Золотий дубль. Шахтар у Рівному виграв Кубок України у Ворскли
ФК Шахтар Донецьк Наприкінці футбольного сезону, зазвичай, у кожній із країн розігрують національний Кубок. Ця історія, на жаль, не стосувалась України в перші два роки повномасштабного вторгнення, коли цей турнір просто не було змоги провести відповідно до регламенту та духу змагань. Однак цього сезону все змінилось – удалось відіграти всі матчі своєчасно й дійти аж до фіналу в Рівному. На полі стадіону «Авангард» зустрічались поміж собою полтавська «Ворскла» та донецький «Шахтар». І як тут не згадати події 15-річної давнини, коли «гірники» тільки-но відзначились перемогою в Кубку УЄФА, після чого за кілька днів їх здолав у Дніпрі «зелено-білий» колектив (1:0). Що цікаво, нинішній керманич «Ворскли» Сергій Долганський був безпосереднім учасником тих подій у ролі воротаря.
Але нинішній склад команди Маріно Пушича про ті події, у переважній більшості, міг тільки здогадуватись по розповідям більш досвідчених представників клубу. Сучасний «Шахтар» пропагує інтенсивний пресинг, тому перший тайм фіналу був більше схожий на початок нещодавнього Класичного, коли «гірники» своїм пресингом просто душили опонентів. «Ворскла», певна річ, до такої інтенсивності не звикла, тому відбивалась як могла.
На початку удавалось це робити непогано й навіть перший гольовий момент залишився саме за командою Долганського. І одразу можна було забивати Кане, проте з гострого кута на правому фланзі штрафного він пробив точно в Різника, для якого «Ворскла» теж геть не чужий клуб. Лише після цього «Шахтар» почав створювати власні гольові нагоди.
Незважаючи на тотальну перевагу, атаки «гірників» були доволі тривіальні – намагались розкрити фланги захисту суперників і зробити передачу на загострення. Тривалий час полтавці з цим ладнали, але на 40 хвилині подача з лівого флангу від Азарові все ж таки досягла своєї мети – головою на дальній стійці замкнув Сікан.
Якби не цей м’яч, то другий тайм для «Шахтаря» міг би видатись надзвичайно складним. А так – «Ворскла» мусила йти вперед, а це означає появу вільних зон позаду, що за такої групи атаки в суперників ледь не самогубство. Однак пропустили вдруге полтавці за підсумком стандарту – на 55 хвилині Зубков подав кутовий із правого флангу, Матвієнко скинув на дальню, а Конопля пробив Ісенка, який не встиг на лінії парирувати м’яч, а зробив це вже у воротах.
Відповідно, Долганський почав одразу проводити заміни, бо куди ще тягнути? Гру треба було рятувати, тому «Ворскла» побігла вперед. І якби в «Шахтаря» було б більше сміливості покарати суперників за це, вони б це зробили. Але один момент Кевіна за весь цей час до завершення гри – це несерйозно за такого відкритого футболу.
Натомість команда Маріно Пушича ледь не створила собі проблем, пропустивши від Ковталюка на 85 хвилині. Породистий «кубковий» гол п’ятою на завершення прострілу Крупського з правого флангу штрафного. І все, почалась паніка на футбольному полі. Але донеччанам вистачило хитрості для того, аби зайві емоції суперників пустити в позафутбольну площину, завдяки чому й утримались від подальших проблем і забрали другий трофей у цьому сезоні.
Кубок України. Фінал.
«Ворскла» – «Шахтар» – 1:2
Голи: Ковталюк, 85 – Сікан, 40, Конопля, 55
Попередження: Бацула, 86, Хрипчук, 90+2 – Траоре, 88, Криськів, 90+2, Різник, 90+4
«Ворскла»: Ісенко — Крупський, Павлюк, Хрипчук, Пердута (к) — Якубу (Нестеренко, 57), Скляр (Челядін, 67) — Мякушко (Бацула, 57), Сіссоко (Феліпе Родрігес, 82), Кане — Степанюк (Ковталюк, 67).
«Шахтар»: Різник — Азаров, Матвієнко, Бондар, Конопля — Степаненко (к) (Марлон Гомес, 73) — Кевін, Криськів, Бондаренко, Зубков (Швед, 81) — Сікан (Траоре, 81).
Арбітр: Віталій Романов (Дніпро)
Стадіон «Авангард» (Рівне)
Удари (у площину): 8 (4) – 5 (1)
Кутові: 1 – 2
Офсайди: 1 – 2.
