Перша перемога Коса, Гут-Бехрамі обійшла Шиффрін. Підсумки лижного тижня

Skijumping.pl. Ловро Кос

Стрибки з трампліну

Старти тижня:

Субота, 10 лютого

Лейк Плесід (США), HS 128, особистий турнір

Лейк Плесід (США), HS 128, парний командний турнір (SuperTeam)

Неділя, 11 лютого

Лейк Плесід (США), HS 128, особистий турнір

Перша перемога Коса та невезіння Крафта

Стрибки з трампліну вирушили у 2-тижневе трансконтинентальне турне. Першою його частиною став етап у Лейк Плесіді, після чого на літаючих лижників чекає переліт до Японії на традиційний етап у Саппоро.

Головним героєм етапу в Лейк Плесіді можна назвати Ловро Коса, який у двох особистих турнірах спочатку здобув першу в кар'єрі перемогу на Кубку світу, а потім посів друге місце. Втім, суботню перемогу словенця супроводжувало чимало везіння. По-перше, він випередив Рьою Кобаясі лише на 0,8 бала, а Маріуса Ліндвіка – на 1,1. При чому японець за другу спробу отримав необґрунтовано низькі оцінки за стиль – у Рьою є підстави говорити про те, що судді відібрали у нього перемогу.

• Більше про біатлон та лижні види спорту читайте в Telegram-каналі «Зимовий спорт на Sport.ua».

По-друге, лідирували після першої спроби два австрійці – Штефан Крафт і Клеменс Айгнер. Під кінець другої спроби погодні умови на трампліні помітно погіршилися, лідери отримали сильний заряд бокового вітру одразу після столу відриву – найгірше, що можна придумати як з точки зору безпеки, так і в плані шансів на далекий стрибок. У підсумку Айгнер з другого місця відступив на 22-ге, а Крафт з першого – аж на 24-те.

І якщо такий провал Айгнера в цілому можна вважати закономірністю (тут варто сказати і про те, що в першому раунді йому, навпаки, сильно пощастило), то фіаско Крафта нічим іншим, крім невезіння та важких вітрових умов, не поясниш. Другий тиждень поспіль австрійцю відверто не щастить із вітром у суботньому особистому турнірі – у Віллінгені він узагалі посів 39-те місце. Якщо говорити загалом, то вітрова обстановка в Лейк Плесіді була значно спокійнішою і сприятливішою, ніж у Віллінгені, проте, як на зло, умови найчастіше погіршувалися до кінця спроб, коли стрибали найкращі.

Так, суботня перемога Коса була значною мірою подарунком долі, але не можна сказати, що він на нього не заслужив. Ловро справді був одним із найкращих у Лейк Плесіді, про що говорить у тому числі й впевнена перемога у п'ятничній кваліфікації. Дивовижно, але у своєму 24-річному віці Кос став другим наймолодшим переможцем етапу Кубка світу на даний момент, поступаючись лише партнерові по команді Тімі Зайцу, який всього на рік молодший за нього. Стрибуни, народжені в 21-му столітті, досі на Кубку світу не перемагали. Ще одна яскрава ілюстрація того, наскільки «подорослішали» стрибки в сучасну епоху.

Skijumping.pl. Ловро Кос

За підсумками мегауспішного виступу в особистих турнірах у Лейк Плесіді Кос має на своєму рахунку вже 508 очок у Кубку світу – особистий рекорд для словенця встановлено вже зараз. І це при тому, що сезон ледве перевалив за екватор, а перші чотири особисті старти (етапи в Руці та Ліллехаммері) Ловро пропускав! А ось суботній парний командний турнір (SuperTeam) Кос за своїми мірками провалив, що призвело до того, що збірна Словенії посіла скромне шосте місце. Партнером Коса по дуету був Домен Превц: Тімі Зайц етап у Лейк Плесіді провалив, набравши сумарно лише 11 очок за два дні (39-те і 20-те місця), хоча, варто зазначити, що йому з вітром якраз не щастило, особливо в суботу.

Що стосується Штефана Крафта, то він сатисфакцію за суботнє невезіння отримав сповна, вигравши як SuperTeam, так і недільний особистий турнір. Причому в командних змаганнях в останній спробі австрійцю знову дісталися важкі вітрові умови, стрибнув він не дуже далеко і отримав явно завищені оцінки за техніку – таке враження, що, крім поправок на вітер, судді намагалися зі свого боку також компенсувати Крафту важкі вітрові умови. Зважаючи на те, що збірну Німеччини австрійці в підсумку випередили всього на 0,2 бали, це мало вирішальне значення.

Завдяки недільній перемозі Крафт покинув Лейк Плесід навіть із більшою перевагою у загальному заліку, ніж та, яка була у нього після Віллінгена – 209 очок. А все тому, що Андреас Веллінгер, котрий перемагав тут рік тому, цього разу виступив далеко не ідеально. Так, німцю теж не щастило з вітровими умовами (особливо у першій спробі в неділю, після якої він йшов лише 16-м), але й сам Андреас у основних змаганнях часто недотягував до того рівня, який демонстрував на тренуваннях. Як результат – лише сьоме та шосте місця у двох особистих турнірах. У другій спробі в неділю Веллінгер нарешті показав усе, на що був здатний, видавши найкращий результат другого раунду, але цього вистачило для рейду лише на 10 позицій вверх. Неоднозначним вийшов і виступ Андреаса в SuperTeam: перші дві спроби досить посередні, а третя – блискуча.

Незважаючи на невдачі Веллінгера, без особистого подіуму Німеччина в Лейк Плесіді не залишилася. Завдяки геніальному польоту на 135 метрів у другій спробі друге місце із Косом розділив Філіп Раймунд, для якого це перший у кар'єрі особистий подіум на Кубку світу.

What a spectacular way to reach the first World Cup podium! That jump from Philipp Raimund 🇩🇪 was outstanding!#fisskijumping #skijumpingfamily pic.twitter.com/q15pTnmvNS

— FIS Ski Jumping (@FISskijumping) February 11, 2024

Міг би Раймунд поборотися і за перемогу (він програв Крафту у підсумку 3,2 бала), якби виконав телемарк на приземленні та отримав нормальні оцінки за стиль. Але видати якісне приземлення на такій дальності на трампліні в Лейк Плесіді практично неможливо – тут питання скоріше до журі щодо завищеної довжини розгону, який вони скоротили одразу після стрибка німця.

Так чи інакше, Раймунд, як і Кос, вже зараз набрав рекордну для себе кількість очок за сезон у Кубку світу – 309. Аналогічний особистий рекорд встановив ще один німець, Фелікс Хоффманн, який у суботу посів 11-те місце: раніше на Кубку світу він жодного разу не піднімався вище 27-ї позиції.

До речі, ситуація, коли два стрибуни ділять друге місце в особистому турнірі – не така вже й часта для Кубка світу. Попереднього разу таке трапилося ще 16 грудня 2012 року в Енгельберзі, коли друге місце розділили Веллінгер та Андреас Кофлер. З того часу 5 разів два стрибуни ділили перемогу на етапі і 6 разів ділили третє місце.

Не може занести собі в актив етап у Лейк Плесіді Карл Гайгер – 12-те та 37-ме місця. У неділю німцю (як і його партнеру за командою П'юсу Пашке) явно не пощастило з вітровими умовами. Прикро, з огляду на те, що вчора він святкував свій 31-й день народження.

Четвертим у суботньому особистому турнірі став Міхаель Хайбьок, який після цього був напарником Крафта по переможному дуету в SuperTeam. У загальному заліку австрієць піднявся на шосте місце – так високо його не було з часів золотих 2014 – 2016 років. Топ-5 у суботу замкнув Даніель Хубер, для якого це найкращий результат із січня 2022 року, коли він на фіналі Турне чотирьох трамплінів у Бішофсхофені здобув свою єдину на даний момент перемогу на Кубку світу. Останні півтора сезони для багаторічного другого номера збірної Австрії ознаменувалися кількома травмами. А ось у неділю австрійці виступили слабко: за винятком Крафта, більше ніхто не потрапив у топ-10. Зазначимо, що до США не прилетів Ян Хьорль, що не завадило йому зберегти четверте місце у Кубку світу.

Skijumping.pl. Рьою Кобаясі

Рьою Кобаясі за підсумками етапу в Лейк Плесіді наблизився до Веллінгера в загальному заліку на відстань всього 6 очок. У суботу японець утретє поспіль посів друге місце, а в неділю замкнув топ-5. Восьмим у неділю став другий номер збірної Японії, Рен Нікайдо, для якого це найкращий результат у кар'єрі. На домашній етап у Саппоро збірна Японії їде у гарному настрої.

В експериментальному складі приїхала до Лейка Плесіда збірна Норвегії. Незважаючи на це, третім у суботу став Маріус Ліндвік. У неділю свої перші в кар'єрі очки на Кубку світу здобув 22-річний Сіндре Ульвен Йоргенсен – 18-е місце. Сумарно цього сезону вже 9 різних норвезьких стрибунів набирали очки на Кубку світу – це більше, ніж у Австрії чи Німеччини, які значно випереджають команду Александера Штокля у Кубку націй.

Александер Жніщоль у Віллінгені перервав чорну серію збірної Польщі без потраплянь до топ-10 особистих турнірів, і після цього прорвало, причому не лише Жніщоля: у неділю четвертим став Пьотр Жила. Що стосується самого Александера, то у нього в Лейк Плесіді шосте (найкращий результат у кар'єрі) та дев'яте місця. Жнищоль став лише сьомим стрибуном в історії Польщі, якому вдалося видати серію з щонайменше 4 поспіль потраплянь до топ-10 на Кубку світу. До нього це робили Адам Малиш (найкраща серія – 34 потрапляння поспіль), Каміль Стох (19), Давід Кубацкі (16), Пьотр Жила (12), Мацей Кот (5) та Станіслав Бобак (4).

Зазначимо, що у другій спробі у суботу Жніщоль здійснив рейд у топ-6 аж із 22-ї позиції. В епоху компенсацій (тобто за останні 14 років) рейди більш ніж у 15 місць траплялися лише 9 разів:

Історичним вийшов суботній день у Лейк Плесіді для збірної Італії. Восьме місце в особистому турнірі посів Джованні Брезадола, 12-те – Алекс Інсам. Для обох це найкращі результати у кар'єрі. Попереднього разу одразу двом італійським стрибунам вдавалося потрапити до топ-12 на Кубку світу ще 29 березня 1992 року у Планиці: тоді 9-м став Іван Лунарді, а 11-м – Роберто Чекон. Сумарно ж 54 очки, які заробили італійці у суботу – це їхній найкращий урожай на Кубку світу з 28 січня 2007 року, коли Андреа Морассі сенсаційно став третім в Оберстдорфі.

Інсам цього сезону вже заробив у Кубку світу більше очок (109 балів у 17 стартах), ніж за всю кар'єру до цього (81 бал у 68 стартах). Сумарно збірна Італії за нинішній сезон у особистих турнірах заробила вже більше очок (212), ніж за весь минулий сезон (210).

Так, ще перед стартом сезону ми говорили про те, що скорочення квот для топ-збірних призведе до таких рекордів команд другого-третього ешелонів. Але це не скасовує того очевидного факту, що цього сезону «Скуадра Адзурра» під керівництвом Якуба Їрутека дуже помітно додала, і найкраще підтвердження тому – п'яте місце у суботньому SuperTeam. Це найкращий результат в історії Італії в командних турнірах на Кубку світу, нехай ми всі розуміємо, що формат SuperTeam також дає більше шансів командам другого ешелону в порівнянні з класичними командними турнірами.

Недільний турнір став ювілейним, 500-м стартом на Кубку світу для Сімона Аманна. Легендарний швейцарець став лише другим стрибуном в історії, якому підкорилася ця неймовірна позначка. Першим це зробив у 2016 році у Планіці Норіакі Касаї, на рахунку якого на даний момент 569 стартів. До речі, є висока ймовірність того, що цього тижня ми побачимо 51-річного суперветерана у національній групі на домашньому етапі у Саппоро. При чому, враховуючи хорошу поточну форму Норі та слабкий загальний рівень збірної Японії, не виключено, що він відбереться в основу команди і на подальші етапи Кубка світу.

Загальний залік Кубка світу:

Кубок націй:

Гірські лижі

Старти тижня:

Субота, 10 лютого

Банско (Болгарія), гігантський слалом, чоловіки

Сольдеу (Андорра), гігантський слалом, жінки

Неділя, 11 лютого

Банско (Болгарія), слалом, чоловіки – скасовано

Сольдеу (Андорра), слалом, жінки

Одерматт продовжив переможну серію

Чоловічий Кубок світу з гірських лиж вирушив до болгарського Банско – локації, яка присутня в календарі «Білого цирку» не на постійній основі, і за якою закріпилася репутація проблемної як з точки зору організації, так і в плані погодних умов. І своє реноме Банско цього року виправдав сповна.

Технічні дисципліни менш метеозалежні, але це не означає, що скасувань у них не буває. Ось і в Банско було скасовано недільний слалом. При чому, першу спробу вдалося провести практично до кінця (встиг пройти 31 спортсмен; у швидкісних видах цього достатньо для того, щоб змагання вважалися такими, що відбулися), перш ніж журі ухвалило рішення про скасування. Загалом гірським лижам варто замислитися над тим, щоб перейняти стрибкову практику, за якої скасування другої спроби не означає повне скасування змагань, а дає можливість зарахувати підсумкові результати за першою спробою.

Хоча, якби результати першої спроби слалому в Банско були зараховані, це виглядало б досить сумнівно з точки зору справедливості. Через сильний дощ снігове полотно просто попливло, траса розбивалася дуже швидко, і відставання пізніх стартових номерів ставало просто непристойним – ні про яку спортивну справедливість і якісь рівні умови не може бути й мови.

Так чи інакше, вже другий слалом у нинішньому сезоні скасовано. Нагадаємо, ще в грудні не відбувся слалом у Валь д'Ізері. І ці дві відміни хоч трохи підрівнюють баланс у календарі, який порушився через масові скасування швидкісних видів.

Ну а суботній гігант провести вдалося, і завершився він більш ніж передбачувано – перемогою Марко Одерматта. Уже дев'ятою поспіль у цій дисципліні на Кубку світу: до повторення рекордної серії Інгемара Стенмарка залишилося 5 перемог. Після першої спроби перевага Одерматта не була величезною, але в другому заїзді, незважаючи на простішу постановку воріт, Марко довів свою перевагу майже до секунди.

Getty Images/Global Images Ukraine. Марко Одерматт

До слова, щодо постановки воріт. Простіші траси других спроб у технічних видах у нинішньому сезоні стали справжнім трендом як для чоловічого, так і для жіночого Кубка світу. З якою метою це робиться – не зовсім зрозуміло, але така ситуація, безумовно, йде на користь грандам: на першій спробі, яку вони йдуть чистою трасою, лідери сезону заробляють солідну перевагу над іншими, і на простіших других спробах відіграти її набагато складніше. Що, втім, не завадило тому ж Даніелю Юле нещодавно здійснити рекордний рейд до перемоги.

Другим у гіганті став Александер Стеен Ольсен. Для 22-річного норвезького таланта це другий подіум у кар'єрі на Кубку світу, і перший – у гіганті. Намацав певну стабільність Хенрік Крістофферсен, який вже три гонки поспіль не випадає з топ-6. У другій спробі зійшов з дистанції ще один норвезький талант, Атле Лі Макграт, при чому він отримав пошкодження руки. На щастя, обійшлося лише сильним забоєм.

View this post on Instagram

A post shared by Atle Lie McGrath (@atleliemcgrath)

Топ-3 замкнув лідер слаломного заліку Кубка світу Мануель Феллер. Для нього це другий поспіль подіум у гіганті – схоже, австрієць знайшов стабільність не тільки у своїй коронній дисципліні.

Топ-5 замкнув Жан Краньєц, який всього на 0,02 секунди випередив Крістофферсена і на 0,04 – Лоїка Мейяра. Ще один швейцарець, Джино Кавіцель, після першої спроби йшов тільки 24-м. У другому заїзді він кинувся в контратаку «на всі гроші», йшов дуже агресивно, і зумів здійснити рейд на 13-те місце. При чому, Кавіцель у другому заїзді припустився двох досить відчутних помилок, і, якби не вони, то міг би поборотися навіть за подіум. Відзначимо і восьме місце Томаса Тумлера – для нього це перше потрапляння в топ-10 у нинішньому сезоні.

Невдало виступив у Банско Філіп Зубчіч. Хорват, який йде другим у заліку гіганта, після першої спроби посідав четверте місце, але провів слабкий другий заїзд і відступив на дев'яту позицію.

Гут-Бехрамі перехоплює лідерство

Жіночий Кубок світу вирушив до Сольдеу, де минулого року проходив фінал сезону. Багато хто очікував, що вже на цьому етапі повернеться в Кубок світу після травми Мікаела Шиффрін, але американки ми знову не побачили. Ба більше: досі немає точної інформації щодо ступеня складності її травми і термінів повернення.

Так чи інакше, за підсумками суботнього гіганта Шиффрін втратила лідерство в загальному заліку Кубка світу. Чергову перемогу здобула Лара Гут-Бехрамі, яка прорвалася з дев'ятого місця після першої спроби, і тепер випереджає американку на 5 очок у генеральній класифікації.

Getty Images/Global Images Ukraine. Лара Гут-Бехрамі

Після першої спроби лідирували дві зіркові італійки – Марта Бассіно та Федеріка Бріньоне, однак у підсумку обидві опинилися за межами подіуму: розриви були зовсім невеликими. Для Бассіно, до речі, це лише третє потрапляння в топ-6 у гіганті в нинішньому сезоні, при чому перші два були ще на самому старті зимової кампанії – в Зольдені і Мон Тремблан.

Другою стала Еліс Робінсон, для якої це вже третій поспіль подіум у гіганті та сумарно четвертий у сезоні. Ще зовсім недавно ми говорили про тривалий і глибокий спад у кар'єрі талановитої новозеландки, а в підсумку вона вже зараз видала найурожайніший у плані подіумів сезон у своїй кар'єрі.

Збірна США, до речі, за відсутності Мікаели Шиффрін виступила просто блискуче. У суботньому гіганті на подіум піднялася Ей Джей Харт, а в недільному слаломі – Пола Мольцан.

Слалом, до речі, був особливим: відсутність Шиффрін і Петри Влхової давала іншим спортсменкам унікальний шанс поборотися за перемогу. І скористатися цим шансом найкраще зуміла Анна Свенн-Ларссон, яка здобула другу перемогу в своїй кар'єрі.

Могла здобути свою першу перемогу Зрінка Лютіч, але була змушена задовольнитися другим місцем. Хорватці явно не пощастило зі стартовим номером (15-й) у першій спробі: снігове полотно було далеко не в ідеальному стані і досить швидко розбивалося. Стартуй Лютіч, умовно кажучи, 8-ю – цілком можливо, що перемога була б за нею. У суботньому гіганті Лютіч у другій спробі відступила з п'ятого місця на десяте. Її партнерка по команді Леона Попович знову провалилася – лише 25-те місце.

Не може занести собі в актив етап у Сольдеу Сара Хектор: 9-те і 11-те місця. При чому, в гіганті шведка могла б бути набагато вище, проте припустилася грубої помилки наприкінці другої спроби. Лише 12-те місце в гіганті у Рагнхільд Мовінкель, яка, здавалося б, знову набрала свою оптимальну форму. Трохи гірше, ніж у попередніх гігантах, виступила Кайса Вікхофф Лі, яка лише замкнула топ-20.

Відзначимо четвертий результат Мішель Гізін, для якої це була перша гонка після невеликої травми, отриманої в Кортіні д'Ампеццо. Топ-5 замкнула її партнерка по команді Каміль Раст, яка зараз перебуває в найкращій формі у своєму житті. Щоправда, в суботньому гіганті вона виступила невдало – лише 15-те місце. Шостою в слаломі стала Лена Дюрр, що дозволило їй зберегти теоретичні шанси на Малий Кубок світу в слаломі: 188 очок відставання від Шиффрін за два старти до фінішу сезону.

Топ-10 у слаломі завдяки рейду з 30-го місця після першої спроби замкнула одне з відкриттів нинішнього сезону, 22-річна француженка К'яра Поньйо. А ось свіжоспечена чемпіонка світу серед юніорів Дженіфера Германе вперше за довгий час допустила осічку, зійшовши з дистанції першої спроби.

Загальний залік Кубка світу (чоловіки):

Загальний залік Кубка світу (жінки):

Лижні гонки

Старти тижня:

П'ятниця, 9 лютого

Кенмор (Канада), мас-старт, 15 км, вільний стиль, жінки

Кенмор (Канада), мас-старт, 15 км, вільний стиль, чоловіки

Субота, 10 лютого

Кенмор (Канада), спринт, вільний стиль, чоловіки/жінки

Неділя, 11 лютого

Кенмор (Канада), мас-старт, 20 км, класика, жінки

Кенмор (Канада), мас-старт, 20 км, класика, чоловіки

Гулберг б'є Клебо в мас-старті

Кубок світу з лижних гонок, як і стрибуни з трампліну, полетів через океан – до Північної Америки, де на спортсменів чекають 6 гонок за 9 днів у Кенморі та Міннеаполісі, і досі важко зрозуміти, чому цей набір гонок не об'єднали в окрему багатоденку, як це було в 2016 році зі Скі Туром у Канаді.

Трансатлантичний переліт несподівано створив організаційні проблеми, через які п'ятничну конькову розділку довелося перетворювати на мас-старт. Через страйк співробітників авіакомпанії Lufthansa не вдалося доставити в Канаду сертифіковану апаратуру для таймінгу, без якої проводити розділки не можна.

Однак від зміни формату п'ятнична гонка точно щонайменше не програла. Красиву перемогу здобув, мабуть, найсильніший конькіст-дистанційник світу наразі – Сімен Хегстад Крюгер, який досить рано втік завдяки сольній атаці. При чому йдеться саме про атаку, в більш велосипедному розумінні цього терміна, а не завдяки систематичному просіву пелотону і вбиванню суперників темпом і чистою силою.

До Крюгера те ж саме намагався провернути й австрієць Міка Вермюлен, але зробив він це занадто рано, і був змушений повернутися в пелотон. Проте Вермюлен встиг відновитися і з основної групи посів третє місце – перший подіум на Кубку світу в кар'єрі Міки, який вперше голосно заявив про себе ще в Руці.

П'ятничний мас-старт коньком став досить селективним, і Йоханнес Клебо його провалив, посівши лише 15-те місце з відставанням у 43 секунди. Загалом фінішна розв'язка на трасі в Кенморі з довгим спуском перед фінішем дуже добре підходить Клебо, який традиційно має перевагу над суперниками як у технічній майстерності, так і в якості підготовки лиж. Все це не могло не принести норвежцю перемогу в суботньому спринті, і він її очікувано здобув.

Недільний мас-старт класикою вийшов набагато менш селективним. Багато в чому тому, що просівати групу було просто нікому: Іво Нісканен до Канади не приїхав, а Мартін Льовстрьом Ньєнгет зараз далекий від своєї найкращої форми. Намагався атакувати в середині дистанції Єнс Бурман, але збірна Норвегії командними зусиллями цю атаку досить впевнено закрила, після чого у шведа, на відміну від Вермюлена двома днями раніше, на фінішний спринт сил не вистачило.

Getty Images/Global Images Ukraine

Такий перебіг гонки, здавалося б, призведе до чергової перемоги Клебо, але сенсаційно випередити його у фінішному спринті зумів Пол Гулберг. Клас і досвід Пола сумнівів ні в кого не викликає, але останніми місяцями він був далекий від оптимальної форми – саме тому його перемога виглядала досить несподіваною. Топ-3 замкнув колись дуже перспективний Маттіс Стенсхаген, для якого це перший у кар'єрі подіум на Кубку світу.

Ну а суботній спринт Клебо не завадило виграти ніщо і ніхто. Багато в чому тому, що багато хто з його головних суперників самоусунувся. Лука Шанава в півфіналі виграв свій забіг, але отримав дискваліфікацію за те, що збив Йохана Хагстрьома перед виходом на фінішну пряму. Не дістався до фіналу і зірковий спринтер-конькіст Ховард Солос Таугбьоль та ще один француз, Рішар Жув. У Кенморі збірна Франції може похвалитися хіба що шостим і сьомим місцями в п'ятничному мас-старті Жуля Лап'єрра і Жуля Шаппаза відповідно.

Вилетів у чвертьфіналі і зірковий італієць Федеріко Пеллегріно, який просто не впорався з технічними складнощами маршруту і в одному з поворотів вилетів за межі траси. Подібне ще під час тренування трапилося з його партнером по команді Сімоне Мочелліні. Тільки закінчилося все набагато сумніше – переломом ноги. Сезон нанівець для одного з головних відкриттів минулої зимової кампанії, який стартовий відрізок сезону пропускав через перелом руки. Втім, досить несподівано, Італія без свого представника у фіналі спринту не залишилася – п'ятим став Елія Барп, для якого це найкращий результат у кар'єрі на Кубку світу.

У п'ятничному мас-старті знову потрапив до топ-5 одне з відкриттів нинішнього сезону, 23-річний німець Фрідріх Мох. Харальд Остберг Амундсен продовжує впевнено утримувати лідерство в загальному заліку, незважаючи на виліт уже в чвертьфіналі в спринті. У двох дистанційних гонках у нього друге і четверте місця.

Шістад перервала переможну серію Сван

У жінок головна подія уїк-енду відбулася у суботньому спринті. Перемогу здобула Крістін Шістад, яка тим самим перервала серію Лінн Сван із чотирьох перемог поспіль. Сама ж шведка лише замкнула топ-3, пропустивши ще партнерку по команді Майю Дальквіст. Зазначимо, що вже на стадії півфіналу несподівано вилетіла Йонна Сундлінг, а Емма Рібом змагання у Кенморі взагалі пропускала через поріз коліна, який вона отримала під час тренування вже в Канаді.

На користь Шістад, як і на користь Клебо у чоловічому спринті, зіграла фінішна розв'язка з довгим спуском. Якщо Клебо в такій ситуації допомагають технічні навички, то Крістін – банально її значні за жіночими мірками антропометричні дані.

Getty Images/Global Images Ukraine. Крістін Шістад

Джесіка Діґгінс впевнено виграв п'ятничний коньковий мас-старт, а у недільному класичному замкнула топ-10. У суботньому ж спринті американка діяла у вже звичній для цього сезону манері: максимально викластися на попередніх стадіях плей-офф, головне – дістатися фіналу, а там – будь що буде. Безумовно, така тактика цілком виправдана з точки зору захисту лідерства у загальному заліку, але, гадаю, запас класу в коньковому спринті у Діґгінс достатній для того, щоб не задовольнятися просто попаданням у фінал за будь-яку ціну: можна діяти на перших стадіях плей-офф і більш економно.

У п'ятницю Джессіка на фініші випередила Дельфін Клодель – найкраща ілюстрація того, наскільки складним за рельєфом та селективним був мас-старт. Те саме можна сказати і про треті місця в обох мас-стартах Хейді Венг. Двічі четвертою фінішувала її партнерка по команді Астрід Слінд, причому в неділю вона досить багато працювала на першій позиції.

Багато у недільному мас-старті працювала і Кертту Нісканен, але вона за свою роботу отримала більш гідну винагороду у вигляді другого місця. А обіграти її у фінішному спринті зуміла Фріда Карлссон, яка перед цим п'ятничний мас-старт провалила, фінішувавши лише 11-ю. Ймовірно, у шведки виникли проблеми з адаптацією до нового часового поясу. Багато намагалася просіяти групу у п'ятницю її партнерка по команді Ебба Андерссон, але у підсумку шведка фінішувала лише сьомою. Без подіуму вона залишилася й у неділю, замкнувши топ-5.

Провалила уїк-енд другий номер збірної США, Розі Бреннан. Зрозуміло, що дві конькові гонки – не зовсім її територія, але й у недільному мас-старті своєю улюбленою класикою вона не вразила, посівши скромне 13-те місце. Відмінно почувається у контактних дистанційних гонках Тереза Штадлобер, яка двічі фінішувала шостою. Пробилася у фінал суботнього спринту минулорічна володарка Кубка світу Тіріль Венг. Для неї це найкращий результат цього сезону, першу половину якого вона пропустила через проблеми зі здоров'ям.

Загальний залік Кубка світу (чоловіки):

Загальний залік Кубка світу (жінки):

Двоборство

Старти тижня:

П'ятниця, 9 лютого

Отепя (Естонія), 10 км/HS 97, мас-старт

Субота, 10 лютого

Отепя (Естонія), HS 97/10 км, особистий Гундерсен

Неділя, 11 лютого

Отепя (Естонія), HS 97/10 км, особистий Гундерсен

Переможний хет-трик Ріібера в Отепя

Кубок світу з двоборства приїхав на батьківщину до Крістьяна Ільвеса – в естонський Отепя. І варто сказати, Ільвес у себе на батьківщині виступив просто блискуче: два других місця і одне четверте. Причому двічі Крістьян був не так уже й далекий від перемоги.

Але обидва рази естонця і місцевих уболівальників засмутила одна й та сама людина – звісно ж, Ярл Магнус Ріібер, який виграв усі три старти в Отепя. П'ятничний турнір проходив у форматі мас-старту, і вже в гонці норвежець показав свою перевагу і першим перетнув фінішну лінію завдяки потужному фінішному спринту. Загалом же варто сказати, що мас-старт вийшов досить селективним, і в лідируючій групі на фініш приїхали лише 9 осіб.

Сам Ільвес у мас-старті фінішував четвертим – найкращий доказ його прогресу в лижній гонці у нинішньому сезоні, який зробив його абсолютно збалансованим двоборцем. Щоправда, за всього прогресу і трансформації Крістьяна – подіуми в Отепя стали для нього першими в нинішньому сезоні.

Після мас-старту естонець виконав і дуже хороший стрибок на трампліні, але Ріібер виявився ще сильнішим, і переміг з перевагою в 7,3 секунди. Якщо переводити в секунди за звичною системою Гундерсена – то це приблизно півхвилини. У звичній гонці переслідування це б виглядало як чергова нудна перемога норвежця без боротьби, але одна з переваг формату, за якого стрибки є заключним видом програми, полягає в тому, що інтрига (або хоча б її видимість) найчастіше зберігається до самого кінця.

Getty Images/Global Images Ukraine. Ярл Магнус Ріібер

У суботу ж у традиційному Гундесрені Ільвес був ще ближче до перемоги, але програв у запеклій боротьбі Рііберу у фінішному спринті. Загалом суботня гонка вийшла однією з найцікавіших і найнапруженіших у сезоні. На старт переслідування Ільвес, Ріібер, Йоханнес Лампартер і брати Реттенеггери вийшли практично разом, і дісталися до фінішу вчотирьох, зумівши відчепити лише Томаса Реттенеггера.

Проте вся четвірка найкращих працювала дуже потужно – ніяким «колгоспом» і не пахло. Найкращий тому доказ – той факт, що вони так і не підпустили до себе Йоханнеса Рідцека, який на старті програвав лише півхвилини і з перших метрів дистанції відчайдушно кинувся наздоганяти лідерів. Загалом же Рідцек в Отепя виглядав на трампліні дуже гідно (особливо в перші два дні), проте до подіуму так і не дістався.

Але збірна Німеччини свій лише третій особистий подіум у нинішньому сезону все-таки завоювала. При чому, зробив це досить несподівано не Вінценц Гайгер, у якого нікуди не поділися величезні проблеми на трампліні, і не Юліан Шмід, а Давід Мах. Перед стартом сезону від 23-річного німця чекали помітно прогресу, і він його таки домігся, вперше в кар'єрі піднявшись на подіум на Кубку світу. При чому зробив він це в очній боротьбі з самим Ільвесом, якому, схоже, не вистачило відновлення на всі три дні.

Третій подіум німців у нинішньому сезоні – і всі три завоювали представники другого ешелону команди. Перші два подіуми, нагадаємо, на рахунку Мануеля Файсста, який в Отепя був неймовірно стабільний, тричі посівши десяте місце.

У перші два дні компанію Рііберу та Ільвесу на подіумі складав Йоханнес Лампартер, а ось у неділю він провалився: лише сьоме місце на трампліні і слабка гонка, за підсумками якої він опустився на 13-ту позицію. Втім, без подіуму в неділю Австрія не залишилася – другим став Штефан Реттенеггер.

Залишається блідою тінню самого себе після травми Єнс Лурос Офтебро. В Отепя в перший день він повністю провалився на трампліні, через що став лише 31-м. Два дев'ятих місця в суботу та неділю також не можна вважати якимось великим успіхом. До слова, повертаючись до Ріібера, після завершення сезону Ярл Магнус перенесе операцію на плечі, яке продовжує його турбувати після падіння на старті сезону в Руці. Після хірургічного втручання норвежець не зможе тренуватися протягом двох місяців.

Дев'ятим у п'ятницю став Акіто Ватабе. Для легендарного японського ветерана це найкращий результат у нинішньому сезоні і лише друге потрапляння до топ-10.

Тиждень тому під час багатоденки в Зеєфельді тричі потрапив до топ-10 Маттео Бо. Здавалося, що французький вундеркінд нарешті виходить із кризи, але в Отепя він знову провалився, за три дні жодного разу не піднявшись вище 19-го місця.

Відзначимо 14-те місце в суботу Нікласа Малачінскі. Для 20-річного американця це найкращий результат у кар'єрі на Кубі світу. У суботу 37-м став швейцарець Паскаль Мюллер, для якого це також найкращий результат у кар'єрі та загалом лише друге потрапляння в очки на Кубку світу – і то завдяки тому, що з нинішнього сезону залікову зону розширили з 30 до 40 найкращих.

Загальний залік Кубка світу:

Кубок націй:

За матеріалами