Просто цікаво: а наскільки на рішення Росеньйора випустити вчора в основі Йоргенсена вплинуло рішення Тудора у вівторок використати у воротах «Тоттенгема» Кінського? Дурний приклад є заразним, чи не так? Тренер «шпорів» показав, як не треба робити та чого може вартувати сумнівне рішення у плейофі ЛЧ. Росеньйор подивився, зважав усі за та проти… та зробив те саме. Навіть із тим же підсумком: Йоргенсен привіз один з голів у ворота «Челсі» невдалим пасом. Рахунок, до речі, також 2:5. Тепер ми знаємо напевне, що ставити другого воротаря на ключові матчі сезону – рішення, м’яко кажучи, сумнівне. А ще – що Тудор недарма очолював «Тоттенгем». Він уже не просто тренер – до того ж і трендсеттер. Без нього плейоф ЛЧ був би менш яскравим та цікавим. Більш конкурентним, але то вже нікому не потрібні уточнення. Головне: Тудор уже в історії. І в головах інших тренерів.
Читайте также: Олександр КУЧЕР: «Є віра в те, що Шахтар переможе, але не хочу наврочити»
Про те, що ще було вчора у голові Росеньйора й інших головних постатей топ-поєдинку у Парижі, говоримо нижче. Заінтригую: у нас тут кандидат на статус найбільш несправедливого рахунку всього плейофу турніру.
1. Першому голу «ПСЖ» нічого не передувало. Парижани не змогли організувати відчутний для суперника стартовий тиск. До забитого мали 68% володіння, але лише 1 удар, і той – з-за меж штрафного, несильно та у воротаря. А потім відбулася магія: Невеш асистував головою після подачі. Зробив скидку на Барколя. Нечасто побачиш гольові передачі головою у штрафному від центральних півзахисників з гри. Тим паче від невисоких. Джеймс не допрацював із суперником щільно, Густо побіг захищати вільний простір та від Барколя у момент подачі. І ніби так, індивідуальні невдалі дії футболістів «Челсі». Але перші у матчі. І одразу покарали. Бо «ПСЖ» має інстинкт убивці. Навіть у нібито поганий сезон і коли не у формі. Минулого сезону парижани забивали на стартових хвилинах «Арсеналу», «Віллі» у Бірмінгемі – 2 голи першими 2 ударами. Це вже давно тенденція.
2. Треба віддати належне Росеньйору: конспектами Марески він скористався. І завдяки цьому «Челсі» не програв центр поля. Не претендував на великий відсоток володіння м’ячем та контроль над територією, але не давав «ПСЖ» отримувати круглий у небезпечній зоні перед штрафним майданчиком. Усе володіння французів – літерою «U». Тобто стерильне, без просування тощо. Те саме було на КЧС, де «Челсі» стримав «ПСЖ» у фіналі (3:0). І тоді також зробив це завдяки трійці працьовитих півзахисників у центрі поля та щільній роботі по форвардах, коли ті відкриваються у глибину під передачу. Щоправда, контролювати рух нападників цього разу було відносно легко: Дуе ніби не у найкращій формі, а Барколя ніколи і не був тим, хто рухається полем хаотично. Дембеле круглий отримував, але майже завжди – у напівфлангах. Тобто план «синіх» спрацював. Аж до третього голу у «ПСЖ» лише 6 ударів по воротах. У позиційних атаках з меж штрафного – тільки 3 за 73 хвилини.
3. «ПСЖ» пропустив перший гол через те, що Барколя проспав ривок Густо. А другий пропустить через те, що на фланзі невдалу спробу обробити м’яч здійснить Дуе. У більшості випадків у сучасному футболі команди пропускають коли захисник не допрацьовує в обороні – а тут навпаки, форвард. Це про рівень поєдинку: грають найкращі, тож варіанту не оборонятися всім складом або оборонятися погано бодай комусь просто нема. Якщо «Челсі» витиснув 2 голи в атаці з цього проти дуже дисциплінованого без м’яча «ПСЖ», то просто уявіть собі, як багато попереду міг би створити проти цієї ж команди декілька років тому, коли попереду у неї грали Мбаппе, Неймар та Мессі… Ну і так: Енріке помилився, коли не випустив в основі Кварацхелію. Цей би ривок Густо не проспав. А ще краще та частіше відкривався б у глибину на чужій половині поля. Із Хвічею були б кращими і захист, і циркуляція м’яча.
4. У моменті з другим голом «ПСЖ» видно, котра з команд готова вигравати трофеї. «Челсі» мав забивати після прострілу до штрафного майданчику – натомість не реалізував шанс та одразу отримав контратаку на власні ворота. І 1:2 замість потенційних 2:1. Різниця навіть не стільки у холоднокровності, скільки у готовності скористатися моментом. Так-то у «Челсі» удару завдавав традиційно спокійний Палмер. Просто, здається, не очікував, що отримає аж настільки простий шанс. Натомість Дембеле у швидкій атаці розібрався із захисником після того, як увесь «ПСЖ» налякали потенційним пропущеним. Просто розумів, що іншого шансу може не бути, а гольові можливості народжуються не тільки внаслідок тиску – інколи дуже навіть випадково. Дембеле був готовий отримати такий шанс, дочекатися можливості. Далі – справа техніки. І ще передачі Дуе. В останнього в активі середній матч, але в епізоді – шикарні рішення та виконання. Один з найкращих асистів сезону ЛЧ.
5. Невеш – знову видатний у матчі із атлетичним футболом. Одне й те саме раз за разом, тож треба вже визнати: з пари португальців у центрі поля «ПСЖ» саме цей є більш універсальним. Вітінья дає більше якості на м’ячі, але коли суперник закриває центр – набагато менш корисний. Учора у Невеша 7 відборів та 10 дій в обороні загалом, у Вітіньї – 1 та 2 відповідно. А ще у першого більша точність пасів (за меншої вибірки) та 6 з 6 точних довгих пасів, тобто робота із м’ячем Невеша не стала гіршою через його залученість до гри без нього. Вітінья не заграв би на топ-рівні у більшості клубів Європи, став би головною зіркою в одиницях з них через свій стиль – а Невеш заграв би і став би. Бо вміє більше. Бо йому підходить більша кількість ігрових сценаріїв. Я б уже зараз закладався на те, що Невеш домінуватиме серед центральних півзахисників у Європі наступні років 10-15. Бо хорош в усьому.
Читайте также: ВІДЕО. Реакція Гвардіоли та Арбелоа на розгром у Мадриді
6. Обидві команди були згодні на 2:2. З 58 по 74 хвилину на двох у колективів 0 ударів. Жоден не хотів ризикувати, бо такий рахунок був прийнятним для кожного. Для «Челсі» – зрозуміло, а «ПСЖ» після перемоги над «Ліверпулем» на «Енфілді» у минулорічному плейофі, мабуть, уже взагалі не боїться переносити визначення переможця дуелі на матч-відповідь. За рахунку 2:2 Енріке спочатку випустив на поле Хвічу замість Дуе (якби хотів покращити циркуляцію м’яча, замінив би Барколя, тож тут хотів отримати скоріше топ-роботу проти круглого), а потім – Лі замість Дембеле (схильного тримати м’яч замість різкого – це не про форсування подій у грі). Луїс нікуди не поспішав та, я впевнений, подумки вже складав слова у речення, котрими пояснював би після матчу, чому з урахуванням ходу гри рахунок 2:2 – хороший. А потім сталася помилка Йоргенсена.
7. «Челсі» провів сильний матч. Нарешті можу це написати та не почуватися бовдуром. Просто без контексту рахунок 2:5 ніби не вказує на те, що у команди щось там виходило. А виходило насправді дуже багато. Мабуть, головне досягнення – те, що вдалося переконати «ПСЖ» погодитися на 2:2. Є спокуса притягувати за вуха та казати, що «Челсі» робив щось там не так і до помилки Йоргенсена та все одно б програв… Але ні. Дуже можливо, так і не поступився б. Але спочатку помилився кіпер. Потім дальнім забив Хвіча. Далі – швидка атака у доданий час, коли футболісти «Челсі» подумки були вже у Лондоні. Команда не розвалилася після 2:3, але дещо посипалася. Морально важко переживати настільки легкий пропущений гол після настільки добре виконаної роботи по стримуванню суперника. Повноцінно після цього «Челсі» у гру вже не повернувся. А «ПСЖ» просто відчув кров та розвинув успіх. Щось на акулячому.
8. У Кварацхелії у жилах не лід – а кров із ДНК «ПСЖ». Боже, і хто б міг уявити собі ще декілька років тому, що я використаю ці дві абревіатури не просто в одному реченні у тексті, а у зв’язці? Життя бентежне. Хвіча відсвяткував свої взяття воріт жестом, котрий означає похололу кров у жилах, але це ж не стільки про нього, скільки про весь «ПСЖ». Французи забили першим моментом у матчі. У контратаці після найкращого моменту «Челсі» у поєдинку. Після помилки воротаря. Дальнім. На останніх хвилинах, коли суддя вже готувався дати фінальний свисток. Жодного «звичайного» голу після домінування. При тому, що взагалі-то «ПСЖ» намагався домінувати. Але не витиснув майже нічого зі своїх позиційних атак. І забив 5 м’ячів. До речі, 3 останніх – 3 послідовними ударами по воротах. 100% реалізації на відрізку. Повторив за «Баварією», яка провернула те саме із «Аталантою» у середу. Однак парижани зробили це у важчій грі зі складнішим суперником. Хижо. По-чемпіонські. І Хвіча – один з головних носіїв цих якостей у складі. Якщо не серед усіх топ-гравців Європи.
9. Приємно бачити, що «ПСЖ» багато б’є з неочевидних позицій. Це не життєва потреба – саме бажання виконувати такі удари. Тут «Челсі» заважав бити з комфортних, але «ПСЖ» стріляє звідусіль уже не перший рік з Енріке. Минулого сезону у плейофі ЛЧ з-за меж штрафного забивали Дембеле та Дуе. Тепер поклав Хвіча. Кварацхелія, до речі, минулої весни відзначався в одному з матчів навиліт ударом з дуже гострого кута – а тепер свій м’яч зі схожої позиції ледь не поклав Дембеле. Доки вся футбольна Європа намагається знайти способи, аби вивести своїх нападників на найкращу позицію для удару, чемпіон не цурається робити результат завдяки скримерам. Якісні дальні удари завжди радують фанатів. Розважають. Викликають захват. Особливо якщо стають результативними. «ПСЖ» настільки харизматичний уже другий сезон поспіль зокрема завдяки таким спробам. Його матчі можна дивитися хоча б заради них.
10. Заднім числом, звісно, можна сказати, що Росеньйор помилився із воротарем. Санчес не гарант надійності. Також міг би привезти. Однак той у кращій формі у сезоні, а ще, що не менш важливо, зазвичай додає, а не, навпаки, здає у великих матчах. Улітку став одним з головних героїв команди на клубному ЧС. Зокрема у фіналі із «ПСЖ». Кінський у вівторок помилявся на дуже вороже налаштованій арені. У матчі, де у «Тоттенгема» не виходило нічого. Після серії провалів команди. А Йоргенсен привіз у момент, коли 15 хвилин ніхто не бив по воротах, нічого не відбувалося, було спокійно – ну дуже важко уявити, що Санчес помилився б у такій ситуації. Думаю, канонічна подія, яку повинен пережити кожен тренер «Челсі», – усвідомити, що велика кількість футболістів у складі є скоріше прокляттям, аніж благом. Бажання використати більше різних інколи карається. Мав би тренер одного надійного воротаря, не мав би простору для вибору – уникнув би невдачі.
11. Протистояння закрито. «Челсі» сподобався. Може зарубитися у матчі-відповіді. Але різниця у 3 голи – завелика. Стільки команді не відіграти. У Парижі «сині» мали комфортний сценарій із грою другим номером, але все одно пропустили у контратаці. Бо «ПСЖ» – найкращий у Європі в атаках на просторі. Тож «Челсі» візьме м’яч під контроль у Лондоні, аби атакувати позиційно, та настраждається від швидких ніг Дембеле, Дуе, Барколя тощо. Навіть за чудового виконання плану на гру «сині» мали лише 2:2 зараз до тієї помилки воротаря. Важко буде зіграти ще краще. «ПСЖ» може пропустити 3 та навіть 4 у столиці Англії, але і забити не менше. Тож вітаємо у чвертьфіналі. Там – легкий суперник у вигляді «Ліверпуля» або «Галатасарая». І от «ПСЖ» уже знову у четвірці найкращих. Поряд із фіналом, як варіант – навіть фаворит пари. А хтось казав, що команда у кризі…
Читайте также: Київський клуб звернувся до УАФ через роботу арбітра в матчі Прем’єр-ліги