Sport.ua разом із беттінг-партнером betking представляє серію матеріалів, присвячених ЧС-2026, який відбудеться у США, Канаді та Мексиці.

Читайте также: Наставник Кудрівки пояснив, чому не вдалося здолати Агробізнес

Sport.ua продовжує знайомити своїх читачів із командами, що вийшли на Мундіаль. Предсталяємо групу E. В цьому квартеті беззаперечним фаворитом є Німеччина. А Кот-д’Івуар, Еквадор та новачок Мундіалю Кюрасао спробують здивувати.

НІМЕЧЧИНА

Збірна Німеччини завжди виступає фаворитом будь-якого футбольного турніру, в якому приймає участь. Щоправда, останніми роками бундестім не дуже щастить. На двох останніх чемпіонатах світу «німецька машина» не змогла навіть вийти з групи! Це, звісно, сприймалося у країні як провальний виступ, а у світі – як величезна несподіванка. Втім, якщо врахувати, що й на континентальних першостях німці останнім часом не схожі на самих себе, можна вже казати й про закономірність. Закономірність, яку у Німеччині дуже сильно хочуть зламати.

Турнірний шлях до чемпіонату світу-2026 був для бундестім відверто нескладним. Колектив Юліана Нагельсмана потрапив до групи А у компанії з командами Словаччини, Північної Ірландії та Люксембургу. Щоправда, розпочали німці з холодного душу у вигляді виїзної поразки від словаків – 0:2. Але далі вони не втратили жодного очка, та й гол пропустили лише один. А своїх кривдників зі Словаччини рознесли дома з рахунком 6:0. Тож ніяких питань до потрапляння на ЧС не було – вони це заслужили.

Нагадаємо, що збірна Німеччини чотири рази вигравала світову першість. Останній тріумф датовано 2014-м роком. Тому не буде перебільшенням сказати, що у країні вже зачекалися гідного виступу своїх футболістів на великих турнірах!

Головний тренер

Getty Images/Global Images Ukraine

Останнім часом у це важко повірити, але колись давно збірна Німеччини була командою, яка дуже і дуже неохоче міняла тренерів. Уявіть собі: з 1936-го до 1990-го, тобто за 54 роки, з нею працювало лише чотири спеціалісти!.. Рівно стільки ж змінилося за останні 20 років, з 2006-го по наш час. З жовтня 2023-го головну команду країни очолює Юліан Нагельсман, 38-річний амбітний спеціаліст. Він фактично ще тільки розпочинає свою кар’єру, але вже домігся виграшу чемпіонства з «Баварією» у сезоні-21/22 та отримав титул «тренера року» у Німеччині у 2017-му.

Нагельсман ніколи не грав у футбол на професіональному рівні – лише на молодіжному за «Мюнхен-1860» та «Аугсбург». Через постійні ушкодження коліна він змушений був покінчити з активними виступами і вирішив зосередитися на тренерській кар’єрі. Герр Юліан підійшов до неї з чисто німецькою ґрунтовністю – спершу виучився керуванню бізнесом, а потім штудіював спортивну науку. Повернувшись до «Аугсбурга», він працював з Томасом Тухелем, після чого подався «на вільні хліби». Його «Хоффенхайм» одразу привернув до себе увагу (якраз у ньому Нагельсман і став тренером року), після чого тренера на два роки прибрав до себе РБ «Лейпциг». Далі була «Баварія», ну а там і до збірної Німеччини дійшла справа.

Керівники Федерації футболу були абсолютно незадовільні останніми роками роботи Йоахіма Льова, потім – працею Ганса-Дітера Фліка, тож шукали молодого та справного діяча. Нагельсман виглядав найоптимальнішою кандидатурою…

Перший млинець у вигляді виступу збірної Німеччини на Євро-2024 вийшов для тренера глевким: бундестім у додатковий час програла майбутнім тріумфаторам іспанцям (1:2). Втім, Юліана не сильно сварили на батьківщині, даючи молодому фахівцю час попрацювати. Справжнім випробуванням для нього стане чемпіонат світу. От тут ми й побачимо, чи сприйняли футболісти методи цього керманича.

Лідер команди

Getty Images/Global Images Ukraine

Капітаном та справжнім лідером збірної Німеччини є універсал «Баварії» Йозуа Кімміх. У його активі вже більше сотні матчів за бундестім, в яких вихованець РБ «Лейпциг» забив десяток м’ячів. За стилем гри та манерою її ведення Кімміха порівнюють то з Лотаром Маттеусом, то з Маттіасом Заммером, а то й з Філіппом Ламом. 31-річний гравець виділяється на полі непоступливістю, відмінним баченням та розумінням гри. Окремо треба відзначити універсальність хавбека, яка дозволяє йому займати чи не будь-яке місце у тактичних схемах тренера.

Хосеп Гвардіола колись зазначив, що у Кімміха є все, що потрібно гравцю високого рівня. Його гра у якості «відтягнутого плеймейкера» особливо вразила іспанського фахівця. Однак треба зазначити, що баварець не дуже полюбляє, коли його беруть у щільний пресинг, затискаючи немов у лещата. Кімміху не завжди вистачає індивідуальної майстерності, щоб вивільнитися з-під опіки противника та одразу ж розпочати атаку своєї команди. Його улюблена гра настає, коли йому дозволено прийняти м’яча у середині поля та знайти зручний момент для вивіреного пасу. Цей пас може стати одразу ж гольовим або передгольовим.

Заявка

Воротарі: Мануель Ноєр («Баварія»), Олівер Бауман («Хоффенхайм»), Александр Нюбель («Штутгарт»)

Захисники: Антоніо Рюдігер («Реал»), Ніко Шлоттербек («Боруссия» Д), Браун Натаніель («Айнтрахт»), Малік Тшау («Ньюкасл»), Джонатан Та («Баварія»), Вальдемар Антон («Боруссія» Д), Давід Раум (РБ «Лейпциг»)

Півзахисники: Йозуа Кімміх («Баварія»), Джамал Мусіала («Баварія»), Леннарт Карль («Баварія»), Александр Павлович («Баварія»), Леон Горецка («Баварія»), Надім Амірі («Майнц»), Анджело Штіллер («Штутгарт»), Фелікс Нмеча («Боруссія» Д), Паскаль Гросс («Братйон»)

Нападники: Кай Гаверц («Арсенал»), Максіміліан Баєр («Боруссія» Д), Флоріан Вірц («Ліверпуль»), Джеймі Левелінг («Штутгарт»), Деніз Ундав («Штутграт»), Лерой Сане («Галатасарай»), Нік Вольтемаде («Ньюкасл»).

Орієнтовний склад

Розклад матчів

14 червня

Німеччина – Кюрасао (20:00 за київським часом, «NRG-Стедіум», Х’юстон)

20 червня

Німеччина – Кот-д’Івуар (23:00 за київським часом, «БМО Філд», Торонто)

25 червня

Еквадор – Німеччина (23:00 за київським часом, «Мет-Лайф Стедіум», Нью-Джерси)

Прогноз на груповий етап: перше місце

Sport.ua разом із беттінг-партнером betking висвітлює ЧС-2026 з футболу!

КЮРАСАО

Є серйозна підозра, що далеко не всі футбольні вболівальники знають, де ж саме розташована таємнича країна Кюрасао, збірна якої вперше в своїй історії кваліфікувалася на чемпіонат світу. В цьому немає нічого дивного та ганебного, бо Кюрасао – це навіть не країна, а територія, складова частина королівства Нідерландів. Вона розташована на однойменному острові у Карибському морі, поблизу берегів Венесуели. Раніше цей острів входив до складу Нідерландських Антильських островів, тобто Нідерланди з давніх давен контролюють Кюрасао.

Після цих слів можна вже здогадатися, що більшість гравців збірної має безпосереднє відношення до Ередивізії та до Нідерландів. Якщо футболіст не зміг досягти необхідного рівня, щоб зіграти за «помаранчевих», то у нього є «запасний аеродром» у вигляді національної збірної Кюрасао. Це, до речі, змушує придивитися до неї уважніше. Не виключено, що вона відбере у когось з суперників по групі важливі очки…

Звісно, вихід до фінальної частини ЧС-2026 став найбільшим успіхом Кюрасао за всю його футбольну історію. Але потрібно зауважити, що на Золотому Кубку КОНКАКАФ 2019 року збірна Кюрасао вийшла до чвертьфіналу. Там вона програла майбутньому фіналісту – США – з мінімальним рахунком 0:1. Що стосується відбору до мундіалю, то команді довелося пройти два групові раунди. В першому вона здобула чотири перемоги в чотирьох матчах проти Гаїті, Сент-Люсії, Аруби та Барбадосу, а у другому випередила Ямайку, Тринідад та Тобаго і Бермудські острови. У десяти поєдинках – жодної поразки і сім перемог. Звісно, суперники були далеко не з найсильніших, та все одно не треба записувати Кюрасао до відвертих аутсайдерів майбутнього чемпіонату.

Головний тренер

Getty Images/Global Images Ukraine

Зрозуміло, що тренують збірну Кюрасао переважно нідерландські спеціалісти. Останніми роками роботою з нею відмітились такі поважні у футбольному світі особистості, як Гус Хіддінк (2020-21) та Дік Адвокат (2024-26). Саме під керівництвом останнього збірна Кюрасао і здобула історичну перепустку на чемпіонат світу. Однак у зв’язку із сімейними обставинами (важка хвороба доньки) нідерландський коуч вирішив залишити керівну посаду. Його наступником став досить відомий фахівець – 63-річний Фред Рюттен. Хоча відомий він був у минулому, а останнім часом лише тимчасово вигулькував на поверхню. Як то було, приміром, у 2023-му, коли він на короткий термін став виконуючим обов’язки головного тренера ПСВ.

Втім, його перебування на тренерському містку тривало всього кілька місяців. На початку травня контракт був розірваний за обопільною згодою сторін. Але керівництву федерації вдалося повернути 78-річного Адвоката після того, як здоров’я його доньки поліпшилося.

Цей відомий фахівець в своєму доробку має досвід роботи майже з 30-ма колективами, але найбільшим досягненням тренера є бронзові медалі Євро-2004 зі збірною Нідерландів.

Лідер команди

Getty Images/Global Images Ukraine

Логічно було б припустити, що переважна більшість гравців збірної Кюрасао має відношення до чемпіонату Нідерландів та тамошніх клубів. Це дійсно так, але є й «легіонери». Приміром, достатньо відомий центральний захисник, що може також зіграти опорного півзахисника, Ріхедлі Базур виступає за турецький «Коньяспор». Там же, але не в Суперлізі, а в першому дивізіоні, грає і капітан збірної Кюрасао Леандро Бакуна. 34-річного хавбека можна згадати по виступах за «Астон Віллу». А 32-річний форвард Юрген Локадія, що колись дуже непогано грав за ПСВ (45 м’ячів у 127 матчах), зараз захищає кольори клубу «Маямі». Не плутайте з «Інтером Маямі», що грає у МЛС – «Маямі», якому належить Локадія, виступає у ЮСЛ, другому за рангом турнірі США. В цьому ж клубі, до речі, грає і основний голкіпер збірної Кюрасао 37-річний Елой Ром.

Саме Ром та згаданий вище капітан команди Бакуна ділять перше місце за кількістю матчів у збірній – по 70. Це дозволяє нам назвати головними героями та лідерами команди саме їх, тим більше що від воротаря та капітана буде залежати на чемпіонаті світу дуже багато. Відзначимо, що кістяк збірної Кюрасао складають вже досить-таки досвідчені та вікові гравці, які мають досвід виступів у далеко не останніх європейських командах. Тож навряд чи ця команда буде «хлопчиком для побиття».

Заявка

Воротарі: Елой Ром («Майамі»), Тайрік Бодак («Телстар»), Тревор Дорнбюс («ВВВ-Венло»)

Захисники: Шуранді Самбо («Спарта»), Лівано Комененсія («Цюрих»), Арьяні Марта («Ротергем»), Юрієн Гарі («Абха»), Леандро Бакуна («Игдир»), Деверсон Фонвілле («НЕК»), Ріхедлі Базур («Коньяспор»), Джошуа Бренет («Кайсеріспор»), Тайріс Нослін («Телстар»), Шерел Флоранус («Зволле»), Армандо Обіспо («ПСВ»), Рошон ван Ейма («Валвейк»)

Півзахисники: Годфрід Румерату («Валвейк»), Таїт Чонг («Шеффілд Юнайтед»), Жуніньйо Бакуна («Волендам»), Кевін Феліда («Ден Босх»).

Нападники: Джеремі Антоніссе («Кіфісія»), Юрген Локадія («Майамі»), Сонтьє Гансен («Мідлсбро»), Брендлі Кювас («Волендам»), Єарл Маргаріта («Беверен»), Кенджі Горре («Маккабі» Х), Герване Кастанер («Теренгану»).

Орієнтовний склад

Розклад матчів

14 червня

Німеччина – Кюрасао (20:00 за київським часом, «NRG-Стедіум», Х’юстон)

21 червня

Еквадор – Кюрасао (03:00 за київським часом, «Ероухед-Стедіум», Канзас-Сіті)

25 червня

Кюрасао – Кот-д’Івуар (23:00 за київським часом, «Лінкольн Файненшл філд», Філадельфія)

Прогноз на груповий етап: четверте місце

КОТ-Д’ІВУАР

Збірна Кот-д’Івуару у себе на африканському континенті досить давно вже вважається однією з найсильніших. Цей статус вона підтвердила, тричі поспіль потрапивши до фінальної частини чемпіонатів світу – з 2006-по по 2014-й. Щоправда, з групи «Слони» жодного разу не вибралися і це було хоч і не найгучнішою, але сенсацією. Маючи в своєму складі зірок на кшталт Дідьє Дрогба, Яя Туре та ще з півдюжини інших гравців світового рівня, івуарійці не змогли нав’язати справжню боротьбу європейським та південноамериканським збірним.

А от у себе в Африці «Слони», у повній відповідності до свого прізвиська, є одним з грандів. На Кубку африканських націй-2023, приміром, вони тріумфували, обігравши у фіналі Нігерію. На хронологічно останньому КАНі Кот-д’Івуар не зміг захистити звання найсильнішої команди континенту, припинивши боротьбу вже у чвертьфіналі. А на чемпіонат світу-2026 івуарійці відібралися з далеко не вражаючої групи, єдиним конкурентом в якій була збірна Габону. Вона відстала від наших героїв лише на один бал. Потрапивши до групи з Німеччиною, Кюрасао та Еквадором, івуарійці, звісно, будуть намагатися зайняти друге місце (не треба забувати і про те, що і третя сходинка за певних обставин теж може надати перепустку у плей-оф). Це їм цілком до снаги. Принаймні, нерви вони попсують всім, не виняток і бундестім.

Головний тренер

Getty Images/Global Images Ukraine

Найбільших досягнень в своїй історії у вигляді виходу на чемпіонати світу збірна Кот-д’Івуару здобувала з іноземними фахівцями – французом Анрі Мішелем, боснійцем Вахідом Халілходжичем та ще одним представником Франції Сабрі Лямуші. А от путівку на мундіаль в США, Канаду та Мексику «Слони» завоювали з місцевим спеціалістом: колишнім гравцем збірної Емерсом Фае. Цей 42-річний наставник був відомий виступами у Франції, де захищав кольори «Нанту» та «Ніцци». У своїй національній команді він провів 41 матч та забив один гол.

Читайте также: ПСЖ знайшов конкурента для Сафонова. Паризький клуб працює над трансфером

Його тренерська кар’єра стартувала у молодіжній команді французького «Клермону», звідки він повернувся на батьківщину і прийняв збірну Кот-д’Івуару U-23. З нею Фае працював до січня 2024-го, коли його терміново висмикнули у головну збірну. Річ у тім, що івуарійці, які були господарями Кубку Африки-2023, з величезними труднощами подолали груповий турнір. Набравши в ньому лише три бали, «Слони» у буквальному сенсі слова заповзли у останній вагон потягу, що відправлявся до плей-оф. Такий виступ не сподобався місцевій федерації, яка миттєво прийняла відставку керманича команди, француза Жан-Луї Гассе, і призначила Емерса Фае. Таким чином, груповий турнір КАН-2023 збірна Кот-д’Івуару пройшла з одним тренером, а плей-оф – з іншим! І не просто пройшла, а й виграла Кубок! Фае став першим в історії футболу фахівцем, який виграв турнір, будучи призначеним у збірну вже по ходу змагання.

Лідер команди

Getty Images/Global Images Ukraine

Збірна Кот-д’Івуару завжди славилася розмаїттям дуже сильних футболістів, кожен з яких міг за потреби стати лідером: Дідьє Дрогба, Коло Туре, Яя Туре, Жервіньо… Але часи змінюються, колишні зірки старіють та згасають. Їх місце займають нові, які не завжди можуть сяяти як минулі. Головні івуарійські персони традиційно зібрані у лінії нападу. Там присутні Ніколя Пепе (54 матчі за збірну, 12 забитих м’ячів), Вілфрід Заха (36, 5), Себастьян Алле (35, 11). Є 19-річна надія Ян Діоманде, що непогано виступає за німецький «Лейпциг».

Але справжній лідер та капітан збірної Кот-д’Івуару – центральний півзахисник саудівського «Аль-Ахлі» Франк Кесс’є. Європейський вболівальник легко згадає його за виступами у Італії, де Кесс’є захищав кольори «Аталанти», Чезени» та «Мілану». За россо-нері івуарієць зіграв під дві сотні матчів, після чого на один сезон перебрався до Іспанії, причому не куди-небудь, а до «Барселони». Ну а звідти вже, у 2023 році, поїхав до Саудівської Аравії.

За збірну Кот-д’Івуару у Кесс’є 102 гри та 15 забитих м’ячів – непогані показники як для центрального хавбека. У дитинстві кумиром Франка був Яя Туре, на рахунку якого у збірній 101 гра та 19 голів. За кількістю матчів Кесс’є вже перевершив досягнення легенди «Слонів», тепер справа за голами…

Заявка

Воротарі: Яхья Фофана («Різеспор»), Аьбан Ляфон («Панатінаїкос»), Мохамед Кане («Шарлеруа»)

Захисники: Еван Ндіка («Рома»), Оділон Коссуну («Аталанта»), Гела Дуе («Страсбур»), Усман Діоманде («Спортинг»), Еммануель Агбаду («Бешикташ»), Клеман Акпа («Осер»), Гіслен Конан («Жіл Вісенте»)

Півзахисники: Вілфрід Сінго («Галатасарай»), Жан-Мікаель Сері («Марібор»), Кріст-Інао-Улаї («Трабзонспор»), Франк Кесс’є («Аль-Ахлі»), Секо Фофана («Порту»), Ібрагім Сангаре («Ноттінгем Форест»)

Нападники: Еван Гессан («Крістал Пелас»), Анж-Йоан Бонні («Інтер»), Амад Діалло («Манчестер Юнайтед»), Базумана Туре («Хоффенхайм»), Сімон Аденгра («Монако»), Ян Діоманде (РБ «Лейпциг»), Ельє Ваї («Ніцца»), Умар Діакіте («Серкль»), Ніколя Пепе («Вільярреал»), Парфе Гіагон («Шарлеруа»).

Орієнтовний склад

Розклад матчів

15 червня

Кот-д’Івуар – Еквадор (02:00 за київським часом, «Лінкольн Файненшл філд», Філадельфія)

20 червня

Німеччина – Кот-д’Івуар (23:00 за київським часом, «БМО Філд», Торонто)

25 червня

Кюрасао – Кот-д’Івуар (23:00 за київським часом, «Лінкольн Файненшл філд», Філадельфія)

Прогноз на груповий етап: друге місце

ЕКВАДОР

Збірна Еквадору завжди була в тіні грандів південноамериканського футболу – Бразилії, Аргентини, Уругваю та й часом навіть Чилі з Парагваєм. Однак останнім часом, точніше, у новому тисячолітті, еквадорці почали всерйоз нагадувати про себе. Вперше вони потрапили до фінальної частини мундіалю у 2002-му році і з тих пір пропустили лише два чемпіонати світу: 2010-го та 2018-го. Щоправда, лише одного разу їм вдалося пройти груповий турнір. У 2006 році вони зайняли друге місце у компанії з німцями, поляками та костариканцями, але одразу ж вилетіли від англійців. І ось – нова зустріч з бундестім на груповому етапі. Чи зможе Еквадор повторити досягнення зразка-2006?

Здається, що це цілком їм до снаги. Принаймні, з Кюрасао та Кот-д’Івуаром побитися вони можуть. Нагадаємо, що у південноамериканській зоні відбору до ЧС-2026 Еквадор зайняв друге місце, фінішувавши за чинними чемпіонами планети Земля аргентинцями. На одне очко від еквадорців відстали одразу три збірні: Колумбія, Бразилія та Уругвай. Як не крути, а це великий успіх, розвинути який треба вже у фінальній частині змаганнь.

Головною чеснотою збірної, яку з 2024 року тренує аргентинець Себастьян Беккасесе, є міцний захист. Уявіть собі: у 18-ти матчах відбору на ЧС-2026 Еквадор програв лише двічі (в першому ж турі Аргентині та у сьомому турі Бразилії, обидва рази на виїзді по – 0:1), пропустивши лише п’ять м’ячів! Немає сумнівів, що саме на оборонну лінію керманич збірної буде покладати надії і влітку, у фінальній частині.

Головний тренер

Getty Images/Global Images Ukraine

45-річний Себастьян Беккасесе – яскравий представник когорти тих тренерів, які або взагалі не були професіональними гравцями, або майже не були ними. На юнацькому рівні він пограв за заштатні юнацькі аргентинські команди, швидко зрозумів, що толкового футболіста з нього не вийде і переключився на кар’єру коуча. З 2003-го по 2016-й рік він займав посаду асистента у декількох клубах, причому не лише аргентинських: за цей час він побував і в Перу, і в Чилі, і в Еквадорі. Першим досвідом його роботи у якості головного тренера став чилійський «Універсидад де Чилі». Далі – знов переїзди і нарешті повернення на батьківщину. З 2017-го по 2018-й він був асистентом Хорхе Сампаолі у національній збірній Аргентини.

Заглянув він і до Європи. У 2023-му Беккасесе призначили головним тренером іспанського «Ельче», але нічого хорошого з цього не вийшло. Для «Ельче» це був вже четвертий керманич за сезон-22/23, але врятуватися від вильоту команда все ж не змогла. Аргентинський фахівець залишився на наступний сезон, який команда провела у Сегунді, Там вона зайняла лише 11-те місце, після чого з тренером вирішили розлучитися.

Себастьян недовго залишався безробітним: вже з 1 серпня 2024-го він був призначений головним тренером збірної Еквадору, яка на той момент вже провела шість матчів відбору до ЧС-2026. Тобто вищезазначений програш Аргентині у першому турі був ще за попереднього тренера (Санчеса Біаса), та й поразку від бразильців у вересні можна списати на «акліматизацію та входження до ритму».

З 1 серпня 2024-го до 31 березня, коли збірна Еквадору провела свій останній на сьогодні поєдинок, Беккасесе зазнав з нею лише однієї поразки у 18-ти матчах, пропустивши тільки шість голів. Але аж 11 поєдинків команда при цьому звела внічию, вигравши шість (кожен третій у середньому) і забивши досить мало – 15 м’ячів.

Лідер команди

Getty Images/Global Images Ukraine

Звісно, така статистика змушує дуже уважно придивитися до складу захисної лінії збірної. Там присутні такі поважні в футбольному світі люди, як 24-річний П’єро Інкап’є («Арсенал»), 24-річний Вільян Пачо («ПСЖ»), 28-річний Первіс Еступіньян («Мілан») та його ровесник Анхело Пресіадо («Атлетіко Мінейро»). У півзахисті одразу звертає на себе увагу 24-річний Мойсес Кайседо з «Челсі».

Але капітаном збірної Еквадору є представник наступальної ланки – славнозвісний Еннер Валенсія, що зараз захищає кольори мексиканської «Пачуки». Йому вже 36 років, за національну команду він зіграв 105 матчів і забив 49 м’ячів (рекорд по голам за збірну). В середньому виходить, що відзначався цей афро-еквадорець майже у кожній другій грі! У Європі його пам’ятають перш за все по виступах за англійські «Вест Гем» та «Евертон», але особливих бомбардирських звершень він там не здобув. А от у турецькому «Фенербахче» за 90 матчів Еннер забив 48 разів.

На рахунку Валенсії цілих шість голів за Еквадор у фінальних частинах чемпіонатів світу. Причому він і зіграв рівно шість матчів, що дає нам гросмейстерський відсоток «голи за матч» – рівно одиницю. Немає сумнівів, що віковий снайпер буде щосили намагатися покращити цей показник на турнірі 2026 року. Бо хто, як не він? У жодного іншого гравця національної команди (з останніх викликів) немає навіть десятка голів за збірну. Тож вся надія на Валенсію!

Заявка

Воротарі: Гонсало Вальє («ЛДУ Кіто»), Мойсес Рамірес («Кіфісія»), Ернан Галіндес («Уракан»)

Захисники: Первіс Еступіньян («Мілан»), Вільян Пачо («ПСЖ»), Яймар Медіна («Генк»), Анхело Пресіадо («Атлетіко Мінейро»), Фелікс Торрес («Інтернасьйонал»), Джексон Поросо («Тіхуана»), П’єро Інкап’є («Арсенал»), Хоель Ордоньєс («Брагге»)

Півзахисники: Алан Мінда («Атлетіко Мінейро»), Алан Франко («Атлетіко Мінейро»), Деніл Кастільо («Мідтьюлланн»), Хорді Альсівар («Індепендьєнте дель Вальє»), Мойсес Кайседо («Челсі»), Педро Віте («Пумас»), Гонсало Плата («Фламенго»), Джон Єбоа («Венеція»), Кендрі Паес («Рівер Плейт»)

Нападники: Нільсон Ангуло («Сандерленд»), Джеремі Аревало («Штутгарт»), Кевін Родрігес («Юніон Сент-Жиллуаз»), Еннер Валенсія («Пачука»), Хорді Кайседо («Уракан»), Ентоні Валенсія («Антверпен»).

Орієнтовний склад

Розклад матчів

15 червня

Кот-д’Івуар – Еквадор (02:00 за київським часом, «Лінкольн Файненшл філд», Філадельфія)

21 червня

Еквадор – Кюрасао (03:00 за київським часом, «Ероухед-Стедіум», Канзас-Сіті)

25 червня

Еквадор – Німеччина (23:00 за київським часом, «Мет-Лайф Стедіум», Нью-Джерси)

Прогноз на груповий етап: третє місце

РЕКЛАМА 21+

УЧАСТЬ В АЗАРТНИХ ІГРАХ МОЖЕ ВИКЛИКАТИ ІГРОВУ ЗАЛЕЖНІСТЬ. ДОТРИМУЙТЕСЯ ПРАВИЛ (ПРИНЦИПІВ) ВІДПОВІДАЛЬНОЇ ГРИ.

ТОВ «СЛОТС Ю.ЕЙ.» Ліцензія на провадження діяльності з організації та проведення букмекерської діяльності у мережі Інтернет від 05.12.2024 (Рішення Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей №559 від 21.11.2024). Строк дії ліцензії 5 років.

Читайте также: Товариські матчі. Розгромні перемоги Парагваю та Саудівської Аравії

Від admin

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *