Макі, Майк, Міка, Мікко та Ніко: калейдоскоп олімпійських хокейних подій

Відшумував хокейний турнір Олімпіади, й поспішаю поділитися враженнями від нього. Багато чого було в ньому унікального, такого, що досі якщо й траплялося, то принаймні дуже зрідка.

Читайте также: Едді Хірн втратив одного із найкращих боксерів у світі

Фіни – щохвилини

Спершу – про те, що я помітив на Турнірі чотирьох націй рік тому й вважав, що це стане тенденцією, однак помилився, принаймні поки що. Тоді в матчі Канада – Фінляндія звернув увагу на те, що, маючи чисельну перевагу, фіни виставляють 5 форвардів і жодного захисника. З канадцями торік ця п’ятірка складалася з Мікаеля Гранлунда, Роопе Хінца, Себастьяна Ахо, Александра Баркова й Патріка Лайне. У нинішній збірній Суомі не було Баркова та Лайне, однак за бажання можна було виставляти на більшість п’ятірку нападників принаймні не згірш від названої. Та цього разу подібне не практикувалося, як, утім, й іншими збірними.

Однак на Олімпіаді-2026 траплялося чимало інших малопоширених у великому хокеї речей. 2 незараховані шайби американців у ворота Латвії у 1-му періоді на груповому етапі, коли тренерський штаб балтійської команди брав успішні челенджі з невеличкою різницею в часі. Щодо Латвії, то вона ще відзначилася голом на відкладеному штрафі в матчі з Данією за 16 секунд до закінчення 1-го періоду.

Ефектно виглядало виштовхування фіном Томасом Гранлундом шведського опонента Еліаса Петерссона за борт просто на лавку збірної Суомі. Зазначу, що лавка відреагувала адекватно й допомогла шведові виборсатися з тих тенет.

Якийсь сюр! Дотепер не бачив ще такої шаленої радості команди, що програла з рахунком 3:5. Водночас переможців – шведів – огорнув неабиякий сум-туга. А словаки та їхні вболівальники просто шаленіли від такого рахунку й від того, що різницю в дві шайби Лицарі Татр встановили незадовго до фінальної сирени. Завдяки саме поразці з різницею в 2 шайби Словаччина кваліфікувалася одразу в чвертьфінал із 1-го місця в групі з фінами та шведами.

Легендарний фінський тренер Юкка Ялонен (архітектор фінського золотого дубля – Олімпіада й чемпіонат світу – 2022 р.) вивів очолювану ним Італію на матч проти збірної рідної країни. Й Суомі виграли з астрономічним рахунком 11:0 за співвідношення кидків 62:15. Тобто фіни щохвилини бодай раз (навіть із зайвинкою) кидали по воротах суперників.

Відзначу й швидкострільність деяких команд. Так, швейцарці продемонстрували результативний розіграш більшості за 5 секунд в матчі проти італійців (голом відзначився Ніко Хішер). А фінам, зокрема Мікко Рантанену в півфіналі з канадцями й поготів – вистачило 3-х секунд на реалізацію більшості! Шведи ж у півфіналі проти американців замінили воротаря 6-м польовим гравцем і через 7 секунд Міка Зібанеджад закинув шайбу, перевівши гру в овертайм. А ще в чвертьфіналі було реалізовано емптінет: зрівняли рахунок і фіни в матчі проти швейцарців (Міро Хейсканен).

Закцентую увагу й на двох шалених камбеках на цій Олімпіаді. Зокрема тих самих фінів у вже згадуваному матчі проти швейцарців: із 0:2 ще за 6 із дещицею хвилин до закінчення 3-ї 20-хвилинки вже в додатковому періоді Суомі зробили рахунок 3:2 на свою користь. Своєю чергою збірна Суомі постраждала аналогічно від «Кленових листків» у півфіналі: ведучи з рахунком 2:0, дали змогу канадцям перемогти 3:2, пропустивши вирішальну шайбу на останній хвилині 3-го періоду.

Сумні ознаки Ігор – травми знакових гравців: швейцарця Кевіна Фіали та канадця Сідні Кросбі. Фіалі завдав травми канадець Том Вілсон. А коли Кевін на ношах покидав майданчик, то оплесками на знак підтримки його пошанували й глядачі, що здійнялися з місць, і своя команда, й усі гравці команди-суперниці, що спеціально для цього викотилися на майданчик.

Читайте также: Ексарбітр ФІФА розповів, чи загрожує Олександрії технічна поразка

Відзначу й феномен Юрая Слафковскі. Словацький форвард став єдиним непівнічноамериканцем у символічній збірній турніру. Крім того, запам’ятався бурхливою радістю через гол партнера по команді безпосередньо під час одержання медичної допомоги на лавці (наче забув про те, що шия болить, підхопився та виказав позитивні емоції). Та й як не згадати джентльменський вчинок Юрая, коли під час виходу на порожні ворота в матчі проти Німеччини в чвертьфіналі він не зробив спроби закинути сам (що було цілком реально), а віддав пас на Томаса Татара, в такий спосіб продемонструвавши повагу до ветерана команди. Словаки ж ще відзначилися тим, що в матчі за 3-тє місце проти фінів виявили впертість, неоднораз міняючи воротаря на 6-го польового гравця та пропустили аж 2 шайби в порожні ворота (Йоель Армія та Ерік Гаула). Принагідно зауважу, що в історії Олімпіади фіни виграли всі свої матчі за «бронзу», а за стабільністю на Іграх за участю енхаелівців (мається на увазі кількість потрапляння в призери) з командою Суомі можуть порівнятися лише канадці. Щодо особистих здобутків, то саме в складі збірної Фінляндії – двоє з трьох кращих гравців на Олімпіаді за показником +/-: Ніко Міккола і Расмус Рістолайнен.

Українці виблискують не поодинці

Так, канадці делегували найбільше представників в символічну збірну турніру (Кейл Макар, Коннор Макдевід, Маклін Селебріні), додали третього гравця до кращих за показником +/- (Девон Тейвз), виплекали в своїх рядах найкращого гравця та найкращого бомбардира Олімпіади за системою гол + пас (Макдевід), найрезультативнішого гравця Ігор (Селебріні), уможливили термін «Макі» в хокеї як символ неабиякої потуги. Дуже приємно, що Макар, гравець з українським корінням, й увійшов до символічної збірної кращих гравців Ігор (гра слів!), і відзначився голом у фіналі. Та гра канадців містила й хиби, чого там. Найкричуща: під час чисельної більшості 5 на 3 у фіналі дали змогу американцям добрячих пів десятки разів викидати шайбу із зони. Як на мене, та неспромога у великій більшості, зрештою, і стала таким собі передвісником канадської поразки.

А якщо казати про переможців, то збірна США виявилася просто зразковим убивцею більшості в суперників, не пропустивши жодного разу, коли їм на майданчику не вистачало гравців. До слова, брати Ткачуки українського походження – Брейді й Метью – серед найнедисциплінованіших гравців змагань (здебільшого через 10-хвилинні штрафи). Козаки, чого там!

Ділан Ларкін – кращий на Олімпіаді за виграними вкиданнями 69,57%. Куїнн Г’юз в усіх матчах мав результативні дії, а його брат Джек закинув переможну шайбу у фіналі. Наставник зірково-смугастих Майк Салліван багатьом нагадав славнозвісного архітектора «дива на льоді» на Олімпіаді-1980 у Лейк-Плесіді Херба Брукса. Не знаю, чи коректні такі паралелі, та якщо комусь це до вподоби, то й нехай. 46 років минуло від попередньої звитяги американців на Олімпіадах. Такої тривалої перерви в хокейних тріумфах під 5-ма кільцями ще не було ні в кого.

Дива Коннора, шедеври Леонардо, фонд Сароса

Серед голкіперів Олімпіади чітко виокремлювалася трійка найкращих: Коннор Геллебайк, Леонардо Дженоні та Юссе Сарос. Власне, багато в чому американське чемпіонство зумовлене чудової грою Геллебайка, який творив справжні дива, зокрема й у фіналі. 95,62% сейвів і пересічно 1,18 пропущених шайб за гру – гросмейстерський показник! Таке враження, що 193-сантиметровий гігант чи не повністю закривав собою ворота! Й забити йому – справжня задача із зірочкою (ба навіть не з однією!). Кращим воротарем турніру уродженець містечка Комерс (на молодіжному рівні грав за команду… Одесси – населеного пункту в штаті Техас), що в штаті Мічиган, став цілком закономірно. Водночас у Геллебайка – жодного шатауту, хай як це парадоксально. А ось у швейцарця Леонардо Дженоні – таких 2. 38-річний Леонардо переживає другу молодість. Він є найбільш віковим воротарем, що провів сухий матч на Олімпіаді за участю гравців НХЛ. Водночас сам Дженоні грає за команду «Цуг» на батьківщині. Власне, не забуваймо, що саме Дженоні з 4-ма шатаутами був кращим гравцем чемпіонату світу-2025. Юссе Сарос невдало зіграв матч зі словаками (фактично привіз гол у свої ворота), однак опісля виправився, видавши один шатаут й купу чудових порятунків, сформувавши свого роду багатющий фонд своїх сейвів, подеколи відводячи небезпеку у футбольному стилі, відбиваючи шайбу високо в повітрі.

Поза льодовим майданчиком

Ну, власне слоган «Це – хокей! Це – твій вайб!» супроводжував весь олімпійський хокейний турнір. А блакитно-зелено-салатові бортики вносили якусь свіжину в антураж матчів. І ще кілька цікавинок, пов’язаних безпосередньо з уболівальниками, запам’яталися мені на цій Олімпіаді. Зухвалий і водночас оригінальний плакат швейцарських тифозі на матчі їх улюбленців проти французів стверджував: «Фондю краще від крепів». Тут згадувалися національні блюда в контексті перемоги «нейтралів». Справив враження і величезний прапор з емблемою «Динамо» (Дрезден) і промовистим написом Dynamoland зокрема на матчі Німеччина – Франція. Під час хокейних матчів на трибунах були й польські прапори (зокрема з географічною позначкою: місто Тихи), хоча польська команда не кваліфікувалася на Олімпійський турнір. Ну й резонансною подією стало вилучення в 12-річного хлопця та викидання в смітник прапора ЄС на матчі жіночого хокейного турніру Олімпіади США – Швеція. Надалі прапор повернули, однак заборонили їм розмахувати – мовляв, політика. Так політика чи театр абсурду?

***

Звісно, склад фіналістів був цілком прогнозованим, адже на північноамериканське дербі в головній грі чекав багато хто в передчутті чогось надзвичайного. Втім, казати про те, що на Олімпіаді перші два місця не розігруються (на кшталт колишньої ситуації в українському футбольному чемпіонаті) не можна. Чехи й фіни в матчах плей-оф проти канадців виглядали цілком конкурентно, та й шведи зарубилися із зірково-смугастими. Так, суддівський ляп (6 чехів на майданчику під час закинутої у ворота канадців шайби) був кричущим. Роки по тому це буде кумедним фактом-спогадом про цей турнір. Проте через остаточну перемогу канадців у тій грі це стало лише таким собі додаванням води в море хокейних вражень Олімпіади. Звісно, й крім того, згадати буде про що. Дякую тобі, Олімпіадо, за яскраві хокейні емоції!

Олексій РИЖКОВ