Sport.ua продовжує знайомити читачів із учасниками чемпіонату світу-2026. І на черзі у нас група G, в якій зіграють збірні Бельгії, Єгипту, Ірану та Нової Зеландії.
Читайте также: Гравці НХЛ визначили найкращого хокеїста чемпіонату
БЕЛЬГІЯ
Для збірної Бельгії чемпіонат світу в США, Мексиці та Канаді стане вже четвертим поспіль і п’ятнадцятим в історії. Максимальним досягненням «Червоних Дияволів» (прізвисько бельгійської футбольної збірної) є третє місце на ЧС-2018. Цю планку фактично встановило «золоте покоління» бельгійських гравців на чолі із Еденом Азаром. Частина тієї генерації вже завершила кар’єру, але окремі ветерани продовжують виступи й допоможуть бельгійцям на ЧС-2026.
Кваліфікуватися на мундіаль бельгійцям вдалося 18 листопада минулого року. «Червоні Дияволи» виявилися найсильнішою командою відбіркової групи J у європейській кваліфікації. На фініші Бельгія лише на два очки обійшла збірну Уельсу, тоді як решта суперників (Північна Македонія, Казахстан та Ліхтенштейн) відстала ще більше.
Головний тренер
62-річний француз Руді Гарсія був призначений головним тренером збірної Бельгії наприкінці січня 2025 року і отримав контракт до кінця ЧС-2026. Біля керма національної команди Гарсія змінив Доменіко Тедеско, якого було звільнено через низку незадовільних результатів та проблеми із атмосферою всередині збірної.
Руді Гарсії вдалося значною мірою оздоровити мікроклімат у лавах «Червоних дияволів». Зокрема, в команду повернувся ключовий голкіпер Тібо Куртуа, який конфліктував із Тедеско, а низка молодих виконавців (Дебаст, Онана) отримала значно більше довіри й ігрової практики, тоді як і від заслужених ветеранів (Де Брейне, Лукаку, Вітселя) французький коуч також вирішив не відмовлятися.
Загалом Гарсії вдалося зробити збірну Бельгії більш збалансованою командою, однак у кадровому плані це все одно не той колектив, який брав «бронзу» у 2018 році. Щоправда, навряд чи на ЧС-2026 хтось із фаворитів турніру буде радий зустрічі з «Червоними Дияволами» в плей-оф, адже тактично Гарсія здатен зробити сюрприз.
Лідери команди
Виділяти одного лідера для цієї команди навряд чи коректно. Все тому, що у збірній Бельгії, як згадувалося вище, все ще залишаються представники «золотого покоління», і зараз найвпливовішими з них у команді є Кевін Де Брюйне та Ромелу Лукаку.
34-річний Де Брюйне, який представляє «Наполі», як і раніше, є мозковим центром та лідером півзахисту збірної Бельгії. Це один із найталановитіших та найяскравіших креативників в історії всього бельгійського футболу. На рахунку Кевіна вже 118 матчів та 36 забитих м’ячів за «Червоних Дияволів», із якими він готується востаннє зіграти на світовій першості.
Щодо 33-річного Лукаку, то це найкращий бомбардир в історії збірної Бельгії. На його рахунку 90 забитих м’ячів у 125 проведених поєдинках – феноменальні цифри. Ромелу вважається лідером роздягальні та футболістом, до думки якого прислухаються не тільки молодші колеги, а й тренерський штаб. Не дарма, навіть незважаючи на не найкращий сезон та проблеми зі здоров’ям, які у ньому траплялися, Руді Гарсія все одно включив Лукаку до заявки на ЧС-2026, мотивувавши це тим, що Ромелу все ще залишається найбільш грізним та ефективним нападником із бельгійським громадянством.
Заявка
Воротарі: Тібо Куртуа («Реал»), Сен Ламменс («Манчестер Юнайтед»), Майк Пендерс («Страсбург»).
Захисники: Тімоті Кастань («Фулгем»), Зено Дебаст («Спортінг»), Максім Де Кейпер («Брайтон»), Коні де Вінтер («Мілан»), Брендон Мехеле («Брюгге»), Тома Меньє («Лілль»), Натан Нґой («Лілль»), Йоакін Сейс («Брюгге»), Артюр Теат («Айнтрахт» Франкфурт).
Півзахисники: Кевін де Брюйне («Наполі»), Амаду Онана («Астон Вілла»), Ніколас Раскін («Рейнджерс»), Юрі Тілеманс («Астон Вілла»), Ганс Ванакен («Брюгге»), Аксель Вітсель («Жирона»).
Нападники: Шарль де Кетеларе («Аталанта»), Жеремі Доку («Манчестер Сіті»), Матіас Фернандес Пардо («Лілль»), Ромелу Лукаку («Наполі»), Доді Лукебакіо («Бенфіка»), Дієгу Морейра («Страсбург»), Алексіс Салемакерс («Мілан»), Леандро Троссард («Арсенал»).
Орієнтовний склад
Розклад матчів
15 червня
Бельгія – Єгипет (22:00 за київським часом, «Люмен Філд», Сіетл)
21 червня
Бельгія – Іран (22:00 за київським часом, «Соу-Фай», Інглвуд)
27 червня
Нова Зеландія – Бельгія (06:00 за київським часом, «Бі-Сі Плейс», Ванкувер)
Прогноз на груповий етап: перше місце
ЄГИПЕТ
«Фараони» (прізвисько збірної Єгипту) стали третьою (після Марокко та Тунісу) африканською командою, яка здобула путівку на ЧС-2026. Для цього єгиптянам потрібно було виграти відбіркову групу А, де окрім них також виступали Буркіна-Фасо, Сьєрра-Леоне, Гвінея-Бісау, Ефіопія та Джібуті.
Особливих проблем для того, щоб кваліфікуватися на мундіаль у єгиптян не виникло. В десяти матчах вони здобули вісім перемог та двічі зіграли внічию (у виїзних поєдинках проти Сьєрра-Леоне та Буркіна-Фасо). В іншому ж жодних істотних сумнівів, що з цієї групи безпосередньо на ЧС-2026 вийде саме Єгипет ні в кого під час кваліфікаційної кампанії не виникало.
Для Єгипту нинішній вихід на чемпіонат світу став четвертим в історії. Ніколи раніше «фараони» не домагалися на світових першостях суттєвих успіхів. У 1934 році єгиптяни вилетіли вже в першому раунді, а у 1990-му та 2018-му завершували свою участь одразу ж після групової стадії. Більше того, ніколи раніше збірна Єгипту навіть не перемагала в якомусь із матчів у рамках фінальної частини чемпіонатів світу, тому в США, Мексиці та Канаді африканцям знову представиться унікальний історичний шанс змінити стан справ…
Головний тренер
Очолює збірну Єгипту місцевий ідол Хусам Хасан. Коли він ще був футболістом, то практично всю кар’єру на клубному рівні в якості форварда відіграв на батьківщині, хоча ненадовго відлучався й за кордон – по сезону відіграв за грецький ПАОК, швейцарський «Ксамакс» та еміратський «Аль-Айн». Кар’єру гравця Хасан завершив у 2007 році, а за рік до цього закінчив й виступи у збірній Єгипту, де дебютував ще у 1985-му.
Хусам Хасан й досі залишається найкращим бомбардиром в історії збірної Єгипту. На його рахунку 68 (за іншими даними – 69) забитих м’ячів, у той час як в Мохамеда Салаха – 65. Утім, успіхи Хусама в статусі футболіста мають в основному локально африканський характер, тоді як Салаху вдалося досягти неймовірних висот у європейському футболі.
Як тренер Хасан працює із 2008 року і теж переважно у рідному регіоні. В лютому 2024-го чиновники Єгипетської футбольної асоціації вирішили відійти від практики запрошення іноземців та поставили головним тренером «фараонів» Хусама Хасана. У тамтешній пресі тоді ще писали, що ставка робиться на те, що легендарний у минулому футболіст та лідер збірної Єгипту зуміє спрацюватись із нинішньою зіркою № 1 Мохамедом Салахом, що нарешті й має принести «фараонам» хоч якийсь успіх на чемпіонаті світу.
Лідер команди
Беззаперечним лідером збірної Єгипту був та залишається 33-річний форвард «Ліверпуля» Мохамед Салах, який раніше вже поспішив оголосити про свій відхід із табору «червоних», але після звільнення звідти Арне Слота, можливо, встигне змінити своє рішення, аби залишитися на «Енфілді» ще як мінімум на сезон.
За збірну Єгипту Салах виступає із вересня 2011 року й наразі максимально наблизився до голеадорського рекорду Хусама Хасана, побити який, якщо дуже пощастить, може вже на ЧС-2026 у США, Мексиці та Канаді.
Загалом сезон-2025/26 Салах на клубному рівні провів не так яскраво, як зазвичай. Він забив 7 м’ячів та віддав 7 результативних передач у 27 поєдинках англійської Прем’єр-ліги, хоча роком раніше на його рахунку було 29 голів та 18 асистів у 38 іграх національного чемпіонату. У зв’язку із цим деякі аналітики відзначають, що Салах впритул підійшов до моменту логічного завершення кар’єри і йому реально варто змінити лігу на менш інтенсивну, але з іншого є й ті, хто вважає, що до Мохамеда просто потрібно змінити ставлення і знайти підхід, після чого форвард зможе бути надзвичайно корисним ще як мінімум рік чи два.
Заявка
Воротарі: Мохамед Ель-Шенаві («Аль-Ахлі»), Мостафа Шобайр («Аль-Ахлі»), Ель-Махді Соліман («Замалек»), Мохамед Алаа («Ель-Гуна»).
Захисники: Мохамед Абдельмонем («Ніцца»), Мохамед Хані («Аль-Ахлі»), Яссер Ібрагім («Аль-Ахлі»), Хоссам Абдельмагід («Замалек»), Ахмед Фатух («Замалек»), Тарек Алаа (ЗЕД), Рамі Рабіа («Аль-Айн»), Карім Хафез («Пірамідз»).
Півзахисники: Хамді Фатхі («Аль-Вакра»), Марван Аттіа («Аль-Ахлі»), Емам Ашур («Аль-Ахлі»), Мостафа Зіко («Пірамідз»), Моханад Лашин («Пірамідз»), Махмуд Сабер (ЗЕД), Набіль Емад («Аль-Наджма»).
Нападники: Мохамед Салах («Ліверпуль»), Ібрахім Адель («Нордшелланд»), Хаїссем Хассан («Ов’єдо»), Зізо («Аль-Ахлі»), Трезеге («Аль-Ахлі»), Омар Мармуш («Манчестер Сіті»), Хамза Абделькарім («Барселона Атлетік»).
Орієнтовний склад
Розклад матчів
15 червня
Бельгія – Єгипет (22:00 за київським часом, «Люмен Філд», Сіетл)
22 червня
Нова Зеландія – Єгипет (04:00 за київським часом, «Бі-Сі Плейс», Ванкувер)
27 червня
Єгипет – Іран (06:00 за київським часом, «Люмен Філд», Сіетл)
Прогноз на груповий етап: друге місце
ІРАН
Збірна Ірану стала третьою національною командою після Японії та Нової Зеландії, якій вдалося кваліфікуватись на ЧС-2026 через відбіркові турніри. Офіційно учасником майбутнього мундіалю «Перські Леопарди» стали ще 25 березня 2025 року, проте через рік в результаті військової операції США та Ізраїлю проти Ірану виникла ситуація, коли іранська збірна могла відмовитися від поїздки на чемпіонат світу. Утім, після тривалих переговорів кризу вдалося залагодити, і в результаті іранці зіграють на своєму сьомому чемпіонаті світу та четвертому поспіль.
Читайте также: Скасований матч України, падіння Еріксена, тріумф Звєрєва, срібло Геращенко
Загалом із кваліфікацією на ЧС-2026 в Ірану проблем не було. У фінальному раунді у своїй групі «Перські Леопарди» виявилися першими, випередивши на два очки Узбекистан, який також здобув пряму путівку на мундіаль, а також на 8 очок ОАЕ та на 10 – Катар. Збірні Киргизстану та КНДР опинилися у групі цілковитими статистами.
Що стосується історії, то для збірної Ірану найвищим досягненням на чемпіонатах світу є сама участь у турнірі. Тобто у шести попередніх випадках «Перські Леопарди» вилітали одразу як закінчувалися матчі групової стадії.
Головний тренер
Керує збірною Ірану 62-річний Амір Галеної. Цей фахівець вважається справжньою легендою іранської Про-ліги, оскільки виграв найбільше чемпіонських титулів із різними командами, ніж будь-хто із його колег. Галеної отримав призначення ще у березні 2023 року після того, як боси іранського футболу вирішили закінчити практику запрошення іноземних фахівців (раніше із «Перськими Леопардами» працювали португалець Карлуш Кейруш, бельгієць Марк Вілмотс, хорват Драган Скочич та знову ж Карлуш Кейруш).
За вкрай авторитарний та жорсткий стиль управління командами Галеної отримав на батьківщині прізвисько «Генерал». Це дуже консервативний фахівець, який рідко йде на ризик й воліє вибудовувати гру так, щоб це було максимально передбачуваним: ставка на оборону, стандарти та швидкі виходи у контратаки.
Примітно, що раніше Галеної вже очолював збірну Ірану – із 2006 до 2007 років. Однак тоді результати його роботи були непереконливими, і співпраця досить швидко перервалася, а ще за декілька років іранські футбольні функціонери почали довіряти легіонерам на чолі національної команди.
Лідер команди
Лідером та обличчям нинішньої збірної Ірану є 33-річний центрфорвард грецького «Олімпіакоса» Мехді Таремі. Раніше іранець яскраво проявив свій бомбардирський талант у «Порту», за що заслужив запрошення від «Інтера», але у Мілані справи в нього не склалися, і у серпні минулого року «нерадзуррі» за 2 мільйони євро продали Таремі в «Олімпіакос».
За збірну Ірану Таремі грає із червня 2015 року. На його рахунку 103 матчі та 58 забитих м’ячів. Це другий найкращий показник в історії «Перських Леопардів», однак лідера – Алі Даеї – із його феноменальними 110 голами Мехді вже не наздогнати.
За декілька місяців до старту ЧС-2026 у пресі з’явилася шокуюча новина про нібито готовність Таремі закинути кар’єру футболіста й податись до іранської армії, але незабаром ця новина була спростована і зараз Мехді готується до початку турніру. Раніше у фінальних частинах мундіалів Таремі провів 6 поєдинків та забив 2 м’ячі.
Заявка
Воротарі: Аліреза Бейранванд («Трактор»), Паям Ніязманд («Персеполіс»), Хосейн Хоссейні («Сепахан»).
Захисники: Ехсан Хаджсафі («Сепахан»), Мілад Мохаммаді («Персеполіс»), Хосейн Кананізадеган («Персеполіс»), Рамін Резаеян («Фулад»), Алі Нематі («Фулад»), Шоджа Халілзаде («Трактор»), Салех Хардані («Естегляль»), Даніал Ейрі («Малаван»), Арія Юсефі («Сепахан»).
Півзахисники: Аліреза Джаханбахш («Дендер»), Саїд Еззатоллахі («Шабаб Аль-Ахлі»), Саман Годдос («Кальба»), Мехді Торабі («Трактор»), Рузбе Чешмі («Естегляль»), Амірмохаммад Раззагінія («Естегляль»), Мохаммад Мохебі («ростов»), Мохаммад Горбані («Аль-Вахда»).
Нападники: Мехді Таремі («Олімпіакос»), Мехді Гаєді («Аль-Наср» Дубай), Шахріяр Моганлу («Кальба»), Амірхоссейн Хоссейнзаде («Трактор»), Алі Аліпур («Персеполіс»), Денніс Екерт («Стандард»).
Орієнтовний склад
Розклад матчів
16 червня
Іран – Нова Зеландія (04:00 за київським часом, «Соу-Фай», Інглвуд)
21 червня
Бельгія – Іран (22:00 за київським часом, «Соу-Фай», Інглвуд)
27 червня
Єгипет – Іран (06:00 за київським часом, «Люмен Філд», Сіетл)
Прогноз на груповий етап: третє місце
НОВА ЗЕЛАНДІЯ
Завдяки розширенню кількості учасників фінальної частини чемпіонату світу до 48, вперше конфедерація Океанії (ОФК) отримала можливість гарантовано бути представленою на світовій першості командою, яка посіла перше місце у регіональному відбірковому турнірі. Цією командою без особливих проблем стала збірна Нової Зеландії на прізвисько «Повністю Білі», яка в зоні ОФК просто не мала реальних конкурентів.
Збірна Нової Зеландії спочатку легко виграла групу, здобувши три перемоги у трьох матчах із загальним рахунком 19:1 (в суперниках були Таїті, Вануату та Самоа), а потім у фінальному раунді кваліфікації у півфіналі розгромила Фіджі (7:0), а у фіналі також досить легко обіграла Нову Каледонію (3:0). Вже 24 березня 2025 року збірна Нової Зеландії виборола путівку до фінальної частини ЧС-2026, ставши другою командою після Японії, яка зуміла пробитися на мундіаль через кваліфікаційний турнір (його, нагадаємо, не проходили лише господарі – США, Мексика та Канада).
Раніше Нова Зеландія тільки двічі грала на чемпіонатах світу, й обидва рази вилітала після стадії групового турніру. На ЧС-1982 новозеландці програли три матчі в групі із трьох (2:5 – Шотландії, 0:3 – СРСР, 0:4 – Бразилії), а на ЧС-2010 – зіграли внічию у всіх трьох матчах (1:1 – Словаччина, 1:1 – Італія, 0:0 – Парагвай), посівши третє місце та обійшовши Італію, але все одно залишившись без плей-оф.
Головний тренер
53-річний англієць Даррен Бейзлі є головним тренером збірної Нової Зеландії з літа 2023 року, а до цього протягом шести місяців був виконувачем обов’язків наставника цієї команди.
Бейзлі, який розпочинав кар’єру гравця у «Вотфорді» й провів під три сотні поєдинків за цю команду, подався закінчувати кар’єру саме до Нової Зеландії. З 2005 по 2007 роки він виступав за «Нью Зіланд Найтс», а із 2007 по 2008 роки – за «Вайтакере Юнайтед». Згодом у цьому ж клубі Бейзлі розпочав тренерську кар’єру, зосередившись спочатку на роботі з юніорами. Невдовзі його покликали тренувати юнаків та молодіжну збірну Нової Зеландії, звідки він й «піднявся» до головної команди.
У 2015 році Бейзлі прийняв громадянство Нової Зеландії, при цьому зберігши британське, і почувається в цій країні фактично як удома. Щодо тренерських досягнень, то окрім виходу у фінальну частину ЧС-2026, два роки тому новозеландці взяли Кубок націй ОФК, розправившись у фіналі із Вануату (3:0).
Лідер команди
Збірна Нової Зеландії – це команда із явним лідером як на полі, так і за його межами. 34-річний центрфорвард Кріс Вуд є не лише найвідомішим новозеландським футболістом сучасності, а й капітаном «Повністю Білих», найрезультативнішим гравцем в історії цієї команди, а також беззаперечним лідером роздягальні, де він має колосальний психологічний вплив на решту членів колективу.
За збірну Нової Зеландії Кріс Вуд виступає із червня 2009 року. На його рахунку 89 матчів та 45 забитих м’ячів у національній команді. І ЧС-2026 стане важливим турніром у кар’єрі Вуда, оскільки на попередньому для «Повністю Білих» мундіалі у 2010-му нападник не мав місця в основі, виходячи на поле лишень на заміну й не відзначившись у ПАР голами.
На клубному рівні Кріс Вуд представляє «Ноттінгем Форест». За «лісників» досвідчений нападник відіграв уже три сезони, проте в останньому з’являвся на полі не так вже й часто, що пов’язане із травмою коліна та операцією, яка вивела Вуда із ладу майже на три місяці. Втім, кінцівку сезону в АПЛ Кріс уже встиг відіграти й фанати новозеландської збірної сподіваються, що до мундіалю їхній улюбленець встигне набрати гарних фізичних кондицій.
Заявка
Воротарі: Макс Кроуком («Міллуолл»), Алекс Полсен («Лехія»), Майкл Вауд («Окленд»).
Захисники: Тім Пейн («Веллінгтон Фенікс»), Френсіс де Вріс («Окленд»), Тайлер Біндон («Шеффілд Юнайтед»), Майкл Боксолл («Міннесота Юнайтед»), Ліберато Какаче («Рексем»), Нандо Пейнакер («Окленд»), Фінн Серман («Портленд Тімберс»), Томмі Сміт («Брейнтрі Таун»), Каллан Елліотт («Окленд»).
Півзахисники: Джо Белл («Вікінг»), Меттью Гарбетт («Пітерборо»), Марко Стаменич («Суонсі»), Сарпріт Сінгх («Веллінгтон Фенікс»), Алекс Руфер («Веллінгтон Фенікс»), Раян Томас («Зволле»), Елайджа Джаст («Мотервелл»), Бен Оулд («Сент-Етьєн»), Каллум Макковет («Сількеборг»), Лаклан Байлісс («Ньюкасл Юнайтед Джетс»).
Нападники: Кріс Вуд («Ноттінгем Форест»), Коста Барбарусес («Вестерн Сідней»), Бен Вейн («Порт Вейл»), Джессі Рандалл («Окленд»).
Орієнтовний склад
Розклад матчів
16 червня
Іран – Нова Зеландія (04:00 за київським часом, «Соу-Фай», Інглвуд)
22 червня
Нова Зеландія – Єгипет (04:00 за київським часом, «Бі-Сі Плейс», Ванкувер)
27 червня
Нова Зеландія – Бельгія (06:00 за київським часом, «Бі-Сі Плейс», Ванкувер)
Читайте также: Схилимо голови. Перед загибеллю відомий волейболіст накосив 12 ворогів
Прогноз на груповий етап: четверте місце