Сьогодні у Лондоні відбудеться матч-відповідь 1/8 фіналу Ліги чемпіонів між «Челсі» та «Парі Сен-Жермен». Перша гра цих команд у Парижі виявилася надзвичайно результативною та принесла перемогу французам із рахунком 5:2. Тепер відігратися вдома «синім» буде надзвичайно непросто, але на такому рівні можливе практично все, що завгодно, особливо коли між собою зустрічаються команди, що вміють грати самі та дають робити це супернику.
Читайте также: Ребров оголосив склад збірної, Ярмолюк без перемоги, успіх Стародубцевої
А поки результат гри у відповідь залишається невідомим, ми в рамках традиційної рубрики «Де вони зараз?» пропонуємо згадати п’ятьох відомих футболістів, які пограли як за «Челсі», так і за «Парі Сен-Жермен»…
Ніколя Анелька
«Парі Сен-Жермен» став першим клубом у професійній кар’єрі Ніколя Анелька. Проте талановитий центрфорвард не встиг зіграти за парижан надто багато, перш ніж опинився в «Арсеналі». «Каноніри» підписали Анелька у лютому 1997-го, коли йому було усього-лишень 17.
В англійській Прем’єр-лізі Анелька показав себе просто фантастично. Вже у другому повноцінному сезоні за «Арсенал» Ніколя наколотив 17 м’ячів у 35 поєдинках, тільки на один гол відставши у бомбардирських перегонах від лідерів того розіграшу Дуайта Йорка, Майкла Оуена та Джиммі Флойда Хассельбайнка, кожен із яких відзначився 18 забитими м’ячами.
Влітку 1999-го Анелька пішов у «Реал», але в Мадриді у нього не залагодилося, і вже у 2000 році Ніколя повернувся до ПСЖ, який заплатив за свого вихованця досить пристойні на той час 35 мільйонів євро. На жаль, і цього разу у Парижі Анелька надовго не затримався. Незабаром форвард «побив горщики» із тодішнім головним тренером команди Луїсом Фернандесом, і був змушений піти. Далі у кар’єрі Ніколя були «Ліверпуль», «Манчестер Сіті», «Фенербахче» та «Болтон», а на початку 2008-го Ніколя несподівано для багатьох перейшов до «Челсі», коли здавалося, що його кар’єра вже поступово, але неухильно котиться донизу.
Наступні чотири роки Анелька відіграв за «Челсі» і це був найстабільніший період у його професійній кар’єрі. 59 голів та 28 асистів у 184 матчах, а також титул чемпіона Англії-2010 – це ключові досягнення французького голеадора у столиці Великобританії. В «Челсі» Анелька, за його власними зізнаннями, почував себе як удома, проте після приходу на пост коуча «синіх» португальця Андре Віллаш-Боаша Ніколя довелося підшукувати собі нове місце роботи. У січні 2012-го француз переїхав до Китаю, де виступав за «Шанхай Шеньхуа».
Після Піднебесної Анелька трохи пограв за «Ювентус», «Вест Бромвіч Альбіон» та за індійський «Мумбаї Сіті». На початку 2016-го Ніколя завершив кар’єру гравця – у 36 років. Після цього екс-форвард ПСЖ та «Челсі» працював асистентом головного тренера, спортивним директором, радником керівника клубу та на інших посадах у Китаї, Індії, Нідерландах та Франції. Останньою, на поточний момент, роботою Анелька у професійному футболі була посада спортивного директора в турецькому «Умранієспорі», яку Ніколя обіймав із січня по липень 2024 року.
Алекс
Потужний центральний захисник Алекс – вихованець академії «Сантоса» – перейшов до «Челсі» влітку 2004 року за 11,5 мільйонів євро. Одразу ж закріпитися в лондонській команді у південноамериканського легіонера не вдалося, в тому числі й через бюрократичні нюанси з документами та неможливістю отримання дозволу на роботу у Великобританії. Наступні три роки бразилець на правах оренди провів у Нідерландах, виступаючи за ПСВ, а потім повернувся до «Челсі», де у двох сезонах був ключовою фігурою в центрі оборони команди, а потім ще у двох – важливим елементом основного складу.
У АПЛ, як і раніше в Ередивізі, Алекс здобув славу завдяки потужним дальнім ударам, які нерідко заставали зненацька голкіперів команд-суперниць.
🇧🇷 A thunderbolt free-kick by Brazilian defender Alex in 2009 – one of the highlights of an eight-goal #UCL epic…
⚽️ #FreekickFriday | @ChelseaFC https://t.co/7MKbGt873T pic.twitter.com/WWg7lrYIJD
— UEFA Champions League (@ChampionsLeague) June 5, 2020
Сезон-2010/11 у Алекса не задався через серйозну травму коліна, після якої повернутися на колишні позиції у «Челсі» центрбек вже не зміг. Втім, у нього повірили в Парижі, де саме починали вибудовувати новий проект. Для трансферу вистачило 5 мільйонів євро, а ПСЖ на наступні два із половиною сезони отримав ключового центрбека, який допоміг команді взяти перші чемпіонські титули за часів Qatar Sports Investments.
Влітку 2014 року Алекс на правах вільного агента перебрався до «Мілану», де провів два роки, а потім залишив клуб. Близько шести місяців бразилець продовжував шукати собі новий клуб, але не зумів домовитися із «Порту», а наприкінці 2016-го все ж таки оголосив про завершення кар’єри гравця – у 34 роки.
На даний момент Алексу 43 роки. Залишатися у професійному футболі він не побажав і наразі про нього практично нічого не чути. Відомо лише, що екс-центрбек «Челсі» та ПСЖ разом із родиною мешкає в рідній Бразилії, іноді бере участь в урочистих заходах, присвячених знаменним подіям у житті його колишніх клубів, а у 2022 році Алекс успішно переніс операцію на серці – шунтування через заблоковані артерії.
Клод Макелеле
«Челсі» та «Парі Сен-Жермен» стали останніми клубами у кар’єрі чудового опорника Клода Макелеле. Грати він починав у «Бресті», потім виступав за «Нант», «Марсель» та «Сельту», поки нарешті у 2000 році перейшов в «Реал», де йому одразу вдалося стати ключовим футболістом основного складу. У лавах «бланкос» французький легіонер був гравцем, роль якого часто недооцінювали, і багато в чому через це влітку 2003-го й відбувся його трансфер у «Челсі».
Читайте также: «У планах є розмова». Капітан збірної України про скандального легіонера
Макелеле попросив підняти йому зарплату, але боси «Реала» на цю умову не погодилися, а тут як тут з’явився «Челсі», який тільки-но починав «смітити грошима» зі своїм новим власником – російським олігархом Романом Абрамовичем. У Лондоні Клод провів п’ять сезонів, ставши абсолютно ключовим елементом у команді в Жозе Моуріньо. Це допомогло «синім» за цей період взяти два чемпіонства в АПЛ, Кубок та Суперкубок Англії.
Влітку 2008-го 35-річний Макелеле повернувся до Франції, підписавши однорічну угоду із ПСЖ. Потім Клод поспішив оголосити про завершення кар’єри гравця, але невдовзі передумав і провів за паризький клуб ще два повноцінні сезони, остаточно повісивши бутси на цвях лишень у 2011-му, коли йому було вже 38.
Після завершення кар’єри Макелеле залишився в ПСЖ, виконуючи функції асистента головного тренера спочатку у Карло Анчелотті, а потім у Лорана Блана. В 2014-му Клод вирішив розпочати самостійну наставницьку кар’єру, очоливши «Бастію», але вже через десять турів був звільнений. Далі працював на технічних посадах у «Монако» та «Челсі», а також був коучем бельгійського «Ейпена». Наразі 53-річний Клод Макелеле сидить без діла, а останньою його роботою у професійному футболі була посада головного тренера грецького «Астераса», де французький фахівець, на жаль, також не здобув успіхів і залишив клуб після скандалу із керівництвом, яке, на його думку, втручалося у процеси управління командою.
Давід Луіс
У січні 2011 року «Челсі» заплатив 25 мільйонів євро за центрбека «Бенфіки» Давіда Луіса, якому протягом наступних трьох із половиною років вдалося стати у Лондоні ключовою фігурою в обороні, а також допомогти «синім» виграти Лігу чемпіонів, Кубок Англії та Лігу Європи. Лишень після цього Давід Луіс прийняв пропозицію від ПСЖ, перебравшись до столиці Франції, за що «Челсі» отримав компенсацію майже у 50 мільйонів фунтів. На той момент бразилець став найдорожчим захисником в історії футболу, і це багато про що говорить.
У ПСЖ Луіс провів усього два сезони, вигравши за цей період усі можливі внутрішні трофеї, а також двічі був включений до символічної збірної за підсумками чемпіонатів. А далі парижани продали бразильця назад у «Челсі», якому футболіст обійшовся у 35 мільйонів євро. Подейкували, що Давіда Луіса у Лондоні дуже хотів бачити новий наставник «синіх» Антоніо Конте, причому сам бразилець почав переживати за місце в складі у ПСЖ і вирішив, що повернення до Лондону буде для нього найкращим варіантом.
За наступні три роки, які Давід Луіс відіграв у «Челсі», центрбек став чемпіоном Англії, а також ще раз – тріумфатором Ліги Європи та розіграшу Кубку Англії. Піти із «Челсі» влітку 2019 року бразильця, як подейкували, спонукав конфлікт із коучем команди Френком Лемпардом, внаслідок якого місце легіонера у складі опинилося під великим питанням. Луіс пішов в «Арсенал», а ще за два роки – повернувся до Бразилії, де виступав за «Фламенго» та «Форталезу».
Зараз Давіду Луісу 38 років, і він продовжує грати у футбол на високому рівні. Влітку 2025-го бразилець повернувся до Європи, оформивши контракт із кіпрським «Пафосом», у складі якого навіть встиг провести 7 матчів в основному етапі Ліги чемпіонів-2025/26.
Тіаго Сілва
Ще одному бразильському центрбеку, який пограв за «Челсі» та ПСЖ – Тіаго Сілві – поталанило по-справжньому стати легендою футболу. Буквально на початку професійного шляху, коли захиснику було лишень двадцять із невеликим, він опинився на московських болотах, де захворів і в нього діагностували туберкульоз. Про жодні виступи за тамтешнє «динамо» мови вже бути не могло, Сілві просто треба було рятувати життя і він сам, як зізнавався згодом, серйозно замислювався про завершення із футболом. На щастя, все обійшлося, і Тіаго Сілва, повернувшись додому до лав «Флуміненсе», незабаром знову опинився у Європі, причому не на периферії, а в самому «Мілані».
Саме із «Мілану» влітку 2012 року Тіаго Сілва перебрався до ПСЖ, причому це стало великою подією для паризького клубу, який тоді ж оформив перехід ще однієї зірки «россонері» – Златана Ібрагімовича. Разом ці два екс-гравці «Мілана» вплинули на перетворення ПСЖ на гранда спершу французького, а потім і європейського клубного футболу.
За вісім сезонів у Парижі Тіаго Сілва сім разів ставав чемпіоном Ліги 1 та здобув 16 кубкових нагород (по 5 – Кубків та Суперкубків Франції, а також 6 – Кубків ліги). Крім того, центрбек сім разів входив до символічної збірної ліги за підсумками сезонів.
Влітку 2020-го 35-річний Сілва вирішив піти з ПСЖ, але залишився на топ-рівні, підписавши угоду із «Челсі». Там, на подив для багатьох, бразилець виявився спроможним протягом чотирьох років утримувати за собою місце в основі першої команди, поповнивши власну колекцію трофеїв ще й перемогами у Лізі чемпіонів, Суперкубку УЄФА та клубному чемпіонаті світу.
Лишень після сезону-2023/24 Тіаго Сілва поїхав, як здавалося тоді, догравати на батьківщину, оформивши контракт із «Флуміненсе». Але за півтора роки несподівано повернувся на європейський континент. Зараз, у свій 41 рік, Тіаго Сілва захищає кольори «Порту», із яким має контракт до кінця поточного сезону.
Читайте также: Що потрібно Україні для виходу до другого раунду кваліфікації ЧЄ-2027