Після перемоги над «Челсі» (3:0) «Брайтон» виходить на 6 місце у турнірній таблиці АПЛ. Не в останню чергу через зайвий, у порівнянні з конкурентами, зіграний матч, але й у результаті власної переконливої серії: «чайки» здобули 19 очок у 8 останніх турах АПЛ. Якщо «Вілла» фінішує п’ятою та виграє ЛЄ, Англія матиме аж 6 представників у ЛЧ, а «Брайтон» матиме шанси на путівку до турніру найкращих команд Європи. В останніх 4 турах він зіграє зокрема проти «Вулвз» удома (суперник без мотивації), «Лідса» за тур до фінішу (можливо, опонент уже вирішить питання збереження прописки) та «МЮ» в останній ігровий день («дияволи» вже гарантують собі ЛЧ на той момент). Календар натякає на можливість подвигів. Команда у формі. Розгром «Челсі» надихає на нові звершення. Минулий сезон «Брайтон» завершував серією з 3 поспіль вікторій. Повторить – буде у єврокубках. А якщо дуже пощастить – прийматиме на цій арені у новому сезоні «Баварію» та «Барселону».
Читайте также: Джерело: в УАФ визначили головного кандидата на заміну Реброва у збірній
Однак до нового сезону ще треба дожити. Зараз – фокус на подіях, котрі вже відбулися. Конкретно у цьому тексті – на перемозі «Брайтона» над «Челсі», її причинах та наслідках. Заінтригую: можливо, єдина стаття за сьогодні, у якій не буде знищено Росеньйора.
1. «Челсі» вперше за 2 роки вийшов на матч АПЛ з трійкою центральних захисників. Можу добити: конкретно цього сезону до гри з «Брайтоном» «сині» мали лише 110 зіграних хвилин із модулями 3-Х-Х. Тобто це навіть планом Б майже ніколи не було. Зараз можна впевнено сказати: такий хід Росеньйора не виправдався, з трійкою центральних оборонців «Челсі» провів найгірший свій тайм в атаці за багато-багато тижнів. Чи варто критикувати Ліама за рішення, яке тільки заплутало команду? Навряд. Уже до цього матчу «Челсі» підходив на серії з 4 поспіль сухих поразок в АПЛ. Тобто четвірка оборонців не працювала. Наївно припускати, що без змін команда заграла б краще. Тренер зреагував. Не спрацювало – але не діяти взагалі не було опцією. Команда не може забивати? Ось вам 2 опорники, Лавіа та Кайседо, в основі, а разом з ними – працюючий зокрема і на захист Фернандес. Тренер зробив усе, аби допомогти команді оборонятися. А вона пропустила вже на 3 хвилині.
2. «Сині» виглядали розбитими з перших же хвилин. Дебютний гол – після того, як на кутовому суперника власний футболіст скидає м’яч ледь не у центр власного штрафного. Корнер, до речі, прийшов після моменту «Брайтона», коли трійка центральних захисників опікала одне одного та єдиного нападника у штрафному – а Мітома залишився сам-один. Пізніше Нету впаде під час спроби дриблінгу. Чалоба відпасує в аут, хоча у декількох метрах справа буде партнер. Делап зароблятиме кутовий – але позбавить цього корнера свою команду через дурний фол. Санчес віддасть м’яч супернику у власному штрафному майданчику. І це не вибірка у місяць – лише у перші хвилин 30. «Челсі» помилявся та помилявся. Так часто, як не хиблять навіть аутсайдери ліги у погані дні. Так виглядає відсутність віри у власні сили, одне одного, проект, тренера тощо. Ще нещодавно цей склад «синіх» був у топ-4 АПЛ, а тепер 45 хвилин не може дістатися до воріт «Брайтона». Справа у психології.
3. Який же крутий Мареска! Зазвичай відкладаю якісь підсумки до останніх пунктів тексту, але матч «в одні ворота» – треба розбивати блоки критики «синіх» чимось іншим. Нещодавно Фернандес казав про те, що хоче жити у Мадриді. Це крик про допомогу та сигнал для клубу: твій ледь не найкращий футболіст не вірить у те, що ти робиш. Хоче грати там, де головна цінність – перемоги, а ти не можеш йому запропонувати навіть ілюзію боротьби за трофеї. З роками склад «Челсі» не стає суттєво кращим. Проблемні позицію не закриваються. Зліва в атаці досі конкурують Гарначо та Гіттенс, у яких на двох у сезоні АПЛ 1 забитий гол. На воротах – Санчес. У центр захисту так і не було придбано нікого на заміну травмованому Колвіллу. Результативного фінішера також нема – тільки молоді та перспективні. І от Фернандес уже не вірить у проект. Не тільки він. А з Марескою вірили. Мареска якось переконував футболістів, що вони тут зокрема заради перемог. Більше тренера у клубі нема – і віри у те, що команда може вигравати, також.
4. Дуже багато статистики проти «Челсі» від АПЛ. Я давно не пам’ятаю, аби під час трансляції настільки знищували одну з команд. Ну і так, заслужено, бо статистика матчу не зі стелі береться – просто показово, як АПЛ працює з власним продуктом. Якби поєдинок був рівний, то ліга час від часу та ліниво зліва зверху під рахунком виводила б статистику ударів, кутових тощо. А тут «Челсі» програє по всіх фронтах – от тобі ті удари кожні 5 хвилин, от тобі кутові, знову кутові, а тепер – дотики до м’яча у чужому штрафному майданчику… Відповідальні за цю графіку цілий перший тайм усе били та били по «Челсі», все підкидали роботи коментатору: а розкажи-ка ти знову, вдесяте за 5 хвилин, наскільки «сині» погано грають у футбол. Ось так робиться найкращий продукт у світі. Одна справа – подивитися тайм, де «Челсі» знищують. Інша – подивитися такий саме тайм, але ще й отримати статистичні тому обґрунтування. Глядач регулярно отримує підтвердження власної правоти – і тому його перегляд стає більш комфортним.
5. «Брайтон» дуже цінував своє володіння м’ячем. Якщо на перших хвилинах хотів ніби лише атакувати, то дещо пізніше у ситуаціях, коли є ризик втрати круглого, стабільно пасував назад, грав на збереження. З 31 хвилини до завершення першого тайму у «чайок» аж 64% володіння, а рахунок за ударами – 0:1. До цього – 57% та 7:0 за спробами забити. Тобто у якийсь момент «Брайтон» дещо втомився, усвідомив це – та перейшов у режим економії сил до перерви. Ще раз: «Брайтон» економив сили проти «Челсі» прямо по ходу поєдинку. Навіть дещо принизливо для фаворита. Але чудово, що команда настільки керована: розуміє, коли варто знизити оберти, аби нічого за це не отримати та накопичити сили для нового ривку. І «Брайтон» зробить його одразу після перерви: лише 39% володіння між 46 та 70 хвилинами, зате за ударами – 6:2, за голами на відрізку – 1:0. «Чайки» круто перемикалися між декількома режимами гри, а суперник нічого не міг проти цього вдіяти. Весь матч – під диктовку господарів.
6. Матч від «Брайтона» – хороший, але не більше. У сучасному футболі нормально програвати 0:3 у поганий день. Особливо коли суперник проводить видатний поєдинок. Але ж це не той випадок. Мінте не був конкретним у фінальній третині та не створив проблем як таких для Хато та Кукурельї. Мітома виглядав цікавіше – але не забивав та не асистував. Якби не гольовий пас, Рюттера можна було б навіть дещо покритикувати. «Брайтон» не знищив оборону, яка лякалася навіть простих подач з флангу. У другому таймі забив у швидких атаках – але не втікав у них настільки часто, наскільки міг би. «Чайки» можуть краще. Вміють краще. Але… ну, навіть не довелося цього показувати. У воротаря Вербрюггена 0 сейвів за 90 хвилин. Я вже майже половину складу гравців назвав, котрі не вразили. Тож це просто хороший матч «Брайтона» як команди, для багатьох футболістів – лише нормальний. Але аж 3:0. У найкращий день «чайки» виграли б з більшою різницею у рахунку. І це навіть якось дещо лякає.
7. Це не зливання Росеньйора. Бо якщо це воно – це найбільш явне зливання тренера в історії. Коли футболісти хочуть прощання із наставником, вони не викладаються на полі, але і не влаштовують диверсії. Не виконують настанов тренера, але не шкодять навмисно. А навіть якщо шкодять – бодай роблять вид, що помиляються випадково. У моменті з другим голом захисник падає, а воротар гадає кут під час виходу сам на сам: а що взагалі коїться? Хиб забагато. З м’ячем та без нього. «Челсі» виглядає не командою, яка хоче позбутися тренера, а набором футболістів, котрі просто не хочуть тут знаходитися. «Тут» – на полі у вівторок, у Брайтоні, під керівництвом Росеньйора, у середині таблиці, у клубі, котрий заявляє про амбіції – але насправді їх не має. Це нижча точка життя проекту «Челсі» у його теперішньому вигляді. А хто там цього дня стоїть на бровці, розмахує руками та ухвалює помилкові рішення щодо схеми – дрібниці.
Читайте также: НБА. Дебют Шульги в плейоф, Лейкерс знову перемогли, сенсація в Сан-Антоніо
8. Рятувати команду у другому таймі вийшов Гарначо. І взагалі-то правильна заміна від Ліама. По-перше, відмовився у перерві від схеми, з якою у команди не виходило. По-друге, у день, коли комбінацій на м’ячі нема, випустив футболіста, котрий не любить ці самі комбінації (і давати круглий партнерам) – а надає перевагу сольним атакам (бігти, обходити на дриблінгу, бити). Інше питання: а чому у матчі з «Брайтоном» тренеру доводиться намагатися переломити хід гри завдяки Гарначо, в активі якого 1 гол в АПЛ за останній рік? «Челсі» справді сильно побили травми. Але ж якби був здоровий Педро, то з лави вийшов би Делап: а сильно б допоміг? Здоровий Палмер – це, мабуть, Лавіа на лавці. Можливо, з Естевао життя було б кращим, але не 18-річний хлопець повинен бути №1 на твоїй лаві запасних, коли ти витрачаєш мільйон мільйонів на трансфери. У другому таймі Росеньйор намагається врятуватися Гарначо – а міг би Гіу та Сантосом. Склад «Челсі» не відповідає кількості витрачених на нього грошей, але на витрачені гроші зважають, коли оцінюють результати команди. Тренерів тут підставляють.
9. Санчес як Онана. Мабуть, найточніше воротарське порівняння за останній час. Той же профіль: воротар-герой, який у хороший день виграє для тебе важкий матч, а у поганий своїми помилками поховає твої надії на успіх. Інколи встигає відзначитися і з позначкою плюс, і з позначкою «ну от що ти робиш?» протягом 90 хвилин. Учора відбив декілька складних ударів – але привіз убивчий момент у свої ворота після невдалої гри ногами. Довго тримав рахунок 0:2 ледь не самотужки – але у моменті з другим голом неідеально зайняв позицію у воротах та дарма гадав напрямок удару до удару. Одужання «МЮ» не пов’язано напряму з прощанням із Онаною, але з Ламменсом справді стало краще: тепер «дияволи» мають гарантії. Перш за все – що не пропустять дурний гол, коли все йде добре. Можливо, і не врятуються від поразки у поганий день – але топ-команді частіше потрібен не кіпер-герой, а просто стабільний. Наразі Санчес не проблема «Челсі», але коли команда справді захоче стати грандом та топовою – треба буде змінити його на кіпера з меншою амплітудою якості виступів.
10. Нема сенсу звільняти Росеньйора. От наважаться у клубі на це: а далі? Давайте зберемо профіль тренера мрії для босів «Челсі». Вочевидь клуб хоче молодого наставника: інакше б не кликав Мареску, Поттера, Росеньйора. Потрібен вмілий тактик, який ставить хороший футбол із великою кількістю атак. Але адаптивний, здатний реагувати на велику кількість змін у складі. Без амбіцій вигравати турніри, бо Мареска хотів та заявив про це публічно – і його звільнили. Але мотивований перемагати у матчах, а отже – той, для якого «Челсі» буде не черговим клубом у кар’єрі, а на даний момент її вершиною. У наставника повинен бути за спиною успіх із більш скромним складом. Краще аби той був або англійцем, або працював в Англії, аби робота в АПЛ його не надто шокувала. Що ж, сумуємо. І виявляється, що ідеальний тренер для цього «Челсі» – Росеньйор. «Сині» як клуб самі до цього дійшли. Нема на ринку нікого, хто б краще відповідав їхнім вимогам. Росеньйор – найкращий. А якщо так, то сенс його звільняти? Тим паче наприкінці квітня.
11. Гірше грати вже неможливо. Коментатору просто доводилося 90 хвилин критикувати «Челсі», бо 80% подій на полі були пов’язані з тим, що «аристократи» роблять не те, ухвалюють не ті рішення, помиляються тощо. Фернандо Торрес, Фея-хресна, Лео Мессі, Леонардо Ді Капріо, твій сусід Толік, Марк Гіу – лише декілька людей, вихід на поле на позиції форварда яких у другому таймі однаково не міг допомогти цьому «Челсі» врятувати матч. 12 гравець також не став би у нагоді. Якби Вербрюгген пішов з воріт на півгодини, ми б і не помітили. Цей склад «Челсі» не може перемагати, бо більше не вірить, що це має хоч якийсь сенс. Звільнення Росеньйора дасть команді сигнал від босів, що ті хочуть змін – а потім прийде якийсь новий молодий та перспективний, а гравці отримають новий сигнал: що нічого не зміниться. А досвідчені наставники сюди не підуть. Точно не найкращі. «Челсі» на полі зараз – безнадійний. І нема способу цього змінити до кінця сезону.
12. На останніх хвилинах «Брайтон» дозволив «Челсі» пограти у футбол. Не те щоб дуже цього хотів – просто дещо розгубився, бо не звик перемагати топ-суперників аж настільки впевнено. «Чайки» дозволили опоненту пробити по власних воротах лише 2 рази за перші 70 хвилин, після – аж 4. 3 з 4 спроб на відрізку завдали Гарначо та Гіу. В цілому, логіку із першою літерою «Г» у прізвищах я уловив, тому пропоную зіркових новачків для команди на літо, аби от точно пробити по воротах «Брайтона» 10 разів наступного сезону: Гаві, Гордон, Гюлер, Гуцуляк. 100% влучання – Гонсало Гарсія. І навіть таким «чайкам», котрі самі своєї переваги злякалися, «Челсі» не забив. Ба більше: пропустив. У якийсь момент я думав, що матч просто не може скластися для «синіх» гірше, – а потім Велбек відзначив свій забитий м’яч фірмовим святкуванням Роналду. Так і запишемо: у матчі із «Челсі» Дані відчував себе Кріштіану. Лондонці виступили настільки погано, що суперник 90 хвилин думав, що він «Реал».
13. Нема сенсу буцати цей «Челсі». Клуб обрав свій шлях, але не може прийняти свій вибір. Можливо, на це потрібен час. Якби «сині» хотіли змагатися із «Арсеналом» та «Ман Сіті», то купляли б не лише молодих та перспективних. Закривали б проблемні позиції. Співпрацювали б із власним тренером. Не купляли б на 100500 мільйонів щоліта. Ні, боси «Челсі» цього не хочуть. Тому краще придбати Гіттенса та Гарначо замість сильного центрального захисника. «Челсі» хоче бути перш за все фінансово успішним, а перемагати у змаганнях не пріоритет. Цей вибір у клубі зробили вже давно. Але боси досі не прийняли той факт, що із таким підходом програватимуть. Всім топ-клубам, котрі прагнуть до розвитку. Часто – навіть середнякам. 2 з 3 сезонів за такого підходу не будуть хорошими. А твої найкращі футболісти, Фернандес та Кайседо, котрі виросли та вже готові боротися за трофеї, просто не бажатимуть грати за твою команду, котра не має амбіцій.
Якщо «сині» йдуть таким шляхом, то який вони топ-клуб? А для середняка Росеньйор – цілком собі хороший тренер, навіть дуже. «Страсбур» не дасть збрехати.
Читайте также: Даяна Ястремська – Солана Сієрра. Прогноз, анонс на матч WTA 1000 у Мадриді