Міні-футбол

Сухенька Стара Синьйора. Ювентус не пропускає чотири тури в Серії А

Getty Images/Global Images Ukraine

«Історія «Ювентуса» містить у собі те, що таке бути італійцем і те, як бути італійцем», – переконаний британський дослідник історії найпопулярнішого клуба Італії Хербі Сайкс. Звитяги й скандали, ганьбисько й сягання вершин, тонке розуміння італійської натури, душевної організації і засилля легіонерів. Одне слово, біле й чорне сусідять у «Старої Синьйори» настільки близько, що часто-густо не помічаєш, хай як це дивно, межі між ними. Такі-от «зебри»! Водночас Сайкс наголошує: «Мільйони раціонально мислячих, поміркованих італійців переконані, що клуб безнадійно порочний». Мається на увазі славнозвісна фраза Джамп’єро Боніперті, що міститься на близьких до сучасності футболках «б’янко-нері» (сам таку маю, чого там), що, мовляв, перемога не просто важлива, а це єдине, що має значення. І «раціонально мислячі» саркастично додають: «Ось-ось, єдине, що має значення та здобуте за будь-яку ціну».

Та цього сезону мене не покидає відчуття, що ми бачимо початок зведення підмурівку міцної будівлі для «Ювентуса» вже 2-ї половини 2020-х. І проміжний результат не те, щоб не матиме значення, однак не стане визначальним (ну, звісно, якщо не станеться шаленого успіху – звитяги в Лізі чемпіонів – чи оглушливого провалу – фінішу в другій половині таблиці серії А, та поки ані на те, ані на інше не скидається), в усякому разі не буде єдиним значущим згідно з догмою Боніперті. Нинішній «Юве» апеннінські медіа вже поквапилися назвати порухом свіжого повітря, натякаючи на відчутне омолодження складу. Що й казати, середній вік стартового складу «Синьйори» в матчі Ліги чемпіонів проти ПСВ 25 років і 149 днів – наймолодший за всю історію виступів туринців у найпрестижнішому клубному змагу Старого Світу (натомість у поточному чемпіонаті цей показник зазвичай ледь перевищує позначку в 24 роки). Молодість – свідчення наявності майбутнього, роботи наставника команди Тьяго Мотти на перспективу. А що казати про сьогодення? А в теперішності «Ювентус» – єдина команда з чемпіонатів країн «великої п’ятірки», яка досі не пропустила жодного м’яча в своєму національному чемпіонаті. Не завше виходить забивати, це так. Проте поки що щоразу виходило не пропускати. Власне, й особливих передумов для цього «Юве» опонентам не давав або не дав змоги створити. Приміром, xG «Комо» в матчі проти «Старої Синьйори» ледь сягнув мізерної позначки 0,17, у «Роми» становив 0,33, в «Емполі» – 0,49, у «Верони» – 0,52. Заважу, що дві команди, чий xG у протиборствах з «Юве» коливався в районі 0,5 гола, грали на своєму полі, та менше з тим…

Getty Images/Global Images Ukraine. Федеріко Гатті

Зведення нанівець атакувальних спромог супротивників, як на мене, уможливлене, насамперед, завдяки чудовому старту сезону від Федеріко Гатті. Двічі, за версією sofascore.сom, саме цей 190-сантиметровий гренадер-оборонець визнавався гравцем матчу, дістаючи оцінки вище від 7,5 бала. Гатті – тактично дисциплінований гравець. Коли поглянути на теплову мапу його переміщень під час матчу, то центральну лінію він перетинає нечасто, якщо, звісно, немає стандарту біля воріт суперників. Точність передач Гатті в поточній серії А – 96%, а на своїй половині поля – 99%! Гросмейстерський у Гатті й показник підборів: пересічно 5 за гру. До того ж і 77% успішності у боротьбі за позицію. І, як вишенька на торті: поки що жодних дисциплінарних покарань у вигляді карток у центрдефа «Юве» немає! На користь Феде як відповідальній людині пішло й капітанство.

Бремер як партнер Гатті по центру захисту? Ну, приміром, у матчі проти «Роми» sofascore.сom пошанував його оцінкою в 7,4 – не набагато меншою, ніж у Гатті. Якщо брати назагал цей календарний рік, то бразилець грає навіть стабільніше за Федеріко. В усякому разі його середньомісячний рейтинг нижче «сімки» не опускався. Попри бразильську вдачу, Бремер – просто ас у царині вибору позиції, він ще більш дисциплінований виконувач прямих захисних обов’язків, адже куди менше порівняно з Федеріко зазирає до штрафного майданчика суперників на стандарти. Натомість точність його довгих передач сягає 77%! Й поки що в серії А оцінка Бремера цього сезону, за версією sofascore.сom, жодного разу не опускалася нижче 7,3 бала.

А от флангові захисники «Юве» сумлінно відпрацьовують і в основній – оборонній – роботі, й в атакувальному підробітку. І лівий захисник Андреа Камб’язо, й правий оборонець Ніколо Савона мають на своєму рахунку вже по забитому голу в серії А. Андреа відзначився проти «Комо» (до речі, дістав за той матч оцінку 8,4 бала від sofascore.сom, забивши в стилі вінгера: зміщення з правого флангу в центр і невідпорний удар лівою). А Ніколо забив «Вероні» в контратаці дивним за красою ударом головою: чудернацька траєкторія застукала зненацька кіпера «веронезі». Краща оборона – це атака? Не так прямолінійно, проте все ж таки креативу флангові оборонці не цураються. Це стосується, до речі, й П’єра Калюлю, який, попри свою основну начебто спеціалізацію – центрального захисника, в «Ювентусі» виходить на позиції правого оборонця.

Воротар? Нині в «Юве» постбуффонієвська ера плавно перейшла в постщенснинську. Тут доцільно згадати слова багаторічного наставника «Ювентуса» Джованні Трапаттоні: «Ювентус» – це як семиголовий дракон, відріжеш у нього одну, одразу з’являється інша». 27-річний Мікеле Ді Грегоріо тримає ворота на замку, однак однозначно сказати, що він уже виграв конкуренцію в Маттіа Періна, не можна. Ді Грегоріо – уродженець Мілана, вихованець «Інтера», орендований «Ювентусом» у «Монци».

Getty Images/Global Images Ukraine. Мікеле Ді Грегоріо

Із такої запальної суміші цілком може народитися майстерний голкіпер. В усякому разі неабиякий кіперський ґедзунок у Мікеле видко навіть неозброєним оком. Щоправда, наполегливий мароканець Ісмаель Сайбарі з ПСВ у матчі Ліги чемпіонів продемонстрував, як можна все ж таки пробити воротаря «б’янко-нері». Північноафриканець бив-бив-бив по воротах, попри відстань і, зрештою, в компенсований час свого домігся: Ді Грегоріо змушений був капітулювати вперше в сезоні. Чи вийде щось подібне в Хвічі Кварацхелії – кращого поки що за оцінками гравця серії А поточного сезону (за версією sofascore.com, пересічно 8,28 – єдиний у серії А, в кого цей показник перевищує «вісімку») – та у його партнерів із «Партенопеї» у суботу, подивимось.

Щодо креативу, то виправдовує сподівання нова турецька «десятка» (як же зобов’язує цей номер!) туринців Кенан Йилдиз – хисткий гравець, що вміє діяти нестандартно й ухвалювати швидкі, однак водночас раціональні рішення на полі. Особисто для мене відкриттям став лівий вінгер Самуель Мбангула. Він і забиває, й асистує (лідер «Юве» за асистами на сьогодні). За матч проти «Комо», як і Камб’язо, дістав оцінку 8,4! Йому лише 20, а має вже виняткову тактичну грамотність і розуміння гри. До того ж у нього – 100%-вий показник точності довгих передач! Сподіваюся, не зупиниться в зростанні.

Не так давно, в сезоні-2017/18 безперервна серія без пропущених голів у «ювентіні» становила 10 матчів (до речі, в історії жодного з італійських клубів серії А подібної не було): від початку календарного 2018 р. й майже до кінця березня. Перервав її «Мілан», за іронією долі в «россо-нері» забив своїм колишнім одноклубникам Леонардо Бонуччі. Щоправда, це не убезпечило «міланісті» від поразки 1:3. Прикметно, що в тій грі, яка знаменувала собою переривання унікальної серії, «б’янко-нері» зіграли в нечасті тоді для себе три оборонці (о тій порі Массіміліано Аллегрі зазвичай практикував схему 4–2–3–1 або 4–3–3). Ще один штрих: в тій 10-матчевій серії єдина нічия припала на саму її кінцівку, на виїзну гру проти малоамбітної команди СПАЛ.

Getty Images/Global Images Ukraine. Тьяго Мотта

Та повернімося до сьогоденності. Отже, «Стара Синьйора» сухо привіталася з поточною серією А. Чи далі буде? Який рахунок стане фірмовою ознакою нео-«Юве»: 3:0 чи 0:0? Десь прочитав такий пасаж: Тьяго Мотта навів лад в обороні «Ювентуса». Фраза напрошується з огляду на сухі ворота «Юве» після чотирьох турів. Утім, це аж ніяк не той випадок, коли, як то кажуть, в умілого й долото рибу ловить. Адже й раніше в захисті «Старої Синьйори» безладу не було (слов’янські симпатики серії А навіть іронізували щодо частесеньких «ювентійських» 1:0, переробляючи літеру «Ю» в слові «Ювентус» на «1:0» – «1:0вентус», нескладно ж, еге!), хоча й такої прямо суперуважності так само не спостерігалося. Менше з тим, зачинені на замок ворота – фірмова ознака перших чотирьох матчів «Ювентуса» у серії А (принагідно нагадаю, що останнього ігрового дня попереднього чемпіонату «Юве» також не пропустив, вигравши в «Монци» за рахунком 2:0). А от напад у туринців не в усіх матчах діяв ефективно. Попервах, наче, й нагнали дрижаків на оборонців «Комо» й «Верони» та спостерігачів – майбутніх суперників. Однак одна річ, коли захист в опонентів, що той вальок глини, жвавий, наче ведмідь до горобців. І зовсім інша річ – оборона, багата на вмілості. Проти «Роми» та «Емполі» аргументів у Душана Влаховича з партнерами не знайшлося. Чи будуть такі проти неаполітанців? «Ювентіні»-ветерани неголосно, та все ж переконано констатують, що нині не вистачає біло-чорним харизматичного форварда-італійця, чим завше міг похизуватися туринський клуб. Безперечно, один окремо взятий матч, хай і проти принципового супротивника, ексчемпіона Італії не дасть переконливої відповіді щодо слушності цієї зауваги, однак певну поживу для роздумів надати може.

Міланське дербі, звісно, здатне відтінити будь-яку гру. Та й запекле протистояння півночі (автомобільної столиці й центра виробництва найкращих світових вермутів в особі Турина, хоча «Юве» завше позиціонував себе як усеіталійський бренд, ментально це більшою мірою таки північ) й півдня (гарячого Неаполя – батьківщини смачних піц і, як часто називають це місто футбольні люди, столиці таланту Марадони) так само варте уваги, чи не так?

Олексій РИЖКОВ

За матеріалами

Похожие статьи

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Кнопка «Наверх»