У фінальному турі італійської Серії А сезону-2025/26 трапилася справжня сенсація. Вкрай скромний з огляду на попередні досягнення «Комо» скористався фіаско «Мілана» й оформив свій перший, історичний, вихід у Лігу чемпіонів. Здавалося б, команда, яку з листопада 2023 року тренує відомий іспанський екс-півзахисник Сеск Фабрегас, домоглася феноменальних успіхів і це повинно викликати справжнє захоплення у клубного керівництва, але… Насправді боси «Комо» в цілому досить спокійно сприймають всю цю ситуацію, так як їх головне завдання куди більш масштабне…
Читайте также: Барселона готує гучний трансфер чемпіона світу за 100 мільйонів євро
«Як я сприймаю знакові перемоги «Комо»? Із повною байдужістю. Для мене кожен матч так само важливий, як і попередній», – саме такими були слова президента «Комо» Мірвана Суварсо у березні нинішнього року, коли його попросили розповісти про ентузіазм, який, на думку італійських журналістів, має панувати у клубі в зв’язку із успішними виступами у сезоні-2025/26.
Суварсо є президентом «Комо» з жовтня 2024 року, а також довіреною особою індонезійських власників клубу братів Хартоно. І для останніх футбол загалом не виглядає самоціллю в їхньому італійському бізнесі. Швидше, успіхи «синьо-білих» потрібні індонезійським власникам для того, аби ставати своєрідною рушійною силою в загальному розвитку бренду Комо – міста та озера як туристичної і комерційної пам’ятки. Той самий Суварсо раніше називав це «моделлю Діснея».
Але повернемося трохи назад. Із самого початку індонезійські інвестори придбали «Комо» зовсім не для того, щоб цей клуб творив історію та грав у Лізі чемпіонів. Цілі та завдання стояли абсолютно інші.
«До пандемії ми придбали клуб виключно для того, щоб використати його як знімальний майданчик: ми хотіли знімати документальні фільми про італійський футбол для нашого індонезійського телеканалу. Нічого більше. Проте вже у Серії Б ми зрозуміли, що проект став надто масштабним та дорогим, аби залишатися простим телешоу. До цього моменту я стежив за грою з Індонезії, але так довго тривати не могло. Тому у 2023 році я переїхав до Лондона, де в нас є офіс, щоб особисто взяти клуб під своє управління. Сьогодні я їжджу між Комо та Великобританією, аби нарешті перетворити команду на прибутковий бізнес», – заявляв Суварсо.
Щоб бізнес справді мав можливість до масштабування, спочатку у нього треба пристойно інвестувати. І тут індонезійські власники виявили чудове розуміння процесів, виділивши дуже пристойні кошти на підписання нових футболістів. Однак «Комо» не купував аби когось, хто погоджувався б туди приїхати. «Синьо-білі» продемонстрували грамотну стратегію на ринку, і в результаті влітку 2025 року зуміли оформити переходи Хесуса Родрігеса, Мартіна Батурини, Хакобо Рамона, Джейдена Аддая та Алекса Валле. Раніше «Комо» також підписав Максенса Какере, Ігнаса ван дер Бремпта, Ассана Діао, Ніко Паса, Максімо Перроне та Анастасіоса Дувікаса. На момент підписання усім цим гравцям було менше 24 років, а багато хто з них прибув до Комо й зовсім не досягнувши 20-річчя.
Звичайно, лишень за два останні сезони «Комо» витратив на підписання новачків понад 230 мільйонів євро, користуючись статусом одного із найбагатших клубів італійського футболу сучасності, проте загалом підхід «синьо-білих» до роботи на трансферному ринку не був сумбурним. Насамперед, Сеск Фабрегас і топ-менеджмент «Комо» реалізовували ключову ідею – залучення молодих, а то й дуже молодих, талантів, із метою подальшого їхнього «огранювання» при роботі з іспанським тренером, котрий має можливість максимально реалізовувати свої тренерські ідеї, без необхідності доводити щось більш досвідченим виконавцям, які вже багато чого бачили на своєму шляху.
Завдяки ставці на молодь «Комо» позбавився ще однієї потенційної проблеми, із якою часто стикаються «клуби-нувориші» – роздутою зарплатною відомістю. Оклади новачків «синьо-білих» здебільшого виявилися більш ніж адекватними, і у сезоні-2025/26 «Комо» посідав лише 11-те місце за валовими витратами на оплату праці футболістів першої команди серед усіх клубів італійської Серії А.
Коли ж пішли перші успіхи, то топ-менеджменту «Комо» вдалося реалізувати ще один задум – зуміти переконати і Сеска Фабрегаса, і ключових футболістів першої команди в тому, що кидати проект на середині шляху буде неправильним рішенням. В результаті тренер та його підопічні справді повірили у світле майбутнє «Комо», і це призвело їх до кваліфікації у Лігу чемпіонів.
Читайте также: Таблиця коефіцієнтів. Тріумф Англії: прогнозний посів у єврокубках 2026/27
Наприкінці сезону «Комо» справді було чим відповісти скептикам, які стверджували, що з великими грошима легко збудувати топ-клуб. «Синьо-білі» обрали свою модель, яка доводила, що гроші ще треба вміти витрачати грамотно, а не просто розкидати довкола себе, сподіваючись на диво. І Сеску Фабрегасу дійсно вдалося чудово вибудувати гру молодої команди, зруйнувавши безліч традиційних для італійського футболу шаблонів – як наприклад той, що із молодими гравцями практично неможливо побудувати надійну в обороні команду. Але просто подивіться на підсумкову турнірну таблицю Серії А сезону-2025/26, і ви побачите, що саме «Комо» виявився командою, яка пропустила менше за решту (тільки 29 м’ячів у 38 матчах).
Але повернемося до президента Суварсо та власників. Вони із самого початку не ставили перед Фабрегасом та командою жодних турнірних цілей. «Комо» не був зобов’язаний вийти в Лігу чемпіонів, або ж фінішувати на конкретній позиції. Ні, і для багатьох це виглядало дивним.
Єдине ключове, якщо не сказати глобальне завдання, яке власники «Комо» ставлять перед футбольним проектом – якнайшвидше вийти на самоокупність, а потім і на прибутковість. Брати Хартоно не приховують, що італійський клуб для них – це фактично лишень можливість привернути увагу світової громадськості до їхніх брендових речей, пов’язаних із озером Комо та місциною довкола. Наприклад, до лінійок преміального одягу Como 1907 Crest чи Como Black Label.
Варто розуміти, що у світі озеро Комо здебільшого асоціюється із небаченою розкішшю, шикарними віллами та мільярдерами, які там безтурботно проживають свої дні у повному комфорті. Й індонезійські власники «Комо» разом із президентом клубу Суварсо прагнуть використати цю репутацію, «продаючи» потенційним новим шанувальникам клубу не лише футбол, а й причетність до елітного способу життя. Скажімо, в інтернеті купити кашеміровий джемпер бренду Como Crest можна за 1-1,5 тисячі євро. І ці речі, безумовно, розраховані не на масовий ринок та звичайних футбольних уболівальників, а на забезпечених туристів, які є фанатами розкоші і трендів.
І для цього дуже важливо забезпечити якісну рекламу. В той час як багато інших брендів витрачають сотні мільйонів доларів на рекламу в інтернеті або ж на телебаченні, Суварсо та власники «Комо» вирішили, що футбольний клуб є набагато дешевшим і ефективнішим способом привернення уваги глобальної аудиторії, розкиданої по всьому світу. Враховуючи популярність Серії А і той факт, що телетрансляції цього чемпіонату дивляться по всій планеті – від США до Австралії, – у «Комо» вирішили, що бездоганна картинка стадіону на тлі неймовірно красивої природи (озера та гір) стануть справжнім «вірусом», який зуміє вразити потенційних клієнтів і викликати у них справжню прихильність спочатку до команди, а потім і до глобального бренду цієї місцевості. Що й дозволить братам Хартоно згодом добре заробити, чи то на продажу брендового одягу, чи то на залученні туристів у місцевість, де індонезійці також дуже пристойно вкладаються в бізнес, організувавши виробництво навіть місцевого пива під невигадливою назвою Como Beer.
Мають індонезійські інвестори й значно більш глобальні плани на розвиток свого бізнесу в регіоні Комо. Брати Хартоно хотіли б масштабувати проекти довкола стадіону, у тому числі й за рахунок території прилеглої до нього набережної. Однак в Італії домогтися дозволів на такі проекти традиційно надзвичайно непросто через справжнє бюрократичне пекло, через що власники «Комо» хочуть показати, що їхні плани дозволять регіону отримати додаткові інвестиції, збільшити кількість робочих місць і в цілому позитивно вплинуть на економіку регіону. Власникам «синьо-білих» потрібно переконати владу та місцеве населення, що вони не просто хочуть забрати собі «жирний» шматок землі та розмістити на ньому комерційну зону площею у 19 тисяч квадратних метрів, що включає готель й бутіки, і для цих цілей футбольний бренд «Комо» виглядає ледве не ідеальною вітриною, що дозволяє заручитися довірою.
Тому не варто дивуватися, що виходу «Комо» до Ліги чемпіонів власники клубу приділяють, як може здатися, не таку вже й велику увагу, враховуючи історичність цієї події. Для братів Хартоно та Мірвана Суварсо «Комо» – це не просто футбольна команда, це справжнє маркетингове агентство, яке дозволяє їм вигідно просувати бренд усього регіону, а той, у свою чергу, дозволяє індонезійцям максимально вигідно та ефективно відбивати всі інвестиції, маючи цілком реальні надії як слід примножити капітал у найближчому майбутньому.
Тож не дивуйтеся новим цікавим трансферам «Комо» влітку цього року. Цей проект, здається, здатний дивувати знову і знову, причому не лише Італію, а й усю європейську футбольну спільноту…
Читайте также: Найбільше вирішальних голів у сезоні-2025/26 забили Оба та Пономаренко