Як стало відомо Sport.ua, відійшов у засвіти один із колишніх керівників ФК «Пальміра» Олександр Іваницький. Він був граючим віце-президентом клубу, який виступав у Другій лізі у сезонах 2003/04 та 2004/05.
Читайте также: Відомий тренер відмовився очолити збірну України
У перший із цих сезонів він поєднував у «Пальмірі» керівну роль з ігровою, провівши у її складі 9 матчів. А потім зосередився виключно на функціях віце-президента.
По завершенні футбольної кар’єри Іваницький проявив себе в іншій сфері – політичній. Він був депутатом Одеської міської ради трьох скликань, очолював комісію з питань житлово-комунального господарства.
Вранці 20 квітня Олександра Іваницького знайшли без ознак життя у його автомобілі на одній з вулиць Одеси. За неофіційною версією, яку не виключає слідство, він міг скоїти самогубство.
Читайте также: Турнірна таблиця УПЛ. Шахтар повернув собі лідерство у чемпіонаті
Звістка про смерть колишнього одноклубника стала шокуючою для тодішнього гравця, а потім головного тренера «Пальміри» Віктора Богатиря.
– Олександр Іваницький запам’ятався мені позитивною і радісною людиною, – сказав він. – Все тому, що ми втілювали у життя його мрію – створити в Одесі конкурентноспроможну команду. Він був настільки захоплений цим проектом, що поринув в нього повністю. Йому дуже хотілося якомога швидше піднятися з «Пальмірою» на якусь турнірну вершину. У процесі реалізації своєї ідеї він квапився: було придбано і комфортабельний автобус, і комплект форми Nike, і приведено до ладу стадіон «Спартак» та футбольне поле. Зрозуміло, що все це було не лише заслугою Іваницького, адже він був одним із керівників клубу разом з президентом Сергієм Воротинським та віце-президентом Юрієм Фуртатовим. Однак саме він вмів запалювати своєю метою інших колег. Іваницький буквально жив футболом. Гадаю, що багатьох одеситів цей проект запам’ятався як така собі віддушина. Шкода лише, що «Пальміра» так швидко припинила своє існування. Для Олександра Іваницького це було справжнім ударом. Адже він мав далекосяжні плани: придбав було земельну ділянку у селищі Чорноморка, де мала бути тренувальна база «Пальміри». І навіть зробив там футбольне поле. Той період його життя багато хто згадує лише добрими словами. Тож його смерть залишила на душі гіркий осад.
– Що скажете про Олександра Іваницького, як футболіста?
– У ролі гравця міг зіграти на будь-якій позиції в обороні, віддаючись боротьбі на всі сто відсотків. Пригадується, як в 1/16 фіналу Кубка України «Пальміра» грала вдома з донецьким «Шахтарем». У цій зустрічі Іваницький грав проти Агахови, про що на згадку мав у своєму офісі велику світлину їхнього єдиноборства у рамці. Для Олександра це було гордістю – зіграти проти такого клубу і такого футболіста. Що стосується нашої співпраці, то траплялися робочі моменти, коли були матчі, у яких я, як тренер, не бачив його у складі, а він хотів грати. Та коли у тій чи іншій грі Іваницький виходив на поле, то викладався на всі сто відсотків.
Читайте также: Гравець Вереса розповів про розгромну перемогу над Олександрією