Підпишуть Мудрика та Погба? Чому Де Дзербі погодився працювати у Марселі
Getty Images/Global Images Ukraine. Роберто Де Дзербі Влітку цього року «Марсель» серйозно здивував усю футбольну Європу, коли оголосив про призначення головним тренером Роберто Де Дзербі. З італійським наставником провансальці підписали трирічну трудову угоду, давши зрозуміти, що пов'язують з ним надії на майбутнє повернення «Марселя» на лідируючі позиції в Лізі 1. «Марсель» є 9-разовим чемпіоном Франції і за кількістю титулів поступається лише «Парі Сен-Жермен» (12) та «Сент-Етьєну» (10). Проте останнім часом справи «біло-блакитних» йдуть, м'яко кажучи, не дуже добре. За останні три роки із «Марселем» встигли попрацювати вже шість наставників, включаючи Де Дзербі, але не включаючи 46-річного Жака Абардонадо, котрий на кілька матчів виявився тимчасовим керманичем команди у вересні минулого року в період «перезмінки» між Марселіно та Дженнаро Гаттузо. Востаннє станом на сьогоднішній день «Марсель» ставав чемпіоном Франції у вже досить далекому сезоні-2009/10, а у плей-оф Ліги чемпіонів провансальці гостювали в сезоні-2011/12, після чого лише тричі заглядали на це головне свято європейського футбольного життя, коли у сезонах-2013/14, 2020/21 та 2022/23 були учасниками групового етапу. Все це, а також тотальна гегемонія «Парі Сен-Жермен» у французькому футболі, яка чітко простежується останніми роками, явно не говорять на користь версії про те, що Роберто Де Дзербі у «Марселі» спокусила виключно спортивна складова. Так, хтось резонно зараз може заперечити, що італієць – це аж ніяк не персона у тренерському цеху калібру Жузепа Гвардіоли чи Юргена Клоппа, і що в активі екс-наставника «Шахтаря» до 45 років є лише один титул в статусі наставника, та й той вельми скромний (Суперкубок України-2021), проте загалом безглуздо сперечатися з тим, що Де Дзербі має суттєву вагу на континенті, користуючись величезним авторитетом і повагою, перш за все, серед своїх колег, які точно краще усвідомлюють та розуміють усі принади та тягарі цієї роботи, ніж вболівальники, журналісти та експерти. Той таки Гвардіола перманентно не втрачає можливостей в черговий раз похвалити Де Дзербі, хоч це і викликало гнівну реакцію у легендарного італійського екс-тренера Фабіо Капелло. До приходу у «Марсель» Де Дзербі працював із «Брайтоном», а після відходу з табору «чайок» у Роберто були більш ніж привабливі варіанти з працевлаштуванням. Найбільш очевидною була «Баварія», але італієць відмовив німецькому гранду, і той зрештою зважився на те, аби довіритися малодосвідченому на топ-рівні Венсану Компані. Але чому ж, не побажавши їхати до кризового Мюнхена, Де Дзербі опинився у ще більш проблемному та кризовому Марселі? Відповіді на це запитання у публічній площині не існує, і дати його може лише сам екс-коуч «Шахтаря», проте з недавніх пір у французькому медіапросторі активно циркулює цікава версія… Її озвучив 39-річний екс-журналіст телеканалу L'Equipe Тібо Везіріан, який встиг також попрацювати в інших французьких засобах масової інформації, пов'язаних із футболом. Відразу обмовимося, що у Франції Везіріан має неоднозначну репутацію: хтось довіряє його інсайдам та вважає їх більш ніж правдивими, але є й ті, хто думає, що Тібо банально хайпує на футбольній тематиці, маючи певні канали інформації, і що для нього куди важливіше просто видати гучну сенсацію, маючи на те мінімальні підстави, аніж перевіряти ще раз її у безлічі джерел, як заведено у класичних канонах журналістики. Як би там не було, а Везіріан стверджує, що прихід Роберто Де Дзербі на посаду головного тренера «Марселя» безпосередньо пов'язаний із майбутніми кардинальними змінами в цьому клубі. Вони, якщо довіряти журналісту, будуть стосуватися позицій вищого керівництва та власника провансальців. Зараз 95% акцій «Марселя» належать 71-річному американському бізнесмену та філантропу Френку Маккорту. Він викупив вказану вище частку у французькому клубі за 50 мільйонів євро восени 2016 року у французької підприємниці російського походження Маргарити Луї-Дрейфус – вдови відомого французького мільйонера Робера Луї-Дрейфуса, який помер ще 2009 року після тривалої боротьби з лейкемією. Везіріан стверджує, що Маккорту загалом набрид проект «Марселя», у якого він не бачить очевидних комерційних плюсів для себе, а тому американець нібито давно оцінює можливість продажу клубу. При цьому, за даними екс-журналіста телеканалу L'Equipe, інтерес до купівлі провансальців виявляють у Саудівській Аравії. Від кого саме він виходить, Везіріан не повідомляє, проте нескладно здогадатися, що йдеться про структури, безпосередньо пов'язані із Суверенним фондом Саудівської Аравії, ключовою фігурою в якому є наслідний принц Мухаммед ібн Салман Аль Сауд, син нинішнього короля Саудівської Аравії та фактичний керівник держави, враховуючи проблеми зі здоров'ям, які має його батько, 88-річний Салман ібн Абдул-Азіз Аль Сауд. X.com Прихід Де Дзербі, як припускає Везіріан, був безпосередньо пов'язаний із прийдешніми змінами в «Марселі». Зазначається, що Роберто погоджувався взяти участь у проекті лише тому, що італійцеві було представлено перспективний план розвитку клубу та команди, в якому, серед іншого, передбачається й виділення суттєвих сум на трансферному ринку для підписання новачків та підсилення складу. «Де Дзербі, наскільки я знаю від свого джерела інформації, близького до потенційних покупців «Марселя», користується великою повагою. Усім подобається його профіль, його ім'я. Коли ви запрошуєте до «Марселя» тренера, котрий входить до десятки найдорожчих фахівців Європи, це відбувається тому, що ви робите ставку на нього у довгостроковій перспективі», – зазначив Везіріан під час нещодавнього спілкування зі своїми підписниками. «Я не думаю, що Де Дзербі пробуде в «Марселі» лише один рік, як Сампаолі чи Тудор. Але якщо йому збрехали про довгостроковий проект клубу, він також має право піти самостійно без виплати будь-якої компенсації. Якщо Де Дзербі не отримає обіцяного, але його покличуть у хороший клуб, то нинішній співпраці із «Марселем» прийде кінець. Але я все ж таки думаю, що Роберто тут для того, аби щось побудувати і що він отримає обіцяні ресурси найближчими місяцями. Інакше він не прийшов би лише заради прекрасних очей уболівальників», – сказав журналіст. Покупка «Марселя» може стати для саудитів черговою чудовою інвестицією у покращення іміджу держави на європейському континенті. Це також може бути вигідним кроком з точки зору політики, оскільки у Марселі проживає велика кількість іммігрантів з арабських країн, впливати на погляди та громадську позицію яких за допомогою футболу буде не зайвим для інвесторів із Саудівської Аравії, про що інформує Везіріан. Зрештою, журналіст абсолютно впевнений, що незабаром проект зміни власника «Марселя» буде реалізований успішно, що допоможе Роберто Де Дзербі отримати солідний трансферний фонд і вперше спробувати реалізувати свої тренерські ідеї та амбіції, не маючи жодних суттєвих обмежень при підборі футболістів. Саме ця обставина, по суті, й стала визначальним фактором, який схилив Де Дзербі до переїзду у Марсель. «Минулого тижня я знову говорив про це із людьми з політичних кіл, вони сказали мені, що останні чотири роки дуже дратують уболівальників «Марселя», але вони також сказали мені, що в бізнесі це не є чимось винятковим. Людина, яка стежить за цим питанням, сказала мені не хвилюватись і що все буде зроблено. Робота щодо виходу Маккорта з «Марселя» ведеться, зараз усе робиться в особистих інтересах кожного. І все має бути узгодженим, перш ніж про оферту оголосять офіційно», – зазначив Везіріан. Важко сказати, наскільки інсайди Тібо Везіріана виправдаються і чи будуть вони реалізовані в реальному житті, проте вже зараз навколо «Марселя» починають з'являтися гучні трансферні чутки. Зокрема, низка джерел пов'язує із переїздом до табору провансальців чемпіона світу-2018 Поля Погба, який готується повернутися в гру після допінгової дискваліфікації, інші ж сватають до Франції українського вінгера та одного з найдорожчих новачків в історії «Челсі» Михайла Мудрика. Погодьтеся, такі трансфери, якщо вони відбудуться, стануть демонстрацією суттєвих амбіцій «Марселя», а також підтвердять чутки про те, що в цьому клубі щось кардинально змінюватиметься. І цілком можливо, що це «щось» безпосередньо пов'язане із приходом інвесторів з Саудівської Аравії, які зайвий раз отримають можливість «втерти носа» своїм конкурентам по близькосхідному регіону з Катару, котрі є власниками та ключовими спонсорами ПСЖ. Та й про інші, зокрема, політичні, вісти для саудитів, на чому робить акцент Везіріан, забувати не варто…
