Головний тренер «Інтера» Крістіан Ківу поділився емоціями після перемоги над «Пармою» (2:0), яка гарантувала «зміям» достроково перемогу в Серії А.
Читайте также: Челсі ухвалив рішення щодо Мудрика. Відома сума трансферу
Завдяки роботі Крістіана та самовіддачі його підопічних «Інтер» завоював 21-ше Скудетто в своїй історії. Тренер навіть не приховав, що після такого свята взяв до рук сигару.
«Я вже був частиною історії «Інтера» ще до цього Скудетто. Я радий за цих гравців, за клуб і за вболівальників, адже їм довелося витримати наратив і насмішки тих, хто завжди намагався применшити виконану роботу. Команда добре попрацювала, засучила рукави, перебудувалася і знайшла правильну мотивацію, щоб провести конкурентний сезон. Вони це зробили, і я за них радий: 21-ше Скудетто – важлива сторінка в історії цього великого клубу.
Я такий же щасливий, як і тоді, коли вигравав як гравець, хоча тоді я був молодший, з довшим волоссям і трохи менш сивий. Сьогодні ввечері я навіть хотів добре виглядати для інтерв’ю. З почуттям обов’язку, відповідальності та через те, що представляю цей клуб, ми повинні були бути конкурентними.
Сезон складається зі злетів і падінь. Це марафон, у якому зрештою перемагає найстабільніша команда і та, що набирає найбільше очок. На щастя, це були ми. Ми розвивалися на хорошій роботі, яку виконали з самого початку, попри кілька поразок. Але ми змогли відреагувати, піднятися і тримати перед очима нашу мету. У січні-лютому ми зрозуміли, що справді є конкурентними і можемо цього досягти. Ми подолали складні моменти, як-от виліт із Ліги чемпіонів і поразку в дербі, і залишалися на ногах до самого кінця.
Читайте также: Реал зазнав кадрової втрати перед матчем з Барселоною
Я радий за гравців – вони заслуговують бути на полі, відчувати прихильність і любов уболівальників. Вони мають насолодитися цим моментом. Я навіть зайшов у роздягальню, щоб викурити сигару – перепрошую, що кажу про це. Також заслуга клубу, який завжди нас підтримував і давав усе необхідне в складні моменти. Ці гравці справді цього заслуговують.
Я не говорю про себе. Особисто я доволі незвична людина. Кілька років тому мені довелося провести серйозну розмову із самим собою про життя і смерть, і тоді я втратив своє его. Я намагаюся бути найкращою версією себе і допомагати цим гравцям, яким іноді потрібен і батіг, і пряник. Я спираюся на свій досвід у роздягальнях і в управлінні групою, щоб розуміти моменти та не повторювати помилок, яких припускався як гравець.
Я хотів бути тренером по-своєму – намагаючись бути емпатичним і людяним, не думаючи про себе чи зовнішнє схвалення. Я думаю про людей, яким я небайдужий, і про те, щоб віддавати все за команду і вболівальників. Як тренер я розумію, що завжди перебуваю під ризиком, і маю приймати це з усмішкою та усвідомленням, що навіть коли щось іде не так, я повинен завжди робити максимум.
Щодо нашої гри – ми завжди хотіли бути проактивними, але залежно від суперника нам доводилося робити корективи: подвійна опорна зона, більше позиційних ротацій, використання коротких і простих передач, коли команди пресингували нас. Завжди потрібно розуміти моменти гри, адаптуватися і читати, що намагається зробити суперник. Мої попередники виконали чудову роботу, адже ці гравці мають відмінне розуміння гри, і це полегшило мені адаптацію до матчів. Саме хороші гравці допомагають тренерам вигравати титули і здійснювати мрії. А щодо моїх суперників – я можу лише вчитися у них, адже вони виграли дуже багато і увійшли в історію футболу», – заявив Ківу.
Читайте также: Маркевич – про можливе призначення Мальдери наставником збірної України