Волейбол

Успішні, та не купаються в славі. Як зробити волейбол в Україні популярніши

Getty Images/Global Images Ukraine

Sport.ua виділяє 5 основних причин, чому, попри історичні успіхи національних команд, український волейбол залишається не найбільш популярним спортом в країні та як можна виправити цю ситуацію.

Волейбол – можливо, наймасовіший вид спорту в світі. За статистикою, на аматорському рівні у нього грають близько мільярда людей. А Міжнародна федерація волейболу (FIVB) є найбільшою за кількістю країн, які входять до її складу – 218.

В Україні гра теж відносно популярна. Показником цього є хоча б результати національних команд: жіноча збірна виграла Золоту Євролігу торік, а чоловіча – цьогоріч. Остання виходила в чвертьфінали чемпіонатів світу та Європи, а наступного року вперше в історії зіграє в Лізі націй — найпрестижнішому турнірі на рівні національних збірних. Не дивно, що волейболом активно цікавляться і представники великого бізнесу. Наприклад, титульним спонсором чоловічої збірної України є мережа торгових центрів «Епіцентр».

Парадоксально, що волейбол залишається не таким популярним із глядацької точки зору. Чому ж спорт, яким займається так багато людей та є успішним на професійному рівні, не отримує заслуженої уваги українців? Відповіді на ці питання шукаємо з допомогою колишнього баскетболіста і тренера, а нині одного з найвідоміших спортивних маркетологів України Юрія Шаповалова.

Фото Дмитра Вакулка. Юрій Шаповалов

Увага ЗМІ

Будемо відверті: волейбол в українських медіа не має достатньої уваги. Певні пожвавлення помітні лише під час виступів національних збірних, але часто не на рівні серйозної аналітики чи інтерв’ю, а лише з огляду на результати – виграли чи програли, та й усе. «Я хоч людина з системи спорту, але волейбол якимось чином проходить повз мене, – каже Юрій Шаповалов. – Все тому, що в моєму інфополі бракує цікавих новин про цей вид спорту. Результати трапляються, скандали в збірній теж. Наведу приклад свого виду спорту, баскетболу. У нас є найпопулярніший сайт Basket.com.ua, на якому, окрім українських новин, чимало інформації про міжнародний баскетбол. Як на мене, волейболу цього бракує. Я бачу, що на волейбольних пабліках у соцмережах є достатньо велика кількість підписників, що ведуться трансляції матчів з якісним коментарем. Стандартні речі робляться. Але без родзинки, яка б зацікавила людей не з волейбольної бульбашки і змусила б їх слідкувати за цим видом спорту».

СК Епіцентр-Подоляни

Фактор зірок

Волейбол – гра колективна, але приваблюють до неї найперше особистості. Можна скільки завгодно захоплюватися колективними діями, але народ завжди слідкуватиме за Мессі, Роналду, Мбаппе чи Шевченком. І найцікавіше, що у волейболі, навіть українському, такі постаті є. «Щоб той чи інший вид спорту став популярним, треба зробити популярними людей, які його представляють, — погоджується Юрій Шаповалов. — Результати є, але вони цікаві найперше тоді, коли розумієш, які люди за ними стоять. Перемоги Олі Харлан чи Ярослави Магучіх були б не такими цікавими, якби не персони самих атлеток. Серед волейболістів дійсно медійною і впізнаваною була лише Юлія Герасимова. Та й то дуже ситуативно. Втім, завдяки цій миті слави вона досі популярна та приваблює увагу в соцмережах. Коли до мене зверталися компанії, які випускають вітаміни, то цікавилися, чи можу зробити колаборацію саме з Герасимовою. Найбільша і найскандальніша зірка українського волейболу – Олег Плотницький. Але при цьому не зустрічав жодної рекламної кампанії українських брендів за його участю».

Facebook. Юлія Герасимова

Фактор грошей

А ще професійний спорт приваблює людьми, які водночас успішні і багаті. «Давайте визнаємо, що в українській ментальності переважає тяга до благополуччя. І це нормально, — стверджує Шаповалов. – Відповідно, якщо б люди побачили, що той же Плотницький багато заробляє, вони б теж охочіше цікавилися волейболом і віддавали на нього дітей. Але про неволейбольне життя Олега ми не знаємо майже нічого. Ось на прикладі Дарини Білодід всі бачать, що в дзюдо можна ще й непогано заробляти. Магучіх виграє Діамантову лігу і демонструє, як можна стати заможною в легкій атлетиці. А де приклад матеріального достатку у волейболі? Розумію, що гроші люблять тишу, але, вважаю, це нормально показати, що спорт, окрім реалізації свої навичок, створює якусь фінансову платформу. Ця моя думка не всім до вподоби, але чому футбол популярний і батьки найчастіше віддають у футбольні секції дітей? Бо свого часу всі бачили приклад Артема Мілевського, який ледь не щомісяця розбивав у Києві дуже дорогу автівку. Це давало людям розуміння, що заробляє Артем дуже багато».

Getty Images/Global Images Ukraine. Олег Плотницький

Фактор організованої масовості

Дуже важливо, щоб та масовість, яку має волейбол на аматорському рівні, була контрольованою. І щоб люди різного віку, які регулярно грають у волейбол, мали спортивний інтерес. «У баскетболі десятки років великою популярністю користується Літня ліга в київському Гідропарку, – каже Юрій Шаповалов. – Ще будучи дитиною, я стояв поруч із майданчиком у надії, що мене візьмуть у команду. Нині в Гідропарку вже багато років проводиться аматорський Кубок Корбана, в якому беруть участь і аматори, і професійні гравці, а іноді навіть збірники. Переможці отримують статуетки, персні, виготовлені спеціально під цю подію. У волейбол у Гідропарку теж грають. Але на пляжі, стихійно. Чому б їх не об’єднати, не створити аматорських турнірів, на які б всі очікували? І цим не обов’язково має займатися Федерація. Наприклад, історію з баскетболом 3х3 в Україні популярною зробив Стас Світлицький – людина, яка не має жодних посад».

Фактор культури спорту

Зрештою, реалії такі, що уваги в Україні ще до повномасштабної війни бракувало навіть найпопулярнішому видові – футболу. І пов’язано це не стільки з якістю самого продукту, скільки з загальною культурою спорту в країні. Люди, особливо молодше покоління, віддалилося як від занять спортом, так і від уболівальницької уваги до нього. «Реформи в спорті треба починати не з профільного Міністерства, а з Міністерства освіти і науки, — певен Юрій Шаповалов. – У нашій країні має бути створена програма фізичного виховання для дітей, починаючи з найменшого віку. Щоб діти росли, і їхній розвиток супроводжував спорт. Мені дуже сподобалася програма залучення до спорту дітей в Ісландії. Один день шкільної програми на тиждень віддавався лише спорту. Інших предметів не було, лише спорт: плавання, ігрові види, гімнастика, біг. Коли в людей буде в крові, що спорт – це частина життя, вони ним і займатимуться, і дивитимуться».

Getty Images/Global Images Ukraine

Замість епілогу

Влітку 2022-го, напередодні найуспішнішого для волейбольної України чемпіонату світу, який наша команда завершила виходом у чвертьфінал, Павло Черепін і Тарас Герега за підтримки компанії «Епіцентр» випустили перший в українській історії документальний фільм про волейбол – «Лінія атаки». Режисери і знімальна група за рік до того спільно з командою пережили процес підготовки і виступу на Євроволеї-2021. Це була перша спроба показати внутрішнє життя наших провідних волейболістів. У Youtube фільм переглянуло 128 тисяч осіб. Це непогана й обнадійлива цифра. Цифра, яка має зростати разом із залученням до популярної гри нових уболівальників.

Іван ВЕРБИЦЬКИЙ

За матеріалами

Похожие статьи

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Кнопка «Наверх»