Певно, чи не найнесподіванішим автором дубля в 1-му турі групового етапу чемпіонату світу став новозеландський форвард Елайджа Джаст. «Ми хочемо вийти з групи. Такого ще ніколи не траплялося з новозеландською збірною на чемпіонаті світу. Для цього конче потрібно бодай однораз перемогти. Ми віримо в свою команду. В нас є гравці, які справді грають на високому рівні», – казав Джаст в одному з передчемпіонатних інтерв’ю.
Читайте также: Джаст wants more and more!
Новозеландці, власне, втретє грають на мундіалях. І якщо далекого 1982 р. жоден із нинішніх гравців команди ще не народився (до речі, більярдний гол Олега Блохіна та гольовий відгук Сергія Балтачі на простріл із правого флангу, що визначили поразку Ківі з великим рахунком того іспанського літа, пам’ятаю дотепер), то ЧС-2010 Джасту запам’ятався тим, що він дивився матчі збірної уночі за локальним часом, палко вболіваючи біля блакитного екрану. Тепер же вболівають уже за Джаста. Й у 1-му турі він віддячив прихильникам результативною грою. Перший гол у ворота іранців Елайджа забив, обробивши м’яч лівою і, не даючи круглому опуститися на землю, невідпорним ударом правою з льоту. Другий – після вишуканої стінки з Крісом Вудом. І визнання – найвища оцінка серед учасників матчу від усіх без винятку статистичних порталів. А світова преса писала, що Джаст стояв над уламками скромних очікувань від Ківі.
Невисокий атакувальний півзахисник, що тяжіє до лівого флангу. «Занадто малий, заслабкий, позбавлений статури важковаговика», – це все Елайджа чув упродовж багатьох років. Нефактурний футболіст має бути чи не вдвічі кращим за фактурного, щоб звернути на себе увагу. Так принаймні тривалий час вважав сам Елайджа. Не сперечатимуся та водночас не погоджуватимуся із цим твердженням, однак як спонуку до виснажливої роботи його варто виокремити. Й Джаста насправжки можна назвати сумлінним працівником на футбольному полі, який водночас вряди-годи здатен видати й якусь вишукану дію. Вважається шульгою, однак й удар із правої у нього щонайпотужніший. Народився в 2000 р. у 85-тисячному містечку Палмерстон-Норт на Північному острові в Новій Зеландії. Вихованець клубу «Вестерн Сабербз», однак чемпіоном став у складі «Істерн Сабербз». Наприкінці 2010-х – на початку 2020-х пограв за пару данських клубів, опісля був у нього невеличкий період в австрійському «Санкт-Пельтені». Має досвід гри на Олімпіаді. Щоправда, бідкається, що йому не пощастило в тому сенсі, що Ігри припали на період ковіду, й глядачів на трибунах не було. Рік тому став гравцем шотландського «Мазервелла». Після періоду гри в неангломовних країнах він просто в захваті від Шотландії: «Тут усі розмовляють англійською. Це так зручно!».
Якщо дивитися на клубний сезон Джаста в «Мазервеллі», то я б виокремив ударний період із кінця 2025-го й до кінця календарної зими 2026-го. Тоді Джаст відзначався або голом, або асистом заледве чи не щоматчу в чемпіонаті Шотландії. І саме тоді про нього заговорили доволі голосно. Кінець клубного сезону він провів дещо слабше. Помітив й таку особливість: коли його клубна команда грає вдома, Джаст є найпомітнішим гравцем, завдає набагато більше ударів по воротах суперників порівняно з партнерами. Неоднораз по ходу сезону Джаст відзначав вплив відданих уболівальників «сталеварів» на свою гру. Зарозумілі оглядачі англійської прем’єр-ліги наголошують на контрасті між його скромним місцем клубної роботи й досягненням у першій грі чемпіонату світу. Та тут ще як сказати! Як на мене, це не контраст, а просто етап розвитку гравецьких чеснот Джаста.
Читайте также: ОФІЦІЙНО. Полісся оголосило про відхід легіонера
Тепер він додає до свого активу шалено результативний старт на мундіалі. Ціна в 2,5 млн євро, за версією transfermarkt.de, або 2,7 млн євро, за версією sofascore.com? Думаю, що вона зросте істотно за підсумками північноамериканського футбольного літа. Перехід до клубу-гранда? Абсолютно не виключено. Нові гольові здобутки в збірній? Чому б їх не поповнити вже в матчі проти Єгипту пізно вночі (або, якщо вам так зручніше, завтра рано вранці) за нашим часом?
Критики 48-командного формату зазначають, що сам футбол дещо розчиняється в тому огромі. Розмивання – це ж не те, чого прагнуть гурмани гри, чи не так? Однак одне з провідних світових медіа наголосило, що дубль Джаста в матчі проти Ірану – це свідчення не розмивання суті, а запорука футбольної демократії. Суперечливе твердження? Однак, нетривіальне, погодьтеся. А от із чим не посперечаєшся, так це із сусіднім висновком: у новозеландському футболі з’явився новий герой – менший, розумніший, однак небезпечніший, ніж будь-хто міг собі уявити.
Як там співають у хіті Freed from desire, що полюбився багатьом футбольним фанатам: «У мого коханого немає грошей…немає влади… немає слави…Він має свої сильні переконання». Власне, переконання Джаста в сназі своєї команди напрочуд сильне. Ну й фани Ківі хочуть дедалі більшого (want more and more). Та й Джаст, безперечно, wants more and more. Зокрема, й слави, й грошей etc. Й підстави для амбітних бажань, безсуперечно, має!
Читайте также: ОФІЦІЙНО. Полісся оголосило про відхід легіонера
Олексій РИЖКОВ