-річного 75-мільйонного контракту (в «Ромі», за даними порталу one-versus-one.com, його річна зарплатня становить 7 млн євро, а контракт, до речі, спливає по закінченні цього сезону) й… сумніви самого гравця. Річ у тім, що його половинці – моделі, акторці та співачці уродженці Буенос-Айреса Оріані Сабатіні (молоді люди побралися в липні поточного року) – до вподоби жити саме в Римі, та й побоювання невиклику до національної збірної, якщо пристане на арабську пропонову (як це, позбутися можливості грати разом із Мессі!) так само турбували 30-річного чемпіона світу. Й начебто Дібала вже сказав «так» аравійцям, потрапивши по тому в опалу в середовищі ультрас «Роми». Ну, й пересічні «скарфери»-«романісті» зразилися з того. Та, хай там як, а Рим є Рим. І Дібала-Скарб, зрештою, вирішив, що Вічне місто й улюблений клуб столичан («Лаціо» все ж таки більше підтримують ті, хто живе обабіч столиці) краще, ніж навіть приголомшливі 75 мільйонів. І знов «Стадіо Олімпіко» заряснів футболками з його прізвищем. А Дібала зізнався: «Італія дала мені все. Мені складно бачити себе за межами Італії, тому що я тут виріс і став людиною». Помітив, що перша половина календарного року, себто друга половина футбольного сезону в Дібали зазвичай складається краще, ніж відповідно друга половина року й воднораз перша половина сезону. Додає по ходу, що називається. 2024-й – не виняток. Середні оцінки Дібали в першому півріччі були набагато вищі, ніж тепер. Однак уже цього сезону за середніми оцінками від, приміром, sofascore.com він поки що є кращим гравцем «Роми», хоча об’єктивно середній бал не аж який супервисокий. За оцінками whoscored.com, він 2-й у «Ромі» після Брайана Крістанте. Водночас – парадокс: жодного разу Пауло не було визнано кращим гравцем матчу (Довбика, до речі, той самий sofascore.com двічі пошанував подібною відзнакою). Тобто він деякою мірою абстрактно, а не конкретно кращий. Найвдаліший матч Пауло – вересневий проти «Удінезе», на той момент лідера чемпіонату (взагалі серія А на старті сезону тішила різнобарв’ям очільників таблиці, чималенько їх було, й щотуру різні, поки все більш-менш не перебродило й не устоялося на «Наполі»). Б’є по воротах Дібала пересічно двічі за гру (частіше в «Ромі» це роблять лише Артем Довбик і Лоренцо Пеллегріні). Водночас за відсотком успішності передач Дібала передує серед гравців передньої лінії «Роми», випереджаючи (даруйте за багаторівневу словогру!) й Пеллегріні, й Довбика, й Стефана Ель-Шаараві, й Ельдора Шомуродова. Відзначу й часті й успішні кроси Дібали: пересічно 2 за матч. Водночас ледь не сягає двійки й показник довгих передач Дібали. Це, як на мене, свідчить про те, що він незрідка відходить назад у пошуках м’яча, а надалі пасом урозріз здатний вивести партнера до воріт суперників. Дібала є беззаперечним лідером римського клубу за ключовими передачами: 2,2 за матч. Не підлягає сумніву і його вміння спровокувати опонентів заробити фол на собі, адже Скарб також веде перед у цій царині в «Ромі» з показником 2 за гру. Й ще один важливий момент. Є такий малопопулярний статистичний показник, як ініціювання небезпечних атак. Так ось він у 21-го номера римлян цього сезону достоту гросмейстерський: за даними порталу one-versus-one.com, сягає 26-ти. Може, в цьому контексті й не зовсім коректне порівняння з Артемом, адже українець діє на вістрі атаки, на відміну від відтягнутого нападника/правого вінгера Дібали, однак, менше з тим, в нашого співвітчизника цей показник становить лише 9. Слабкі сторони Дібали? Певно, гра на 2-му поверсі. Різні статистичні портали дають різну статистку, більшість наполягає на тому, що в серії А цього сезону в боротьбі за верхові м’ячі 177-сантиметровий Дібала поки що не виграв нічого, дехто (переважна меншість!) малює якісь мізерні показники успішних верхових дуелей в аргентинця. Та свого часу й головою він забивав, хоча, ніде правди діти, з роками дедалі рідше. Права нога? Як на мене, як для яскраво вираженого шульги, права в Дібали цілком робоча. Хоча більшість своїх голів він забивав лівою, однак і вдарити правою за слушної нагоди – не проблема для 21-го номера «Роми» (в «ювентійський» період кар’єри аргетинця від його правої настраждався зокрема «Лаціо»). Гра в обороні так само, наче, й не належить до чеснот чемпіона світу, адже кількість перехоплень пересічно за гру мізерна: 0,2. Водночас, попри удавану нелюбов до відпрацювання в низькому блоці, в Дібали – 1,2 відбору пересічно за гру. Лише 4 гравці «джалло-россі» можуть похизуватися більш високим показником. До того ж важливою чеснотою Дібали є те, що він абсолютно не порушує правил: жодного фолу цього сезону в матчах серії А! Виходить, що може корелювати один із кращих показників у відборах із чистою грою! Доведено чемпіоном світу! Getty Images/Global Images Ukraine. Пауло Дібала і Ніколо Барела В одному з інтерв’ю Дібала, маючи досвід добрячої дюжини років проживання в Італії, поскаржився, що на Апеннінах зрідка бачить дітлахів, що грають у футбол на вулицях. «Тренування? – перепитує Пауло. – Розумієте, в Аргентині дитячі тренери дають хлопцям більше свободи. Юнакам дозволено творити й винаходити на полі. А в Італії часто-густо чуєш звернення алленаторе до гравців дитячих команд: «Два дотики!», «Віддай м’яч туди!», «Не роби цього!». Таке програмування гравців змалечку (ледь не зі сповитку!) придушує дриблінгові навички, на думку Дібали. Перемога? Відповідаючи на це напівзапитання-напівтвердження, Дібала цитує девіз колишнього президента «Юве» Джамп’єро Боніперті: «Перемога – це не просто важливість, а це єдине, що має цінність!». Хоч кілька років Пауло вже не грає за «Ювентус», то той слоган міцно в ньому вкорінився, ба навіть на рівні підсвідомості. Майбутнє? Цьогоріч Дібала сказав фразу, яка цілком може послугувати за слоган-дороговказ: «Тепер моє майбутнє – це наступна гра». Відтак, неширокий обрій планування, своєрідне підкорення тому, що написано зорями. Може, в цьому і є наріжний камінь сучасності, адже все змінюється кардинально й напрочуд швидко? Відомо, що славнозвісний співвітчизник Дібали Дієго Армандо Марадона під час ігор розмовляв із м’ячем. Дібала куди романтичніший, адже він цілує м’яч перед початком гри. «Я не хочу набридати йому розмовами, а поцілунок робить його якнайближчим до мене», – каже Дібала. Цим спричиняє симпатії жіночок-«романісток» (попри цьогорічне весілля Пау) і, хай що кажіть, але привертає удачу. Втім, сподіваюся, що саме сьогодні Фортуна зрадить аргентинському титулованцю.
Олексій РИЖКОВ
