…Десь у другій половині 2010-х це було. Журналістські шляхи-дороги (якщо правильно пригадую, метою були презентація і тест-драйв нових автівок Volkswagen, а також закладання підвалин нового виробничого осередку цього знаного виробника в Польщі) привели мене до Познані. Й уже в день відльоту до України, маючи дещицю вільного часу, став я до пошуків шаликів тамтешнього «Леха». Адже, хай де я пілігримствую, намагаюся поповнити свою відповідну колекцію, звісно, якщо місцевий клуб має якусь значущість принаймні на футбольній мапі своєї країни. Пошук виявився не такою вже й легкою справою. Знайти відповідний фан-шоп ніяк не виходило. В процесі пошуків бачив шалики «Леха» а автівках місцевого люду, в закладах громадського харчування (о, визначення!), ба навіть на жителях Познані (лютий бо був), а от так, щоб можна їх було придбати, то тривалий час – ні. Зрештою, пошук увінчався успіхом (придбав не лише шалик, а й магніти, й уболівальницькі футболки для членів своєї родини з написами Kolejorz – «залізничники», саме такий нік у команди з Познані та її уболівальників), однак складнощі з ним мені згадувалися ще довго. Як сказав колись колега за цим захопленням: «Що довше шукаєш відповідну продукцію в місті, то менша популярність футболу в ньому». Категорично, й певна рація є, однак і самосуперека тут наявна, адже є ще такі поняття, як міжнародний бренд і бренд локальний. Й от вони не завше збігаються. Власне, тому свідчення – те, що зчаста бачив продукцію з лого «Леха» на місцевих жителях і зрідка – таку саму продукцію в продажі.
Читайте также: ОФІЦІЙНО. Барком-Кажани зберегли місце в ПлюсЛізі. Хто покине чемпіонат?
На зорі епохи
Хай там як, а любов до «Леха» в Познані наявна. Й чимала спільнота тих, у кого ця любов беззастережна, а вряди-годи й самоспалювальна. Власне, якщо зануритися в історію фанатського й зокрема хуліганського руху в Польщі, то можна побачити чітку дату народження цієї хвилі, й у ній безпосередню участь взяли фанати «Леха». 9 травня 1980 р. в Ченстохові (файне місто, знане славнозвісною іконою Матері Божої Ченстоховської і відповідно пошановане зобов’язувальним визначенням духовної столиці Польщі) відбувся фінал національного кубка між варшавською «Легією» та познанським «Лехом». Сама гра була малоконкурентною, адже столична команда заіграшки перемогла з нищівним рахунком 5:0.
А от довколафутбольні події запам’яталися надовго. Сутички між фанатами команд-суперниць розпочалися ще на залізничному вокзалі Ченстохови, продовжилися в місті, були зафіксовані й на стадіоні, а також ледь не поскрізь по закінченні матчу. Офіційні дані (ймовірно, занижені владою) свідчать про поранення 100 осіб. Щонайменше один прихильник «Легії» загинув під час бійок, діставши ножове поранення. Так починалися довколафутбольні 80-ті в Польщі, а з ними й доба футбольного хуліганізму. Науковець у царині соціальної психології Пшемислав Пйотровський з Ягеллонського університету так охарактеризував відповідні процеси: «Субкультура перетворилася на «лігу хуліганізму».
Із приходом 1990-х у фанів сформувалися альянси й чітко окреслилося коло ворогів. Фанати «Леха» ввійшли до Великої тріади з прихильниками «Арки» (Гдиня) (хоча історія дружніх взаємин познанців із ними бере свій початок ще з 1977 р.) та «Краковії». 10 лютого нинішнього року було урочисто відзначено 30-річчя цієї коаліції. А гімн Великої тріади містить такі слова: «Честь і боротьба – наші ознаки». Ну а ворожнеча з фанами «Легії» не вщухає від 1980 р. Під час ігор «Лех» – «Легія» у сезонах-95/96 і -96/97 відбувалися великі сутички між хуліганами «Леха» та поліцією, яка використовувала водомети й інше спорядження. В ті роки хулігани «Леха» з Познані здійнялися на саму вершину неформальної польської «ліги хуліганізму», про яку, власне, писав Пйотровський, і залишалися там протягом багатьох років. Вони вигравали майже всі домовлені бійки, а також випадкові бійки як на лісових галявинах, так і на трибунах. Жодна інша фірма не могла зрівнятися з дуже добре підготовленими бійцями «Леха»!
Операція «Організація»
Та будь-яка спільнота потребувала організаційного оформлення. Наприкінці 1990-х сформувалася група Young Freaks ’98. Власне, хуліганське угруповання Brigade Outlows народилося в 2003 р. й швидко завоювало собі репутацію в польському довколафутболі. Тих хлопців можна назвати елітним силовим підрозділом фанів «Леха». Чітка позиція: бійка – суто на кулаках без ножів, мачете, арматури тощо. До певного часу – непереможні на польській хуліганській сцені. Однак у 2009 р. – всій фан-спільноті Польщі напродиво – зазнали поразки у бійці 70 на 70 проти фанів гданської «Лехії». У 2015 р. Brigade Outlows мала масштабні бійки в Сараєво з тамтешнім угрупованням Horde Zla, що підтримує ФК «Сараєво». 27 осіб дістали травми, фіксувалися численні пошкодження майна, а затримано було лише одну особу.
На початку ХХІ ст. менш радикальні прихильники познанського клубу об’єдналися в Асоціацію «Віра Леха». Цю структуру було засновано в 2001 р. та зареєстровано в 2004 р. Вона була офіційним представником уболівальників «Леха» та одним із засновників Національної спілки асоціацій вболівальників. «Віра Леха» також мала власну футбольну команду, пропагувала (принаймні декларативно) позитивні моделі поведінки вболівальників, намагалася сприяти безпеці на матчах «Леха», керувала вболівальницьким рухом та організовувала виїзди. Основою співпраці Асоціації з клубом була офіційна угода, укладена в 2006 р. Ярослав Кіліньський обіймав посаду президента асоціації «Віра Леха» до 31 серпня 2009 р. Кшиштоф Маркович (на прізвисько Літар) був обраний президентом на загальних зборах членів того самого дня. Він також був першим президентом Національного союзу фан-асоціацій. Та 26 серпня 2013 р. познанське «Радіо Меркурій» оголосило про рішення членів асоціації розпустити організацію з 31 грудня 2013 р. Офіційне формулювання, чому так сталося: «Через відсутність кандидатів до правління та вичерпання поточної формули існування». Неофіційно ж подейкували про те, що справжня причина – загострення взаємин між членами Асоціації та керівництвом футбольного клубу через антилитовські банери на трибунах.
Останній бастіон із провокативними банерами
Власне, в серпні 2013 р. під час домашнього матчу кваліфікації Ліги Європи проти «Жальгіріса» група ультрас «Леха» вивісила банер із написом: «Литовські покидьки, на коліна перед польським господарем». Ця брудна історія мала продовження: в 2016 р. окружним судом Познані було засуджено чотирьох осіб за публічну образу осіб литовської національності; вони дістали покарання у вигляді громадських робіт. У підсумку цей скандал дістав офіційне засудження з боку Міністерства закордонних справ Польщі та литовської дипломатичної служби, а керівництво клубу публічно засудило банер. У вересні 2013 р. УЄФА наклала санкції на «Лех» за той інцидент, і клубу було наказано закрити «Котел» – найгучнішу трибуну вболівальників – на свій дальший домашній матч у єврокубках, також із «Леха» було стягнуто штраф у розмірі 5000 євро.
Назагал активні вболівальники «Леха» позиціонують себе як праві або й ультраправі. В 2014 р. на матчі проти «Відзева» з Лодзі вони «відзначилися» численними антисемітськими гаслами на кшталт: «Ваше місце – в Освенцимі». В 2015 р. перед входом на стадіон під час матчу Ліги Європи проти «Белененсеша» було вивішено банер зі словами: «Стоп ісламізації!».
1 жовтня 2017 ро. ультрас «Леха» розмістили банер із написом «Стадіон Леха та вболівальники – це останній бастіон свободи в місті, виснаженому лівою параноєю» під час матчу проти «Легії». Фраза «ліва параноя» стосувалася мера Познані Яцека Яськовяка, який брав участь у місцевому марші за рівність і публічно підтримував права ЛГБТ. Зауважу, що в роки великої російсько-української війни Яськовяк всіляко підтримує Україну.
Торік
У серпні 2025 р. Федерація футболу Косова засудила демонстрацію банера «Косово – це Сербія» вболівальниками «Леха» під час матчу третього кваліфікаційного раунду Ліги чемпіонів проти «Црвени Звезди». Федерація назвала банер політичною провокацією та порушенням правил УЄФА, що забороняють політичні й дискримінаційні повідомлення на футбольних матчах. Натомість «Црвена Звезда» згодом публічно подякувала «Леху» та його вболівальникам, що, за словами ФФК, ще більше легітимізувало це повідомлення. Федерація футболу Косова подала офіційну скаргу до УЄФА з вимогою дисциплінарного стягнення проти обох клубів. УЄФА винесла рішення на користь ФФК, наклавши штраф у розмірі 10 000 євро на «Лех» за поведінку його вболівальників.
Читайте также: Вечір Ліги Європи. Розклад перших матчів 1/8 фіналу
А в листопаді минулого року ультрас «Леха» та ультрас-угруповання Bukaneros, що підтримує «Райо Вальєкано», зіткнулися на терені останніх, у мадридському районі Вальєкас перед матчем Ліги конференцій. Кілька сотень осіб було залучено до вуличних бійок, які потребували втручання поліції, зокрема попереджувальних пострілів, і призвели до щонайменше однієї травми й одного арешту. ЗМІ повідомили, що протистояння відбулося після попередньої провокації, пов’язаної з графіті й наліпками «Леха» на стадіоні «Райо Вальєкано», й описали зіткнення як таке, що корениться в протилежних політичних ідеологіях: вічна ворожнеча правих і лівих.
Власне, якщо назагал казати про минулий рік, то ультрас «Леха» в світовому ультрас-рейтингу спеціалізованої сторінки у фейсбуці посіли вельми високе 10-те місце. Втім, навряд чи таке визнання тішить самих «колейоржів», адже фани «Відзева» з Лодзі та варшавської «Легії» у цьому хіт-параді розташувалися вище.
Спиною до поля
На внутрішній арені, крім «Легії», фани «залізничників» ворогують із прихильниками краківської «Вісли», «Лехії» (Гданськ) і «Шльонска» (Вроцлав). Прикметно, що взаємини із сапортерами місцевого клубу «Варта» (начебто має бути непримиренне дербі!) нейтральні, адже футбольні досягнення земляків останнім часом надто вже скромні.
Ставлення ультрас «Леха» до війни в Україні? Власне, вболівальники «Легії» – запеклого суперника познанського клубу – саме на виїзній грі в Познані вивісили славнозвісний банер із так званим президентом росії у формі московського «Спартака» й із зашморгом на шиї. Тоді ще світові медіа, що публікували ту світлину з цим банером, задавалися питанням: який стосунок путін має до «Cпартака», адже загальновідома його любов до «Зеніта»? Все пояснюється тим, що у фанів «Леха» є давні товариські стосунки зі «спартачами» (надто в угруповання Terrormachine), й столичні ультрас у такий спосіб воліли дошкулити опонентам. Утім, реакція кузьми на домашньому стадіоні «Леха» на цей банер була схвальною: його зустріли оплесками.
А ось ворогування з фанами вроцлавського «Шльонска», які мають яскраво виражену антиукраїнську позицію (банер «То не наша війна» було вивішено саме на вроцлавських трибунах), істотно додає вістів ультрас «Леха» в наших очах.
Та годі вже про друзів і ворогів познанського фанства. Краще – про те, що вирізняє фан-стилістику «Леха» з-поміж інших. «Колейоржі» є засновниками нині популярного святкування на трибунах, якому цьогоріч виповнюється 65 років. Так, святкування голу вболівальниками, яке містить поворот спиною до поля, з’єднання рук і синхронне підстрибування, побачило світ у 1961 р.. В англомовному світі воно відоме як «Познань» (хоча на континенті його здебільша звуть «Грек») по тому, як фани «Манчестер Сіті» почали використовувати цей спосіб після матчу з «Лехом» на груповому етапі Ліги Європи-2010/11. Також воно популярне серед уболівальників «Селтіка», які називають свою версію «Зустріч» (The Huddle) на честь передматчевого ритуалу команди – зустрічі перед початком кожної гри. Взагалі вважається, що таке святкування є протестом проти керівництва клубу, але водночас підтримкою команди.
Реп як вияв фанатського нонконформізму
Фан-культура «Леха», як жодна інша, пов’язана з репом. Чимало знаних польських реперів симпатизує «залізничникам», а дехто з них входив свого часу до ультрас-угруповань. Скажімо, Ришард Анжеєвський, або Пея від 15-річного віку (цьогоріч йому виповнюється 50) був активним уболівальником «Леха», а в 1990-ті брав активну участь у різноманітних хуліганських акціях. Вже ближче до нашого часу в численних інтерв’ю, де Пею просять прокоментувати різні акції протесту ультрас, він наголошує: «Я завше буду на боці вболівальників». А от щодо керівництва клубу сенс його висловлювань, зазвичай, був таким: «У болото влізти легко, а назад хоч воли випрягай».
Інший репер-фан Евтіс (Маріуш Хойнацький) у своїх піснях торкається патріотичних, соціально-політичних тем, а також не обходить питання ліберальних цінностей. Нонконформізм як основна ідея. «Це лише питання часу, коли кожен співробітник таємної поліції програє», – репує Евтіс. Цей виконавець є інвалідом із дитинства (в 3-річному віці зазнав важких травм в автотрощі), але знайшов себе як у музиці, так й у фанатському русі. Має на своєму рахунку чимало виїздів із «Лехом», зокрема й за межі Польщі. Видання Gazeta Wyborcza й телеканал TVN Евтіс позиціонує як своїх основних ворогів через наклепницькі матеріали про фанатів «залізничників».
Відданим фаном «Леха» є і 44-річний репер Марцін Пйотровський, або Лібер. Він є колишнім учасником групи Ascetoholix (ідеться про моральний аскетизм, який передбачає уникнення конформізму як такого). Власне, любов до «залізничників» і до футболу назагал він висловив у кількох своїх музичних композиціях. Зокрема, вельми популярною була пісня «Czyste łamość» («Чисте божевілля»), створена для Euro-2012. А пісня Марціна «Czysta gra» («Чиста гра») стала офіційним саундтреком до 85-річчя «Леха».
Що ж, «Шахтар» фактично обидва матчі проти «Леха» проведе в гостях. Сьогодні – безпосередньо на рідній арені суперників, а гру-відповідь – у Кракові, де чимало вболівальників дружньої до «Леха» «Краковії». Звісно, це буде нелегко (не лише бійками та репом відомі фани «Леха», а й гаразд знаються на голосовій підтримці своїх улюбленців) , та сподівання на загальний успіх помаранчево-чорних є. Хай щастить «гірникам»!
Читайте также: Вест Гем – Манчестер Сіті. Дивитися онлайн. LIVE трансляція
Олексій РИЖКОВ