Розповідаємо про всіх наших гравців, які колись набирали очки в пост-сезоні.
Рубіж 10-20-х років нинішнього століття став для українського баскетболу золотим часом. Тут, звичайно, згадується і шосте місце континентальної першості 2013 року та участь на ЧС-2014 (бонусом йшла виграна перша чверть у матчі з командою США, очолюваною Каррі та Томпсоном) та гучні успіхи в Єврокубках. На тлі баскетбольного буму зростало і нове покоління, представники якого все частіше потрапляли до NCAA, а потім і до НБА.
Читайте также: ГІЛДЖЕС-АЛЕКСАНДЕР: «Я вже передивився всю серію Лейкерс і Х’юстона»
Наразі потік українських талантів у Північній Америці зменшився, але не зник зовсім. Свідченням цього став певною мірою успішний сезон для захисника «Бостон Селтікс» Максима Шульги.
Українець розпочинав сезон на двосторонньому контракті та левову частку матчів провів у G-лізі. Однак його якісні, а часом і феєричні виступи за фарм-клуб «кельтів» призвели до того, що нещодавно він отримав повноцінний контракт із франшизою з Массачусетсу. Більше того, в ніч проти понеділка Макс набрав свої перші очки у кар’єрі в плей-оф НБА, реалізувавши кидок з-за дуги у матчі з «Філадельфією».
Таким чином, він став лише сьомим українцем в історії, який відзначився набраними балами у пост-сезоні. Пропонуємо згадати, кому з наших співвітчизників вдалося це зробити раніше, і чим вони взагалі запам’яталися у плей-офф.
Віталій Потапенко
Вихованець київського баскетболу був лише другим українцем в історії НБА (після Олександра Волкова). При цьому центровий став першим нашим гравцем, який зіграв у плей-офф. Сталося це у його другому сезоні у НБА – 1997/98. Тоді Потапенко захищав кольори «Клівленд Кавальєрс».
Колектив з Огайо в тому розіграші плей-офф поступився вже в першому раунді Індіані Пейсерс (1-3). При цьому сам Віталій взяв участь у всіх чотирьох зустрічах та отримував солідні середні 17 хвилин на паркеті. За цей час він збирав колекцію з 4,3 очка та 2,8 підбирання.
Усього ж Потапенко провів у НБА 11 сезонів, але за цей час зіграв у плей-офф лише у трьох випадках. Про перше ми вже згадали. Вдруге Віталію пощастило потрапити до пост-сезону 2005 року, коли він виступав у «Сіетлі». Тоді предки нинішньої «Оклахоми» дісталися півфіналу Західної конференції та награли у плей-офф 11 зустрічей.
Але сам Потапенко вийшов на паркет лише у 5 матчах і за досить обмеженого часу збирав у середньому 2,0 очка та 1,4 підбирання. Востаннє центровий зіграв у плей-офф у 2006 році, але вже у складі Сакраменто. Тоді каліфорнійці у шести матчах поступилися у першому раунді легендарному «Сан-Антоніо Сперс» із супер-тріо в особі Данкана, Паркера та Джинобілі. Сам Потапенко зіграв лише у чотирьох матчах, набираючи в середньому 1,0 очка та 0,3 підбирання за 2 хвилини на майданчику.
Загалом на рахунку нашого першопрохідника у плей-офф НБА накопичилося 13 матчів, у яких він збирав скромні 2,4 очка та 1,5 підбирання.
Станіслав Медведенко
А це наш єдиний дворазовий чемпіон НБА. Так, звичайно, у «Лос-Анджелес Лейкерс» часів Медведенка були куди видатніші гравці, чого варті лише Брайант, О’Ніл та Мелоун. Але ролі Медведенка все це анітрохи не применшує.
У стані «озерних» Стаса цінували за його жорсткість на паркеті та характер поза майданчиком. Незважаючи на два перстні, українець зіграв лише в одному чемпіонському розіграші плей-офф. Саме той пост-сезон, 2002 року, і став для Медведенка дебютним у кар’єрі. Тоді баскетболіст взяв участь лише у семи матчах та проводив на паркеті в середньому три хвилини, набираючи при цьому символічні 0,7 очка та збираючи 0,3 підбирання.
Вже наступного року Медведенко додав до послужного списку ще 9 матчів плей-офф, тут його внесок був помітнішим – 3,8 очка та 2,0 підбирання в середньому. Однак тоді каліфорнійці завершили свій похід у плей-оф у півфіналі конференції, не впоравшись із «Сан-Антоніо Сперс».
Сезон-2003/04 став найуспішнішим для Медведенка з погляду особистої статистики. Тоді йому часто доводилося замінювати зіркових ветеранів Хораса Гранта та Карла Мелоуна. У результаті навіть у регулярному чемпіонаті Медведенко 38 разів вийшов на майданчик у стартовій п’ятірці та отримував рекордні для себе 21 хвилину ігрового часу в середньому.
У плей-офф роль українця трохи просіла, але при цьому він все одно зіграв у 21 із 22 матчів і отримував знову ж таки рекордні для себе у пост-сезоні 11 хвилин у середньому. За цей час він збирав колекцію з 4,0 очка та 2,5 підбирання. Всього ж у плей-офф НБА Станіслав взяв участь у 37 іграх із середнім показником у 3,3 очка та 2,0 підбирання.
Олексій Печеров
Історія вихованця харківського баскетболу часом здається історією про нереалізовані можливості. Вибраний під досить високим 18-м номером драфту НБА у 2006 році (наприклад, Янніс Адетокунбо свого часу був обраний під 15-м), українець так і не зміг виправдати високих очікувань. Всього в НБА Олексій провів три сезони і лише в одному з них йому пощастило спробувати себе в плей-оф.
У 2008 році його «Вашингтон» програв у посту-сезоні вже в першому раунді, не зумівши зламати опір «Клівленда» у шести матчах. Сам Печеров взяв участь у трьох іграх та загалом отримав вісім хвилин. Сумарно він набрав у плей-офф аж 2 очки (у середньому 0,7 очка). Ось, власне, і вся історія колись дуже перспективного гравця.
Як би там не було, Олексій став лише третім в історії українцем, який розжився очками у плей-оф НБА.
Читайте также: У Шахтарі звернулись до легіонера, якому майже не довіряє Туран
Кирило Фесенко
Потужний центровий провів у НБА не найгіршу кар’єру. Так, за словами самого українця, багато чого не вийшло через не самий професійний підхід через вік та низку інших причин. Але при цьому Кирило отримав свою хвилину слави в НБА.
За п’ять сезонів у найкращій лізі світу його команди потрапили до плей-офф лише один раз. Сталося це у розіграші-2009/10, коли Кирило виступав у складі «Юти Джаз». Тоді він взяв участь у 10 матчах (9 у старті) і збирав колекцію з 3,3 очка, 3,9 підбирання та 1,2 передачі в середньому.
Після того Кирило провів ще два неповні сезони в НБА і залишив лігу. Після цього були спроби повернутися сюди за допомогою виступів у Лізі розвитку, але успіхом вони не увінчалися. Проте згодом на Кирила чекала дуже непогана кар’єра в Європі, в тому числі і в Італії.
Олексій Лень
Це той випадок, коли результат кар’єри в НБА можна назвати справжнім болем фаната. Я добре пам’ятаю той драфт та високий 5-й вибір “Фініксом” Олексія. Лень став першим українцем в історії, який був обраний на ярмарку талантів настільки високо і досі його в цьому плані ніхто не перевершив.
З одного боку, можна сказати, що він провів у НБА непогану кар’єру, все ж таки 12 сезонів у найкращій лізі світу – показник, яким може похвалитися не кожен. З іншого, питання які ці сезони, а також у тому, що очікування від п’ятого номера драфта завжди набагато вищі.
Так, часом у Леня були суперматчі, у тому числі, з потужними дабл-даблами із 30+ очок. Але достатньо сказати, що за стільки років у НБА Олексій зіграв у плей-офф лише у трьох сезонах і знову-таки, що то була за участь?
У 2021 році «Вашингтон» Леня вилетів у першому раунді плей-офф, поступившись у п’яти матчах «Філадельфії». Український баскетболіст прийняв участь у всіх цих іграх, набираючи в середньому 4,0 очка та 2,2 підбирання. Другий сезон за участю Леня у плей-офф НБА стався у 2023 році. Тоді він захищав кольори «Сакраменто». Каліфорнійці у семи матчах серії програли «Голден Стейт».
Алекс зіграв у всіх зустрічах протистояння і збирав у середньому 2,7 очка та 2,9 підбирання за 7,8 хвилини. Нарешті, остання поява Леня у плей-офф сталася у 2025 році.
Тоді керівництво «Лейкерс» терміново намагалося закрити пробоїну на позиції п’ятого номера та звернулося до послуг Олексія. На жаль, той повністю провалився та отримав величезну порцію критики від фанатів. У підсумку за 2 матчі він сумарно провів на паркеті 4 хвилини, не набрав жодного очка і зібрав 4 підбирання. Ось і всі виступи Леня у плей-офф НБА. Тому не дивно, що я їх називаю болем.
Святослав Михайлюк
Історія Свята у НБА ще розвивається. Схоже, що у нинішній своїй команді «Юті» він знайшов своє місце під сонцем і загалом провів непоганий сезон. До цього було безліч переїздів, майже десяток команд та практична повна відсутність стабільного місця у ростері колективів.
З моменту появи українця в НБА, у 2018 році, він взяв участь лише у двох розіграшах плей-офф. Перший був суто символічним. Судіть самі, три матчі у пост-сезоні за «Торонто» у 2022 році із середніми показниками в 1,6 хвилини та 0,3 очка говорять самі за себе.
Другий сезон Михайлюка у плей-оф НБА добре відомий усім українським уболівальникам. 2024 рік та чемпіонство «Бостона». Так, Святослав до того тріумфу причетний побічно. Всього 8 матчів у плей-офф 4 хвилини в середньому та сумарно 8 набраних очок (1 бал у середньому за гру).
Але це аж ніяк не впливає на сам факт чемпіонства. Свят – другий в історії України чемпіон НБА і з цієї пісні рядків уже не викинути.
Максим Шульга
Про Максима я писав у передмові до цієї колонки. Додати поки що нема чого. Хіба тільки те, що перспективи Шульги в «Бостоні» здаються навіть привабливішими, ніж свого часу у Михайлюка.
Сам українець постійно прогресує і працює над собою, а «Селтікс» належать саме до тих франшиз, які вміють розвивати таланти, що тільки-но розкриваються, краще за інших. Тож чим чорт не жартує, можливо, наступним українським чемпіоном з НБА стане саме Шульга. Залишається побажати йому удачі та стежити за його зростанням далі.
Читайте также: Динамо визначилось із майбутнім Караваєва, якого хотів підписати Шахтар