Тренер голкіперів львівських Карпати Богдан Шуст розповів про сильні сторони Назара Домчака, який нещодавно перебрався до розташування Славії (Прага).
Читайте также: Шахтар визначився з наступним трансфером і послабить суперника в УПЛ
– Богдане, як відреагував воротарський цех Карпат на перехід Домчака?
– Це стало сюрпризом, чесно скажу. З іншого боку, ігровий потенціал Назара було помітно неозброєним оком, коли я вперше його побачив в УФК Тараса Павліша.
– В чому це проявлялося?
– Поведінка в колективі, під час гри, харизматичність. Також відзначу комунікацію з партнерами протягом всього матчу. Не в багатьох вона є, але в Назарові першою впала мені в очі.
Коли Назар прийшов в U-19, то потрапив в сильну команду, на тлі якої важко було оцінити його прогрес. Не кожен хлопець з U-19 готовий перейти у дорослий футбол, щоб грати під величезним тиском. Йому дуже допомогли характер і виступи за Карпати-2 в Другій лізі. Рік з дорослими мужиками відіграв дуже вагому роль у його становленні.
Назар через певні обставини почав залучатися до тренувань з основою. Працюючи з Кемкіним та Кінарейкіним, Назар побачив, як швидко все може змінитися у футболі. Саша відіграв перше коло як основний воротар, але Яша продовжував працювати із шаленою віддачею – ми цього не могли не помітити, і зрештою він отримав свій шанс.
Читайте также: Зозуля привезе одному з лідерів УПЛ колишнього гравця Реала і Барси
В силу свого віку Назар багато слухав, але дещо міг пропустити повз вуха, довіряючи більше фактам. В якийсь момент він зрозумів, що наші слова знайшли своє відображення в реальності, це дуже змінило його підхід і ставлення до роботи.
Назар заразився прикладом Кінарейкіна, який на дистанції виграв конкуренцію в Саші, коли здавалося, що шансів взагалі нема. Цей момент став поворотним для Домчака, який побачив, що в силу обставин ти можеш пів року сидіти, а потім отримати свій шанс і вже не віддати своє місце.
Ще одна поворотна історія сталася, коли ми заявили його на матч із Кривбасом. Тоді Шах, з яким він грав за U-19, забив свої перші голи в УПЛ, і весь стадіон скандував його прізвище. Ми з Юрієм Степановичем стояли біля Назара й запитали: «Хотів би, щоб твоє прізвище так само скандували?». У нього аж очі округлилися. «Так», – відповідає. Тоді я сказав йому, що через рік він цілком може бути на його місці.
– Ваші слова, як виявилось, стали пророчими…
– Це не було щось надзвичайне, оскільки за каденції Лупашка багато молоді грало. Назар почав з нами працювати, спускаючись за практикою в U-19. Він довірився нам, старанно працював і коли за Кінарейкіним прийшов Вільярреал, то ми були впевнені в тому, щоб почати награвати Домчака під основу. Розуміли, що це буде викликом, адже він того рівня ще не бачив. Впевненості, що він закриє позицію основного голкіпера, не було, – сказав Богдан.
Читайте также: Віталій КЛИЧКО: «Тут удари бувають не лише нижчими за пояс, а й у спину»