Золотий дубль Евенпула в Парижі. Підсумки тижня у велоспорті
Getty Images/Global Images Ukraine. Ремко Евенпул 3 серпня – Олімпійські ігри-2024, Париж, групова гонка Олімпіаду-2024 для чоловіків-шосейників закривала родзинка програми — групова гонка. Вона на Олімпіадах відрізняється від чемпіонатів світу та Європи двома факторами. По-перше – відсутністю радіозв'язку, по-друге – дуже урізаними складами: навіть найсильніші збірні можуть виставити на гонку не більш як 4 учасників. Обидва ці чинники в сукупності роблять гонку менш контрольованою і більш хаотичною. Складно сказати, добре це чи погано, але тактичні маневри для топових збірних скорочені склади точно звужують. Взяти для прикладу збірну Бельгії. На такому маршруті за нормальної кількості гонщиків у команді (7 осіб) могли б отримати свободу дій не тільки два лідери (Воут Ван Арт і Ремко Евенпул), а й Яспер Стуйвен і Тіш Беноот – їхній рівень і гоночні характеристики більш ніж підходили для того, щоб на такому маршруті вважатися фаворитами другого-третього ешелонів. Це дозволило б бельгійцям вести гонку набагато винахідливіше з тактичної точки зору. За складу в чотири людини дати свободу дій Стуйвену і Бенооту бельгійці не могли собі дозволити: просто не залишилося б людей, які повинні виконувати чорнову роботу. А роботи цієї через відсутність радіозв'язку на Олімпіадах більше, ніж зазвичай: доводиться періодично опускатися до технічок і узгоджувати план дій із тренерським штабом. Але навіть попри все це, збірна Бельгії золото групової гонки забрала, і зробила це саме в тактичному ключі. Воут Ван Арт просто сидів на колесі у фаворита №1, Матьє Ван дер Пула, і успішно відповідав на його атаки на брущатому підйомі до Монмартра. Якби нідерландцю вдалося втекти від решти пелотону – Ван Арт би просто виграв спринт за перемогу. Однак спрацювала не ця тактична опція, а план «Б» в особі Евенпула, чиїм завданням було намагатися йти у відносно ранні атаки. Що характерно, робив це Ремко не в підйомах, а практично на рівнині. Перша спроба за 73 км до фінішу була невдалою, але друга, приблизно за 37 км до фінішу, спрацювала. Ремко зумів втекти від пелотону на рівнині, відразу ж ніхто на його атаку зреагувати не зумів. Незабаром Нідерланди прокинулися і почали переслідування, але зусиль одного Ділана Ван Барле було недостатньо, і розрив продовжував зростати. Після того, як під час другого проходження Монмартра Ван дер Пул знову не зумів скинути Ван Арта і кинув працювати, стало загалом очевидно, що золото втрачене. Евенпул до того моменту переклався до пізнього відриву, але допомагати йому там ніхто не збирався. Ремко був змушений робити все самотужки, і він досить швидко просіяв компаньйонів по групі, після чого на колесі у нього залишився тільки Валентен Мадуа. Його бельгієць скинув приблизно за 15 км до фінішу, не ставши чекати останнього сходження на Монмартр. Французу вдалося з горем навпіл утримати срібло, а ось Евенпулу в кінцівці гонки довелося понервувати. За 3,7 км до фінішу у нього трапився прокол колеса, новий велосипед з технічки збірної Бельгії йому підігнали не так швидко, як хотілося б, і Ремко занервував. Дуже сильно занервував. Насамперед тому, що радіозв'язку не було і він не знав, наскільки великою була його перевага над переслідувачами. Однак, коли інформацію йому все ж таки повідомили, бельгієць заспокоївся. Ну а далі – фінішна лінія, перемога на гордій самоті і святкування на тлі Ейфелевої вежі. Красиві фотографії зроблені, історія написана. Евенпул став абсолютним олімпійським чемпіоном Парижа. Такого в історії чоловічого шосейного велоспорту не вдавалося нікому. І якщо в розділці він був серед топ-фаворитів, то з приводу його шансів у груповій гонці були сумніви – передусім через брущатий підйом Монмартр. Однак покриття на ньому виявилося не настільки важким, і цей пагорб не став настільки ж вагомим для гонки фактором, як знамениті хеллінгени на фламандських класиках. Ремко зумів вкотре осоромити скептиків і видав, напевно, найкращий відрізок у своїй кар'єрі, враховуючи ще й третє місце в загальному заліку Тур де Франс у липні. Франція в підсумку взяла не тільки срібло, а й бронзу – Крістоф Лапорт виграв спринт за третє місце з невеликої групи. Чудовий результат для господарів, враховуючи, що фаворитів першого ешелону у них у складі, за всієї поваги до Жуліана Алафіліппа, не було. Ван Арт виконав блискучу командну роботу на Евенпула, заблокувавши всю роботу Ван дер Пула і компанії з переслідування Ремко. Однак шкодувати Воуту є про що: цього дня він був в ідеальній формі і був готовий вигравати гонку і сам. Але велика перемога знову обійшла бельгійця стороною. До слова, на останніх кілометрах дистанції він ще й упав (на щастя, без травм) і фінішував лише 37-м. Що стосується Матьє Ван дер Пула, то він фінішував лише 12-м. Статус фаворита №1 він не виправдав. Так, можна говорити про те, що його команда, збірна Нідерландів, була недостатньо сильною, що він був у чисельній меншості проти двоголової бельгійської гідри. Однак усе це не скасовує одного очевидного факту: Матьє був не в ідеальній формі. Не в тій, у якій він був на торішньому чемпіонаті світу і нинішньої весни. У тій формі Ван дер Пул просто плював на будь-які тактичні розклади і знищував суперників чистою силою. Тут же він на подібне виявився нездатний – його підводка до Олімпіади через Тур де Франс виявилася не оптимальною. Не виключено, що нідерландець упустив свій останній (і загалом єдиний реальний у кар'єрі) шанс стати олімпійським чемпіоном на шосе. Через 4 роки в Лос-Анджелесі очікується дуже складна за рельєфом траса, а через 8 років Ван дер Пулу буде вже 37 років. Хто ще розчарував, так це Мадс Педерсен, який вважався фаворитом №3. Однак данець разом із командою провів абсолютно бліду і безлику гонку, не запам'ятавшись взагалі нічим. Під час першої атаки Ван дер Пула на Монмартрі Педерсен був занадто глибоко в пелотоні та не зміг зреагувати, а пізніше ні він, ні його партнери зі збірної Данії взагалі не допомагали Нідерландам у переслідуванні Евенпула, фактично відмовившись від боротьби за перемогу. Лише замкнули топ-10 Маттео Йоргенсон і Бен Хілі, і їхні результати взагалі не відображають того, наскільки класну гонку вони провели. Особливо вражає Йоргенсон – американець утримує пікову форму протягом уже повних двох місяців: ще на початку червня він став другим на Критеріумі Дофіне. 10 серпня – Класика Сан-Себастьян (Іспанія) Олімпійські ігри для шосейників завершені, проте сезон все ще в самому розпалі. Наступної суботи в Країні Басків відбудеться знаменита одноденка Класика Сан-Себастьян, яка через накладку за часом на Олімпіаду цього року проходить приблизно на два тижні пізніше, ніж зазвичай, і набагато ближче за часом до Вуельти, ніж ми звикли. Це серйозно вплинуло на стартовий протокол, який ми побачимо. Наприклад, у бойовому складі на чолі з Пріможем Роглічем приїде «Red Bull Bora». Присутність словенця в старт-листі, мабуть, свідчить про те, що після своїх травм, отриманих на Тур де Франс, він відновився, і на Вуельту їхати таки збирається. Крім нього у складі «Red Bull Bora» ще низка зірок: Джей Хіндлі, Дані Мартінес, Флоріан Ліповітц. Вистачить і для тактики з кількома капітанами, і для наявності в команді елітних грегарі. Нарешті побачимо в справі і чинного чемпіона Вуельти Сеппа Кусса, який готується до захисту свого титулу. Допомагати йому у складі «Visma Lease a Bike» будуть такі зірки, як Тіш Беноот та Вілко Келдерман. Цікавий склад і у «UAE Emirates»: тут вам і вундеркінд Ісаак Дель Торо, і Марк Хірші, та й Марк Солер на іспанській гонці, можливо, отримає свободу дій. Одним з топ-фаворитів буде Джонатан Нарваес, який на чимось схожому рельєфі обігравав самого Тадея Погачара на стартовому етапі нинішньої Джиро д'Італія. Саймон Єйтс спробує реабілітуватися за невдачу на Тур де Франс. А Річард Карапас, навпаки, сподівається зберегти ту прекрасну форму, яку набрав під кінець «Великої петлі». Допомагатиме йому сенсаційний переможець Класики Сан-Себастьян 2021 року, американець Нілсон Паулесс. «DSM Firmenich» ставить на французький дует – Ромен Барде і Воррен Баргіль. Барде може стати дуже небезпечною темною конячкою: на схожому рельєфі він виграв стартовий етап Тур де Франс-2024, а наприкінці квітня став другим на Льєж-Бастонь-Льєж. Ще один ексчемпіон цієї гонки буде в складі «Lidl Trek»: йдеться про Бауке Моллему, який вигравав гонку в далекому 2016 році. Втім, головною ставкою команди буде не нідерландський ветеран, а італійський дует Джуліо Чікконе/Андреа Баджолі. В останні роки на Класиці Сан-Себастьян домінувала «Soudal Quick Step». За останні 6 років вони вигравали гонку 4 рази, і це з урахуванням того, що у 2020 році «Класікоа Доностія» не відбулася через локдаун! Однак 3-разового і чинного чемпіона, Ремко Евенпула, цього року ми не побачимо. Зате виступить чемпіон 2018 року Жуліан Алафіліпп. Також напевно отримає свободу дій на домашній гонці Мікель Ланда. Втім, він буде не єдиною реальною надією баскських уболівальників. У складі «Movistar» будуть Алекс Аранбуру та Ойєр Ласкано. У першого головні шанси – у спринті з невеликої групи, другий розраховуватиме на пізню сольну атаку. Побореться за найвищі місця і Пельо Більбао. У складі «Bahrain Victorious» він ділитиме капітанські повноваження з Сантьяго Буїтраго, який став одним із відкриттів нещодавнього Тур де Франс. 1 серпня офіційно відкрився трансферний ринок, тому новини з цього напряму посипалися, немов з рогу достатку. Для початку відзначимо ті переходи/продовження контрактів, про які вже давно говорилося, і які ні для кого новиною не стали: – Саймон Єйтс наприкінці сезону покидає «Jayco AlUla» і переходить у «Visma Lease a Bike». Контракт на два роки. Також нідерландську команду посилить Аксель Зінгле з «Cofidis». – У складі «Jayco AlUla» Єйтса замінить австралієць Бен О'Коннор із «Decathlon Ag2r». Він також поставив підпис під 2-річною угодою. – «Red Bull Bora» посилюється призером торішнього Тур де ль'Авенір, Джуліо Пелліццарі. Контракт із 20-річним італійським талантом розрахований на один рік. – Своєю чергою, «Red Bull Bora» покидає Боб Юнгельс, який продовжить кар'єру в «Ineos Grenadiers». – Валентен Паре-Пентр покидає «Decathlon Ag2r» і переходить у «Soudal Quick Step». Також команду Патріка Лефевра посилить Максімільян Шахманн з «Red Bull Bora», який вже був частиною «вовчої зграї» у 2017 – 2018 роках. Також до «Soudal Quick Step» переходять Каспер Педерсен і Джанні Москон. А ось чемпіон Туру Фландрії-2021 Каспер Асгрен команду Лефевра покидає: він продовжить кар'єру в «Tudor Cycling». Тепер переходимо до тих підписань, які дійсно стали новиною: — Гійом Мартен залишає «Cofidis» і переходить в іншу французьку команду, «Groupama FDJ». Нещодавня публічна критика з боку Мартена на адресу велосипедів «Cofidis» від компанії «Look» тепер стає більш зрозумілою. У складі «Cofidis» Мартена замінить Ділан Тьонс із «Israel Premier Tech». – «UAE Emirates» підписали одного з героїв Джиро, Джонатана Нарваеса з «Ineos Grenadiers». Також команду Погачара посилить віцечемпіон Париж-Рубе-2021, Флоріан Вермеєрш. Завершуючи тему «UAE Emirates»: участь Хуана Аюсо у Вуельті ще не виключена: зараз він перший запасний у складі команди на гонку. Сам Аюсо спростував чутки про плани покинути команду наприкінці сезону. Але, чесно кажучи, прозвучало непереконливо. – Іван Соса покине «Movistar» наприкінці сезону. Він виступатиме за «EF Education EasyPost». – Молодий французький талант Ленні Мартінес покине «Groupama FDJ». Він підписав 3-річний контракт із «Bahrain Victorious». – Жуліан Алафіліпп відхилив пропозицію від «Q36.5». Команда давала французу контракт із зарплатою у понад 3 мільйони євро на рік, однак 2-разовому чемпіону світу виявилося цього недостатньою. Проте, відхід Алафіліппа з «Soudal Quick Step» все ще дуже ймовірний, і масові підписання команди Патріка Лефевра – непряме тому підтвердження. – Ден Бігем покине посаду перфоманс-інженера «Ineos Grenadiers» після Олімпіади. За словами самого фахівця, працювати в команді стало неможливо: вище керівництво лізе в його сферу відповідальності та відкидає його проекти щодо поліпшення результатів команди. – Ремко Евенпул планує у 2025 році дебютувати на Турі Фландрії. Також серед ключових гонок його календаря – Мілан – Сан Ремо, Льєж – Бастонь – Льєж і Тур де Франс. – Воут Ван Арт розповів про свої плани на кінцівку нинішнього сезону. Бельгієць планує виступити на Вуельті, а також в обох гонках на чемпіонаті світу в Цюріху – і в розділці, і в груповій гонці. – Серйозний конфлікт виник у «Movistar». Керівництво команди планує на роль лідера команди на Вуельті Енріка Маса, в той час як Найро Кінтані відводять статус гонщика №2. Колумбійця це не влаштовує, оскільки йому обіцяли статус капітана на Вуельті. Кінтана вважає, що Мас у поганій формі і не буде здатний фінішувати навіть у топ-10 загального заліку. Сам іспанець не хоче їхати гонку в одній команді з людиною, яка відмовляється на нього працювати.
Гонки тижня
Getty Images/Global Images Ukraine. Матьє Ван дер Пул і Воут Ван Арт
Getty Images/Global Images Ukraine. Ремко ЕвенпулНаступний тиждень
Getty Images/Global Images Ukraine. Прімож РоглічДайджест новин
Getty Images/Global Images Ukraine. Гійом Мартен
