Перший подіум Польщі, перемога Пармакоскі. Підсумки лижного тижня
Skijumping.pl. Александер Зніщоль Старти тижня: П'ятниця, 1 березня Лахті (Фінляндія), HS 130, особистий турнір Субота, 2 березня Лахті (Фінляндія), HS 130, командний турнір Неділя, 3 березня Лахті (Фінляндія), HS 130, особистий турнір Кубок світу зі стрибків з трампліну приїхав на класичний етап у Лахті, який цього разу проходив у розширеному форматі з трьох стартів: двох особистих і одного командного. Перший, п'ятничний особистий старт замінював змагання в Щирку, які не відбулися в середині січня через важкі погодні умови. У самому Лахті з вітром також було непросто, але в підсумку вся запланована програма етапу була проведена. До слова, організатори Лахтинських ігор уже повідомили про те, що наступного року змагання відбудуться 21-23 березня. Оскільки фінал стрибкового сезону за традицією пройде в Планіці, це означає, що Кубок світу 2024/2025 завершиться, найімовірніше, аж 30 березня. Дуже неоднозначним вийшов етап у Лахті для збірної Польщі. З одного боку – повний провал: в обох особистих стартах у другу спробу пробивався лише один поляк – Александер Зніщоль. Попереднього разу подібне зі збірною Польщі сталося 22-23 січня 2022 року в німецькому Нойштадті, однак тоді команда виступала в експериментальному складі, оскільки основа була на тренувальному зборі перед пекінською Олімпіадою. Цього разу ж поляки виступали в бойовому складі, і все одно зіркова компанія на чолі з Камілем Стохом, Пьотром Жилою і Давідом Кубацкі не набрала жодного очка за два дні. Останніми тижнями здавалося, що Стох поступово набирає хорошу форму, проте в Лахті він виглядав дуже слабко, скаржачись на втому після польотів в Оберстдорфі. Складно сказати, що робитиме Каміль далі, з огляду на те, що попереду – дуже насичена фінішна пряма сезону у вигляді норвезької багатоденки «Raw Air» і фінал сезону на гігантському трампліні в Планіці. З іншого боку – поляки виступили дуже непогано в командному турнірі, де посіли четверте місце, нехай і відстали від топ-3 досить значно. Ну а в недільному особистому турнірі Зніщоль став третім і приніс збірній Польщі перший подіум у нинішньому сезоні. Таким чином, поляки зуміли уникнути повторення антирекорду зимової кампанії 2007/2008, яка залишається для них єдиною в 21-му столітті, яку вони завершили без жодного подіуму на Кубку світу. Цей подіум став для самого Зніщоля першим в особистих турнірах на Кубку світу, при чому досяг він його всього за 5 днів до свого 30-річчя. Зробив він це рівно через 12 років після того, як 3 березня 2012 року у віці неповних 18 років у тому ж Лахті вперше в кар'єрі піднявся на подіум на Кубку світу в командних змаганнях. За всю історію Кубка світу лише чотири стрибуни дісталися до свого першого в кар'єрі подіуму на Кубку світу в більш солідному віці, ніж Зніщоль. При чому, перший і третій результати в цьому рейтингу були встановлені в нинішньому сезоні – П’юсом Пашке і Грегором Дешванденом відповідно. Черговий доказ того, наскільки «подорослішали» світові стрибки за останні роки. Назвати цей подіум Зніщоля сенсаційним або незаслуженим язик не повернеться – в останній місяць він уже неодноразово був близький до такого успіху. Один простий факт: Зніщоль набирав очки в кожному з останніх 15 особистих стартів на Кубку світу. Крім нього, такою серією можуть похвалитися тільки Рьою Кобаясі, Андреас Веллінгер, Рен Нікайдо, Ловро Кос і Маріус Ліндвік. Вражаюча компанія. До слова, п'ятничний турнір виграв саме Кос, для якого це друга перемога в нинішньому сезоні та за кар'єру загалом. Але після цього з Ловро почали творитися якісь неймовірні речі. У суботньому командному турнірі він із тріском провалився, двічі не долетівши навіть до 110 метрів і ставши одним із головних винуватців фіаско збірної Словенії, яка стала лише сьомою. У неділю реабілітуватися Кос також не зумів: 25-те місце у кваліфікації та 24-те – в основних змаганнях. Безумовно, і в суботу, і в неділю змагання в Лахті проходили в непростих погодних умовах. Але списувати провал Коса тільки на вітер не можна: якщо людина провалює 5 стрибків поспіль – то це вже закономірність. Втім, без подіуму в неділю збірна Словенії не залишилася: друге місце з відставанням лише в 1,9 бала посів Петер Превц, у якого після оголошення про завершення кар'єри нібито тягар із плечей упав: три подіуми в чотирьох особистих стартах на Кубку світу. Три особистих подіуми в одній зимовій кампанії – це найкращий результат для Петера з часів його золотого сезону 2015/2016, коли він фінішував у топ-3 рекордних 22 рази. І це при тому, що трамплін у Лахті до числа улюблених для Превца не належить, і недільний подіум для нього став першим у кар'єрі на «Салпауселці». Не можна назвати щасливим місцем Лахті не тільки для Превца, а й для всієї збірної Словенії. П'ятнична перемога Коса стала лише другою в історії словенської команди на цьому трампліні, після тріумфу Пріможа Петерки в далекому 1998 році. Навіть подіумів у Лахті у словенців не було з березня 2002 року, коли топ-3 замкнув Роберт Краньєц. Варто зазначити, що етап у Лахті пропускав Тімі Зайц, який вирішив відпочити після переможного етапу в Оберстдорфі. А вже цього тижня в Холменколлені Словенія вперше за довгий час виступить в оптимальному складі: очікується повернення не тільки Зайца, а й Анже Ланішека, який відновився після своєї травми на два тижні раніше терміну і ще 28 лютого виконав свій перший стрибок після одужання. Що стосується суботнього командного турніру, то його сенсаційно, але впевнено виграла збірна Норвегії. Дуже неочікуваний успіх скандинавів, враховуючи конфлікт між стрибунами та головним тренером команди Александером Штоклем. Для норвежців ця перемога стала першою в командних турнірах із 23 січня 2021 року, коли вони виграли змагання в тому ж Лахті. В особистих турнірах до топ-6 двічі потрапив Йоханн Андре Форфанг. Маріус Ліндвік у п'ятницю лідирував після першої спроби, але в підсумку навіть не втримався на подіумі – четверте місце. У неділю свою другу перемогу в нинішньому сезоні здобув Ян Хьорль. Його переможний потенціал було видно вже в п'ятницю: у другій спробі австрієць полетів на неймовірні 136 метрів. Конфігурація трампліну в Лахті залишає дуже мало шансів на нормальне приземлення на такій дальності – стрибунів дуже сильно відкидає назад. Ось і Хьорль не втримався, трохи проїхавшись спиною по снігу. Через це він, звісно, отримав низькі оцінки за стиль, але, навіть незважаючи на це, замкнув топ-5 з відставанням лише в 11,5 бала від Коса. Але ж якби Ян утримався на ногах і отримав у залік далеко не захмарні 17,5/18,0/18,0, то переміг би! У цій поразці він частково може звинувачувати і журі, яке явно завищило стартовий розгін. А ось лідер збірної Австрії Штефан Крафт занести собі в актив етап у Лахті не може. У першому особистому турнірі йому дуже не пощастило із зарядом бокового вітру, і він свій стрибок провалив – передостаннє, 49-те місце. Щоправда, в неділю реабілітуватися Штефану не вдалося – лише восьма позиція. Порадувати шанувальників Крафта може тільки одне: суботнє друге місце в командному турнірі для нього стало 35-м у кар'єрі командним подіумом на Кубку світу – за цим показником він зрівнявся з рекордсменом, Грегором Шліренцауером. Так, останнім часом Крафту часто не щастить з вітровими умовами, але не можна не відзначити і той факт, що його форма пішла на спад. Так, у хороші дні він надалі здатний перемагати, але тієї вражаючої стабільності, яка була у Штефана в першій половині сезону, зараз уже немає. А тим часом Рьою Кобаясі в Лахті посів третє і п'яте місця, і в загальному заліку програє австрійцеві вже менше 200 балів. Ще одна невдача Крафта – і у нас раптово може з'явитися інтрига в боротьбі за Великий кришталевий глобус (ВКГ). Завершуючи тему збірної Австрії, відзначимо появу в основному складі талановитого вундеркінда Штефана Ембахера. І 18-річний юніор виступив дуже гідно: 10-те і 13-те місця у двох особистих турнірах і дуже солідні стрибки в командних змаганнях. Не міг виконати двох однаково вдалих спроб в особистих турнірах ветеран Мануель Феттнер: у п'ятницю він із сьомого місця після першої спроби відступив на 15-те, а в неділю – навпаки, у другому стрибку здійснив рейд із 18-го місця на шосте. Що стосується збірної Німеччини, то вона в Лахті завоювала два подіуми: друге місце Веллінгера в п'ятницю і третє – в суботньому командному турнірі. У неділю Веллінгер став тільки сьомим, втративши можливість слідом за Кобаясі повернутися в боротьбу за ВКГ. Після тривалого і системного спаду несподівано додав П'юс Пашке, який відмінно відстрибав у команді, а в особистих турнірах посів 12-те і 9-те місця. Недільний результат став для нього першим потраплянням у топ-10 аж з часів фіналу Турне чотирьох трамплінів у Бішофсхофені. Вперше в сезоні не провалився в командному турнірі Штефан Ляйє, а ось системна криза Карла Гайгера триває. У Лахті він навіть не потрапив до четвірки збірної Німеччини на командний турнір – такого не траплялося аж з 24 березня 2018 року! Продовжують показувати чудові результати молоді американці – Ерік Белшоу і Тейт Франц. Тиждень тому Белшоу своїм 12-м місцем в Оберстдорфі приніс збірній США найкращий результат на Кубку світу з 2002 року. У неділю в Лахті Бешоу і Франц потрапили до топ-20. Двох американських стрибунів у топ-20 на Кубку світу не було ще з 24 листопада 2001 року, коли Алан Елборн і Клінт Джонс посіли 11-те і 12-те місця відповідно в Куопіо. Як і анонсувалося, вперше за п'ять років виступив на Кубку світу за межами Японії легендарний Норіакі Касаї. І 51-річний ветеран точно не був статистом: дуже солідні стрибки в суботньому командному турнірі та 28-ме місце в неділю. Збірна України етап у Лахті пропускала – у цей час Євген Марусяк і Віталій Калініченко виступали на Континентальному кубку в Планіці. Калініченку поїздка до Словенії успіху не принесла – він двічі не потрапив до топ-30. Марусяк у неділю також не зумів пробитися до другої спроби, а ось у суботу став восьмим. Український дует планує повернутися на Кубок світу вже в Холменколлені та відстрибати всю решту сезону, включно з фіналом у Планіці. Загальний залік Кубка світу:
Кубок націй:
Старти тижня: П'ятниця, 1 березня Аспен (США), гігантський слалом, чоловіки Субота, 2 березня Аспен (США), гігантський слалом, чоловіки Квітф'єлл (Норвегія), супергігант, жінки Неділя, 3 березня Аспен (США), слалом, чоловіки Квітф'єлл (Норвегія), супергігант, жінки Тиждень тому, після скасування двох супергігантів у Валь ді Фасса, ми говорили про те, що, якщо слідом за цим у жінок скасують і два швидкісні спуски в Квітф'єллі, то у Мікаели Шиффрін ще збережуться шанси поборотися з Ларою Гут-Бехрамі за Великий кришталевий глобус (ВКГ). І небесна канцелярія дійсно робила все можливе для того, щоб залишити американку в боротьбі: через погодні умови так і не вдалося провести жодного контрольного тренування, а без цього, згідно з регламентом, не можна проводити швидкісний спуск. А ось супергігант – можна, і організатори цим скористалися, замінивши два даунхіли на супергіганти. Де-факто, у Квітф'єлл просто перенесли етап у Валь ді Фассі. І Лара Гут-Бехрамі цим скористалася сповна: перемога в суботу і друге місце в неділю, що дало їй змогу наростити перевагу над Шиффрін у загальному заліку до позначки в 385 балів. Шанси в американки залишилися тільки теоретичні. До слова, за підсумками етапу в Квітф'єллі Мікаелу в загальному заліку обійшла Федеріка Бріньоне. Італійка стала шостою в суботу і здобула красиву перемогу в неділю. Недільний супергігант також проходив у дуже важких умовах: через сильний туман змагання кілька разів переривали, а останні 7 учасниць у підсумку так і не отримали права стартувати. Бріньоне довелося стартувати за дуже сильного туману та жахливої видимості. І, незважаючи на всі ці обставини, італійка видала просто феноменальний заїзд, випередивши всіх більш ніж на півсекунди – вищий пілотаж. Бріньоне завдяки цій перемозі зберегла шанси на Малий кришталевий глобус (МКГ) у супергіганті: відставання від Гут-Бехрамі – 74 бали перед фіналом сезону. 69 балів швейцарці програє Корнелія Хюттер, яка в Квітф'єллі посіла друге і сьоме місця. Зазначимо, що у збірної Австрії знову були просто видатні в плані ковзання лижі, і на швидкісних ділянках траси австрійки дуже багато вигравали у суперниць. Це принесло команді подвійний подіум у суботу: слідом за Хюттер у підсумковому протоколі розташувалася Мір’ям Пухнер. Особливим був етап для Рагнхіль Мовінкель. Раніше ми вже повідомляли про те, що норвежка оголосила про завершення кар'єри, і на «Олімпіабаккен» вона прощалася з домашньою публікою. Мовінкель у Квітф'єллі посіла лише 12-те і 10-те місця. Її партнерка по команді Кайса Вікхофф Лі, яка рік тому в Квітф'єллі принесла жіночій збірній Норвегії першу в історії перемогу в швидкісному спуску, в неділю стала четвертою, а ось у суботу зійшла з дистанції. Блискуче виступила в Квітф'єллі Лорен Макуга: сьоме місце у суботу і п'яте – в неділю. До цього 21-річна американка жодного разу не піднімалася на Кубку світу вище десятого місця. Довела невипадковість свого сенсаційного успіху в Кранс Монтані Ельведіна Музаферія: дев'яте і 13-те місця. Блискуче виступила в Квітф'єллі Естер Ледецка: четверте і третє місця. У топ-5 на Кубку світу зіркова сноубордистка не потрапляла з лютого 2022 року. Другою частиною весняного північноамериканського турне у чоловіків-гірськолижників був ще один технічний етап, в Аспені. Однією з головних інтриг було те, чи зможе Марко Одерматт продовжити свою переможну серію в гіганті. Відповідь: зміг, і тепер він лише за дві перемоги від повторення рекордної серії Інгемара Стенмарка в 14 перемог у гіганті поспіль. Однак обидві перемоги Одерматта знову були нелегкими і супроводжувалися доволі серйозними помилками. Техніка швейцарця під кінець сезону вже не така бездоганна, як упродовж більшої його частини, але той колосальний запас класу, яким він володіє, дає йому змогу перемагати навіть за тих помилок, яких він припускається. Варто зазначити, що помилки Одерматта були зумовлені, зокрема, й дуже важкою трасою. Там був повний набір: і постановка воріт, і рельєф, і покриття – жорстке, крижане на верхній половині та м'яке, сніжне – на нижній. Втім, головним героєм вік-енду можна назвати навіть не Одерматта, а його партнера по збірній Швейцарії, Лоїка Мейяра. Саме він двічі фінішував другим у гіганті, двічі був близький до того, щоб перервати переможну серію Одерматта, але в підсумку програв йому 0,14 і 0,34 секунди відповідно. Однак без своєї перемоги Мейяр з Аспена все ж не поїхав: у неділю він уперше в кар'єрі виграв слалом. Довгоочікуваний і більш ніж заслужений успіх швейцарця. У кожному з трьох стартів в Аспені третє місце посідав представник Норвегії, при чому щоразу хтось інший. У двох гігантах це були Атле Лі Макграт і Тімон Хауган відповідно, а в недільному слаломі – Хенрік Крістофферсен. Дивно: це лише третій подіум Хенріка в нинішньому сезоні, проте це не заважає йому йти п'ятим у загальному заліку Кубка світу! Міг – і не раз – побувати на подіумі в Аспені Александер Стеен Ольсен, проте його наздогнало якесь прокляття других спроб. Після перших заїздів він посідав друге, перше та четверте місця, але щоразу відступав далеко в другій спробі: на 7-му, 17-ту та 13-ту позиції відповідно. В обох гігантах дуже вдало проявили себе два італійці – Лука Де Аліпрандіні та Алекс Вінатцер. Де Аліпрандіні двічі потрапив до топ-5, а Вінатцер – двічі до топ-6, чого йому раніше в гіганті не вдавалося жодного разу. Протягом усієї своєї кар'єри Алекс вважався чистим слаломістом, а гігант він по-справжньому почав освоювати тільки в нинішньому сезоні. І вже зараз можна констатувати, що саме гігант став його найсильнішою дисципліною: у заліку цього виду він йде 12-м, тоді як у слаломі навіть участь італійця у фіналі сезону поки що під питанням – 21-ша позиція. У найкращій формі свого життя перебуває 34-річний швейцарець Томас Тумлер, який за останні 10 днів чотири рази потрапив у топ-10 – майже стільки ж, скільки за всю свою кар'єру до цього (5 разів). У п'ятничному гіганті зійшов з дистанції Мануель Феллер, при чому австрієць отримав невелике пошкодження спини і в суботу не вийшов на старт. Це було для нього не такою вже колосальною проблемою, а ось пропуск недільного слалому міг поставити під загрозу завоювання Малого кришталевого глобуса (МКГ) в цій дисципліні. Однак Феллер зумів вийти на старт і утримати турнірну ситуацію під контролем, замкнувши топ-5. Так, його найближчий переслідувач, Лінус Штрассер, став другим, однак це дало змогу німцеві наблизитися до Феллера лише на відстань 169 балів – відіграти таке за два старти до кінця сезону дуже складно. Лідирував після першої спроби слалому Клеман Ноель, але, замість того, щоб здобути першу перемогу в сезоні, француз зійшов у дистанції. До слова, сходів у слаломі було аномально багато: з 68 учасників першої спроби до фінішу дісталися тільки 39. Зійшов з дистанції, наприклад, і Крістоффер Якобсен – а після чотирьох доїздів поспіль здавалося, що він свою хронічну хворобу сходів нарешті подолав. Четвертим у слаломі став Йоханнес Штрольц – для нього це перше потрапляння в топ-10 з часів зіркового сезону 2021/2022. Австрієць – яскравий приклад навіть не «one-year wonder», а «two-months wonder»: фактично всі значущі успіхи в кар'єрі Штрольца вмістилися в короткий відрізок із січня по березень 2022 року. Дуже успішним виявився слалом для збірної Великої Британії. Сьоме місце Дейва Райдінга нікого не дивує – адже йдеться про людину, у якої в багажі є навіть одна перемога на Кубку світу. А ось восьме місце Лорі Тейлора – справжня сенсація. Раніше 28-річний британець жодного разу не піднімався на Кубку світу вище за 19-те місце – а тут одразу такий прорив якраз з 19-ї позиції після першої спроби з найкращим чистим часом другого заїзду! Вдумайтеся тільки: в недільному слаломі у збірної Великої Британії було більше представників у топ-10, ніж у Швейцарії! Завершуючи тему представників екзотичних для гірськолижного спорту країн, не можна не відзначити і 17-те місце іспанця Хуана Дель Кампо, який раніше на Кубку світу навіть у топ-20 не потрапляв жодного разу. Загальний залік Кубка світу (чоловіки):
Загальний залік Кубка світу (жінки):
Старти тижня: П'ятниця, 1 березня Лахті (Фінляндія), командний спринт, класика, чоловіки/жінки Субота, 2 березня Лахті (Фінляндія), розділка, 20 км, класика, жінки Лахті (Фінляндія), розділка, 20 км, класика, чоловіки Неділя, 3 березня Лахті (Фінляндія), спринт, вільний стиль, чоловіки/жінки У жінок-лижниць лахтинські ігри подарували свято господарям – збірній Фінляндії. Суботню 20-кілометрову розділку класикою виграла місцева спортсменка, Кріста Пармакоскі. Для іменитої фінки це перша перемога на Кубку світу за майже шість років – з 17 березня 2018 року, коли вона виграла мас-старт у Фалуні. Упродовж своєї кар'єри Пармакоскі заробила реноме «вічно другої»: вона багато разів посідала другі, треті та четверті місця і здобула катастрофічно мало перемог. Однак у нинішньому сезоні Кріста жодного разу не піднімалася навіть у топ-6. І те, що перервати свою 6-річну чорну серію вона зуміла саме в нинішньому, провальному для себе сезоні, – велика сенсація. Розділка взагалі стала бенефісом збірної Фінляндії: на подіум піднялася також Кертту Нісканен, а Йоханна Матінтало замкнула топ-5. У недільному спринті вони вже опинилися на других ролях, зате пробитися у фінал зуміла Ясмі Йонсу. Парамкоскі свою перемогу здобула у запеклій боротьбі з Вікторією Карл, яка програла їй лише 1,9 секунди – дуже мало за мірками 20-кілометрової розділки. Однак у неділю німкеня в спринті навіть не зуміла пройти кваліфікацію. Провалила етап у Лахті лідерка Кубка світу Джессіка Діггінс. Американка в розділці посіла лише 21-ше місце, після чого в коньковому спринті сенсаційно навіть не пройшла кваліфікацію – 31-ше місце. Схоже, у Діггінс почався спад форми: такими темпами вона в останній момент може втратити перемогу в загальному заліку. Лінн Сван їй поступається 162 очками, а попереду ще два класичні спринти – ситуація для Джессіки дійсно дуже небезпечна. Що стосується збірної Швеції, то вона в Лахті виступила дуже неоднозначно. Так, у п'ятницю в командному спринті Сван разом із Йонною Сундлінг передбачувано перемогли, проте друга команда через падіння Майї Дальквіст не змогла поборотися за призові місця. У суботу та неділю все було ще гірше. У розділці невдало виступили обидві лідерки дистанційного складу шведок: Фріда Карлссон та Ебба Андерсссон, які посіли лише шосте та десяте місця відповідно. Найкращою зі шведок у суботу несподівано стала Сундлінг – четверте місце. Недільний особистий спринт для шведок також завершився несподіваним фіаско: перемогу здобула Крістін Шістад, а Сван і Сундлінг вийшли до фіналу тільки як лакі-лузери, і у вирішальному забігу залишилися за межами подіуму. Особливо прикро має бути Сван, у якої раптово відкрилися перспективи боротьби за Великий кришталевий глобус (ВКГ). Врятувати реноме збірної Швеції вдалося тільки невдасі п'ятничного спринту Майї Дальквіст, яка замкнула топ-3. Якнайшвидше захоче забути спринт і Фріда Карлссон: у чвертьфіналі вона в останньому віражі зіштовхнулася з однією з суперниць, впала і в підсумку ще й отримала дискваліфікацію: судді визнали винною в зіткненні саме її. А головною сенсацією спринту стала німкеня Колетта Рідцек. Сестра легендарного двоборця спочатку обіграла Сван і Дальквіст у півфіналі, а потім стала другою і у вирішальному забігу. У 26-річному віці Рідцек вперше в кар'єрі піднялася на подіум на Кубку світу. У чоловіків етап у Лахті перетворився на бенефіс Йоханнеса Клебо, який виграв усі три гонки. І, якщо його перемоги в командному та особистому спринтах були прогнозовані, то те, як упевнено він впорався з Іво Нісканеном у суботу, вразило. Привезти фіну 24 секунди на 20-кілометровій розділці класикою на його домашній арені – це велике досягнення навіть для такого видатного лижника як Клебо. Після такого успіху в суботу сумнівів у тому, що Йоханнес виграє і недільний спринт, не було жодних. Він це і зробив, але, досить несподівано, Лука Шанава у фіналі зумів нав'язати норвежцю серйозну боротьбу. А ось його багаторічний партнер по команді Рішар Жув провалився, навіть не зумівши пройти кваліфікацію. Третім у спринті сенсаційно став Валеріо Гронд. Швейцарець, який до цього відзначався лише високими результатами у кваліфікаціях, нарешті сильно виступив і на стадії плей-оф, діставшись до першого в кар'єрі подіуму на Кубку світу. Днем раніше в розділці сьомим став інший швейцарець, Тео Шелі, для якого це також найкращий результат у кар'єрі на Кубку світу. Getty Images/Global Images Ukraine. Йоханнес Клебо Ще однією сенсацією спринту став 22-річний іспанець Хауме Пуейо, який пробився до півфіналу, при чому, зробив це навіть не як лакі-лузер, а напряму. У підсумку Пуейо замкнув топ-10 – найкращий результат у його кар'єрі на Кубку світу, яка стартувала ще в грудні 2020 року. Лише п'ятим на своїй щасливій трасі став Федеріко Пеллегріно. Нагадаємо, саме в Лахті у 2017 році він добився свого головного успіху в кар'єрі – особистого золота чемпіонату світу в спринті. Днем раніше в розділці італієць показав 17-й результат. Розділка знову стала бенефісом збірної Норвегії. Крім Клебо, до топ-6 також потрапили Мартін Льовстрьом Ньєнгет, Пол Гулберг, Ерік Вальнеш і Харальд Остберг Амундсен. Вальнеш після цього в спринті вилетів уже в півфіналі. Схоже, у нього, як і у Гулберга раніше, почалося зміщення спеціалізації в бік дистанційних гонок. Не зовсім зрозумілі речі творилися в Лахті з Калле Халварссоном. Перед етапом лідер збірної Швеції говорив про своє хороше самопочуття і здатність боротися за топ-5, а вже після п'ятничного командного спринту скаржився на погане самопочуття і збирався достроково покидати Лахті. На старт суботньої розділки Калле не вийшов, однак у недільному особистому спринті таки виступив, вилетівши у півфіналі разом з Оскаром Свенссоном. Порадував шведських уболівальників лише 24-річний Лео Йоханссон, який замкнув топ-10 у розділці – це його найкращий результат у кар'єрі. Загальний залік Кубка світу (чоловіки):
Загальний залік Кубка світу (жінки):
Старти тижня: Субота, 2 березня Лахті (Фінляндія), HS 130/2х7,5 км, командний спринт Неділя, 3 березня Лахті (Фінляндія), HS 130/10 км, особистий Гундерсен У двоборців Лахтинські ігри, на жаль, зібрали далеко не оптимальний склад учасників. Не приїхала до Фінляндії навіть зірка №1 світового двоборства, Ярл Магнус Ріібер, який вирішив приділити увагу лікуванню плеча, яке він пошкодив на самому старті сезону під час падіння в тренуванні в Руці. З тією перевагою, яку норвежець має в загальному заліку, подібну розкіш він собі міг дозволити, тим паче, що в Лахті відбувся лише один особистий турнір. Через хворобу не виступив у Лахті й зірковий німець Йоханнес Рідцек. Прикро, враховуючи, що Лахті – це місце його бойової слави. Саме тут проходив чемпіонат світу 2017 року, який став бенефісом німця: чотири золота з чотирьох можливих. Через хворобу та слабкі результати достроково завершив нинішній сезон один із лідерів збірної Франції, Лоран Мюлеталер. А ось досвідчений фін Леві Мутру, навпаки, з'явився на Кубку світу після річної паузи. Але лише для того, щоб попрощатися з домашньою публікою і завершити кар'єру. Суботній командний спринт, незважаючи на відсутність Ріібера, виграла збірна Норвегії у складі Йоргена Гробака і Єнса Луроса Офтебро. А ось виступ збірної Німеччини залишив максимально дивні враження. Протягом усього нинішнього сезону Бундестім був у повному порядку в плані швидкостей на трасі, але при цьому мав колосальні проблеми на трампліні. І ось, у Лахті два склади збірної Німеччини за підсумками стрибків посідали перше і третє місця – із запасом найкращий перфоманс німців на трампліні в нинішньому сезоні. Після цього, здавалося б, Бундестім доведе справу до довгоочікуваної першої перемоги в сезоні. Але ні! Обидва дуети повністю провалили гонку і в підсумку фінішували на дев'ятому і третьому місцях відповідно. Повне враження, що німецькі сервісмени абсолютно не вгадали зі змазкою. Але варто відзначити і досить неоднозначний підхід тренерського штабу збірної Німеччини до формування складів. Німеччина-1 виступала в складі Теренс Вебер/Юліан Шмід і після першого місця на трампліні провалилася аж на дев'яте за підсумками гонки. Другий склад Мануель Файсст/Вінценц Гайгер пробіг краще, і своє третє місце зберіг. Задумка тренерського штабу Бундестіму була зрозуміла: вони хотіли зробити обидва дуети максимально збалансованими в плані сили на трампліні і в гонці. Але в результаті вийшло так, що замість одного топового дуету і одного свідомо слабшого вони виставили два середніх за рівнем, жоден з яких не був готовий боротися за перемогу. В особистому турнірі переможці командного спринту, Гробак і Офтберо, опинилися на других ролях. Гробак у спринті за четверте місце на фініші програв Гайгеру, а Офтберо провалився на трампліні (31-й результат), після чого в гонці не дотягнувся до топ-10 – 12-те місце. Ну а перемогу розіграв австрійський дует – Йоханнес Лампартер і Штефан Реттенеггер, які разом стартували і разом пройшли всю дистанцію, не підпустивши до себе суперників. Розв'язка вийшла епічною: Лампартер скинув свого партнера по команді в останньому підйомі, після чого, здавалося, поїхав за впевненою перемогою. Однак Реттенеггер повстав як Фенікс із попелу і на спуску наздогнав партнера по команді. Щоправда, у фінішному спринті Йоханнес все ж виявився швидшим, і не дозволив Реттенеггеру здобути першу в кар'єрі перемогу на Кубку світу. Щоправда, переможний дубль для збірної Австрії вийшов з дуже гірким присмаком. Під час недільних змагань на трампліні багаторічний екс-лідер команди Маріо Зайдль полетів на неймовірні 136 метрів, однак на приземленні його відкинуло назад, і австрієць проїхався куприком по горі приземлення. Падіння Зайдля взагалі не виглядало страшним, проте австрієць довго лежав на снігу і ніяк не міг піднятися. Як виявилося зрештою, зі спиною та куприком у Маріо все гаразд, проте він якимось чином примудрився отримати перелом колінної чашечки. Попереду – операція і тривале відновлення. Дуже шкода Зайдля, який останніми роками пройшов через безліч травм, ставив свою кар'єру на паузу через проблеми зі здоров'ям і так важко повертався на елітний рівень у нинішньому сезоні через Континентальний кубок. Компанію двом австрійцям на подіумі склав Крістьян Ілвес. Естонець програвав 31 секунду на старті гонки, спершу жваво кинувся в контратаку та відіграв приблизно третину свого відставання, проте взяв надто високий темп і в підсумку був змушений задовольнитися третім місцем у понад 50 секундах від австрійського дуету. Не порадував домашню публіку і місцевий дует Ілкка Херола/Еро Хірвонен. Уже багато років у програму етапу в Лахті наполегливо ставлять командний спринт. Злі язики кажуть, що робиться це спеціально для того, щоб збірна Фінляндії, у якої є рівно два двоборці елітного рівня, могла поборотися за перемогу. Але вкотре нічого не вийшло. У командному спринті фіни стали тільки сьомими, а в особистих змаганнях Хірвонен і Херола фінішували лише шостим і 11-м відповідно. Загальний залік Кубка світу:
Кубок націй:
Стрибки з трампліну
Перший подіум поляків у сезоні
twitter.com/Tomek1Golik
Skijumping.pl. Ян ХьорльГірські лижі
Гут-Бехрамі відривається від Шиффрін
Getty Images/Global Images Ukraine. Лара Гут-БехраміПереможна серія Одерматта триває
Getty Images/Global Images Ukraine. Марко ОдерматтЛижні гонки
Перша за шість років перемога Пармакоскі
Getty Images/Global Images Ukraine. Кріста ПармакоскіПереможний хет-трик Клебо
Двоборство
Лампартер скористався відсутністю Ріібера
Getty Images/Global Images Ukraine. Йоханнес Лампартер
