Угіс КРАСТІНЬШ: «На турнір до Устки поїхали 6 волейболістів»
ВК Барком-Кажани Для українського волейбольного клубу «Барком-Кажани» (Львів) нинішній старт в одній із найпрестижніших у волейбольному світі чоловічій польській Плюс Лізі стане третім поспіль. Рік тому львів'яни посіли 13 місце, а навесні цього року фінішували на підсумковій 12-й позиції. І ось попереду новий сезон, у якому командою знову керуватиме латвійський тренер Угіс Крастіньш. Ми зв'язалися з наставником, який зараз разом зі своїми підопічними знаходиться у польському місті Тарнув. Саме це місто стане новою домашньою ареною львів'ян у чемпіонаті Польщі. — Взагалі ми стали потроху тренуватися ще в середині липня у місті Велюнь, де минулого сезону приймали суперників, — почав Угіс Крастіньш. – А тут у Тарнуві продовжили заняття із 30 липня. Поки що ще не у повному складі, оскільки деякі легіонери відсутні з різних причин. Щодо українських волейболістів, то донедавна вони всі були на місці. — Чому донедавна? – Ви самі планували їхати на цей турнір? — У новому сезоні до команди прийшли вже 6 новачків. З кимось із них раніше особисто були знайомі? — А чому вектор було зроблено на північні країни – Фінляндію, Норвегію, Естонію? — Вам вже не вперше доводиться будувати нову команду, тож для Вас це справа, можна сказати, звична. У чому особливість такої роботи? — У команді поки що лише один ліберо. Вірно? — «Барком-Кажани» змінив домашню арену на майбутній сезон. Чия це була ініціатива? — Сподіваєтеся на те, що місцеві шанувальники волейболу підтримуватимуть команду? — Що плануєте після турніру в Устці? — І на закінчення нашої розмови трохи про Олімпіаду у Парижі. Чи вдається подивитися матчі? — Як Вам гра колишнього підопічного Лучано Палонськи у складі збірної Аргентини? — Які збірні, на Вашу думку, вийдуть до фіналу Олімпіади?
– Тому що наш клуб запросили на традиційний у Польщі передсезонний турнір на піску. Він проходитиме у місті Устка. Ми втретє братимемо участь в такому турнірі, а суперниками у нас будуть відомі польські колективи «Проект» (Варшава), «Скра» (Белхатув) та «Трефл» (Гданськ). Так ось, команди в Устці гратимуть на свіжому повітрі на піску «чотири на чотири», але за правилами гри у приміщенні. Порадившись, вирішили відправити туди 6 гравців. Причому всі вони є українцями і мають досвід гри на піску. Це Василь Тупчій, Ілля Ковальов, Олег Шевченко, Андрій Рогожин, Тимур Цмокало та Ярослав Пампушко. Особливих завдань перед хлопцями не ставимо, тому що це просто один із етапів підготовки до нового сезону. Головне, щоб все обійшлося без травм та пошкоджень.
– Ні. З командою вирушили два мої помічники. Інші гравці разом зі мною залишилися в Тарнуві і готуватимуться за спеціальною програмою. З дня на день очікуємо на приїзд легіонерів, які були задіяні у своїх національних збірних, а потім отримали деякий час на відпочинок.
— Тільки з центральним блокуючим Андрієм Рогожиним. Інших хлопців відбирали за різними критеріями. Дивилися відеозаписи ігор за їхньою участю, отримували додаткову інформацію про них.
– Так вийшло не спеціально. Натомість на противагу їм у нас буде новий догравальник з Австралії (посміхається).
— Нічого особливого немає. Це нормальний робочий процес, коли змінюються гравці чи тренери. Звичайно, знадобиться якийсь час на адаптацію та зіграність волейболістів один з одним, але так буває практично у кожному клубі. До того ж, у нас з основних гравців залишилися Василь Тупчій, Ілля Ковальов, Владислав Щуров, Ярослав Пампушко. Сподіваюся, що нові хлопці швидко порозуміються з ними.
— Так. Пошуки потрібного нам гравця цього амплуа продовжуються.
— Відразу хочу сказати, що Велюнь нас повністю влаштовував. Проте керівництво Плюс Ліги висунуло нам умови, щоб спортивний зал був більшого розміру. Довелося шукати йому заміну. Місто Тарнув підійшло нам за всіма показниками. Тут чудові умови для тренувань та проведення матчів, а сама арена вміщує близько 4 тисяч глядачів. Та й до України ближче.
— Насамперед, це залежатиме від нас самих. Якщо гратимемо добре, то глядачі ходитимуть на наші ігри та підтримуватимуть. Так, до речі, було й у Велюні. Там ми своєю грою залучили на трибуни багатьох людей.
— По-перше, там турнір буде швидкісним – лише три дні. А, по-друге, ми незабаром зберемося всі разом і два-три тижні присвятимо як роботі з м'ячами, так і тренажерним залам. Наприкінці серпня – на початку вересня, а можливо й трохи раніше, візьмемо участь в одному чи двох турнірах за участю польських команд. А 14 вересня за календарем у нас перший домашній поєдинок Плюс Ліги з чемпіоном Польщі клубом «Ястшембски Вегель».
— По можливості намагаюся дивитися, якщо це не співпадає з тренуваннями. Запам'ятався, наприклад, матч Польща – Бразилія, у якому поляки виграли з рахунком 3:2. Загалом рівень гри на Олімпіаді дуже високий. Адже попереду ще найголовніші ігри плей-оф.
— Він загалом грає на хорошому рівні, але сама збірна програла два поєдинки і вже майже втратила шанси вийти з групи, хоча нагадаю, що Аргентина на минулій Олімпіаді була бронзовим призером. Це ще раз доводить, що на олімпійських турнірах ціна перемоги та поразки дуже високі і часом щось виправити вже немає можливості.
— Я утримаюся від прогнозів. Мені приносить задоволення дивитися за діями найкращих збірних світу, тому я чекаю на поєдинки з високою якістю гри. І, як би не банально звучало, нехай переможе найсильніший.
