Головна проблема чемпіона: що руйнує сезон Ліверпуля?

На 3-й компенсованій хвилині матчу проти «Ліверпуля» форвард «Манчестер Сіті» Ерлінг Холанд реалізував пенальті і відібрав очки у «червоних», принісши своїй команді перемогу. Це був 4-й раз у поточному сезоні, коли команда Арне Слота пропустила переможний гол у доданий час другого тайму.

Читайте также: Куртуа та Сафонов склали компанію Трубіну в Лізі чемпіонів

До кінця кампанії ще довго, але мерсисайдці вже повторили рекорд Прем’єр-ліги за пропущеними після 90-ї хвилини переможними м’ячами за 1 сезон. Пізні голи стали більш поширеними в АПЛ останніми роками, в основному через збільшення компенсованого часу в кінці матчів, а також тому, що тепер дозволено робити 5 замін – тобто наприкінці ігор на полі перебуває більше свіжих гравців.

Тому не варто надто дивуватися, що цей рекорд повторили відносно рано. Але той факт, що саме «Ліверпуль», чинний чемпіон, перебуває на шляху до того, щоб побити його, має викликати серйозне занепокоєння. До того ж лише 3 команди пропускали по 4 переможні голи у доданий час другого тайму за 1 кампанію у Прем’єр-лізі.

У цей список входять «Вотфорд» у сезоні 2017/18, «Вест Хем» у сезоні 2021/22, знову «Вотфорд» у сезоні 2021/22 та «Саутгемптон» у сезоні 2024/25. Дві з цих команд вилетіли з найвищого дивізіону. Жодна з них не розпочинала сезон із амбіціями виграти титул. І після трохи більше половини сезону 2025/26 «Ліверпуль», маючи у своєму складі одних із найкращих гравців в історії АПЛ, уже зрівнявся з ними.

Усього «червоні» пропустили 6 голів у доданий час другого тайму в нинішній кампанії – це повторення їхнього найгіршого показника у Прем’єр-лізі поряд із сезоном 2010/11. Однак у нинішній кампанії всі 6 м’ячів змінили результат матчу, що робить поточний сезон найгіршим в історії АПЛ для мерсисайдців за цим показником. Але і це ще не все: «Ліверпуль» дозволяє суперникам забивати не лише у компенсований час, що також визначає результати ігор.

Цього сезону «червоні» пропустили 12 голів після 76-ї хвилини в матчах АПЛ. Більше пропустили тільки «Ньюкасл» (14), «Лідс» і «ЙБорнмут» (по 13). Це 4-й за величиною показник в історії «Ліверпуля» у Прем’єр-лізі, і всього на 3 голи менше за клубний антирекорд у 15 м’ячів, пропущених в останні 15 хвилин матчів у кампанії 2002/03.

Довші матчі і той факт, що всі команди забивають більше голів наприкінці зустрічей, відіграють свою роль у проблемах «червоних, але це не єдина причина їх поразок. Чому тоді так відбувається? Чому команда Слота пропускає так багато голів наприкінці матчів? Особливо тих голів, що визначають результат.

Однією з головних причин, через яку «Ліверпуль» вибрав Слота на заміну Юргену Клоппу, була його вражаюча здатність підтримувати гравців у фізичній формі. При цьому голландець вибрав менш інтенсивний стиль тренувань, аніж той, до якого, можливо, звикли футболісти.

Слот працював у «Феєноорді» з Рубеном Пітерсом, який пішов за ним у «Ліверпуль» в якості тренера з фізичної підготовки. Вони адаптували тренування до конкретних гравців, змінюючи інтенсивність залежно від розкладу команди та вимог майбутніх матчів.

Тренування стали довшими, але менш складними фізично, а у дні матчів «червоні» грали не так інтенсивно без м’яча, ніж під керівництвом Клоппа. Усі ці фактори, засновані на команді, яка була підготовлена ​​до гри під керівництвом Юргена, дозволили їм уникнути травм минулого сезону. Це вплинуло на те, що мерсисайдці стали чемпіонами Англії.

Читайте также: Скандальний футболіст, який побив працівника ТЦК, вперше виступив із заявою

Цього сезону їм уже так не пощастило. «Ліверпуль» прагне зламувати оборону суперників, спрямовуючи багато гравців до штрафного майданчика, що робить їх уразливими для контратак. У матчах проти «червоних» команди навмисно намагаються грати довгими передачами, що призводить до збільшення кількості швидких атак та єдиноборств.

Мерсисайдці зазнавали фізичних труднощів через це. Слот перейшов до більш розміреної та оборонної схеми, що зменшило кількість швидких атак, але «Ліверпулю» стало важко забивати на початку матчів. Прем’єр-ліга є ареною для найінтенсивніших забігів у Європі. Але суперники можуть дозволити собі мінімізувати бігові навантаження протягом сезону, проводячи більшу частину гри в низьких прагматичних блоках.

При цьому вболівальники «червоних», певно, хочуть бачити від своєї команди динамічні матчі. Але з огляду на зростання кількості м’язових травм є побоювання, що вищеописані методи тренувань і тактика на полі цього сезону менш оптимальні порівняно з минулим. Тому мерсисайдці здають позиції наприкінці матчів.

Між бажанням догодити вболівальникам, забезпеченням хорошої фізичної форми гравців, прагненням забити якнайшвидше та необхідністю зберігати надійність в обороні, головному тренеру «Ліверпуля» доводиться балансувати між складними завданнями. Цього сезону у нього це виходить гірше, ніж попереднього.

Враховуючи кризу з травмами, у «червоних» брак якісного резерву на лаві запасних, що також грає свою роль. У недавньому матчі «Манчестер Сіті» зміг випустити на поле Раяна Шеркі, який вплинув на динаміку атаки «містян», а першою заміною Слота став Кертіс Джонс замість Коді Гакпо на 85-й хвилині, після чого на додаток вийшов К’єза.

Саме в такому становищі зараз перебувають мерсисайдці: команда усвідомлює свої слабкі місця, але не може замаскувати їх, не кажучи вже про те, щоб виправити. Ніде це не проявляється так яскраво, як у центрі оборони, де Ібраїма Конате та Вірджил ван Дейк провели більше матчів Прем’єр-ліги разом цього сезону, ніж будь-яка інша пара центральних захисників (25 з ​​26).

Гравці втомлюються, а рівноцінної заміни їм немає. Слот міг покладатися на своїх ключових футболістів протягом більшої частини чемпіонської кампанії, а також на одних і тих самих запасних. Зараз травмовані гравці позбавили його глибини складу як в обороні, так і в атаці. Суперники розуміють, наскільки вразливий «Ліверпуль», і продовжуватимуть чинити тиск до кінця в очних протистояннях.

В історії Прем’єр-ліги жодна команда не забивала більше переможних голів у доданий час, ніж «червоні». Вони лідирують із 47 голами, випереджаючи «Арсенал» (36) та «Манчестер Юнайтед» (34). Мерсисайдці славилися драматичними моментами наприкінці матчів протягом своєї історії, але зараз вони переписують її у протилежному напрямку.

Cергій ЗАВАЛКО, за матеріалами The Analyst