Зізнаюся, що не можу визначити свого ставлення до перших матчів світових чемпіонатів. З одного боку на них чекаєш, зінкола плутаючи очікування загальної футбольної події та локальної. Однак коли того довгоочікуваного дня старту заранкує, ти вже перебуваєш в передчутті чогось магічного. Й ближче до вечора весь небайдужий до футболу світ жадібно припадає до екранів своїх гаджетів у прагненні побачити щось надзвичайне. З іншого боку пам’ять мені підкидає не найкращі спомини про матчі-відкриття, які або ставали свідченням наближення попередніх чемпіонів до віку футбольної пенсії, або характеризувалися вкрай обережним безгольовим стоянням на місці, або ознаменовувалися великорахунковим тріумфом не надто гостинних господарів, які в першій грі зчаста знущаються над маломайстерними опонентами.
Читайте также: Екс-капітан Металіста 1925 потрапив у поле зору клубів УПЛ та Першої ліги
Й ти незрідка закреслюєш розчарування від гри-відкриття дальшим футбольним розмаєм, коли чемпіонат уже набирає ходи. Менше з тим, вряди-годи й стартові ігри мундіалей підкидали чималецько хмизу в багаття футбольного видовища. Згадаймо найбарвистіші з них.
Всю славу – Мірославу!
1. 2006. Мюнхен. Німеччина – Коста-Ріка – 4:2 (2:1). Голи: Лам, 6, Клозе, 17, 61, Фрінгс, 87 – Ванчопе, 12, 73.
О, в цій грі було безліч яскравих епізодів! Чого вартий бодай гол Філіппа Лама в дебюті зустрічі –просто фантастичний удар заледве чи не з кута штрафного майданчику вийшов у баварця на рідному мюнхенському стадіоні! Втім, по тому коста-ріканці швидко опанували себе, а Пауло Ванчопе, отримавши м’яч на межі офсайду, побіг із ним на ворота німців і влучним ударом у правий від Єнса Леманна кут воріт відновив рівновагу. Невзабарі господарі чемпіонату знов повели в рахунку: Бастіан Швайнштайгер віддав ювелірну передачу на Мірослава Клозе, й нападнику залишалося лише влучити по порожніх воротах із кількох метрів. У цій атаці відзначу, до речі, й роль капітана бундестіма Бернда Шнайдера, який виявив непоступливість на правому фланзі атаки та вчасно переадресував м’яч Швайні.
В 2-му таймі Лам, Клозе та Ванчопе продовжили феєрити. Чарівний карлик (не забули ще це прізвисько Філіппа?) зробив чудовий крос із лівого флангу, Клозе спершу намагався забити головою, а по тому, як голкіпер коста-ріканців Хосе Поррас відбив цей удар, був першим на добиванні й правою ногою спрямував м’яч у ворота. Та андердоги не складали зброї. Вальтер Сентено вивів на ударну позицію Ванчопе, й коста-ріканський форвард оформив дубль. Коли Пауло грав в Англії, то до нього приклеїлося прізвисько «Кобра». От його рухи в тому гольовому епізоді й справді нагадали рухи кобри. Втім, 2-й гол певною мірою був вихитрований Ванчопе, адже якщо уважно переглянути повтор, то виснування щодо офсайду в Кобри не видається помилковим. Крапку ж у матчі поставив Торстен Фрінгс якнайвишуканішим ударом звіддалеки в дев’ятку. Відзначу, що дубль Клозе припав якраз на його день народження, того дня бомбардиру виповнювалося 28 років.
Японський акцент бразильської звитяги
2. 2014. Сан-Паулу. Бразилія – Хорватія – 3:1 (1:1). Голи: Неймар, 29, 71, з пенальті, Оскар, 90+1 – Марселу, автогол, 11.
На ту пору хорватське світове віцечемпіонство було попереду, перше потрапляння в призери на світовому футбольному форумі – далеко позаду, а ще одна бронза – на більшій відстані вперед, ніж навіть поразка у фіналі-2018. Міжмедальна доба, одне слово. Менше з тим, Старий Світ плекав певні надії на те, що його представник не пастиме задніх у матчі-відкритті проти очевидних фаворитів і водночас господарів турніру. Що ж, хорвати зіграли гідно.
Вперше в історії мундіалей гольовий заспів було зроблено автоголом: Марселу з якогось дива запанікував під час прострільної передачі хорватів із лівого флангу й мимохіть відправив м’яча у власні ворота. Гострослови навіть жартома назвали бразильського оборонця після цієї оказії «Марселовичем». Неймар відновив рівновагу не надто сильним, але більярдно влучним ударом із лівої. Далі гра йшла з обопільними шансами на успіх, і не сказав би, що «Ватрені» відчутно поступалися пентакампеонам. Та в половині 2-го тайму в їхні ворота було призначено вельми суперечливий пенальті. Щось мені підказує, що в епоху ВАР у тому епізоді або не зафіксували би фол, або скасували би пенальті після перегляду. Дуель Деяна Ловрена та Фреда в штрафному майданчику хорватів, як на мене, аж ніяк не виглядала передумовою для призначення 11-метрового. Втім, господарське суддівство в тій грі розквітнуло всіма барвами. А Неймар бездоганно виконав суддівський вирок, і бразильці повели в рахунку. 3-й гол пентакампеонів уже в доданий час Оскар провів після швидкої контратаки й прицільного удару в кут воріт, який знову став неабиякою проблемою для Стіпе Плетікоси. Втім, чи не фолили бразильці, відбираючи м’яч у хорватів у центрі поля перед тим, як відсвяткувати гольовий успіх? Не маю чіткою відповіді на це запитання.
Читайте также: Буковина планує попрощатися з українцем, який грав у Прем’єр-лізі
Гра виявилася видовищною, конкурентною та резонансною. Надто вже багато питань виникло до японського рефері Юїті Нісімури по ходу й по закінченні гри. Хорватський захисник Ведран Чорлука в післяматчевому інтерв’ю висловив здивування, що Нісімура розмовляв із гравцями… японською. Хоча в його офіційній картці підкреслено досконале володіння ним англійською мовою. Додам, що весь матч за збірну Хорватії у тій грі відіграв Даріо Срна. Й для контрасту скажу про таке. В 1974 р. матч-відкриття західнонімецького мундіаля зі схожим складом учасників – між бразильцями та югославами (в складі яких було й кілька хорватів на кшталт зірок сплітського «Хайдука» тогочасся Івана Буляна чи Івіци Шуряка) – зайшов у пам’ять зразком прагматичного футболу (0:0). Багато хто тоді пов’язав такий малюнок гри з тим, що епоха Пеле на чемпіонатах світу добігла кінця.
Сальто Кафу
3. 1998. Сен-Дені. Бразилія – Шотландія – 2:1 (1:1). Голи: Сезар Сампайу, 4, Бойд, 73, автогол – Коллінз, 38, з пенальті.
Гра почалася з кутового біля воріт шотландців, високого стрибка й результативного удару головою Сезара Сампайу. Втім, ближче до кінця 1-го тайму автор голу в складі бразильців схибив, сфоливши в штрафному майданчику проти Кевіна Галлахера. Іспанський арбітр Хосе Мануель Гарсія Аранда навіть не пошкодував жовтої картки за це порушення для бразильця. Джон Коллінз ударом із точки зрівняв рахунок.
Шотландці стараннями капітана команди Коліна Хендрі могли спрямувати м’яч у свої ворота ще в 1-му таймі. Однак тоді оборонець, вибиваючи м’яч, усе ж таки в свої ворота не поцілив, а от оборонець «Селтіка» Том Бойд проти власної волі в свої ворота в половині 2-го тайму таки влучив, не скоординувавшись після того, як голкіпер Джим Лейтон відбив м’яч, зреагувавши на удар Кафу. Як наслідок, чи то від плеча, чи то від грудей Бойда круглий залетів у ворота шотландців. Й іронічне назвисько оборонця «Тартанової армії» Бойдінью одразу дістало поширення. До слова, Кафу відсвяткував цей гол своїм славнозвісним сальто, яке він демонстрував, зазвичай, після власноміць забитих голів. Назагал 2-й тайм був багатий на цікаві епізоди, й переповнений «Стад де Франс» неоднораз оплескував обом командам.
Наставник бразильців Маріу Загалу після матчу відзначив, що задоволений результатом, і висловив упевненість, що гра його підопічних поліпшуватиметься. Назагал рацію мав, але вдруге поспіль виграти мундіаль у південноамериканців не вийшло, адже господарі турніру мали на те свій розрахунок.
***
В історії чемпіонатів світу було три періоди різних підходів до стартових матчів. Попервах їм не надавали особливої ваги, зчаста як такої стартової гри не було, адже паралельно починалося одразу кілька матчів. Назвав би той період пануванням календарного хаосу. Надалі розпочалася ера чемпіонів світу в стартових матчах мундіалей. О тій порі результативність стартових ігор, зазвичай, була вкрай низькою, а прихильники високої результативності не приховували свого розчарування. На зміну тій добі прийшла епоха країн-господарів у матчах-відкриттях. Як на мене, саме третій період поки що виглядає найпривабливішим з усіх трьох. Щиро вірю, що й двобій між мексиканцями та південноафриканцями (до слова, склад учасників прем’єри-2026 повторює той, що був 16 років тому на старті чемпіонаті світу в ПАР, тоді супротивники задовільнилися нічиєю 1:1) буде сповнений не надто асиметричного гольового огрому та обопільних шансів на успіх.
Читайте также: Президент клубу УПЛ: «Я ніколи не нав’язував гравців головному тренеру»
Олексій РИЖКОВ