25 березня святкує 65-річчя легендарний Василь Рац. Лівий півзахисник зіркового київського «Динамо» 1980-х, він зробив чималий внесок у звитяги команди Лобановського того періоду. З нагоди знаменної дати хочу пригадати, на мою думку, найяскравіші матчі Василя, в яких його голи посприяли перемогам динамівців, а інколи й здобуттю почесних трофеїв.
Читайте также: Вимираючий вид. Лише 4 гравці НХЛ відмовляються носити візор на шоломі
«Страждають Прудніков та Батс…» – продовжити далі цей двовірш для симпатиків нашого футболу 1980-х, думаю, не становитиме проблеми. Страждання знаних голкіперів зумовлені появою на полі Василя Раца, який у межах одного календарного року змусив й одного, й іншого двічі виймати м’яч із сітки своїх воріт.
Вагома тактична одиниця в побудові Лобановського, Рац разом з Анатолієм Дем’яненком створювали міцний лівофланговий дует, протистояти якому в тогочасся було напрочуд складно навіть найзірковішим опонентам. Рац – універсал, який відзначався високою працездатністю, тактичною грамотністю, надзвичайною ефективністю в пресингу. Відзначу його двоногість і, попри не найвищий зріст, вміння грати головою. Мав неабиякий асистентський хист і водночас вміння завершити атакувальні зусилля партнерів по команді власноніж. Чіпкий, непоступливий, гарно грав у відборі, не цурався відпрацьовувати на захист. Незрідка траплялися на полі такі ситуації, коли Рац, повертаючись на свою половину поля після динамівської атаки, навзавороті відбирав м’яч у суперників і розпочинав контратакувальну дію.
Рац був і повноправним учасником славнозвісного віяла під час фіналу Кубка кубків-86 у матчі проти «Атлетіко», яке закінчилося другим голом у ворота мадридців. Одне слово, лівий півзахисник – важлива деталь того загальнокомандного механізму, сумлінна праця якого зумовила, зрештою, виграш євротрофею. А Валерій Лобановський осібно відзначав у Василя професійний триб мислення та безмежну відданість футболу. Рац – це Колотов із вужчим ігровим діапазоном, як казав Валерій Васильович. Може, й так, але це твердження метра, певно, не стільки негативне на адресу Раца, скільки позитивне на адресу багаторічного капітана «Динамо». Й уже факт такого порівняння, думаю, так само є свідченням ролі Раца в другій команді-зірці Лобановського в половині 1980-х.
Отже, дістаємо із закамарків пам’яті найважливіші матчі, в яких Рац відзначився результативними діями. Спільна риса цих ігор – неабияка їх значущість: як не фінал Кубка, то протистояння за золото чемпіонату, та й єврокубкові двобої тут представлені вельми широко.
1. 06.11.1985. Кубок кубків. 1/8 фіналу. «Динамо» (Київ) – «Університатя» – 3:0. Рац, 5 (1:0)
Атака за участю Ігоря Бєланова та Олександра Заварова, яка спершу тяжіла до правого флангу, раптом через поперечну передачу Олександра змінила напрямок загрози. На лівому фланзі пас Заварова замкнув Василь Рац, спрямувавши м’яч під поперечину вже порожніх воріт. Початок бліцкригу румунського клубу було покладено.
2. 05.03.1986. Кубок кубків. ¼ фіналу. «Рапід» (Відень) – «Динамо» (Київ) – 1:4. Рац, 68 (0:3)
В тій грі Рац спершу відзначився двома асистами на Ігоря Бєланова: попервах під час стрімкої контратаки, а надалі навісивши на форварда зі штрафного. А невдовзі Рац і власноміць перетворив рахунок на великий, фактично знявши питання щодо переможця за підсумком двох матчів. Невпевнена гра воротаря віденців Міхаеля Консела на виході призвела до того, що 6-й номер «Динамо» дістав можливість влучно й невідпорно пробити з дальньої відстані. Такою нагодою він скористався якнайкраще, з лівої поціливши у ворота. Шлях до півфіналу єврокубка після результативного виїзду до столиці Австрії було відкрито.
3. 29.11.1986. Чемпіонат СРСР. «Динамо» (Москва) – «Динамо» (Київ) – 1:1. Рац, 78 (1:1)
У московському манежі НСК «Олімпійський» місцева команда прагнула будь-що перемогти, адже в такому разі підопічні Едуарда Малофєєва забезпечували собі чемпіонський титул. Й господарі поля повели в рахунку в самому дебюті матчу. Однак стрімка атака киян і зокрема комбінація Яковенко – Євтушенко – Рац закінчилася влучним ударом головою у високому стрибку Василя Карловича. Рахунок зрівнявся, і мрії москвичів про дострокове чемпіонство були розбиті. Пригадую, тоді після гри відповідав на купу телефонних дзвінків із привітаннями з результатом матчу. Вирішення долі чемпіонства було перенесено до Києва.
Читайте также: Костюк, Пономаренко і Ярмоленко претендують на звання кращих в Премʼєр-лізі
4. 07.12.1986. Чемпіонат СРСР. «Динамо» (Київ) – «Динамо» (Москва) – 2:1. Рац, 15 (1:0)
Й у Києві гол Василя Раца (сповна використав неузгоджені дії оборонців московського клубу й, спіймавши тих на помилках, відправив м’яч у сітку воріт) був якнайважливішим. Він фактично визначив хід дальшої боротьби, адже тепер гостей рахунок не влаштовував (а їм вистачало нічиєї для чемпіонства), і вони мали йти вперед, оголюючи тили для стрімких контратак киян. Зрештою, в тій грі московська команда забила на гол менше, й чемпіонство не змінило своєї київської прописки.
Один із друзів нашої родини того вечора їхав у відрядження з Києва до радянської столиці. Й, зайшовши в купе в своєму потязі, виявив там Володимира Маслаченка, який повертався до Білокам’яної після коментування чемпіонського матчу в Києві. Киянин дістав пляшку горілки, й під неї і гарну закуску пішла некваплива розмова з Маслаченком, який, попри не надто гарний настрій через поразку московського клубу, все ж таки намагався не виказувати свого розпачу (не «Спартак» же, зрештою, поступився того дня) та розповів чимало цікавих футбольних речей. Ними своєю чергою наш друг згодом радо поділився з нами.
5. 14.06.1987. Фінал Кубка СРСР. «Динамо» (Київ) – «Динамо» (Мінськ) – 3:3, по пенальті 4:2. Рац, 45 (1:1)
Й у тому славнозвісному «всім фіналам – фіналі» Василь Карлович відзначився голом. Знову, як і в матчі проти «Університаті», Рац опинився на лівій штанзі й замкнув влучним ударом лівою заледве чи не ювелірну передачу Заварова. Рахунок тоді зрівнявся, однак подій у тому матчі ще було аж-аж-аж. І для киян у підсумку все завершилося переможно!
6. 12.09.1989. Кубок УЄФА. 1/32 фіналу. «Динамо» (Київ) – МТК – 4:0. Рац, 23 (2:0). Рац, 33 (3:0)
Дубль Раца в тій грі – результат швидких контратак «Динамо». В них стрімкий півзахисник відіграв визначальну роль. Другий гол, до слова, чимось нагадав м’ячі, проведені у ворота «Університаті» й мінського «Динамо». Певно, особливого натхнення етнічному угорцю додавало те, що в тій грі динамівцям протистояла саме команда з Угорщини. Й ще один невеличкий, але красномовний штрих. Після фінального свистка мій сусід по сектору (місця по абонементах були поруч) промовив таку фразу: «Рахунок гарний, а гра – ані в біса!». Оцініть рівень вибагливості тодішньої київської торсиди.
7. 02.05.1990. Фінал Кубка СРСР. «Динамо» (Київ) – «Локомотив» (Москва) – 6:1. Рац, 30 (2:0)
У тому матчі було одержано найбільшу перемогу в історії фіналів Кубка СРСР: команда Валерія Лобановського просто познущалася над командою Юрія Сьоміна. Головним героєм матчу став Олег Саленко, на рахунку якого хет-трик, гол-красень провів Геннадій Литовченко, а Василь Рац зробив свій внесок у той тріумф, забивши головою (вкотре!) після кутового у виконанні Анатолія Дем’яненка. Лівофлангова динамівська зв’язка – в дії! Якщо зважати на остаточний рахунок матчу, то саме гол Василя Карловича став переможним.
***
У кар’єрі працелюбного уродженця Закарпаття було й чимало інших непересічних матчів, сповнених гольових надбань. Про те, що від нього настраждався голкіпер збірної Франції Жоель Батс, я вже згадував. Довелося виймати м’яч із сітки своїх воріт після переможного голу Раца й кіперу нідерландської збірної Гансу ван Брекелену. Та й славнозвісний голкіпер тбіліського «Динамо» Отар Габелія може зрозуміти колег, адже в сезоні-85 пропускав після удару Раца головою, а також у тій самій грі не зміг взяти намертво м’яч після потужного пострілу Василя Карловича, після чого Заваров був першим на добиванні. Одне слово, клуб голкіперів, яким завдавав прикростей лівий півзахисник київського «Динамо» 1980-х, складається з вельми шанованих осіб. А ми дбайливо зберігаємо ці факти в своїй пам’яті. Многолітствіє славному динамівцю!
Читайте также: Перед грою з ЛНЗ Кривбас проведе спаринг з Олександрією
Олексій РИЖКОВ