Головний тренер збірної Південної Африки Уго Броос прокоментував нічию проти національної команди Чехії (1:1) у матчі 2-го туру групового етапу чемпіонату світу 2026:
Читайте также: Прокляття статуї Роккі. У Пенсільванії лякають фанів, що прибули на ЧС-2026
– Які ваші перші враження? Почуття полегшення? Чи, можливо, ви вважаєте, що команда заслужила на одне очко? А може, ви могли здобути всі три?
– По-перше, чому б мені не відчувати полегшення? Не бачу для цього причин.
По-друге, я вважаю, що ми сьогодні провели дуже хороший матч, за винятком одного моменту на початку першого тайму, коли ми не були зосередженими й не тримали концентрацію. Ми знали, що номер п’ять має сильний вкид з ауту, але дозволили собі бути здивованими. На цьому рівні за такі помилки доводиться дорого платити.
Але, окрім цього, я вважаю, що команда провела дуже хороший матч. Особливо у другому таймі ми постійно перебували на половині поля Чехії. Єдине, що робила Чехія, – це грала довгими пасами на високих гравців – 195 см, 192 см – і намагалася створити небезпеку після підкидання м’яча головою.
Тож я вважаю, що ми сьогодні заслуговували на більше, адже, повторюю, ми провели дуже хороший матч. Іноді потрібна й трохи удачі. Сьогодні так не сталося. Завжди була нога чи тіло, що блокувало удар. Але якщо ми продовжимо в такому ж дусі й зможемо повторити таку гру, думаю, у нас є шанс вийти до другого раунду.
– Ви говорили про Мессі та різницю між тим, коли бачиш червону картку, а коли – ні. Чи вважаєте ви, що у футболі існує певна несправедливість залежно від того, хто ти є або скільки ти приносиш прибутку?
– Сподіваюся, що тут це не так.
– Що ви сказали гравцям під час перерви?
– Так, по-перше, я вважав, що в першому таймі ми були недостатньо агресивними, коли втрачали м’яч. Це давало Чехії змогу подекуди грати надто легко. Це було одним із моїх зауважень.
По-друге, нам потрібен був хтось у вільних зонах, щоб приймати м’яч. Я сподівався, що Мофокенг стане таким гравцем, який зробить нас небезпечнішими, і це допомогло. Гадаю, те, що ми зробили під час перерви, було дуже правильним рішенням.
Але гравці також продемонстрували неабияку рішучість і наполегливість. Вони прагнули перемогти, і це мене дуже тішить. Ще раз скажу: я дуже пишаюся своєю командою. Ось це й є справжня Південна Африка.
– Ви говорили про критику після першого матчу. Яке, на вашу думку, послання сьогоднішній виступ надсилає тим критикам?
– Не думаю, що це щось суттєво змінить. Я не маю для них жодного послання.
Я сказав: якщо подивитися на шлях, який ми пройшли з ПАР за останні п’ять років, то раніше про ПАР ніхто насправді не знав. Гадаю, ми дуже добре попрацювали за ці п’ять років. А потім раптом, коли результати не відповідають очікуванням людей, вони не замислюються над тим, чи це реалістично. Вони просто очікують певних результатів.
Це негативна сторона моєї роботи. Тебе критикують, вимагають відставки тощо.
Але я треную вже майже 40 років. Це наче вода, що стікає з мене. Люди можуть писати й говорити що завгодно. Я просто роблю те, що вважаю за потрібне, і сьогодні, на мою думку, я саме так і вчинив.
– Мокоена отримав ще одну жовту картку і пропустить вирішальний матч проти Південної Кореї. Як ви з цим справляєтеся?
– Так, це прикро. Ми знову отримали дві жовті картки. У турнірі, якщо ми просуваємося далі, такі речі даються взнаки. А це не слабкі гравці – вони серед найкращих у нашій команді. Це проблема, яку ми маємо вирішити, і ми спробуємо це зробити.
– Ми бачили, як Мокоена плакав під час виконання національного гімну, а потім забив гол, що зрівняв рахунок. Наскільки важливий такий гравець, як він?
– Він завжди був дуже хорошим гравцем і залишається ним досі.
Але в таких матчах буває важко контролювати емоції. Жовта картка, яку він отримав, була зайвою, але такі речі трапляються. Це також частина навчання на цьому рівні.
Читайте также: ЧС-2028 з футзалу. Збірна України дізналася суперників у кваліфікації
Ця команда не має великого досвіду за межами Африки, тож ми навчаємося під час цих матчів. Якщо ми вийдемо до другого раунду, ці проблеми зникнуть, я в цьому впевнений.
Головне – залишатися зосередженим з першої секунди, розуміти, що відбуватиметься, і контролювати свої емоції. Але я не буду його звинувачувати. Насправді це також свідчить про його сильну ментальність, і це радує мене більше, ніж розчаровує жовта картка.
– Як ви готуєтеся до матчу з Південною Кореєю, враховуючи, що це зовсім інший суперник?
– Південна Корея – це щось середнє між Мексикою та Чехією. Вони дуже дисципліновані, що характерно для східних команд. Це було помітно й у їхньому матчі проти Чехії.
У них є хороші гравці та кілька ключових фігур. Це буде важкий матч, але в іншому сенсі. Сьогодні було фізично важко через Чехію. У грі проти Південної Кореї головне – дисципліна та постійний біг.
Вони бігають, як батарейки «Дураселл» – підключаєш їх, і вони працюють 90 хвилин. Тож легко не буде.
– Чи було щось ще в грі Чехії, крім довгих пасів?
– Я вже казав. Це фізично сильна команда. Вони не дуже полюбляють грати у футбол у стилі пасової гри. Їхня гра пряма, і в них є гравці, які це дозволяють.
Більшість із них мають зріст 190 см або вище, тоді як у нас був лише один гравець такого зросту – наш центральний захисник. Решта – 180 см або нижче. Це значно ускладнювало нам роботу з високими м’ячами.
І так, це їхня тактика. Я не можу судити, чому вони її обрали. Можливо, якби я тренував їх, то вчинив би так само. Але якщо ви любите футбол, думаю, вам більше сподобається наша гра, ніж їхня.
– Що ви думаєте про стадіон і перерви на водопій?
– Чесно кажучи, це не зовсім футбольний стадіон. Це фантастичний стадіон, прекрасний, але лише трава нагадує про футбол. Решта – ні.
Він критий, а я віддаю перевагу відкритим стадіонам. Тут я не відчуваю ту саму атмосферу. Порівняйте його, наприклад, з «Ацтекою» – ось це справжній футбольний стадіон.
Щодо перерв на гідратацію, вони корисні, коли дуже спекотно. Але на цьому стадіоні, на мою думку, вони не потрібні. Вчора ми тренувалися на вулиці у спеку, і там я розумію необхідність таких перерв. Але тут, після 20 хвилин, я не думаю, що гравцям потрібно пити. Крім того, це порушує ритм гри. Якщо ти домінуєш і раптом зупиняєшся на п’ять хвилин, це збиває твій імпульс. Але такі правила, і ми мусимо їх приймати.
– Багато ваших моментів виникли завдяки дальнім ударам, перш ніж ви почали прориватися у штрафний майданчик. Це було заплановано?
– Так. У Південній Африці часто бачиш комбінації «один-два» у штрафному майданчику, але проти такої команди, як Чехія, так роблячи, ти втрачаєш кожен м’яч. Тому доводиться використовувати удари як варіант, і ми це зробили сьогодні. Саме так ми й заробили пенальті. Але, знову ж таки, потрібна удача. Ми також уникали навісів, бо не могли вигравати повітряні дуелі – вони були набагато вищими за нас. Тож ми пробували багато різних варіантів. Гадаю, хлопці дуже добре впоралися й дотримувалися інструкцій. Я сказав їм: якщо є нагода, бийте.
Читайте также: Манчестер Сіті досяг домовленості щодо контракту з Доку