Тоттенхему на замітку: найбільш несподівані вильоти в історії АПЛ

Якщо хтось сумнівався, то зараз уже можна сказати напевно: «Тоттенхем» бореться за виживання. Хороша новина полягає в тому, що до кінця сезону ще багато матчів, тому «шпори» мають час, щоб вибратися із цього скрутного становища.

Читайте также: МАРКЕВИЧ: «Якщо не здолають Полтаву і Кудрівку – проєкт треба закривати»

Повернення низки травмованих та дискваліфікованих гравців має дати їм імпульс на заключному етапі кампанії. Незважаючи на 17-те місце минулого сезону, мало хто вважав, що «Тоттенхем» знову буде в зоні вильоту через рік. Більшість передбачала, що «шпори» боротимуться за місце у єврокубках.

За більшістю оцінок, вони були надто хороші, щоб вилетіти з Прем’єр-ліги. Однак жодна команда не застрахована від провалу, якщо опускається нижче певного рівня, а «Тоттенхем» давно опустився нижче цієї позначки і досі не може відновитися. Поки Ігор Тудор планує порятунок своєї нової команди, ось 7 історій із минулих сезонів АПЛ про вильоти, які мало хто передбачав.

«Норвіч» (1994/95)

Зараз це може здатися неймовірним, але «Норвіч» посів 3-тє місце у першому сезоні Прем’єр-ліги, закріпившись у вищому дивізіоні після підвищення у 1986 році. Однак уже через 2 два роки після тієї пам’ятної кампанії, що завершилася кваліфікацією до єврокубків, «канарки» опинилися на шляху назад до другого дивізіону.

Думка про виліт «Норвіча» здавалася малоймовірною, оскільки на стику 1994 та 1995 років команда посідала 7-ме місце у турнірній таблиці АПЛ. Проте провал у другій половині сезону, що призвів до відставки тренера Джона Діхана у квітні, призвів також до різкого падіння «канарок», які завершили кампанію на 20-му місці з 22-х.

Причинами такого різкого падіння стали продажі нападників Кріса Саттона та Марка Робінса, а також травма голкіпера Браяна Ганна. Поки вболівальники протестували проти власника Роберта Чейза, «Норвіч» зникав із поля зору.

«Мідлсбро» (1996/97)

Сезон 1996/97 став для «Мідлсбро» періодом злетів і падінь. «Боро» дійшов до фіналу Кубка Англії та Кубка ліги (щоправда, програв обидва матчі), але в Прем’єр-лізі провів невдалий сезон, незважаючи на присутність зіркових бразильських півзахисників Жуніньо та Емерсона, а також італійського нападника Фабріціо Раванеллі.

Незважаючи на розчарування в чемпіонаті, «Мідлсбро» набрав достатньо очок, щоб фінішувати в середині таблиці. Однак зняття трьох очок за грудневий матч проти «Блекберна», який не відбувся через травми і хвороби гравців, виявилося дуже дорогим, оскільки призвело до падіння на 5 місць і вильоту з ліги в останній день сезону.

«Блекберн» (1998/99)

До сезону 1998/99 «Блекберн» фінішував у першій сімці АПЛ у п’яти із шести попередніх кампаній, включаючи несподівану перемогу у чемпіонаті 1995 року. Після цієї серії «біло-сині» стали першою командою, яка виграла Прем’єр-лігу, а потім вилетіла з неї, незважаючи на те, що деякі експерти прогнозували їм місце у топ-3 АПЛ перед початком сезону 1998/99.

«Блекберн» виграв лише 2 з 15 стартових матчів сезону, що призвело до звільнення Роя Ходжсона з посади головного тренера та призначення Браяна Кідда на його місце. Екс-наставник «Манчестер Юнайтед» програв лише 7 із 23 матчів, але перемог теж було мало – надто багато ігор завершилися внічию. «Блекберн» не зміг вибратися із зони вильоту і в результаті вилетів з АПЛ в останній тиждень сезону.

Читайте также: Ія АНДРУЩАК: «У збірній вимушено провели дві кадрові зміни»

«Вест Хем» (2002/03)

До сезону 2002/03 «Вест Хем» чотири рази з п’яти попередніх кампаній фінішував у верхній половині турнірної таблиці Прем’єр-ліги. Були великі надії на те, що команда з такими гравцями як Девід Джеймс, Джермейн Дефо, Джо Коул, Майкл Каррік і Паоло Ді Каніо зможе поборотися за вихід у єврокубки під керівництвом Глена Родера.

Проте невдовзі очікування довелося знизити, оскільки «молотобійці» виграли лише 3 із 24 матчів. Легенда клубу Тревор Брукінг вселив у команду надію на виживання після того, як замінив Родера у квітні, але «Вест Хем» не зміг досягти необхідного результату в матчі проти «Бірмінгема» в останній день сезону. Так 10-річне перебування «молотобійців» у вищому дивізіоні завершилося на стадіоні «Сент-Ендрюс».

«Лідс» (2003/04)

2001-го року «Лідс» вийшов у півфінал Ліги чемпіонів, але невдовзі стало очевидно, що великі витрати голови правління Пітера Рідсдейла привели клуб до фінансових труднощів, тому падіння команди в турнірній таблиці здавалося неминучим. Однак те, наскільки швидко «білі» опустилися у статус аутсайдерів, стало величезним шоком з огляду на гравців, яких їм вдалося зберегти.

Нападники Марк Відука та Алан Сміт були тією ударною силою, яка привела «Лідс» до європейських висот, майбутній перший номер збірної Англії Пол Робінсон був надійним голкіпером, а юний Джеймс Мілнер робив фурор. Однак ні Пітер Рід, ні легенда клубу Едді Грей не змогли показати стабільний рівень на тренерській посаді, щоб вивести команду з небезпечної зони, тож чемпіони Англії 1992 року опустилися до другого дивізіону за 2 матчі до кінця сезону.

«Ньюкасл» (2008/09)

До сезону 2008/09 дні виступів «Ньюкасла» у Лізі чемпіонів уже давно залишилися в минулому, але склад, що включав Майкла Овена, Демієна Даффа, Шея Гівена, Нікі Батта та Марка Відуку, все ще вважався конкурентоспроможним перед початком кампанії. Однак невдовзі все почало розвалюватися, коли головний тренер та улюбленець уболівальників Кевін Кіган посварився з керівництвом через трансфери та залишив клуб у вересні 2008 року.

Згодом виконувач обов’язків головного тренера Кріс Х’ютон допустив 2 катастрофічні спади, між якими Джо Кіннер пропрацював 4 з половиною місяці, але був змушений піти у відставку за станом здоров’я. У підсумку, за 8 матчів до кінця сезону на посаду наставника команди було призначено легенду «Ньюкасла» Алана Ширера, але його нестача тренерського досвіду була дуже очевидною: він виграв лише 1 матч, а «сороки» вилетіли з вищого дивізіону.

«Лестер» (2022/23)

2016-го року «Лестер» несподівано виграв Прем’єр-лігу. Через 5 років «лисиці» вперше у своїй історії виграли Кубок Англії, посівши 5-те місце в АПЛ другий сезон поспіль під керівництвом Брендана Роджерса. Уболівальники звикали до європейських вечорів на стадіоні «Кінг Павер», і хоча вони могли лише мріяти про повторення казкового тріумфу під керівництвом Клаудіо Раньєрі, «Лестер» затверджувався однією з провідних сил англійського футболу.

Потім, 2023 року, майже несподівано «лисиці» вилетіли з Прем’єр-ліги. Відсутність трансферної активності перед початком сезону говорила про те, що за лаштунками не все гаразд, а Роджерс, здавалося, втратив надію задовго до свого звільнення у квітні. Проте очікувалося, що такі гравці, як Юрі Тілеманс, Джеймі Варді, Харві Барнс та Джеймс Меддісон мали забезпечити команді достатню перевагу, щоб уникнути вильоту. Однак вони цього не зробили.

Cергій ЗАВАЛКО, за матеріалами Goal