Черкаський ЛНЗ не програвав в українській Прем’єр-лізі із 9 листопада минулого року. І не тільки не програвав, а ще й не втрачав очки, виключно перемагаючи. Більше того, у шести матчах, зіграних з того часу і до поточного вікенду команда Віталія Пономарьова ще й не пропускала у власні ворота: «Динамо» (1:0), «Полтава» (2:0), «Кудрівка» (1:0), «Оболонь» (3:0), «Зоря» (2:0) та «Епіцентр» (2:0).
Читайте также: Зірка збірної України хоче повернутися в Донецьк
Саме ЛНЗ, окрім лідерства у турнірній таблиці, став в УПЛ командою із найкращою обороною. Як показала практика, забити черкащанам – завдання із трьома зірочками, при вирішенні якого апріорі можна сподіватися на сприятливий результат у протистоянні з підопічними Пономарьова, хоча й без гарантій остаточного успіху.
За зимову паузу ЛНЗ та її головний тренер встигли заслужено вислухати на свою адресу величезну кількість компліментів. Не хвалив «фіолетових» хіба що ледачий. І загалом, треба визнавати очевидне, було за що: футболісти ЛНЗ, незважаючи на простий на перший погляд стиль ведення гри, продемонстрували видатну націленість на результат за приголомшливої дисципліни та готовності виконувати тактичні задуми свого тренерського штабу.
Ось тільки, давайте також говорити об’єктивно, у більшості вітчизняних експертів та оглядачів, коли їх у зимову паузу просили назвати команду, яка в підсумку завоює чемпіонство у сезоні-2025/26 в УПЛ, не виникало сумнівів, що такою виявиться «Шахтар». Навіть незважаючи на те, що у першому колі підопічні Арди Турана були буквально декласовані командою Віталія Пономарьова (1:4).
Гравцям ЛНЗ нічого не залишалося, окрім як доводити помилковість таких міркувань та прогнозів фахівців. І для цього їм потрібно було продовжувати вигравати в рамках національного чемпіонату, причому не лише у колективів із нижньої половини таблиці, а й у найближчих конкурентів. І перша «проба пера» для черкащан навесні (хоча формально ще взимку) припала вже на 18-й тур, коли ЛНЗ у домашньому матчі мав зіграти із вкрай амбітним «Поліссям». У першому колі житомиряни не стали великою проблемою для «фіолетових» – 2:0, але це було на старті сезону, коли «вовки» ще були зайняті єврокубковими баталіями, і багато в чому по цій причині припустилися аж трьох фіаско поспіль у рамках УПЛ, в тому числі й проти команди Віталія Пономарьова.
В останній день лютого на глядачів чекав вже зовсім інший матч. Можливість повноцінно підготуватися до нього цього разу мали не тільки футболісти ЛНЗ, а й їхні опоненти із «Полісся». А тому ця гра і мала відповісти на запитання: наскільки серйозними є амбіції «фіолетових», та чи здатні вони реально тягатися у боротьбі за чемпіонство із ключовими опонентами. На виході ми отримали дуже однозначний результат – впевнену перемогу «Полісся» із рахунком 3:1, яка лишень додала інтриги до того, що відбувається на самісінькій верхівці турнірної таблиці УПЛ.
Підсумок матчу у Черкасах виявився більш ніж закономірним. Проте, задля справедливості, на нього багато в чому вплинув швидкий гол, яким відзначився хавбек «Полісся» Олександр Андрієвський вже на 4-й хвилині. Як ми вже встигли з’ясувати вище, забити ЛНЗ в цьому сезоні – це дуже непросте завдання, через що «фіолетові» грамотно вибудовують власну тактику, намагаючись ловити суперників на швидких контратаках. Вочевидь, що десь у схожому ключі підопічні Пономарьова планували діяти і в цій дуелі із «Поліссям», розраховуючи на довгі передачі Олега Горіна – одного з найкращих у нинішньому розіграші УПЛ за якістю лонгболів, – але розконцентрація у центральній вісі оборони на перших хвилинах призвела до першого пропущеного м’яча за останні сім поєдинків у рамках чемпіонату.
Втім, перший пропущений м’яч, нехай і став неприємністю для ЛНЗ, але зовсім не повинен був настільки вбивати націленість на результат команди у першому таймі, що до свистка на перерву «фіолетові» пропустили ще один раз, причому знову у ситуації, коли гол прийшов із флангу, а був забитий з центральної зони, де цього разу абсолютно один опинився Емерллаху.
З якихось причин до перерви команда Пономарьова й близько не нагадувала саму себе, ставши подавати ознаки життя лишень у другому таймі, та й багато в чому тільки через те, що «Полісся» просто відійшло назад та намагалося діяти з огляду на результат. Фактично гра перетворилася на чемпіонське випробування для ЛНЗ, адже для того, аби здобувати «золото», потрібно виривати перемоги і у таких поєдинках – тоді наприкінці сезону ніхто й ніколи не посміє сумніватися у заслуженості титулу.
Але від удару у щелепу у вигляді двох пропущених м’ячів в першому таймі ЛНЗ відійти так і не зумів. У комбінаційному футболі «фіолетові» не виглядали краще за суперника, а діяти в улюбленій манері зі швидкими переходами із оборони в атаку їм банально не дозволяв рахунок на табло, адже йти вперед, щось винаходити і атакувати потрібно було не житомирським «вовкам», а вчорашньому лідеру чемпіонату.
Читайте также: Гераскевич пояснив скандальному Колеснику, чому ТЦК ловлять людей
Як результат, вже після цього туру в УПЛ з’явився одноосібний лідер – «Шахтар», у якого в активі 41 очко, що на три більше, аніж у ЛНЗ. А «фіолетовим» тепер варто серйозно замислюватися не тільки про боротьбу за «золото», а й про те, як зберегти місце у топ-2, адже їхній відрив від «Полісся» наразі становить лишень два пункти.
Утім, набагато важливіше турнірних розкладів нині зовсім інше: до кінця сезону, немає сумнівів, очки ще втрачатимуть і «Шахтар», і ЛНЗ, і «Полісся», і «Динамо». Сьогодні набагато актуальніше питання полягає у тому, як швидко та наскільки ефективно зможуть відреагувати «фіолетові» на це домашнє фіаско проти «вовків». Все ж таки в поточному сезоні це лишень четверта поразка для команди Пономарьова, і всього друга (після 1:4 від «Олександрії»), яка залишила про неї вкрай неоднозначні враження.
І тут мимоволі згадуються зимові хвалебні оди у бік ЛНЗ, із якими тепер, після такої важкої поразки від «Полісся», футболістам «фіолетових» доведеться справлятися насамперед морально та емоційно. Не факт, що зможе допомогти у ситуації, що склалася, своїм підопічним і Віталій Пономарьов. Адже 51-річний фахівець у власній кар’єрі раніше не стикався із аналогічними ситуаціями, й сама по собі боротьба за чемпіонство в УПЛ виглядає для тренера колосальним викликом та дивиною, із якою лишень доведеться розібратися, аби стати сильнішим.
Однак саме в останньому – здібності та можливості стати сильнішими – й проявляється справжній клас конкретного фахівця та команди в цілому. Парадокс, але нинішня поразка від «Полісся» може стати для ЛНЗ значно більш корисним явищем, аніж гіпотетична перемога в цьому матчі. Справа у тому, що якби «фіолетові» в суботу вдруге по ходу чемпіонату здолали «вовків», то це точно могло б запаморочити їм голови, а у ЗМІ на їхню адресу продовжилися б з’являтися захоплюючі відгуки, які в певний момент точно могли б згубно вплинути на недосвідчених в аспекті чемпіонських баталій футболістів черкаської команди.
А так ЛНЗ потрапив під холодний душ саме тоді, коли попереду ще є час, аби за необхідності щось змінити на краще. Подібні зміни вже відбулися із «фіолетовими» після згадуваного фіаско від «Олександрії» (1:4), яке зробило ЛНЗ лише сильнішим як у плані моралі, так і в аспекті тактичної підготовки. Пономарьов та його помічники перетворили ту ситуативну поразку на стратегічний виграш, що допомогло надалі «фіолетовим» розправитися і з «Шахтарем», і з «Колосом», і з «Металістом 1925», і з «Динамо».
І нинішня ситуація, насправді, лишень додає інтересу до подальших виступів ЛНЗ та змушує ще детальніше придивитися до рішень та висновків, до яких прийде тренерський штаб на чолі із Пономарьовим. Якщо цей проект із цим головним тренером дійсно має велике майбутнє, то воно продовжить писатися вже починаючи із наступного туру, а якщо успіх ЛНЗ був лишень спалахом на тлі осінніх проблем у конкурентів…
Втім, давайте без негативу. Поки що нічого критичного для ЛНЗ в аспекті боротьби за найвищі нагороди та чемпіонство не відбулося. Нокдаун проти «Полісся» може виявитися усього-лишень незначним явищем, яке розкриє перед нами нові можливості «фіолетових». Цього й чекатимемо від команди Пономарьова у наступних турах, якщо вона реально готова та здатна боротися за «золото». Зрештою, нічого іншого ЛНЗ і не залишається, адже падіння трапляються у всіх, куди важливіше – якомога швидше піднятися та продовжувати рухатися до власної мети…
Читайте также: Футболіст Динамо готовий замінити травмовану зірку в збірній України